загрузка...
« Попередня Наступна »

Морально-психологічне забезпечення: вітчизняний і зарубіжний досвід

Як вітчизняний, так і зарубіжний досвід свідчить про те, що у всі часи проблема МПЗ життєдіяльності військ відігрівала надзвичайно велику роль. Підтвердження цьому знаходимо в описах воєнних походів і перемог видатних полководців: Олександра Македонського, О.В.Суворова, Наполеона, М.І.Кутузова та ін. Наполеон, наприклад, підкреслював: "Фізична сила до духовної відноситься як один до трьох".

Достатньо повно цю проблему висвітлювали у роботах наші співвітчизники: генерал, професор, Командувач військами Київського військового округу М.І.Драгомиров, адмірал О.С.Макаров, професор Академії Генерального штабу М.М.Головін, Г.Є.Шумков, А.М.Дмитрієвський, П.І.Ізмест'єв, військовий теоретик К.Клаузевіц та ін. Наприклад, російський військовий педагог М.М.Головін писав: "Великими практиками військового мистецтва давно встановлений закон панівного значення духовного елемента в бою" [1, с. 37].

М.І.Драгомиров (1830-1905), який був прихильником системи підготовки військ О.В.Суворова, об'єднував психологію, педагогіку і тактику та вважав, що військова справа має бути побудована у відповідності з законами функціонування людської психіки. Його заслугою є створення військово-педагогічної системи у російській армії [3]. Він основну задачу військового навчання і виховання вбачав у прищепленні воїнам бойового духу ("моральної енергії"), необхідного для отримання перемоги у бою, формування патріотизму і дисципліни. У своїх роботах "Влияние распространения нарезного оружия на воспитание и тактику войск", "Опыт руководства для подготовки частей к бою", "Подготовка войск в мирное время" аналізував психолого-педагогічні проблеми військової тактики, особливу увагу звертав на:

вдосконалення психологічних основ бойової підготовки на основі глибокого розуміння її сутності;

формування дисциплінованості військовослужбовців, суворої військової дисципліни;

формування культури спілкування військовослужбовців (наприклад, завжди звертався до солдатів на "Ви", підтримував формування військових підрозділів з українців і схвалював виконання ними українських пісень тощо) [2, 3].

Макаров С.О. (1848/49-1904) - російський флотоводець, океанограф, віце-адмірал в роботі "Размышления по вопросам морской тактики" виклав свої думки щодо зв'язку тактики з психологією, вчив моряків під час бойової підготовки боротися за живучість корабля.

Вітчизняна військова психологія наприкінці ХІХ ст. визначила деякі цілісні уявлення по актуальних морально-психологічних проблемах діяльності армії та флоту. Наприклад, багато матеріалу було зібрано по проблемах поведінки воїна в бою. Ланг, Корф, Ізместьєв, Шумков та інші на основі опитувань, спостережень і особистих вражень намагалися зрозуміти динаміку переживань воїна в бою. Такі спеціалісти, як Резанов, Зиков, Маслов, Головін першими почали вивчати проблеми страху і паніки в бою. Цікаве ставлення до цієї проблеми мав Г.Є.Шумков, який виявив вплив стомлення і виснаження на виникнення страху і запропонував використовувати ліки у боротьбі з ним. Шумков у 1904 році приймав участь у російсько-японській війні в якості лікаря-психіатра, під час бойових дій він зібрав багато матеріалу про нервово-психічні стани воїнів. Це дало йому можливість визначити такі актуальні проблеми психологічного забезпечення бойових дій:

значення морального фактора в бою та його використання воєначальником;

необхідність психологічної підготовки до бою;

психічні стани воїнів перед боєм, у бою та після бою;

вплив артилерійського вогню на психіку воїнів;

стан психіки воїна в період атаки;

дослідження психіки воїна після бою;

якості, які необхідні як командирам, так і підлеглим у бою;

заходи щодо боротьби зі страхом і панікою в бою;

вплив алкоголю на стан психіки воїна та його діяльність у бою;

порушення військової дисципліни;

значення військової психології для офіцерів і необхідність її вивчення.

А.М.Дмитрієвський свої основні праці написав у період з 1911 по 1919 роки, коли служив на різних посадах в артилерійських частинах і отримав досвід бойових дій під час російсько-японської війни. Психологія, на його думку, має розглядати людину-воїна і воєначальника як особистість і давати конкретні рекомендації щодо розв'язання різних проблем у ході підготовки до війни.

Головною моральною якістю воїна він вважав почуття обов'язку, яке у поєднанні з волею дає міцні моральні основи армії. Багато уваги він приділяв дослідженню ініціативи, хоробрості, сміливості воїнів і основним шляхом їх формування вважав розвиток їх свідомості, розуму, ідеалів. Все це дало можливість формулювати низку цінних порад і рекомендацій щодо військового виховання і навчання.

