загрузка...
« Попередня Наступна »

Методика аналізу стану військової дисципліни в підрозділі

Аналіз стану військової дисципліни - це всебічний розгляд виконання військовослужбовцями підрозділу порядку і правил, встановлених військовими статутами та законодавством України, з метою встановлення реального стану військової дисципліни, виявлення причин її порушення, оцінки ефективності заходів щодо її зміцнення, визначення додаткових заходів щодо її поліпшення.

Водночас з вивченням стану військової дисципліни провадиться аналіз дисциплінарної практики, яка являє собою усталену у Збройних силах систему застосування заохочень і дисциплінарних стягнень з метою зміцнення військової дисципліни та стимулювання військово-професійної діяльності особового складу. її найчастіше розуміють як практику застосування заохочень і стягнень щодо військовослужбовців.

Послідовність аналізу стану військової дисципліни командиром:

1. Збирання даних про стан військової дисципліни (основні джерела збирання даних: результати особистих перевірок командиром виконання підлеглими вимог статутів, розпорядку дня, різних видів забезпечення особового складу; результати перевірок виконання заходів щодо зміцнення військової дисципліни; доповіді та донесення відповідних посадових осіб про стан військової дисципліни; матеріали, що надходять із органів юстиції, військових комендантів і медичних установ; інформація громадськості; вивчення службових карток, характеристик, матеріалів атестації підлеглих, протоколів зборів, актів перевірок; матеріали розслідувань травматизму, випадків грубих порушень військової дисципліни, злочинів; листи, скарги та заяви особового складу тощо).

2. Класифікація і систематизація порушень військової дисципліни, подій, злочинів (вихідними даними для класифікації і систематизації є: службово-посадові і соціально-демографічні дані про особовий склад; розподіл військовослужбовців за періодами служби, військовими спеціальностями; місце і час здійснення порушень військової дисципліни: під час бойової підготовки, на господарських роботах, у передвихідні і вихідні дні, у вечірній час і вночі та ін.; дані про порушення військової дисципліни за певний період часу тощо).

3. З'ясування кількості І характеру порушень військової дисципліни, подій, злочинів, що здійснені різними категоріями особового складу.

4. Згрупування цих порушень за видами та з'ясування їх впливу на бойову і мобілізаційну готовність, навчальний процес, службу військ, загальний стан військової дисципліни, морально-психологічний клімат у підрозділі.

Щодо кожного порушення командир (начальник) робить висновки для ухвалення рішення. До них можуть належати:

- визначення важкості конкретного порушення порядку (незначне, грубе, близьке до правопорушення);

- встановлення причин(и) провини, в тому числі психічної (-их): неуважність, емоційна нестійкість, несумісність та ін.;

- отримання відповідей на такі запитання: За яких умов провини можна було б уникнути? Хто завинив у непопередженні? Які недоліки виявила провина у системі дисциплінарної практики? Який і з якою метою треба здійснити на цього воїна вплив? Що треба зробити для ліквідації негативних наслідків провини?

Вивчення та аналіз дисциплінарних провин, соціально-психологічних умов їх скоєння дає можливість командирам (начальникам) отримати об'єктивну інформацію про стан військової дисципліни в підрозділі, своєчасно виявити причини негативних тенденцій у ньому, підгортувати необхідні аналітичні дані для ухвалення рішення щодо поліпшення МПС та здійснення ефективної профілактичної роботи з порушниками військової дисципліни.

Після здійснення всіх цих заходів командир робить висновки про:

- характер правопорушень у підрозділі;

- категорії військовослужбовців, які їх допустили;

- обставини, за яких скоєно порушення дисципліни;

- причини, які призвели до того чи іншого порушення;

- основних винуватців порушень;

- конкретних військовослужбовців, які сприяли цьому порушенню або його не попередили.

5. Встановлення найхарактерніших тенденцій у стані військової дисципліни та обставин і причин ЇЇ порушення. На основі їх з'ясування командир (начальник):

- визначає комплекс додаткових заходів запобігання таких і інших порушень військової дисципліни на перспективу;

- доводить заходи до підлеглих командирів, визначає їм завдання і спільно із заступником з виховної роботи мобілізує актив підрозділу на їх виконання;

- здійснює контроль (особисто та через своїх заступників) за реалізацією запланованих заходів та їхньої дієвістю.

