Головна
Медицина || Психологія
Гендерна психологія / Вікова психологія / Військова психологія та педагогіка / Введення в професію «Психолог» / Акмеологія
ГоловнаПсихологіяВійськова психологія і педагогіка
« Попередня Наступна »
В.В.Ягупов. Морально-психологічне забезпечення, 2002 - перейти до змісту підручника

Методика аналізу та підведення підсумків стану військової дисципліни у військовій частині та підрозділі

Значне місце в системі роботи щодо покращення МПС-у та зміцнення військової дисципліни у військових підрозділах і частинах займає аналіз та підведення підсумків стану військової дисципліни. Ця робота спрямована на виявлення реального стану справ у підлеглих підрозділах, їх об'єктивної оцінки, визначення кращих та гірших підрозділів за станом військової дисципліни, з'ясування причин і умов, що призводять до його зниження, виявлення найбільш характерних недоліків та їх детермінант, обґрунтування оптимальних шляхів досягнення та підтримання в них свідомої військової дисципліни, статутного порядку, кращих традицій і звичаїв українського війська, відпрацювання конкретних ефективних заходів щодо зміцнення дисциплінованості й організованості, вдосконалення виховної роботи та служби військ відповідних посадових осіб.

Сутність аналізу військової дисципліни має полягати у визначенні реального, фактичного її стану та виявленні справжніх причин порушень а основним його змістом має бути визначення, в якому ступені її стан відповідає вимогам статутів, наказів і директив Міністра оборони, забезпечує підтримання високої бойової готовності підрозділу (частини), виконання поставлених перед ними бойових, навчально-бойових й інших завдань, оптимальну повсякденну життєдіяльність особового складу.

Цей аналіз рекомендується проводити особисто командирам підрозділів (частин), які під його здійснення мають керуватися принципами об'єктивності, системності, комплексності, всебічності, конкретності й регулярності.

У процесі аналізу стану військової дисципліни командир (начальник) визначає:

реальне положення справ з морально-психологічним кліматом та станом військової дисципліни в підрозділах (частині);

провідні тенденції у МПС-і та військовій дисципліні;

характер порушень військової дисципліни військовослужбовцями;

категорії військовослужбовців, які допустили порушення військової дисципліни;

обставини, за яких скоєні порушення та які сприяють їх здійсненню;

детермінанти цих порушень;

упущення посадових осіб, що призвели чи не попередили ці порушення тощо.

На основі цих висновків командир (начальник):

розробляє комплекс основних і додаткових заходів з попередження порушень військової дисципліни;

доводить ці заходи до підлеглих командирів та ставить їм задачі щодо їх організації й проведення;

здійснює контроль (особисто, через своїх заступників) за реалізацією запланованих заходів.

При оцінці стану військової дисципліни командиру (начальнику) необхідно враховувати:

ефективність роботи посадових осіб щодо всебічного забезпечення повсякденної діяльності особового складу;

ступінь і якість виконання військовим підрозділом (частиною) поставлених завдань, організації занять бойової і гуманітарної підготовки, бойового чергування, надійного збереження зброї, боєприпасів, вибухових речовин, військового майна та техніки;

повноту і якість виконання посадовими особами своїх функціональних обов'язків, психологічну і етичну доцільність та правову обґрунтованість прийнятих рішень та заходів;

морально-психологічний клімат у військових колективах (підрозділах), провідні традиції та звичаї у ньому, ціннісні орієнтації військовослужбовців;

чинники, які домінують при формуванні їх колективної думки до виконання службових обов'язків та їх характер;

характер і тенденції дисциплінарних порушень;

ефективність дисциплінарної практики відповідних посадових осіб;

дієвість організаційних, виховних та інших заходів щодо профілактики правопорушень військовослужбовців усіх категорій;

рівень організації служби військ, спроможність добового наряду підтримувати статутний порядок та не допускати скоєння злочинів і порушень військової дисципліни;

дотримання військовослужбовцями норм і правил воїнського етикету, справжньої дисциплінованості та висококультурної поведінки;

стан внутрішнього порядку у військових підрозділах (частинах), своєчасність та повноту забезпеченості особового складу усіма видами постачання;

події, злочини, грубі порушення військової дисципліни, інші прояви протиправної поведінки, а також захворювання, травмування особового складу, які сталися під час виконання службових обов'язків із вини посадових осіб, що своїми рішеннями або бездіяльністю призвели до їх скоєння.