Не втратили актуальності положення щодо організації МПЗ, що опрацював на початку ХХ ст. П.І.Ізместьєв, який був учасником російсько-японської війни, професором Академії Генерального штабу, командуючим окремим корпусом під час Першої Світової війни, займав посаду редактора журналу "Офицерская жизнь". У своїх роботах, лекціях, виступах він підкреслював велике значення морального фактора у досягненні перемоги, був переконаний у необхідності морально-бойової підготовки, вивчення людини-воїна, який є головним носієм морального фактора. На його думку, розвиток солдата - це глибокий вплив на його особистість, прищеплення йому певних внутрішніх властивостей. Виходячи з цих положень, він вважав основою дисциплінованості солдата "...не страх покарання, а усвідомлення ганебності покарання". Відсутність дисципліни, на його думку, відкриває простір для стихії факторів, які впливають на психіку воїна, зокрема для страху, який паралізує його. Для подолання паніки він пропонував розвивати мужність, формувати воїна фізично і морально, в необхідні моменти використовувати силу слова і особистий приклад.

У зв'язку з цим, не є випадковістю широке викладання морально-психологічних факторів бою у російських військово-навчальних закладах на початку ХХ ст., особливо в Академії Генерального штабу. Але після 1917 року ці проблеми спочатку були занадто ідеологізовані, а згодом, практично, забуті.

Багатий досвід у сфері МПЗ, у першу чергу, позитивний мають деякі зарубіжні країни. Найбільш організовано і цілеспрямовано до цієї справи ставляться у США та її Збройних силах, де проблема МПЗ протягом ХХ ст. є пріоритетною державною справою, яка ґрунтується на наукових засадах.

Ще до Першої Світової війни у США була створена Рада по питаннях використання психології у військовій справі, яка мала 17 комітетів, головна задача якої - залучення цивільних психологів до вирішення проблем військової психології. У військах працювали спеціальні психологічні лабораторії. Протягом 1917-1918 років ними було обстежено 2 млн. чол. У 1918 році була створена "Моральна служба".

Під час Другої Світової війни були створені секції прикладної психології при Національній раді оборони США (біля 1000 психологів). Вони здійснили більше 500 різних військово-психологічних досліджень. Результати цієї роботи узагальнені в книзі Брея "Психологія и военное майстерство" (1948).

Проведенням психологічних досліджень і впровадженням їх результатів у життєдіяльність військ займалися лабораторії при навчальних центрах і відповідні відділи при командуваннях видів військ (у них працювало понад 900 військових і 1300 мобілізованих цивільних психологів). За 1942-1943 роки вони здійснили психологічне обстеження понад 7 млн. чол.

"Моральна служба" у 1941 році була реорганізована в Управління інформації та освіти Міністерства оборони. Їх робота узагальнена у чотирьохтомній роботі "Американский солдат" (1949). Після Другої Світової війни ці організації були анульовані.

Однак під час війни в Кореї відразу було створено Управління психологічної війни (1951).

З 1952 року почали створювати спеціальні "Мозкові центри" по підготовці кадрів для науково-дослідних установ і спеціальних лабораторій. Наприклад, це - Гуверовський інститут по проблемах війни та революції у Пало-Альто, Центр стратегічних і міжнародних досліджень при Джорджтаунському університеті, які займалися проблемами психологічного протиборства, здійснювали дослідження компонентів психологічної зброї, випробовували різні прийоми психологічного впливу на людей.

З часом кількість цих установ збільшилась.

Російський психолог професор О.Г.Асмолов вважав, що на 1991 рік в інтересах армії США займалися приблизно 80000 психологів, (а в Радянському Союзі їх було на 1991 рік всього 12000).

На 1986 рік 146 установ займалися військово-психологічними проблемами. Серед них: Управління по вивченню людських можливостей (м. Александрія); Центр по дослідженню соціальних систем (м. Санта-Моніка, 11 наукових відділів); Науково-дослідний інститут армії США (Форт-Нокс, біля 250 спеціалістів); Управління по дослідженню особового складу Збройних сил (біля 275 спеціалістів); Центр по вивченню психології іноземних держав (м. Бруклін); Служба прикладних психологічних досліджень; Школа психологічної війни (Форт Брагге); Психологічна служба агентства з національної безпеки; Центр по вивченню людських ресурсів ВПС; Центр по вивченню та розвитку особового складу і лабораторія біодинаміки ВМС; Науково-дослідній інститут по поведінці та соціальним наукам тощо.

Досить ефективна також система управління МПЗ-ям. В операціях США у Гренаді, Панамі, при ліквідації військової хунти в Гаїті, під час операції в Перській затоці психологічними та пропагандистськими заходами керували безпосередньо Президент США та його адміністрація, у заходах брала участь ціла система державних установ, науково-дослідні центри, фонди, суспільно-політичні та громадські організації. Наприклад, під час операції в Перській затоці з метою забезпечення ефективності заходів психологічного забезпечення. Головнокомандувач коаліційними силами генерал Шварцкопф звернувся до Президента США Буша з проханням про організацію психологічних операцій на всіх рівнях. На основі цього прохання Буш підписав три таємні директиви, які визначали порядок ведення психологічної війни у зоні Перської затоки.

