загрузка...
« Попередня Наступна »

Методика соціометричного опитування (параметричний варіант)

Спочатку офіцер чітко формулює завдання й визначає об'єкт дослідження. Після цього необхідно визначити соціометричні критерії. Вибір цих критеріїв диктується завданням дослідження та випливає з його програми.

Наприклад, якщо потрібно вивчити групову структуру взаємних симпатій або взаємодопомоги, то питання формулюються таким чином, щоб їхній зміст по змозі повністю відповідав соціальному та моральному змісту цих взаємин і був причетний до конкретної діяльності, де ці взаємини можуть виявитися. Виконавши ці вимоги, ви одержите значущий критерій. Наприклад, якщо ви ставите завдання типу: «Виберіть тих із членів групи, хто є вашим товаришем», то такий критерій не відповідає вказаним вимогам, бо є заслабким.

Товариші можуть бути різні. Одних людей ми схильні записати у свої товариші вже тільки тому, що часто до них звертаємося. Інших ми не схильні зараховувати до своїх товаришів навіть тоді, коли просимо в них позику. Тому треба сформулювати критерій якомога конкретніше, на основі якоїсь реальної ситуації. Наприклад, у певному випадку його можна сформулювати так: «Якби ви захотіли організувати у себе зустріч Нового року, то кого б Ви запросили з близьких знайомих та товаришів по службі?» У такому формулюванні роль та значення товарища описані чітко й конкретно. Проте це ще не значить, що такий критерій однаково зацікавить усіх членів групи. Іншим членам групи, може, більш сподобається, скажімо, такий: «Кого з членів Вашої групи Ви бажали б мати своїм сусідом по квартирі?» або «Кого з членів вашої групи Ви б запросили на своє весілля?».

Рекомендується не захаращувати соціометричну картку великою кількістю критеріїв, а вибрати такі, які, по-перше, були б логічно пов'язані між собою і, по-друге, викликали б активний інтерес у більшості досліджуваних. Необхідно підібрати такі запитання, зміст яких був би зрозумілий усім членам соціальної групи. При цьому доцільно враховувати соціально-демографічні, професійні, психічні та інші ознаки.



Табл. 9-1.

Приклад соціометричної картки





Соціометрична картка складається на завершальному етапі розроблення програми дослідження. Від якості її оформлення залежить отримання достовірних сирих даних для подальшого опрацювання. У тих випадках, коли провадиться анкетне опитування більшості груп і людей за іменною анкетою (не анонімною, а із зазначенням імені та прізвища особи, яка її заповнює), соціометричні критерії можуть бути включені в загальну анкету разом з іншими запитаннями, але їх треба виділити в перший її підрозділ. Така форма соціометрії потребує під час відповідей обов'язкового написання в анкеті прізвищ тих, хто відмовляється.

Порядок складання соціометричної картки є таким (табл. 9-1):

1) спочатку готують списки членів соціометричних груп. Кожен член групи мусить мати свій порядковий номер у списку, це його шифр;

2) далі складається картка із врахуванням величини групи. Під заголовком «Соціометрична картка» надається стисла інструкція до заповнення. Тут вказується, що, відповідаючи на запитання, в графу «вибори» необхідно проставляти номери тих членів групи за списком, які найповніше відповідають вашому ставленню до цих запропонованих критеріїв вибору;

3) при опитуванні з обмеженою кількістю виборів праворуч від кожного критерію у картці слід накреслити стільки вертикальних граф, скільки виборів ми пропонуємо в цій групі (при здійсненні опитування без обмежень кількості виборів у соціометричній картці після кожного критерію має бути відділена графа, розміри якої давали б змогу відповідати якомога повніше);

4) у тих випадках, коли дослідникові бажано встановити порівняльну цінність переваг, у соціометричну картку можна внести своєрідну шкалу. Для цього у графі виборів указано порядок вибору або переваг відповідною цифрою - вибір у першу чергу, у другу, у третю тощо.



Спрощений варіант соціометричної картки:



Цю картку заповнив воїн, прізвище якого вказано праворуч і який відповідав на запитання:

1. Кого б Ви хотіли обрати напарником у бойовий екіпаж (військова діяльність)?

2. Разом з ким Ви бажали б виконати суспільне доручення (громадська діяльність)?

3. У кого з Вашого підрозділу широкий культурний світогляд і з ким ви бажали б організувати години дозвілля (відпочинок)?

