ГоловнаПсихологіяВійськова психологія і педагогіка
« Попередня Наступна »
А. Г. Караяном, І. В. Сиромятников. Прикладна військова психологія, 2006 - перейти до змісту підручника

Методи розрахунку психогенних втрат полку

Безпосередньою діагностикою психологічних втрат займатимуться психологи, медичний персонал підрозділів. Командний склад частин і з'єднань буде мати справу з узагальненими даними про психологічні втрати. Ці дані потрібні як для прийняття обгрунтованого рішення про шляхи та способи продовження бойових дій, так і про заходи по боротьбі з наслідками бойового стресу в осіб, віднесених до розряду психологічних втрат.

Прогноз і розрахунок психологічних втрат необхідні тому, що вони будуть робити істотний вплив на хід і результат бойових дій, на прийняття тих чи інших управлінських рішень.

Разом з тим вони можливі тому, що:

1) досвід минулих воєн дозволяє виявити ті чи інші статистичні тенденції, відносно стійку динаміку втрат у часі;

2) всі розрахунки у військовій справі носять відносний характер, однак вони активно використовуються при плануванні бойових операцій;

3) за наявними методиками коштують не просто теоретичні міркування, а вивчення результатів застосування ядерної зброї в Хіросімі і Нагасакі, поведінки людей в умовах стихійних лих, катастроф, аварій, в т. ч. на Чорнобильській АЕС; експериментальні психологічні та психофізіологічні дослідження в екстремальних умовах, різних гіперстрессоров, теоретичні розрахунки та досвід застосування ЗМУ в період його випробування.

Розрахунки психогенних втрат носять орієнтовний, імовірнісний характер. Головними, визначальними показниками психогенних втрат є їх величина і структура.

Під величиною розуміють розміри втрат в абсолютних цифрах (у кількості людей).

Структура психогенних втрат - це процентне відношення різних їх видів до загального числа психогенних втрат.

Нижче наведені дані для розрахунку ППТ в умовах звичайної війни.

Розрахунки С. В. Чермяніна показують, що ті чи інші прояви психічної дезадаптації у вигляді гострих психологічних стресових реакцій виявляться вже протягом першої доби бою не менш ніж у 5-7% військовослужбовців, причому у 80 % з них вони будуть швидкоплинними (хвилини-десятки хвилин) і редукувати при змінах бойової обстановки. У ППП і Р, а тим більше, на етапи медичної реабілітації ці особи, як правило, не потрапляють.

У 20% постраждалих (контингент уражених з БПТ) тривалість розладів перевищить 1-2 години, і вони можуть надходити в окрему медичну роту (омедр) бригади, МПП або ОМЕБ, в ППП і Р полку. З них 65% як короткочасно вийшли з ладу (КВС) протягом доби повернуться в частину. Критерієм повернення в лад вважається не повна відсутність у них патопсихологической симптоматики, а здатність до виконання своїх обов'язків.

7-10% залишаться в омедр (МПП, ППП і Р), 25-28% будуть спрямовані на наступний етап медичної евакуації. Останні дві категорії постраждалих складуть санітарні психологічні втрати.

Всього в загальній структурі санітарних втрат психологічні санітарні втрати можуть рівнятися 10-14%, або 0,3-0,5% від чисельності особового складу, що бере активну участь у бойових діях.

При неможливості медичного сортування за участю фахівців, не менше 50% осіб з ПСР будуть евакуйовані на наступний етап медичної евакуації, що може призвести у них до фіксації хворобливої ??симптоматики і погіршення прогнозу повернення в стрій. У зв'язку зі сказаним питома вага санітарних психологічних втрат у загальній структурі СП може зрости до 24% і досягти 1% від особового складу військ, які беруть участь у бойових діях [113].

Власне перерахована вище тенденція вже сама по собі може використовуватися як методик розрахунку психогенних втрат на день бою. Однак для зручності користування ми пропонуємо оформити її в більш технологічному вигляді - у вигляді методики «Лінійка» (рис. 2.5).

Методика передбачає виконання чотирьох процедур:

1) визначення інтенсивності бойових дій;

2) визначення кількості особового складу, приймає безпосередню участь в бойових діях;

3) обчислення психогенних втрат і їх класифікація;

4) визначення обсягів необхідної психологічної допомоги.

Розглянемо зміст цих процедур.