В апараті Міністерства армії (сухопутних військ) США в службі по зв'язкам із суспільством залучено біля 6000 осіб, у службі по роботі з особовим складом - більше 5000 працівників, служба капеланів складає 3500 священиків. При штабі армійського корпусу діє відділ суспільних відносин (20 штатних одиниць), відділ по роботі з особовим складом (25 штатних одиниць), відділ капеланів (30 штатних одиниць).
трусы женские хлопок
Подібні структури існують до штабу батальйону включно. У кожному виді збройних сил США розгорнуті психологічні служби, де зайнято біля 8000 дипломованих військових і цивільних спеціалістів (психологів і соціологів).

Ефективність дій цих установ було продемонстровано в ході МПЗ діяльності військ міжнародної коаліції під час підготовки та проведення операції "Буря в пустелі" проти Іраку. Цей досвід свідчить про його дуже ретельну і чітку організацію. Міністерство оборони США поставило завдання відповідним службам щодо підготовки якісної інформації про необхідність захисту національної безпеки США і підтримки воєнних дій проти Іраку, і таке завдання було виконане. Світова співдружність, практично, була переконана у необхідності проведення операції. В ЗМІ не з'явилось жодної публікації сумнівної за змістом інформації, яка була б спроможна підірвати престиж армії, моральний дух військовослужбовців, сприяти розповсюдженню чуток у суспільстві.

Під час проведення операції "Буря в пустелі" підрозділи "психологічних операцій" активно застосовували такі методи, прийоми та засоби психологічного впливу і пригнічення противника, як широке введення противника в оману, дезінформація в засобах масової інформації, психологічна обробка населення і військовослужбовців Іраку. З початку бойових дій проти Іраку почалось активне знешкодження, порушення, придушення і захоплення пунктів управління, збору, обробки та розподілу інформації Іраку, були проведені масштабні заходи щодо дезінформації та морально-психологічного впливу на керівництво держави, збройні сили та інші силові структури. Для порушення інформаційних систем управління військами та зброєю були застосовані засоби РЕБ, інформаційні віруси тощо. Комплексне застосування новітніх засобів боротьби, 38-денне електронно-вогньове придушення та нищівні авіаційно-повітряні дії обеззброїли противника, викликали масовий психогенний шок військовослужбовців Іраку, почуття приреченості, знесилення, пригнічення, безглуздя опору.

Про уважне ставлення командування багатонаціональних сил у Перській затоці до МПС-у противника свідчить те, що дату початку наступу в штабі генерала Шварцкопфа було затверджено лише після того, як кількість деморалізованих військовослужбовців армії Іраку була визначена психологами США в межах 30-60 відсотків. Після бойових дій з'ясувалося, що практично всі військові частини Іраку, у тому числі й елітна гвардія, були небоєздатними, а масштаб здачі військовослужбовців Іраку у полон перевищив усі очікувані прогнози експертів США. Не допомогли ані безглузда покора солдатів Саддаму Хусейнові, ані їх фанатизм.

З метою деморалізації військ противника за перш три тижні бойових дій підрозділи психологічних операцій коаліції скинули за допомогою авіації на позиції іракських військ 15 мільйонів листівок. Листівки були прості за змістом і лаконічні. Текстова частина відрізнялася простими пропозиціями та зрозумілою мовою. Частина листівок готувалась у вигляді ілюстрацій, 25-динарних банкнотів, листівок-перепусток для здачі в полон. Серед усіх засобів психологічного впливу на війська Іраку листівки мали найбільший ефект. За своїми технічними якостями вони не зазнавали шкоди ані від вологи, ані від сонця.

Для підсилення деморалізації військовослужбовців іракської армії на позиції військ Іраку було скинуто 150 тисяч радіоприймачів з частотами, фіксованими на прослуховування радіостанції "Голос Америки". Для підсилення психологічного впливу були встановлені ретрансляційні установки для програм "Голосу Америки".

У складі підрозділів психологічних операцій знаходились експерти із знанням арабської мови, традицій, звичаїв, національно-психологічних особливостей населення Іраку, які брали участь у підготовці звукопрограм, програм радіомовлення, телебачення, у розробці листівок та інших заходах психологічної боротьби.

На хід бойових дій та їх кінцевий результат здійснюють великий вплив багато факторів, і серед них безпосередньо військовий, тобто готовність військ до виконання бойових завдань. Відсутність такої готовності іракських військ, наприклад, можна проілюструвати на такому прикладі. Рішення С. Хусейна застосувати хімічну зброю призвело до паніки, тому що 100% солдат резерву і 20% солдатів гвардії не мали засобів захисту від ЗМУ.