Підготовка соціометричного опитування. Результативність соціометрії більш залежить від відповідної психологічної підготовки опитуваних. Тут не має бути місця жодному штучному або адміністративному тиску з боку дослідника або зацікавлених осіб. Заповнення соціометричної картки - справа добровільна й особиста. У дослідників-по-чатківців часто виникають сумніви щодо успіху опитування тільки тому, що багато осіб відмовляється брати участь в опитуванні. Щоб уникнути таких інцидентів, необхідна попередня соціометрична розминка. Вона може бути здійснена двояко.
трусы женские хлопок
Або у формі індивідуальної бесіди дослідника з кожним членом групи, або бесіди з групою в цілому. У будь-якому з цих випадків необхідно коректно, коротко і дохідливо викласти завдання опитування, викласти його наукову важливість та запевнити досліджуваного у повному збереженні таємниці опитування.

При заповненні соціометричних карток кожному учасникові слід надати самостійність. Не має бути, жодних підказок. Найкраще опитувати групу фронтально, тобто всіх одночасно, наприклад, у класі або в аудиторії. Дослідник завжди має триматися ввічливо та впевнено. Заповнені соціометричні картки повертаються дослідникові.

Коли картки заповнені й зібрані, починається етап їх обробки. Найпростішим способом кількісної обробки є табличний, графічний та ін-дексологічний.

Соціомитриця. Це табличний спосіб обробки соціометричної інформації. Спочатку слід побудувати соціоматрицю № 1 (табл. 9-2).

Дослідник розставляє усі соціометричні картки досліджуваних за алфавітом (прізвища, які вказані праворуч). Результати опитування з кожної такої картки записуються до матриці (взаємний вибір відзначають хрестиком, який міститься в колі). Для виявлення неформальних мікрогруп і вивчення міжособистісних стосунків заповнюється друга соціометрична матриця (табл. 9-3), її будують на основі першої. Порядок її складання такий. Заготовлюють таку саму таблицю, як і для першої матриці. З правого верхнього кута проводять діагональ, перетинаючи розташовані на цій лінії клітинки квадрата. З першої матриці вибирають будь-кого, хто має найбільшу кількість взаємних виборів. Його порядковий номер і прізвище записують у перший рядок матриці. Цей само номер заносять у першу клітинку зверху. Так, у нашому прикладі таким є Рудий. Потім з першої матриці вибираютьтих, хто перебуває у взаємному виборі з занесеним у перший рядок.





Його порядковий номер і прізвище заносять у другий рядок. У нашому випадку - це Шуліка. Цей самий номер записують зверху в другу графу, у відповідній клітинці матриці записують хрестик у колі. Такий вибір з першої матриці продовжується до повного вичерпання взаємних виборів у всіх, кого записують у наступний рядок. Інакше кажучи, коло осіб із взаємним вибором має замкнутися. Тих, які не мають взаємного вибору, записують у кінці матриці. Неформальна мікрогрупа може складатися з 2-7 воїнів.

Аналіз соціоматриць з кожного показника дає достатню наочну картину взаємин у підрозділі. Основна перевага соціоматриць - можливість зобразити вибори в числовому вигляді, що, у свою чергу, дає змогу прорангувати воїнів підрозділу за кількістю отриманих і відданих виборів, визначити порядок впливу в підрозділі. На основі другої соціо-матриці легко побудувати соціограми- карти соціометричних виборів. Графічна мова соціограми відображена на рис. 9-1.



Соціограма - схематичне зображення реакції досліджуваних один на одного при відповіді на соціометричні критерії. Вона дає змогу зробити порівняльний аналіз структури взаємин у групі, в просторі, на деякій площині за допомогою спеціальних знаків.



були виявлені під час опитування. Наприклад, соціограму для воїна Панченка унаочнює рис. 9-3.

Третій варіант соціограми може характеризувати всі взаємини у підрозділі. Вона може бути довільною або мати назву «мішень». При довільній соціограмі взаємини між воїнами розташовуються довільно. Наприклад, на основі соціоматриці параметричного опитування (табл. 9-3) можна побудувати таку довільну соціограму (рис. 9-4). Соціограма «мішень» грунтується на трьох концентричних колах, які символізують авторитетність воїна в колективі. Чим більше отримано виборів, тим ближче до центру розташовується воїн. Ті воїни, які отримали найбільшу кількість виборів, перебувають у центральному колі, у другому колі перебувають воїни, які отримали середню кількість виборів, у третьому - воїни, які не мають авторитету і перебувають в ізоляції (рис. 9-5).

Аналізуючи соціограму «мішень», дослідник відразу визначає бійців, які мають найбільший авторитет у підрозділі, та тих із них, хто перебуває в ізоляції.