1. Щоб розвести рівні психотравматизації в бойових діях різної інтенсивності, ми чисто формально запропонували вважати загальний рівень усіх розладів для бойових дій низької інтенсивності (бій в звичайних умовах із застосуванням звичайних засобів військового протиборства) - 5%; для бойових дій середньої інтенсивності (бій із застосуванням звичайних коштів, але що ведеться в умовах оточення, відриву від головних сил, на складній місцевості, з формуванням водної перешкоди, вночі) - 6%; для бойових дій високої інтенсивності (бій із застосуванням авіації, крилатих ракет, великокаліберної артилерії, високоточної зброї, дистанційного мінування ) - 7%.


2. Психотравматизації будуть піддаватися переважно ті військовослужбовці, які беруть безпосередню участь у бойових діях. У бойових діях високої та середньої інтенсивності в число безпосередніх учасників включаються всі (100%) військовослужбовці частини, підрозділи. У бойових діях низької інтенсивності - військовослужбовці мотострілкових, танкових, артилерійських, мінометних, протитанкових, розвідувальних підрозділів.

3. Розрахунок втрат проводиться за вищеописаною схемою. Це зручно робити з малюнком «Лінійки». Наведемо приклад: механізований полк веде бойові дії низької інтенсивності. Розрахуйте можливі обсяги психогенних втрат за день бою.

Рішення. По «Лінійці» визначаємо, що для бою середньої інтенсивності психогенні втрати можуть скласти близько 5% від числа безпосередніх учасників. Підраховуємо кількість особового складу в бойових підрозділах. Приблизно скажемо, що це число дорівнює 1000 чоловік. Тоді 5% від цього числа складе 50 військовослужбовців. Тобто у 50 військовослужбовців, що беруть участь в бою, можуть спостерігатися психічні розлади різної тяжкості. У 80% з них (40 осіб) вони будуть швидкоплинні і можуть залишитися непоміченими для командирів, психологів та медичних працівників. У 20% (10 осіб) психічні розлади триватимуть більше 1-2 годин. Ці військовослужбовці можуть потрапити в МПП або ППП і Р полку. 65% з них (6-7 чоловік) пробудуть тут менше доби, і після психологічного вспомоществованія відправляться в свої підрозділи. Решта на термін більше доби психотрав-мировалось військовослужбовці (3-4 людини) складуть санітарні психогенні втрати. 1-2 з них отримають психологічну допомогу тут же, а 2-3 - будуть спрямовані в медсанбат або ЦПП і Р дивізії.

4. Визначення обсягів необхідної психологічної допомоги випливає з попередніх процедур. МПП і ППП і Р необхідно бути готовими протягом доби здійснити діагностику і сортування близько 50 чоловік з психічними розладами. Для надання психологічної допомоги слід підготувати до 10 місць в МПП і ППП і Р полку.

Глибина психічних змін у військовослужбовців знаходитиметься (за умови, що вони фізично не постраждали) в прямому співвідношенні з спостерігаються ознаками негативних психологічних змін.

Психогенні втрати будуть мати місце переважно в зонах психологічного ураження.

Зона психологічного ураження - площа між двома радіусами від епіцентру | ядерного вибуху: внутрішнім і зовнішнім, в якій спостерігаються його наслідки.



Внутрішній радіус (P1) - радіус кола, на межі якої ймовірність комбінованих уражень середньої тяжкості від ядерного вибуху становить не менше 60%. Підрозділи, що потрапили в цю зону, вже не зможуть виконувати поставлені бойові завдання, і розрахунок психогенних втрат не має тут сенсу. Залишилися в живих доцільно використовувати для надання допомоги фізично постраждалим.

Зовнішній радіус (Р2) розташований за межами візуального контакту особового складу з наслідками ядерного вибуху.

При потужності ядерного вибуху більше 50 КТ спостережуваний фронт руйнувань настільки великий, що у військовослужбовців може створюватися ілюзія загального руйнування. При потужності більше 100 КТ для визначення Р2 необхідно радіуси зон ураження збільшувати на 1/3.

У зоні психологічного ураження психогенні втрати будуть носити яскраво виражений характер і розвиватися відповідно до специфічної динамікою. Їх визначення можна здійснювати за допомогою двох методик.

1. Методика № 1 - «Статика». Відразу після ядерного вибуху в зоні психологічного ураження 15-20% особового складу зможе виконувати бойове завдання, 15-20% надовго втратять здатність до діяльності, 60-70% частково збережуть боєздатність, велика частина з них потрапить в число психогенних втрат.

2. Методика № 2 - «Динаміка». У перші 10 хвилин після ЯВ психічна стійкість збережеться у 15-20% військовослужбовців. Через 30-60 хвилин цей відсоток може піднятися до 75-80%, а потім почне падати протягом не менше 2 годин до 20-30%. Через кілька днів до 10% військовослужбовців, що потрапили в зону психологічних втрат, ще не прийде в себе.