Представляє значний інтерес досвід морально-психологічного впливу коаліційних сил на власні війська і населення. Досвід війни у затоці показав, що необхідно враховувати морально-психологічний фактор у лавах власних військ. Для формування та нарощування високого морального духу особового складу командування коаліційних сил застосувало комплекс форм і методів впливу на особовий склад.

ЗМІ створили навколо військовослужбовців справжній ореол героїв. ЗМІ переконували солдатів, що "Бог, держава та родина" спрямовують їх на цей шлях, шлях перемоги. Загальний осуд було зроблено навколо окремих військовослужбовців - дезертирів і відмовників. Всіляко пропагувалися патріотичні листи, надавалась моральна підтримка з родин військовослужбовців. Було створено "міст допомоги", через який особовому складу надсилалися поштові пакунки, поздоровлення, дозволялись телефоні розмови. На адресу солдатів надходили присвячені їм вірші, пісні, звернення ветеранів. Для підвищення морального духу військовослужбовців активно застосовувалися зустрічі солдатів і офіцерів з відомими державними діячами, сенаторами, колишніми президентами, науковцями, політиками, відомими артистами і творчими колективами тощо.

Велика увага приділялася сім'ям військовослужбовців міжнаціональних сил: було створено спеціальні центри, які активно фінансувалися для надання підтримки родинам. Пропагандистська робота спрямовувалась на розвиток оптимізму особового складу, укріплення віри у могутність своєї зброї, формування почуття професійної та морально-психологічної переваги над противником.

Значна увага приділялась підвищенню морального духу засобами правового виховання, зміцненню законності та правопорядку, заборонам та репресивним заходам. Наприклад, з метою зберігання дисципліни та бойового духу у військах фактично були заборонені алкогольні напої, паління, наркотики та зв'язки з жінками. Стримуючу роль зробив указ стосовно карної відповідальності щодо відмови воювати у Перській затоці. Це каралося позбавленням волі на строк до 5 років ув'язнення, калічення кінцівок каралося на строк до 8 років ув'язнення, зберігання наркотиків - до 6 років, викрадання наркотичних речовин чи ліків із шпиталю - до 10 років.

Упровадження заходів морального та матеріального заохочення, застосування жорстких репресивних заходів допомогло створити і підтримувати у військах коаліції з початку і до кінця операції атмосферу високої боєготовності, військової дисципліни та правопорядку. Під час проведення операцій у військах США 2506 військовослужбовців були покарані у дисциплінарному порядку чи притягнуті до суду. Це вдвічі нижче рівня правопорушень мирного часу.

Значний інтерес має практика психологічної підготовки військовослужбовців до бойових дій у військах коаліції. Було враховано багатий досвід попередніх війн і конфліктів. Досвід бойових дій у Лівані показав, що 50% військовослужбовців армії США після закінчення конфлікту отримали важкі бойові психічні розлади. Після війни у В'єтнамі США були змушені створити 196 центрів надання психічної допомоги ветеранам цієї війни. За допомогою в центр звернулося 4000000 військовослужбовців і членів їх сімей.

Врахувався досвід бойових дій Ізраїлю у Лівані, який показав впливовість на рівень бойових психічних втрат такого важливого фактору, яким є інтенсивність бойових дій. Відповідно у боях як з низькою, а також і з високою інтенсивністю найбільш стійкими до психічних порушень і розладів були військовослужбовці з бойовим досвідом (відповідно 37% і 51% з них постраждали від бойового психічного стресу). Найменшу стійкість мали ветерани, які раніше отримали такі пошкодження (57-70%), а також новачки (40-72%).

Під час інтенсивних бойових дій, згідно досвіду США та Ізраїлю, у перші 30 діб боїв один випадок нервового зриву припадає на кожен із 4 випадків бойових втрат. Після 30-денних високоінтенсивних бойових дій бойові психічні втрати можуть перевищити бойові втрати. Після 60-денних бойових дій не виключена втрата боєздатності більшої частини особового складу.

Під час підготовки до бойових дій у Перській затоці командування врахувало такі негативні чинники, які можуть спричинити зниження морально-психологічної готовності військ до виконання бойових завдань, як невпевнене керівництво, можливі втрати командирів, стурбованість слухами, незадоволена згуртованість підрозділів і частин, почуття особистої слабкості.

Солдати і сержанти кадрового складу військ коаліції у Перській затоці мали великий досвід служби. Середній вік їх військової служби на своїх посадах був 10 років. Командири рот, у середньому, командували своїми підрозділами 12 років, командири батальйонів - 10 років.