Соціометричні індекси. Розрізняють:

- персональні соціометричні індекси (ПСІ) - дають характеристики індивідуальних соціально-психічних явищ особистості як члена групи;'

- групові соціометричні індекси (ГСІ) - дають чисельні характеристики цілісної соціометричної конфігурації виборів у групі; описують різні аспекти спілкування і взаємин у підрозділі.

Основними ПСІ є індекс соціометричного статусу i -члена та емоційної взаємодії ij -члена. Символи i та j означають одну й ту саму особу, але в різних значеннях: i - якого вибирають, j - він же, хто вибирає, ij - сполучення ролей.
Індекс соціометричного статусу /-члена групи визначається за формулою (9-1):

N

Ci=E (Ri+ + Ri-)

i=1

________________ (9.1)

N - 1



де С - соціометричний статус /-члена;

Ri - одержані /-членом вибори (позитивні й негативні);

E - знак алгебраїчної суми кількості одержаних виборів і-го члена;

N - кількість членів групи.



Соціометричний статус - це властивості особистості як елемента соціальної структури, які займають в ній певну просторову позицію. Він характеризує особистий вплив воїна на інших військовослужбовців підрозділу. Заведено говорити про позитивний та негативний статус. Відповідно, можна обчислити індекси окремо для позитивного вибору і негативного. Статус вимірює також потенційну здатність людини ДО Лідерства. Щоб Рис 9.5.. Соціограма «мішень» обчислити соціометричний статус, необхідно скористатися даними соціоматриці 1.

Індекс емоційної експансивностіу'-члена групи визначається за формулою (9-2):



N

Еj=E (Rj+ + Rj-)

j=1

_____________ (9.2)

N - 1



де Еj - це емоційна експансивністьу'-члена;

Rj - зробленіу-членом вибори (позитивні й негативні).

З погляду психології цей показник характеризує потребу особистості у спілкуванні, свідчить про її бажання здійснити певний вплив на життєдіяльність підрозділу.

Аналіз взаємних виборів у підрозділі дає офіцерові змогу оцінити психологічну сумісність досліджуваних за формулою (9-3):



N

Iij=E (Rij++ + Rij--)

ij=1

_____________ (9.3)

N - 1



де I сум - індекс сумісності конкретного військовослужбовця;

Rij++ - кількість взаємних позитивних виборів;

Rij--- кількість взаємних негативних виборів.

У цьому індексі найбільший статус матимуть воїни з найбільшою кількістю взаємних позитивних виборів і найменшою кількістю взаємних негативних виборів (цей індекс доцільно використовувати під час здійснення непараметричного соціометричного опитування).

З групових соціометричних індексів найважливішими є: індекс емоційної експансивності групи, індекс психологічної взаємності у групі (згуртованість групи) та індекс групової роз'єднаності.

Індекс емоційної експансивності групи розраховується за формулою (9-4):



N N

Ag=E ( E (Rj+ - ))

j=1 i=1

_____________ (9.4)

N



де Аg - експансивність групи;

E - знак алгебраїчної суми кількості одержаних виборів (позитивних і негативних) усіма членами групи;

N - кількість членів групи.

Індекс емоційної експансивності характеризує середню активність групи у розв'язанні завдання соціометричного опитування. Чим цей індекс вищий, тим вища внутрішньогрупова активність взаємин членів групи.

Індекс психологічної взаємності (згуртованості групи) у групі обчислюється за формулою (9-5):



N N

Gg=E ( E (Rjj+ )

ij=1 ij=1

_____________ (9.5)

? N (N-1)



де G g - взаємність у групі (або індекс групової єдності чи згуртованості);

Rjj++ - кількість позитивних взаємних виборів у групі;

N - кількість членів групи.

Чим вищий індекс психологічної взаємності, тим вища згуртованість групи.

Індекс групової роз'єднаності обчислюється за формулою (9-6):





N N

J роз=E ( E (Rjj+ )

ij=1 ij=1

_____________ (9.6)

? N (N-1)





де J роз - індекс групової роз'єднаності;

Rjj-- - кількість взаємних негативних виборів у групі;

N - кількість членів групи.

Цей індекс доцільно використовувати під час непараметричного соціометричного опитування.

Тепер на основі цих двох останніх індексів за непараметричного варіанта соціометрії можна визначити групову згуртованість за формулою (9-7):



J згурт.=Gg - J роз (9.7)



де J роз - індекс групової згуртованості.