Підведення підсумків стану військової дисципліни проводиться:

командирами відділень з підлеглими - по кожному солдату (аналізуються завдання, якi виконувались протягом дня, відмічається персональний внесок кожного у виконання завдань відділення, здійснюється виставляння персональної оцінки за службову діяльність та дисциплінованість кожному підлеглому);

командирами взводів - із особовим складом взводу і окремо з сержантами:

з особовим складом акцентується увага на таких аспектах: завдання, якi виконувалися протягом дня; персональний внесок кожного солдата у виконання завдань взводу, виставляння ним персональної оцінки за службову дiяльність та дисциплінованість; порушення вiйськової дисциплiни, які мали місце, їх причини; приклади зразкового виконання службових обов'язкiв; визначається місце по рейтингу кожного відділення; ставляться особовому складу завдання на наступну добу;

з сержантами аналізується виконання ними функціональних обов'язків, ставляться завдання на наступний день;

командирами рот - із особовим складом роти на загальних зборах і окремо з командирами взводів з визначенням рейтингу між відділеннями, взводами:

з особовим складом: уточнюються завдання, якi виконувалися протягом тижня; наводяться позитивні приклади дисциплінованої поведінки: свідоме виконання вимог статутiв, розкладу дня, дотримання форми одягу, зразковiсть у виконаннi службових обов'язкiв; аналізуються порушення вiйськової дисциплiни та їх причини, якість несення служби у наряді, правильне утримання технiки та озброєння; визначається рейтинг між відділеннями, взводами; формулюються завдання на наступний тиждень;

з сержантами: аналізується виконання ними службових обов'язкiв, їх особиста дисциплiнованiсть і взаємини з пiдлеглими, оптимальне використання ними дисциплiнарної практики, участь у навчаннi та вихованнi пiдлеглих; з'ясовується стан справ у вiддiленнях (розрахунках), визначаються завдання на наступний тиждень;

з командирами взводiв аналізується: стан виховної роботи та участь в нiй командирiв взводiв, визначається їх особиста дисциплінованість; характер правопорушень, ефективність дисциплiнарної практики, стан служби вiйськ і внутрiшнього порядку в кожному взводi; визначаються завдання на наступний тиждень;

командирами батальйонів - з особовим складом батальйону на загальних зборах і окремо з командирами рот з визначенням рейтингу між взводами і ротами:

з особовим складом: аналізуються завдання, якi виконувалися протягом тижня; позитивні приклади дисциплінованої поведінки: виконання вимог статутiв, розкладу дня, дотримання форми одягу, зразковiсть у виконаннi службових обов'язкiв; порушення вiйськової дисциплiни та з'ясовуються їх причини; якість служби вiйськ, утримання технiки та озброєння; визначається рейтинг між взводами, ротами і ставляться завдання на наступний тиждень;

з сержантами: аналізується виконання ними службових обов'язкiв, їх особиста дисциплiнованiсть і взаємини з пiдлеглими; правильне використання дисциплінарної практики, участь у навчаннi та вихованнi пiдлеглих; стан справ у взводах, якість обслуговування технiки та озброєння; ставляться завдання на наступний тиждень;

з командирами взводiв: визначається стан виховної роботи та аналізується участь у нiй командирiв взводiв, їх взірцевість у дотриманні норм і правил військової дисципліни; аналізується характер правопорушень у кожному взводi, ефективність дисциплінарної практики, якість служби вiйськ, дотримання внутрішнього статутного порядку; ставляться завдання на наступний тиждень;

з командирами рот: визначається стан виховної роботи та участь у нiй командирiв рот, аналізується їх особиста дисциплінованість; з'ясовується характер правопорушень у кожній ротi, ефективність дисциплінарної практики командирів; оцінюється служба військ, внутрiшнiй порядок; ставляться завдання на наступний тиждень;

командирами полків - на зібраннях офіцерів і окремо з командирами батальйонів з визначенням рейтингу між ротами та батальйонами в полку:

з офіцерським складом: аналізується рiвень виконавчої дисциплiни, дотримання навчальної дисципліни у військово-педагогічному процесі: виконання розкладу занять, розпорядку дня, охоплення особового складу навчанням; оцінюється стан паркової служби, збереження технiки та озброєння, облiк та зберiгання зброї у пiдроздiлах; визначається стан виховної роботи та її ефективнiсть, дiєвiсть iндивiдуально-виховних заходів; оцінюється діяльність щодо попередження порушень статутних правил взаємовідносин, якість несення гарнiзонної, вартової та внутрiшньої служб, дотримання законності, ефективність дисциплінарної практики; аналізується підтримання порядку у службах тилу, забезпечення особового складу усіма видами постачання, визначається стан казарменого та житлового фонду, їдальні, парку, клубу; визначається рейтинг між ротами та батальйонами в частині.