Активно втілювалась у життя програма бойової злагодженості, яка виконувалась протягом 6 місяців з урахуванням особливостей місцевості. З метою підвищення готовності бойової техніки і озброєння до бойових дій в умовах пустелі та високих температур було організовано їх модернізацію згідно замовлень командирів частин. Був поставлений надійний заслін перед інформацією, що мала панічний і деморалізуючий вплив на сили коаліції. Особливо ускладнювали та заважали моральному згуртуванню військ труднощі бою у пустелі, підготовка команд поховання військовослужбовців, мусування випадків невдалих бомбардувань, фактів потрапляння у полон, загибелі військовослужбовців. У зв'язку з цим така інформація була рішуче заборонена. З метою підтримання життєвого тонусу військовослужбовців до активної та напруженої роботи були підключені інформаційні та соціологічні служби Пентагону. Широко застосовувалися різні радіо- і телестанції. Для якісного прийому радіопередач серед солдатів і офіцерів військ коаліції було розповсюджено тисячі й тисячі міні-радіоприймачів. До складу військ було введено тисячі досвідчених психіатрів і психологів, які сумісно із штатними психологами військових частин і підрозділів займались проблемами запобігання негативних стрес-факторів. Під час індивідуальних і колективних заходів вони прищеплювали військовослужбовцям почуття самоконтролю, холоднокровності та інші якості, які необхідні для збереження дисципліни, боєздатності в момент першого зіткнення з противником.


Поряд із індивідуальною психологічною підготовкою, командування активно впроваджувало заходи впливу на колективні настрої, думки, звички, взаємовідповідальність, які мають вплив на протікання і результат сучасного бою. Всіляко підтримувалось надання взаємодопомоги під час навчань і тренувань, взаємопідтримка тощо. З цією метою формувався позитивний морально-психологічний клімат у військових частинах, підрозділах, екіпажах, розрахунках, що допомагало військовослужбовцям правильно сприймати умови обстановки, створювало атмосферу психологічного підйому, допомагало виконанню бойових завдань, формувало морально-психологічну перевагу над противником.

Запобіганню страху перед невідомими бойовими діями командування військ коаліції в Перській затоці протиставило конкретні знання та активне тренування. Наприклад, під час тренувань щодо захисту від хімічної зброї сержанти супроводжували заняття словами: "Коли ти не встиг одягнути захисний костюм, вважай себе за померлого". Групи офіцерів хімічних військ армії США, виступаючи перед особовим складом, постійно навіювали військовослужбовцям думку, що вони мають відмінний захист від ЗМУ, що під час ураження отруйною речовиною військові лікарі їх врятують, а загинути можуть лише 1 із 20 військовослужбовців.

Узагальнюючи досвід організації та проведення заходів МПЗ військовослужбовців держав коаліції до бойових дій проти армії Іраку, можна визначити основні напрямки цієї діяльності:

формування усвідомлення морально-психологічної та соціально-політичної обстановки та її особливостей, з'ясування морально-психологічних і соціально-політичних особливостей бойових задач;

здійснення заходів соціально-психологічної та психофізіологічної адаптації всіх категорій особового складу;

вивчення та оцінка МПС-у своїх військ, планування і проведення на цій основі заходів МПЗ особового складу до виконання конкретних бойових завдань;

постійне вивчення та оцінка МПС-у військ противника, виявлення його міцних і слабких боків та обґрунтування на цій основі дієвих заходів його послаблення;

морально-психологічна оцінка оперативно-тактичної обстановки під час бойових дій, визначення та впровадження в життя заходів корекції морально-психологічного впливу з метою активізації духовних, психічних і психофізіологічних потенціалу військовослужбовців;

профілактика і запобігання можливих негативних психічних явищ у бойовій обстановці, в першу чергу - страху і паніки;

визначення та оцінка психічних втрат під час бойових дій, їх урахування при морально-психологічній підготовці особового складу;

організація та підтримка тісної взаємодії з розвідкою, контррозвідкою та іншими структурами з метою обміну інформацією, надання допомоги військам у вирішенні проблем, застосування місцевої бази радіомовлення та телебачення;

формування потенційної стійкості особового складу можливому інформаційно-психологічному впливу противника.

Отже, узагальнюючи досвід використання психології у військовій справі та психологічного забезпечення Збройних сил США в сучасних воєнних і збройних конфліктах, можна визначити такі провідні проблеми військової психології у США: вивчення особистості військовослужбовця та оптимальних психологічних умов її діяльності; дослідження малих груп і вивчення соціально-психологічних умов їх ефективного функціонування; вивчення психології великих груп людей, наприклад, армій різних держав, населення та психологічних способів впливу на них; психологічне забезпечення війн і бойових дій, психологічна підготовка особового складу; вдосконалення способів ведення психологічної війни і психологічних операцій; вивчення військових спеціальностей. Професійно-психологічний відбір; психологія управління; військово-інженерна психологія; психологічні аспекти бойової підготовки військ; наукові військово-психологічні дослідження і підготовка кадрів; військово-медична психологія, проблеми реабілітації поранених, військовополонених і всіх учасників бойових дій; психологія релігії; військова зоологічна психологія; вивчення аномальних психічних явищ із метою їх використання у військовій справі.

З чим пов'язане таке ставлення американської уряду та його структур до психології? Напевно, з тим, що війна - це, в першу чергу, соціально-психологічне явище.