Після здійснення вищенаведених заходів командир оцінює стан військової дисципліни, що є судженням командира (начальника) про хід виконання військовослужбовцями підрозділу порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України. Військова дисципліна оцінюється:

«задовільно», якщо:

-командування підрозділу (частини) повною мірою володіє обстановкою у підлеглих підрозділах і критично її оцінює;

-немає фактів приховування злочинів і провин;

-своєчасно вживаються законні заходи до осіб, що скоїли правопорушення;

- недопущено зловживань владою, незаконних ухвал і дій з боку командирів (начальників);

- відсутні злочини і провини, що тягнуть за собою загибель особового складу під час виконання службових обов'язків та є наслідком їх особистої недисциплінованості;

- військовий підрозділ (частина) керований, готовий до бою, успішно виконує поставлені завдання, володіє достатнім рівнем професійної підготовленості й злагоджений;

«незадовільно», якщо:

- стан військової дисципліни не дає змоги вирішувати завдання, які стоять перед підрозділом;

- морально-психологічний стан у військових колективах не забезпечує задовільної організації навчально-виховного процесу, служби військ, нормальної життєдіяльності особового складу;

- мають місце факти приховування правопорушень або ухвалені за ними рішення не відповідають визначеним законами та іншими правовими актами заходам відповідальності осіб. (Прихованим вважається злочин, який через невиконання, незалежно від цілей та мотивів, відповідними посадовими особами не був відображений у статистичному звіті про злочинність. Злочин вважається прихованим у тих випадках, коли відповідний командир (начальник) про відомий йому злочин не повідомив військового прокурора та не порушив кримінальну справу в терміни, передбачені ст. 97 КПК України (3-10 днів), або безпідставно відмовив у порушенні кримінальної справи, незаконно закрив її та про ухвалене рішення не повідомив військового прокурора.);

- викрито факти правопорушень під час перевірки, які не були виявлені командуванням підрозділу;

- у роті (батареї) не виконані вимоги на оцінку «задовільно»;

- у батальйоні (дивізіоні) у двох або більше ротах (батареях) або у штабі (управлінні) батальйону (дивізіону) стан військової дисципліни оцінюється «незадовільно».

Завершальний етап аналізу стану військової дисципліни- це виступ командира підрозділу перед особовим складом. Наприклад, командир роти, виступаючи на загальних зборах особового складу, у своїй доповіді «Про стан військової дисципліни в роті за минулий тиждень І шляхи її зміцнення», акцентує увагу на таких аспектах:

- наголошує, як особовим складом виконуються вимоги міністра оборони, інших старших командирів (начальників) з проблем зміцнення військової дисципліни і поліпшення служби військ;

- нагадує основні завдання, які вирішувала рота за минулий тиждень І як вплинула дисциплінованість особового складу на їх виконання;

- називає військовослужбовців, які відзначилися під час виконання цих завдань, і дає позитивну характеристику їхнім діям;

- оголошує кількість заохочень, яка отримана особовим складом роти; звертає увагу на їх види, за що і ким були заохочені;

- аналізує порушення військової дисципліни (події, злочини тощо), які допущені особовим складом (називає конкретні порушення, називає порушників, наводить причини цих порушень); оголошує, що дисципліна названих військовослужбовців оцінюється «незадовільно»;

- порівнює кількість і характер порушень з минулим періодом і робить висновок про поліпшення або погіршення стану військової дисципліни в роті;

- зазначає, який вплив зробили порушення військової дисципліни на виконання бойових, навчально-бойових і повсякденних завдань;

- аналізує роботу зі зміцнення військової дисципліни, яка була зроблена у роті посадовими особами, та оприлюднює їх результати;

- визначає кращі відділення і взводи у роті за станом військової дисципліни;

- звертає особливу увагу на відділення і взводи рот, в яких стан дисципліни низький або не поліпшується;

- визначає місця відділень і взводів роти за станом військової дисципліни;

- формулює висновок про загальний МПС роти та окремих відділень і взводів, які вимагають до себе особливої уваги у зв'язку з низьким станом військової дисципліни;

- визначає конкретні заходи, спрямовані на зміцнення військової дисципліни, поліпшення МПС особового складу роти.

На звершення підбиття підсумків варто заохотити тих військовослужбовців, які визначилися, та накласти стягнення на порушників.