Діяльність офіцерів оцінюється, як правило, за такою шкалою:

в значній мірі сприяла зміцненню військової дисципліни;

мало сприяла зміцненню військової дисципліни;

не вплинула на стан військової дисципліни;

зашкодила зміцненню військової дисципліни.

Підсумки аналізу стану військової дисципліни оголошуються наказом командира частини, в його констатуючій частині визначається ефективність управлінської діяльності командирів, штабів, органів виховної роботи щодо зміцнення військової дисципліни, рейтинг (місця) між ротами та батальйонами; в наказовій частині формулюються конкретні завдання посадовим особам щодо попередження розвитку негативних тенденцій та явищ, які мають місце.

Командири (начальники) аналізують і підводять підсумки стану військової дисципліни у такі терміни:

командир частини - щомісячно;

командир підрозділу (батальйон, дивізіон, рота, батарея) - щотижнево;

командир взводу, відділення - щоденно.

Крім того, командир частини періодично (за необхідності) заслуховує доповіді окремих командирів підрозділів, їх заступників, начальників відділів і служб про стан справ у військовій дисципліні, підводить підсумки роботи комплексних груп у підрозділах.

Облік правопорушень ведеться:

у штабі частини: у журналі обліку злочинів і подій - облік злочинів і подій;

від роти до частини (з'єднання): облік грубих дисциплінарних проступків командирами (начальниками) - у відповідних журналах обліку грубих дисциплінарних проступків;

від відділення до підрозділу: облік дисциплінарних проступків відповідними командирами (начальниками).

Методика аналізу стану військової дисципліни в підрозділі. Аналіз стану військової дисципліни - це всебічний розгляд виконання військовослужбовцями підрозділу порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України, з метою встановлення реального її стану, виявлення причин порушення, оцінки ефективності заходів щодо її зміцнення, визначення додаткових заходів щодо її покрашення.

Водночас з вивченням стану військової дисципліни проводиться аналіз дисциплінарної практики, яка представляє собою прийняту у Збройних силах систему застосування заохочень і дисциплінарних стягнень з метою укріплення військової дисципліни та стимулювання військово-професійної діяльності особового складу. Під нею частіше розуміють як практику застосування заохочень і стягнень щодо військовослужбовців. Дійсно, саме методично правильно застосування заохочень і стягнень складає основний її зміст.

Послідовність аналізу стану військової дисципліни командиром:

1. Збір даних про стан військової дисципліни (основні джерела збору даних: результати особистих перевірок командиром виконання підлеглими вимог статутів, розпорядку дня, різних видів забезпечення особового складу; результати перевірок виконання заходів щодо зміцнення військової дисципліни; доповіді та донесення відповідних посадових осіб про стан військової дисципліни; матеріали, що надходять із органів юстиції, військових комендантів і медичних установ; інформація громадськості; вивчення службових карток, характеристик, матеріалів атестації підлеглих, протоколів зборів, актів перевірок; матеріали розслідувань травматизму, випадків грубих порушень військової дисципліни, злочинів; листи, скарги та заяви особового складу тощо).

2. Класифікація і систематизація порушень військової дисципліни, подій, злочинів (вихідними даними для класифікації і систематизації є: службово-посадові і соціально-демографічні дані про особовий склад; розподіл військовослужбовців за періодами служби, військовими спеціальностями; місце і час здійснення порушень військової дисципліни: під час бойової підготовки, на господарських роботах, у передвихідні і вихідні дні, у вечірній час і вночі та ін.; дані про порушення військової дисципліни за певний період часу тощо).

3. З'ясування кількості і характеру порушень військової дисципліни, подій, злочинів, що здійснені різними категоріями особового складу.

4. Згрупування цих порушень по видах та з'ясування їх впливу на бойову і мобілізаційну готовність, навчальний процес, службу військ, загальний стан військової дисципліни, морально-психологічний клімат у підрозділі;

Щодо кожного порушення командир (начальник) робить висновки для прийняття рішення. До них можуть відноситися:

1. Визначення важкості даного порушення порядку (незначне, грубе, близьке до правопорушення).

2. Встановлення причин (и) проступку, в тому числі, психологічних: неуважність, емоційна нестійкість, соціальна несумісність та ін.

3. Отримання відповідей на такі запитання: За яких умов проступок можна було б уникнути? На кому лежить провина за те, що він не попередив? Які недоліки в системі дисциплінарної практики виявив проступок? Який і з якою метою треба здійснити на цього воїна вплив? Що треба зробити для ліквідації негативних наслідків проступку?

