- ХВОРОБА (СИНДРОМ) Рейтер
Хвороба Рейтера (синдром Рейтера, синдром Фіссенже-Леруа, уретро-окуло-синовіальний синдром) - запальний процес, що розвивається в більшості випадків в тісному хронологічній зв'язку з інфекціями сечостатевого тракту або кишечника і виявляється класичної тріадою - уретритом, кон'юнктивітом, артритом. Хворіють найчастіше молоді (20 - 40) чоловіки, які перенесли уретрит. Жінки, діти і літні
- ревматоїдний артрит. ХВОРОБА БЕХТЕРЕВА
Ревматологія як самостійна науково-практична дисципліна формувалася майже 80 років тому у зв'язку з необходімостио більш поглибленого вивчення хвороб цього профілю, викликаної їх широким розповсюдженням і стійкою непрацездатністю. У поняття "ревматичні хвороби" включають ревматизм, дифузні захворювання сполучної тканини, такі як системний червоний вовчак, системна
- СІСГЕМНАЯ ЧЕРВОНА ВІВЧАК
Відповідно до сучасними уявленнями системний червоний вовчак (ВКВ) є хронічне рецидивуюче полісиндромне захворювання переважно молодих жінок і дівчат, що розвивається на тлі генетично зумовленої недосконалості імунорегуляторних процесів, що призводить до неконтрольованої продукції антитіл до власних клітин і їх компонентів, з розвитком
- Диференціальна діагностика СТЕНОКАРДІЇ .
У першу чергу необхідно правильно встановити діагноз стенокардії і визна-лити її форму. Для цього потрібно детально проаналізувати наявний больовий синдром в лівій половині грудної клітини і дані зміни кінцевої частини шлуночкового комплексу ЕКГ (депресія або підйом сегмента ST і негативний або високий загострений зубець Т) Далі необхідно провести диференціальну діагностику
- ЕТІОЛОГІЯ .
За сучасними даними міокардит може бути пов'язаний з будь-якою інфекцією. Практично всі инфекци-ційні захворювання можуть супроводжуватися миокардитами. Виділяється-ють: - інфекційні (дифтерія, скарлатина, черевний тиф); - викликані вірусною інфекцією (найчастіше вірусами грипу, Коксакі, поліміеліта, аденовірусами); - спірохітозние (сифіліс, лептоспіроз, поворотний тиф); - паразитарні
- ПАТОГЕНЕЗ.
Існує, принаймні, три патогенетичних ланки в розвитку запального процесу в серцевому м'язі: 1. Міокардити можуть виникнути в результаті безпосередньої інвазії в м'язову оболонку серця одного з вишеперечіслен-них факторів, які на ранніх етапах розвитку захворювання (протягом 7-10 днів) призводять до розвитку в серцевому м'язі-запальних змін (такий механізм
- КЛАСИФІКАЦІЯ
I. За етіологією і патогенезу: 1. Ревматичні міокардити: а) власне ревматичні; б) міокардити при системних захворюваннях сполучної тканини. 2. Неревматичних міокардити. СПЕЦИФІЧНІ: а) бактеріальні, вірусні, протозойні та ін; б) постінфекційні (постгріпозние та ін.) інфекційно-аллергично. НЕСПЕЦИФІЧНІ: а) інфекційно-алергічні (
- КЛІНІКА.
Клінічна картина миокардитов вельми варіабельна, від-Ліча великою різноманітністю і залежить від причини, що викликала міокардит, поширеності та локалізації змін в міокарді. Вона практично може бути відсутнім при легких і субклінічних формах і супроводжуватися вираженими проявами, що приводять до смерті при важкому перебігу. Характерною є зв'язок з інфекцією, яка
- ЛІКУВАННЯ.
- Режим - обмеження фізичних навантажень. Постільний режим повинен становити від 2 до 4 тижнів. Строгий постіль-ний режим показаний при кардиомегалии і недостатності кровообігу, після зникнення цих проявів - режим палатний. - Дієта, багата білками (особливо при призначенні кортикосте- роідов, що володіють катаболичним дією) і вітаміну-ми з обмеженням солі. Основні
- КАРДІОМІОПАТІЇ.
В останні роки кардіоміопатії привертають до себе все більшу увагу кардіологів у зв'язку з тим , що вони стали частіше діагностуватися і, мабуть, значно збільшилася їх справжня частота. За висновком ВООЗ назву "кардіоміопатії" позначає уз-кую групу поразок міокарда невідомої етіології, важливішого-шими проявами яких є кардіомегалія і прогрес-сірующая серцева
|