За даними швейцарського вченого Хана Жака Бабєля, за свою історію народи світу мали 14513 великих і малих війн, в яких загинуло 3 млрд. 640 млн. чол. Це означає, що кожну хвилину в історії людства загинуло по 2 чоловіка.

Сучасна війна - це надзвичайно екстремальна ситуація для функціонування психіки, яка випробовує на міцність і стійкість всі компоненти психіки людини - взагалі, та психіки військовослужбовця в цілому - зокрема. Історію людства можна визнати як історію війн. У будь-якій війні є стрес-фактори, які спеціально створюються противником для отримання переваги: спочатку морально-психологічної, а згодом і загальної. Будь-яка війна, будь-який бій мають свій внутрішній психологічний зміст, тобто він, у першу чергу, спрямований на приголомшення психіки людини.

Так, за результатами досліджень американських учених, у період Другої Світової війни кількість психічних розладів збільшилась у порівнянні з Першою на 300%. Загальна кількість звільнених зі служби у зв'язку з психічними розладами перевищувала кількість поповнення, яке прибувало. По цій причині тільки в американській армії були виведені зі строю 504 тис. військовослужбовців, а біля 1 млн. 400 тис. мали різні психічні порушення, які їм не дозволяли певний час приймати участь у бойових діях. Психогенні втрати в армії США під час війни в Кореї та В'єтнамі складали 24-28 відсотків чисельності особового складу, який безпосередньо приймав участь у бойових діях.

Також великі матеріальні втрати, які негативно впливають на функціонування психіки військовослужбовців і протікання соціально-психологічних явищ у військовому колективі. Наприклад, за даними німецького інженера Б. Ендрукса, Перша Світова війна коштувала 260 млрд. доларів, Друга - 3300 млрд. доларів. Коли всі знищені матеріальні цінності під час війн (до 1959 року) перетворити в золото, то його вистачило б оперезати земну кулю по екватору смугою товщиною 10 метрів і шириною 8 км.

Враховуючи досвід США, його союзники розробили достатньо ефективну систему психологічного забезпечення. У Бундесвері Німеччині цими справами займаються апарати державно-правового виховання, морально-психологічної підготовки, соціального захисту та інформації збройних сил, які безпосередньо підпорядковані Міністерству оборони. В цих структурах зайнято більше 1900 осіб. Керівництво військовим апаратом ідеологічної обробки здійснюють Перше управління особового складу, ідеологічної обробки та бойової підготовки Головного штабу збройних сил і головних штабів видів збройних сил, а також перші відділи штабів армійських корпусів, командувань ВПС і ВМС дивізій і флотилій, перші відділення бригад. У батальйонах працюють штатні офіцери "внутрішнього керівництва". А при головних штабах збройних сил, сухопутних військ, ВПС, ВМС також існують підвідділи психологічного забезпечення бойових дій. У складі адміністративно-правового управління Міністерства оборони функціонує відділ з проблем релігії (всього у збройних силах Німеччини служать біля 300 військових священиків).

У складі Міністерства оборони Великобританії є координаційний комітет служб освіти, Головний капелан, бюро пропаганди та інформації, при штабі оборони - управління суспільної інформації. Відповідні структури функціонують при штабах видів збройних сил, військових округів, армійських корпусів, дивізій, полків і батальйонів. Загальна кількість служби освіти складає близько 1900 осіб, служби військових священиків - більш ніж 400, служби пропаганди та інформації - біля 800.

У французьких збройних силах є служба інформації та громадських відносин (200 штатних одиниць), управління з питань кадрової та соціальної політики, католицька єпархія, головний протестантський священик. Підпорядковані структури поширюються до штабу полку, окремого батальйону, в них загальна кількість посадових осіб складає більше, ніж 1800. Безпосередньо у військах упровадженням у практику вимог і рекомендацій цих керівних органів займаються командири всіх рівнів, штаби та спеціально створені структури морально-психологічної підготовки.

Аналіз доктринальних установок, вимог бойових статутів сучасних розвинутих країн також підтверджує висновок про велику увагу до морального духу особового складу збройних сил. Наприклад, у діючому статуті сухопутних військ Німеччини визначається необхідність високих вимог до духовних якостей військовослужбовців і підкреслюється головна роль людини у сучасній війні. У зв'язку з цим особлива увага звертається формуванню у військовослужбовців Бундесверу високої відповідальності, дисциплінованості, бойового духу і вірності військовому обов'язку.

Особлива увага в цих та інших збройних силах приділяється морально-психологічній підготовці, яка розглядається як важливий фактор боєздатності армії. Наприклад, у Польовому статуті армії США виокремлюються три основних фактора, які визначають бойову могутність армії:

воїни з рішучим і твердим характером, які перемагають тільки у зв'язку з тим, що не можуть змиритися з поразкою;

зброя і бойова техніка;

логічні, зрозумілі та раціональні принципи бойових дій.