При множенні формул (9-1Н9-7) на 100 % вони показують питому вагу різних взаємностей (залежно від індексу) у групі щодо теоретично можливих виборів у відсотках. Такі результати дають можливість проаналізувати відповідні показники в різних підрозділах і зробити в них порівняльний аналіз.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "Методика соціометричного опитування (параметричний варіант)"
  1. Методика психологічного дослідження
    методик психологічного дослідження. Поняття «.методика» визначає конкретні форми і способи використання методів дослідження, за допомогою яких відбувається глибоке пізнання різних психічних явищ. Порівняно з методологією, методика вирішує тактичні проблеми і має на меті розроблення певного алгоритму дослідницької діяльності в конкретних умовах, з визначеним об'єктом тощо. Вона відповідає на
  2. Поняття малої групи і колективу
    соціометрична концепція; психоаналітична орієнтація; загальнопсихологічний підхід; емпірично-статистичний напрям; формально-модельний підхід; теорія підкріплення. Розгорнута викладка цих напрямів є у працях О.І. Донцова, К.М. Дубовської, Р.Л. Кричевського, Я. Шматки [28, 52, 156]. Проте аналіз властивостей цих напрямів свідчить, що основний їх зміст - емоційно-почуттєвий компонент. Тут
  3. Розвиток малої соціальної групи як колективу та її основні характеристики
    методики визначаються емоційна привабливість членів групи, наявність і характер неформальних мікрогруп, а також статус кожного члена групи. Він будується на припущенні: чим більша кількість членів групи подобається один одному, тим привабливіша група в цілому, тим вищий індекс групової згуртованості. Такий коефіцієнт виходить як частка від поділу числа взаємних позитивних виборів на теоретично
  4. Військовий колектив як різновид малої соціальної групи
    методику вимірювання авторитету [76, 89, 90, 126]. У підрозділі мають місце два види взаємин: службові та неслужбові. Вони мають доповнювати один одного та сприяти якіснішому виконанню покладених на підрозділ функцій. Службові, або офіційні, стосунки закріплюються функціональними обов'язками, які закладені у військових статутах і службових інструкціях. Структура, що відображає службові
  5. Загальна схема дій офіцера при соціометричному дослідженні
    соціометричної картки без обмежень кількості виборів досліджуваного, коли він, безумовно, позитивно ставиться до цього опитування. Якщо в групі нараховується, скажімо, 12 воїнів, то в цьому разі кожен із досліджуваних може вибрати 11 осіб (крім самого себе). Перевагою цього варіанта є тс, що він дає змогу виявити так звану експансивність кожного члена групи, а разом з тим зробити зріз
  6. Шкала прийнятності як метод вивчення взаємин (за М.Н. Корнєвим, А.Б. Коваленко)
    методика дає офіцерові можливості виявити таки показники: 1. Статус військовослужбовця у підрозділі, який визначається коефіцієнтом прийнятності його товаришами по службі (9-8): A підр.=Е підр. (9.8) 2 (n - 1) де Е підр - сума виборів по вертикалі; N - кількість членів групи. 2. Ставлення воїна до кожного члена і підрозділу загалом
  7. Тести та завдання для самоконтролю
    методику параметричного і непараметричного соціометричного опитування. 9-4. Зробіть соціометричне опитування у власному відділенні та проаналізуйте його результати з товаришами по службі. 9-5. Виберіть тест з вивчення певної психічної якості особистості, що має безпосередній вплив на життєдіяльність військового колективу та розробіть з товаришами по службі методику його здійснення. 9-6.
  8. Етичні стандарти психолога
    методик, взаємодію з іншими спеціалістами-психологами та непсихологами). 3. Втручання (описуються принципи та правила взаємодії типу «психолог-клієнт», «психолог-досліджуваний»). 4. Дослідницькі роботи та освіта (розкриваються норми проведення експериментальних досліджень, викладання психології та просвітницьку діяльність психологів). Етичні стандарти психолога (Мадрид, Іспанія,
  9. Методи емпіричного психологічного дослідження
    методики почали використовувати на початку Першої світової війни. Так. у США на початку цісї війни було розроблено тестові методики для оцінки призовників у різні роди військ. Цей захід розглядався у США як таємна психологічна зброя. Було обстежено І млн. 700 тис. солдатів та 40 тис. офіцерів. За отриманими даними диференціювали військовослужбовців у військові частини для чорнових робіт,
  10. Діяльність командирів щодо попередження та подолання конфліктних ситуацій у підрозділі
    методики розв'язання конфлікту [11]: 1. Розв'язання конфлікту на основі його cуmнocmi та змісту. Спочатку слід реально встановити не тільки безпосередній привід конфліктного зіткнення, а і його причину, що часто не усвідомлюється учасниками. Потім слід визначити зону поширення конфлікту та проблеми, які він заторкує, виявити реальні мотиви, що зумовили його виникнення. Розв'язання його можливе
загрузка...

© medbib.in.ua - Медична Бібліотека
загрузка...