Динаміка зміни психологічних втрат у часі збігається з динамікою адаптації людини до стрессору. Після впливу потужного стресора етап дезорганізації, переляку, триває 1-10 хвилин, частіше - 3-6 хвилин, етап гіпермобілізаціі організму триває частіше до 1 години.
А ось, що стосується подальшого спаду психічної активності людини - етапу виснаження психічних і фізіологічних резервів організму - то його оцінка дуже приблизна, як і рухлива дієздатність людей на цьому етапі в різних умовах. Безперечно одне, що боєздатність особового складу відразу після гіпермобілізаціі падає не менше ніж на 2 години, а нерідко і до моменту повного відпочинку зі сном. На цьому етапі засобами психологічного впливу можна активно впливати на людей, тимчасово підвищуючи боєздатність.

Мабуть, для ліквідації наслідків застосування ЯО та організації відпочинку особового складу потрібно близько доби, вельми важливо при цьому забезпечити повноцінний сон. Для цього буде потрібно виведення військ у другий ешелон або тил.

Мінімальний же термін, після якого слід розраховувати на підвищення морально-психологічного стану військ, мабуть, буде не менше 20 годин.

Третій і четвертий етапи адаптації до сильного стрессору найбільш важкий для точної кількісної оцінки динаміки морально-психологічного стану військ, т. к. тут можуть різко активізуватися ті чи інші фактори об'єктивного і суб'єктивного порядку, в тому числі переконання людей; їх психічна активність. Слід мати на увазі, що етап психологічного і фізіологічного виснаження може бути і буде різним у залежності від ступеня попередньої втоми військ.

Існують і інші методики розрахунку психогенних втрат в умовах застосування ЗМУ [65, 80].

З урахуванням вищесказаного, графік зміни морально-психологічного стану особового складу після ядерного вибуху або іншого гіперстрессора, буде виглядати наступним чином (рис. 2.6)



Таким чином, психологічні втрати - реальний факт війни і потужний фактор, що впливає на боєздатність особового складу. Вони являють собою різні за походженням, за рівнем патологічності, динаміці прояви, по наступаючим наслідків психічні розлади, захворювання і трансформації, що зумовлюють дезорганізацію бойової активності воїнів.

Уміння грамотно прогнозувати і оцінювати ППТ дозволяє своєчасно і обгрунтовано приймати бойові рішення, здійснювати заходи щодо психологічної допомоги та відновлення боєздатності особового складу. Існуючі методики розрахунку ППТ дозволяють з певним ступенем імовірності прогнозувати загальні обсяги і динаміку зниження бойових можливостей частин і з'єднань в бойовій обстановці.

Запитання для самоконтролю

1. Яка класифікація загальних втрат військовослужбовців?

2. Що таке бойові санітарні втрати?

3. На які класи діляться бойові санітарні втрати по етіопатогенетіче-ському ознакою?

4. Що включають в себе психогенні втрати?

5. Охарактеризуйте методи розрахунку психогенних втрат.

Додаткова література для самостійної роботи за темою

1. Караяном А. Г. Психологічне забезпечення бойових дій. В кн.: Зміст і організація морально-психологічного забезпечення бойових дій. - М., 1994.

2. Конюхов Н. І., Федеіко Н. Ф. Психологічні втрати та їх профілактика. - М., 1990.

3. Нечипоренко В. В., Літвііцев С. В., Снедков Є. В. Сучасний погляд на проблему бойової психічної травми / / Військово-медичний журнал. 1997. № 4. С. 22-26.

4. Новиков В. С, Боченков А. А., Черемяпін С. В. Психофізіологічне обгрунтування проблеми корекції та реабілітації брали участь у бойових діях військовослужбовців / / Військово-медичний журнал. 1997. № 3. С. 53-56.

5. Снедков Є. В. Бойова психічна травма: Автореф. дис ... д-ра мед. наук. - СПб., 1997.