Морально-психологічна підготовка організується у збройних силах США в ході бойової та фізичної підготовки, Великобританії - в процесі формування військово-професійних знань, навичок і вмінь у спеціально відведений час, Бундесверу Німеччини - у ході злагодженості військових підрозділів і частин. Для цього створені спеціальні органи, які навчають офіцерів методиці морально-психологічної підготовки, опрацьовують її зміст і здійснюють постійний контроль. Наприклад, у збройних силах США в кожній дивізії у складі медичного батальйону є психіатр, психолог і соціолог, а також 3-6 помічників сержантів. Методологічні основи організації морально-психологічний підготовки розробляє спеціальний відділ Інституту військових досліджень імені Уолтера Ріда. Ефективність роботи цих структур можна було спостерігати, наприклад, у ході підготовки та проведення операції "Буря в пустелі", контртерористичної операції у Афганістані тощо.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "Морально-психологічне забезпечення: вітчизняний і зарубіжний досвід"
  1. Зв'язок етики та психології. Проблема моральності у психології
    Теоретичний фундамент дисципліни «Етичний кодекс психолога» складають: філософія, психологія, етика, юриспруденція, аксіологія та ін. Якщо говорити про міждисциплінарні зв'язки, то вони очевидні та багатогранні. Дисципліна «Етичний кодекс психолога» черпає відомості з різноманітних галузей психологічних, загальногуманітарних, соціологічних знань, збагачуючи водночас і їх своїми відкриттями.
  2. Психологічне забезпечення: вітчизняний та іноземний досвід
    Як вітчизняний, так і іноземний досвід свідчать про те, що у всі часи проблема психологічного забезпечення життєдіяльності військ відігравала надзвичайно велику роль. Підтвердження цьому знаходимо в описах воєнних походів і перемог видатних полководців: Александра Македонського, О.В. Суворова, Наполеона І, МЛ. Кутузова та ін. Достатньо повно цю проблему висвітлювали у роботах наші
  3. Сутність і зміст психологічної підготовки військовослужбовців
    У процесі підготовки особового складу до бойових дій необхідно враховувати труднощі, що мають місце у сучасному бою. Ці труднощі, які можна назвати психологічними факторами бою, спеціально створюються супротивником для досягнення в ньому перемоги. Як свідчить досвід колишніх війн, сучасних воєнних конфліктів і контр терористичних операцій, їх усвідомлення, урахування і вміле застосування
  4. Концепція виховної роботи в Збройних силах та інших військових формуваннях України про виховну роботу і МПЗ
    З метою підвищення рівня виховної роботи у Збройних силах та інших військових формуваннях України, визначення напрямів і засад її перебудови відповідно до сучасних вимог Президент України затвердив Концепцію виховної роботи у Збройних силах та інших військових формуваннях України. Згідно цього Указу Міністрові оборони, Командувачу Національної гвардії, Голові Державного комітету у справах охорони
  5. Психологічні війни та операції як складові психологічного забезпечення в сучасних зарубіжних країнах
    Однією з головних особливостей сучасних бойових дій у сучасній війни є широкомасштабне використання методів психологічного приголомшення противника, зміни думок, переконань, ціннісних орієнтацій, почуттів населення і військ дружніх і нейтральних держав. З цією метою використовуються як сучасна бойова зброя (у тому числі й психотропна), так і прості прийоми впливу на почуття, волю, свідомість і
  6. Особливості морально-психологічного забезпечення основних видів бойової діяльності військ
    Зарубіжний воєнний досвід свідчить про те що успіх збройної боротьби на сучасному етапі розвитку військової справи, перш за все, залежить від ходу і результатів бойової підготовки, боєздатності та кількості військ (сил), підготовленості командирів, бойової майстерності особового складу, наявності та можливостей бойової техніки і зброї, запасів і ресурсів, МПС-у і дисциплінованості особового
  7. Сутність і зміст психологічної підготовки військовослужбовців
    Під час підготовки військовослужбовців до бойових дій, необхідно враховувати ті труднощі, що мають місце у сучасному бою. Ці труднощі, які можна назвати психологічними факторами бою, створюються спеціально противником для досягнення в ньому перемоги. Їх усвідомлення, урахування і вміле застосування, як свідчить досвід колишніх війн і сучасних воєнних конфліктів, забезпечують успіх як окремих
  8. ДЕРЖАВНА СИСТЕМА ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я ЯК КОМПЛЕКС ЗАХОДІВ
    На думку лікаря з Чернігова Н. Дейкун, однією із стратегічних помилок є те, що під системою охорони здоров'я населення в Україні та й колишньому СРСР мали на увазі мережу санітарно-профілактичних, лікувально-профілактичних, фізкультурно-оздоровчих, санаторно-курортних, аптечних, науково-медичних та інших установ (Основи законодавства України про охорону здоров'я від 19.11.1992 р., ст. 16). Таке
  9. БЛАГОДІЙНИЙ ФОНД "ЗДОРОВ'Я ДЛЯ ВСІХ"
