ГоловнаПсихологіяВійськова психологія і педагогіка
« Попередня Наступна »
Ягупов В. Військова психологія, 2004 - перейти до змісту підручника

Мислення

Проникнення в таємниці пізнання явищ навколишнього світу можливе лише за участю мислення. Воно відображає дійсність узагальнено - через слова, мову. Воно тісно пов'язане з чуттєвим пізнанням, яке є головним інформатором про навколишній світ. Почуття, сприймання, мислення є ланками єдиного акту - пізнання.

Мислення - це опосередковане, абстрактне, узагальнене пізнання явищ навколишнього світу, їх суті та наявних між ними зв'язків, здійснюване шляхом розумових операцій (аналізу й синтезу, порівняння й розрізнення, суджень і умовиводів, абстракції, узагальнення тощо); вища форма відображальної діяльності.

Розрізняють три види мислення: наочно-дійове; наочно-образне; словесно-логічне.

Основні характеристики мислення відображені на рис. 4-5 і 4-6.





Узагальнена класифікація мислення подана у табл. 4-1.

Насамкінець хотілося б звернути увагу на саногенне і патогенне мислення, які досліджуються Ю.М. Орловим. За ним, мислення має безпосередній вплив на емоційно-почуттєву сферу людини. Тому вона має керувати своїми емоціями та почуттями через розум, тобто через продуктивне й оздоровче мислення.

Саногенне мислення сприяє подоланню негативних емоцій та психічному оздоровленню людини. Для такого мислення характерний динамізм зв'язку особистості зі світом образів, в якому відображуються життєві ситуації. Саногенне мислення сприяє розв'язанню психотравматичних ситуацій. Воно грунтується на свідомій постановці та розгляді, свідомому аналізі власних емоцій і емоціогенних факторів, полягає у свідомій саморегуляції власною емоційно-вольовою сферою з оздоровчою метою, що особливо важливо у процесі діяльності в екстремальних ситуаціях, наприклад бойової підготовки.


Патогенне мислення, навпаки, створюючи емоційну напруженість, може посилювати та підвищувати ймовірність виникнення психічних розладів. Такому мисленню властиві цілковита свобода уяви, відсутність контролю над вільним перебігом образів і думок, відсутність аналізу свого мислення та неусвідомленість тих розумових операцій, які породжують емоцію.

Основні властивості мислення: швидкість, глибина, широта, гнучкість, стратегічність, імпульсивність-обережність, самостійність, рефлексивність.

Табл. 4-1.

Класифікація мислення





Швидкість мисленнєвих процесів виявляється у невідкладному прийнятті нестандартних рішень, як правило, в екстремальних умовах. Вона може бути як інтуїтивною, так і усвідомленою, тобто пов'язана з повним рефлексивним аналізом усіх етапів мисленнєвого процесу. Наприклад, саме швидкість мисленнєвих процесів є основним моментом, який вимірюється в тестах інтелекту Г.Ю. Айзенка, коли потрібно якнайшвидше дати правильну відповідь на поставлене в задачі запитання.

Глибина мислення сприяє аналізові, порівнянню, знаходженню суттєвих зв'язків між різними явищами.

Широта мислення виявляється в залученні до розв'язування задачі необхідних засобів, знань і вмінь, безпосередньо не даних в умовах задачі, а взятих з інших сфер знань, наук.

Гнучкість мислення протилежна ригідності і є однією з головних умов творчого мислення.

Стратегічність мислення передбачає вибір адекватних способів розв'язування задачі та відповідних розумових дій у ситуаціях, коли необхідно визначати концептуальні підходи вирішення певної проблеми, наприклад, бойової.

Імпульсивність-обережність мислення мають надзвичайно важливе значення у військовій справі, коли необхідне їх розумне поєднання та вміння ризикувати під час прийняття складних рішень.


Самостійність мислення виявляється у нешаблонності, продуктивному мисленні, що лежить в основі оригінальних підходів у різних сферах діяльності.

Рефлексивність - це здатність до творчого аналізу ситуації, вияв самосвідомості особистості в аналізі проблемних ситуацій.

Існують також і інші властивості мислення. Наприклад, організованість, дисциплінованість, послідовність, критичність, некритичність тощо, знання яких сприяє творчому розвитку мисленнєвої сфери особистості командира.

Мислення тісно пов'язане з мовою і мовленням. Мова - система знаків, що є засобом людського спілкування, розумової діяльності, способом вираження самосвідомості особистості, передання і зберігання інформації. За Г.С. Костюком, мова є носієм пізнаного й. водночас, знаряддям пізнання нового. У мові, як у знаковій системі, відображені досить формалізовані, фіксовані значення, які забезпечують людське спілкування.

Мова існує і реалізується через мовлення. Основні характеристики мовлення дані на рис. 4-7.

Розрізняють мовлення зовнішнє (усне, письмове) і внутрішнє (мовлення подумки). Основні функції мови і мовлення - вираження, вплив, повідомлення. Ці функції нерозривно пов'язані між собою. Мовлення є передусім засобом спілкування, оскільки кожне слово щось означає.

Таким чином, слово має бути найважливішим інструментом офіцерів у навчально-виховній роботі з особовим складом. Правильно застосоване, воно завжди дасть позитивний ефект.

« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "Мислення"
  1. ВСТУП
    Порівняно з мільярдами років існування на Землі біосфери людина як вид виникла нещодавно й у тисячі разів молодша за неї. Та саме в людині природа досягла найвищої досконалості, і саме в людині вперше поєднано біологічне та соціальне, матеріальне та духовне. Для того, щоб людина могла відповідати своїй ролі вінця природи, виконати свою історичну місію на Землі й у Всесвіті, матеріально і
  2. ОСНОВНІ ВІДОМОСТІ ПРО ЛЮДИНУ
    На сьогодні відомо, що майже 80% організму людини - вода, і розподілена вона нерівномірно: у жирових тканинах води всього 20%, у кістках - 25, у печінці -70, у м'язах - 75, у крові - 80, у мозку - 85%. Решта компоненте в організмі припадає на білки, жири та жироподібні сполуки, мінеральні речовини, вуглеводи. Із складових елементів тіла найважливішу роль відіграють кисень, вуглець, водень і
  3. ПОТРЕБА ЛЮДИНИ В ІНФОРМАЦІЇ
    Уявлення про людину, про її фізичний стан та духовний світ буде неповним, якщо не торкнутись питання однієї із найдавніших потреб людини - потреби в інформації. Відомо, що на людину постійно впливають три потоки інформації - сенсорний, що сприймається органами почуттів через першу сигнальну систему, вербальний (усне чи письмове слово), що сприймається через другу сигнальну систему, та структурний
  4. НОВІ ВАЛЕОЛОГІЧНІ ПОНЯТТЯ
    Санкт-Петербурзький учений В. Сиренський запро вадив поняття валеологічного підтримання, що означає систему заходів щодо підтримання людини в розкритті її внутрішніх резервів, досягненні успіху в будь-якій справі, в тому числі й у творенні здоров'я. Валеологічне підтримання - це система, яка озброює людину знаннями й уміннями, необхідними для зміцнення віри у власні сили, що потрібні для
  5. ДЕРЖАВНА СИСТЕМА ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я ЯК КОМПЛЕКС ЗАХОДІВ
    На думку лікаря з Чернігова Н. Дейкун, однією із стратегічних помилок є те, що під системою охорони здоров'я населення в Україні та й колишньому СРСР мали на увазі мережу санітарно-профілактичних, лікувально-профілактичних, фізкультурно-оздоровчих, санаторно-курортних, аптечних, науково-медичних та інших установ (Основи законодавства України про охорону здоров'я від 19.11.1992 р., ст. 16). Таке
  6. РОЗВИТОК ВАЛЕОЛОГІЇ В УКРАЇНІ. АНТРОПОКОСМІЗМ М. ХОЛОДНОГО
    Валеологія народжується сьогодні, викликана чистими ідеями й найсвітлішими сподіваннями, однак, як колись генетику та кібернетику, її іноді супроводжують недовіра, цинізм, шарлатанство, невігластво, дилетантство. Та все ж ця наука постає і розвивається. В Україні наукову школу валеології очолюють професори Г. Апанасенко, Л. Попова (м.Київ), М. Гончаренко (м. Харків), доц. В. Кулінченко (м. Київ),
  7. ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ
    Адаптація (лат. adaptatio - пристосування) - сукупність реакцій пристосування живого організму до зміни умов існування, вироблених в процесі тривалого еволюційного розвитку (філогенезу) і здатних перетворюватись, удосконалюватись протягом індивідуального розвитку (онтогенезу). Термін запропоновано канадським ученим Г. Сельє в 1936 році. Адаптація - це цілеспрямована системна реакція організму, що
  8. ГІПОТОНІЯ ТА НАДМІРНА ВАГА -РИЗИКИ "ТРЕТЬОГО СТАНУ"
    На гіпотонію лікарі звернули увагу ще в двадцяті роки минулого століття, і потім інтерес до неї продовжував зростати. За даними І. Брехмана, частота випадків цього стану коливається в досить широких межах -від 2,2 до 41 %. Гіпотонія переважно спостерігається в молодому віці, у жінок частіше, її виникненню сприяють нервові переживання і неправильне харчування (особливо захоплення вуглеводистими та
  9. ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ
    Алергія - підвищена чутливість організму до різних речовин, пов'язана зі зміною його реактивності. Підвищена чутливість організму при алергії специфічна, тобто вона підвищується до того антигену, з яким уже раніше був контакт і який викликав стан сенсибілізації (підвищеної чутливості до нього). Аномалія (грец. anomalia - відхилення) - відхилення від типових для популяції структури чи функції,
  10. СТРЕС ЧИ ДИСТРЕС ЯК МІРИЛО АДАПТАЦІЙНИХ МОЖЛИВОСТЕЙ ОРГАНІЗМУ
    Відомо, що кожна агресія, фізична або психічна, кожна емоція, навіть найприємніша, кожне навантаження викликають в організмі тривогу, мобілізуючи захисну енергію. Велика радість, як і важкі переживання, прискорюють дихання, биття серця, збільшують вміст цукру у крові. Завдяки цьому до всіх клітин і тканин організму надходить необхідна енергія для проходження кризи, для пристосування до нових
© medbib.in.ua - Медична Бібліотека