6. Феденко Н. Ф., Железняк Л. Ф. Морально-психологічне забезпечення бойових дій військ в сучасних умовах. - М. 1986.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " Методи розрахунку психогенних втрат полку "
  1. Психологічна характеристика сучасного бою і його вплив на психіку воїна
    Навчальні питання: 1. Характеристика соціально-психологічних факторів, що впливають на сучасний бій 2. Особливості впливу на психіку воїнів психогенних факторів сучасного бою Характеристика соціально-психологічних факторів, що впливають на сучасний бій Фактори, що визначають бойову активність воїнів. Представлена ??психологічна модель бойових дії
  2.  ХАРАКТЕРИСТИКА ОСНОВНИХ ПІДХОДІВ ДО РОЗРАХУНКУ САНІТАРНИХ І ТИМЧАСОВИХ психогенного ВТРАТ СЕРЕД ОСОБИСТОГО СКЛАДУ ПОЛКУ
      Досвід бойових подій, що відбулися після Другої світової війни, свідчить про те, що підвищення бойової потужності засобів знищення людей, вдосконалення методів психологічної боротьби незмінно ведуть до зростання психологічних розладів військовослужбовців, що роблять помітний негативний вплив на їх боєздатність, хід і результат боїв. За американськими оцінками, психологічні втрати в
  3.  Функції, обов'язки та порядок роботи психолога полку на різних етапах бойових дій
      Роль і місце психолога в бойовій обстановці визначається виконуваними їм функціями, системою взаємодії з посадовими особами, етапами і послідовністю реалізації своїх обов'язків. Система роботи психолога будується на основі чіткого усвідомлення ним того, що комплекс заходів психологічного забезпечення бойових дій полку зводиться до вирішення епізодично виникаючих завдань, а
  4.  Ранні Токсикоз
      Токсикозами (гестозами) називають стану вагітних жінок, що виникають у зв'язку з розвитком всього плідного яйця або окремих його елементів, що характеризуються множинністю симптомів, з яких найбільш постійними і вираженими є порушення функції центральної нервової системи, судинні розлади і порушення обміну речовин. При видаленні плодового яйця або його елементів
  5.  ПОРУШЕННЯ ФУНКЦІЇ НИРОК
      Фредерік Л. Ко (Frederik L. Сої) Азотемія, олігурія і анурія Азотемія Для оцінки швидкості клубочкової фільтрації (СКФ) часто вдаються до допомоги вимірювання в сироватці концентрації сечовини і креатиніну. Обидва ці речовини утворюються відповідно в печінці і м'язах з досить постійною швидкістю. Як зазначено в гол. 218, вони повністю фільтруються в клубочках і не реабсорбуються в
  6.  . рідини і електролітів
      Норман, Г. Левінські (Norman G. Levinsky) Натрій і вода Фізіологічні аспекти (див. також гол. 218). Як з фізіологічної, так і з клінічної точки зору обмін води і натрію в організмі тісно взаємопов'язаний. Вміст натрію в ньому залежить від рівноваги між що надходять з їжею і виведеним через нирки. У здорових виведення натрію НЕ через нирки незначно. Його екскреція
  7.  Плацентарний бар'єр у анестезіологічному плані. Фармакокінетика і фармакодинаміка лікарських засобів, що використовуються в акушерській анестезіології
      У результаті описаних вище змін чутливість організму вагітної жінки до фармакологічних препаратів змінюється. Велике значення для раціонального застосування фармакологічних засобів, що використовуються для надання анестезіологічної допомоги вагітним жінкам, мають і особливості трансплацентарного переходу того або іншого фармакологічного засобу. Відомо, що
  8. О
      + + + Обволікаючі засоби, см. Слизові кошти. + + + Знешкодження м'яса, см. Умовно придатне м'ясо. + + + Знезараження води, звільнення води від мікроорганізмів, патогенних для тварин і людини. Методи О. в.: Хлорування, кип'ятіння, озонування, знезараження ультрафіолетовими променями, ультразвуком, струмами високої частоти і ін Найчастіше застосовують хлорування води, використовуючи
  9.  Механізм противірусної ДІЇ фоспренила: ПРИНЦИПИ ПРОФІЛАКТИКИ ТА ЛІКУВАННЯ ВІРУСНИХ ІНФЕКЦІЙ
      Ожерелков С.В. Початком препарату фоспренил, який володіє широким спектром біологічної активності (гепатопротекторною, ранозагоювальної, антидіабетичної та ін), є фосфати полипренолов (ФП). Однією з найбільш привабливих та актуальних для практичної ветеринарії (і медицини) сторін є противірусна активність фоспренила. Іншим перспективним для лікувальної
  10.  Ранні Токсикоз
      Токсикозами (гестозами) називають стану вагітних жінок, що виникають у зв'язку з розвитком всього плідного яйця або окремих його елементів, що характеризуються множинністю симптомів, з яких найбільш постійними і вираженими є порушення функції центральної нервової системи, судинні розлади і порушення обміну речовин. При видаленні плодового яйця або його елементів
© medbib.in.ua - Медична Бібліотека