    У Києві наприкінці 2000 року відбулася презентація зареєстрованого у вересні благодійного фонду «Здоров'я для всіх», головою правління якого обрано народного депутата України С. Шевчука. Основною метою діяльності цієї організації є сприяння у реалізації громадянами України свого власного та суспільного потенціалу здоров'я, забезпечення соціальної справедливості у сфері охорони здоров'я,
  10. ПРОТИСТОЯННЯ СТРЕСАМ ТА ЇХНІМ НАСЛІДКАМ
    Оскільки стрес існує, то існують і різні методи боротьби з ним. Американський бізнесмен та психолог Д. Карнегі дає з цього приводу ряд рекомендацій. Ось основні з них: - живіть у відліку сьогоднішнього дня. Дійсно, чи варто хвилюватись, переживати через те, що сталось з вами вчора, місяць тому, переживати знову події, що давно минули? Забудьте про них; - пам'ятайте про непоправну шкоду,
  11. Попередження та подолання насильства: міжнародний досвід та роль правоохоронних органів
    Однією з причин насильства є загальний кризовий стан держави, що, в першу чергу, позначається на сім'ї, спричиняє падіння її життєвого рівня. Інтереси та проблеми сім'ї, забезпечення здобутку життєво необхідних продуктів та товарів, постійні нестатки та різного роду проблеми погіршують сімейні стосунки як у психологічному, так і фізичному відношеннях. Соціально-економічні і політичні зміни, що
  12. Етичні проблеми та зваби практичної психології
    Здоровою є людина не вільна від проблем, а та, котра вміє з ними поводитись. Н. Пезешкіан Якщо у психолога немає професійної гідності й совісті, то в нього немає й етичних проблем. Наслідки спілкування з психологом мають велику особистісну значимість для клієнта. Яким буде втручання психолога - розвиваючим чи руйнуючим особистість клієнта - залежить від дотримання психологом етичних
  13. Норми професійної етики для розробників і користувачів психодіагностичних методик
    Професійно-етичні норми - це вимоги, які висуваються до рівня професійної кваліфікації психолога, реалізації ним у своїй діяльності специфічних моральних норм поведінки як у взаємостосунках з колегами, науковим співтовариством, так і з досліджуваними (клієнтами). Норми професійної етики для розробників і користувачів психодіагностичних методик стосуються діяльності трьох категорій
  14. Характеристика розділів етичного кодексу психолога
    На І Установчому з'їзді Товариства психологів України 20 грудня 1990 року в м. Києві прийнято Етичний кодекс психолога. Цей нормативний акт є гарантом високопрофесійної, гуманної, високоморальної діяльності психологів України, здійснюваної залежно від спеціалізації та сфери інтересів [1]. Даний Кодекс являє собою сукупність етичних норм, правил поведінки, що склалися у психологічному
  15. Основні цінності консультування та психотерапії
    Психологічне консультування - це вид психологічної допомоги, орієнтований на подолання проблем психологічного характеру. У важкий момент життя психолог-консультант може допомогти перебороти стрес, краще зрозуміти життєву ситуацію, прийняти зважене рішення. Інакше кажучи, у ході психологічного консультування у людини з'являється можливість ширше глянути на ситуацію, по-іншому оцінити свою роль у
  16. Додаток Б
    Етичні стандарти психологів /Авторське право належить Американській психологічній асоціації, січень, 1963. Передруковано (і відредаговано) з журналу «Американський психолог», січень 1963, поправки внесені у вересні 1965 р. і грудні 1972 р. Ці стандарти також надруковані в Біографічному довіднику Американської психологічної асоціації/. Психолог надає великого значення достоїнству та цінності
  17. Спрямованість особистості та особливості її змісту у військовослужбовців
    Провідна психічна властивість особистості - спрямованість. Спрямованість особистості - це система спонукань і ціннісних орієнтацій, яка визначає вибіркове ставлення та активну поведінку воїна, тобто спрямованість,Тю суті, стійка система мотивів, яка орієнтує життєдіяльність особистості [95, с. 230]. Причому, залежно від ситуації, система може бути провідною і супутньою. В цілому, визначаючи
  18. Методика психологічного дослідження
    В уніфікованому вигляді технічна методологія являє собою синтез методик психологічного дослідження. Поняття «.методика» визначає конкретні форми і способи використання методів дослідження, за допомогою яких відбувається глибоке пізнання різних психічних явищ. Порівняно з методологією, методика вирішує тактичні проблеми і має на меті розроблення певного алгоритму дослідницької діяльності в
  19. Методи емпіричного психологічного дослідження
    Спостереження, експеримент, бесіда, інтерв'ю, анкетування, соціо-метрія, референтометрія, біографічний метод, тестування, вивчення продуктів діяльності, узагальнення незалежних характеристик тощо - це емпіричні методи психологічного дослідження. Розглянемо деякі з них докладніше. . Спостереження Метод спостереження широко використовується у військовій психології. Він полягає в
загрузка...

© medbib.in.ua - Медична Бібліотека
загрузка...