Аналогічним чином провадяться аналіз стану військової дисципліни з особовим складом відділення і взводу (щодня).
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "Методика аналізу стану військової дисципліни в підрозділі"
  1. Військовий колектив як різновид малої соціальної групи
    Військові підрозділи (відділення, взвод, рота, а інколи й батальйон) мають усі загальні ознаки, що характеризують практично будь-яку малу організовану соціальну групу. Це суспільна діяльність, загальні цілі й завдання, спілкування, певна організація, інтенсивні міжособистісні стосунки тощо. Малі соціальні групи, які функціонують у Збройних силах України, підпорядковані загальним
  2. Діяльність командирів щодо попередження та подолання конфліктних ситуацій у підрозділі
    Військовий підрозділ, сформований з воїнів з різними індивідуально-психічними особливостями, розв'язує різноманітні службово-бойові завдання. На якість розв'язання цих завдань безпосередньо впливають різноманітні соціально-психологічні явища, які мають місце у життєдіяльності військового колективу. Безумовно, в діяльності будь-якого колективу мають місце різні конфлікти. У принципі, до позитивних
  3. Зміст і завдання психологічної роботи у військовому підрозділі (частині) у мирний час
    Нормативно проблема психологічного забезпечення була піднята і поставлена на рівень державної справи у Концепції виховної роботи в Збройних силах та інших військових формуваннях України. Окремі її аспекти під час ведення бойових дій були уточнені у Концепції морально-психологічного забезпечення підготовки і ведення операцій (бойових дій) Збройних сил України (затверджена наказом міністра оборони
  4. Психолого-педагогічний зміст військової дисципліни
    Усвідомлення командирами (начальниками) суті військової дисципліни та її психолого-педагогічного змісту, основних показників і критеріїв оцінки с важливою передумовою формування у військовослужбовців дисциплінованості. Кожен офіцер має чітко уявити своє місце І роль у практичній діяльності зі зміцнення військової дисципліни, досконало оволодіти методикою аналізу дисциплінарної практики і стану
  5. Система роботи зі зміцнення військової дисципліни
    Система роботи зі зміцнення військової дисципліни в підрозділі (частині) - це комплекс управлінських, організаційних, педагогічних і психологічних заходів та основних напрямів роботи командирів (начальників) щодо згуртування особового складу підрозділів (частини) у справжні військові колективи, досягнення у них позитивного МПС, затвердження суспільно схвалених норм і правил поведінки його членів,
  6. Методика аналізу та підбиття підсумків стану військової дисципліни у військовій частині та підрозділі
    Значне місце в системі роботи зі зміцнення військової дисципліни у військових підрозділах і частинах займає аналіз та підбиття підсумків стану військової дисципліни. Ця робота спрямована на виявлення реального стану справ у підлеглих підрозділах, його об'єктивної оцінки, визначення кращих та гірших підрозділів за станом військової дисципліни, з'ясування причин і умов, що призводять до зниження
  7. Основні напрями роботи посадових осіб військової частини щодо профілактики порушень статутних правил взаємин між військовослужбовцями
    Ця робота мусить мати комплексний, системний, послідовний і науковий характер. До неї мають залучатися всі категорії командирів (начальників) та їхніх заступників. Безперечно, особлива роль тут належить військовим психологам, які мають виступати координаторами психологічних заходів щодо профілактики порушень статутних правил взаємин між військовослужбовцями. Ефективність цієї роботи залежить
  8. Внесок в розвиток валеології українських вчених
    Засновником науки про здоров'я людини в сучасному її розумінні справедливо вважають І.І.Брехмана, який працював у Владивостоку. Саме він сформулював методологічні основи збереження та зміцнення здоров'я практично здорових осіб. Під час своїх досліджень ролі адаптогенів, наслідком чого став запропонований ним новий науковий напрям - фармакосанація ("ліки" для здорових), він дійшов висновку про
  9. Розвиток малої соціальної групи як колективу та її основні характеристики
    То які ж фактори лежать в основі виникнення малої соціальної групи? Яка етапність її розвитку? Для офіцера дуже важливо розумітися на стадіях розвитку колективу, передумовах і механізмах його переходу від одного якісного стану в інший. Вирішення цих проблем допомагає офіцерові цілеспрямовано, конкретно і більш змістовно організувати управління своїм підрозділом. Нарешті, кожний офіцер має чітко
  10. Психологічне забезпечення збройного конфлікту на Північному Кавказі
    Певний Інтерес для розвитку системи МПЗ у Збройних силах України має вивчення досвіду його організації під час роззброєння незаконних збройних формувань у Чеченській Республіці. В листопаді 1994 р. Президент і Уряд Російської Федерації ухвалили рішення про використання частин і з'єднань Південнокавказьського військового округу (ПКВО) для роззброєння незаконних збройних формувань у Чеченській
загрузка...

© medbib.in.ua - Медична Бібліотека
загрузка...