Вивчення та аналіз дисциплінарних проступків, соціально-психологічних умов їх скоєння дозволяє командирам (начальникам) отримати об'єктивну інформацію про стан військової дисципліни в підрозділі, своєчасно виявити причини негативних тенденцій у військових колективах, підготувати необхідні аналітичні дані для прийняття рішення щодо зміцнення МПС-у та проведення ефективної профілактичної роботи у військовому середовищі.

Після здійснення всіх цих заходів командир робить висновки про:

характер правопорушень у підрозділі;

категорії військовослужбовців, які їх допустили;

обставини, при яких скоєно порушення дисципліни або провину, яка пов'язана з нечітким виконанням вимог статутів, наказів вищестоящих командирів (начальників);

причини, які призвели до того чи іншого порушення;

основних винуватців порушень;

конкретних військовослужбовців або причинах, які сприяли даному порушенню.

5. Встановлення найбільш характерних тенденцій у стані військової дисципліни, обставин і причин порушень.

На основі висновків командир:

намічає комплекс додаткових заходів по запобіганню подібних подій і грубих порушень військової дисципліни на перспективу;

доводить заходи до підлеглих командирів, ставить їм задачі і спільно із заступником з виховної роботи мобілізує актив підрозділу на їх виконання;

здійснює контроль (особисто, через своїх заступників) за дієвістю запланованих заходів.

Після здійснення охарактеризованих вище заходів командир оцінює стан військової дисципліни, що представляє судження командира (начальника) про хід виконання військовослужбовцями підрозділу порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України. При цьому посадові особи, які це роблять, керуються вимогами Міністра оборони.

Вона оцінюється:

"задовільно", якщо:

командування підрозділу (частини) повною мірою володіє обстановкою у підлеглих підрозділах і критично її оцінює;

немає фактів приховування злочинів і проступків;

своєчасно вживаються законні заходи до осіб, які скоїли правопорушення;

недопущено зловживання владою, незаконних рішень і дій з боку командирів (начальників);

відсутні злочини і проступки, що тягнуть за собою загибель особового складу під час виконання службових обов'язків та є наслідком їх особистої недисциплінованості;

військовий підрозділ (частина) керується, боєготовий, успішно виконує поставлені завдання, володіє достатнім рівнем професійної підготовленості й злагоджений;

"незадовільно", якщо:

стан військової дисципліни не дозволяє вирішувати завдання, які стоять перед підрозділом (частиною);

морально-психологічна обстановка у військових колективах не забезпечує задовільної організації навчально-виховного процесу, служби військ, нормальної життєдіяльності особового складу;

мають місце факти приховування правопорушень або прийняті по ним рішення не відповідають визначеним законам та іншим правовими актами заходам відповідальності осіб (Прихованим вважається злочин, який через невиконання, незалежно від цілей та мотивів, відповідними посадовими особами не був відображений у статистичному звіті про злочинність. Зокрема, злочин вважається прихованим у тих випадках, коли відповідний командир (начальник) про відомий йому злочин не повідомив військового прокурора та не порушив кримінальну справу в терміни, передбачені статтею 97 КПК України (3-10 днів), або безпідставно відмовив у порушенні кримінальної справи чи незаконно закрив її та про прийняте рішення не повідомив військового прокурора);

відкриті факти правопорушень під час перевірки, які не були виявлені командуванням підрозділу (частини);

у роті (батареї) не виконанні вимоги на оцінку "задовільно";

у батальйоні (дивізіоні) у 2-х або більше ротах (батареях) або у штабі (управлінні) батальйону (дивізіону) стан військової дисципліни оцінюється "незадовільно".


Заключний етап аналізу стану військової дисципліни - це виступ командира перед особовим складом підрозділу. Наприклад, командир роти, виступаючи на загальних зборах особового складу, у своїй доповіді "Про стан військової дисципліни в роті за минулий тиждень і шляхи її зміцнення" акцентує увагу на таких аспектах:

наголошує, як у цілому особовим складом виконуються вимоги Міністра оборони, інших старших командирів (начальників) з проблем зміцнення військової дисципліни і покрашення служби військ;

нагадує основні завдання, які вирішувала рота за минулий тиждень і який вплив зробила дисциплінованість особового складу на їх розв'язання;

відділяє тих військовослужбовців, які відзначилися при виконання цих завдань, і дає позитивну характеристику їх дій;

оголошує кількість заохочень, яка отримана особовим складом роти; звертає увагу на їх види, за що і кім були заохочені;

аналізує порушення військової дисципліни (події, злочини тощо), які допущені особовим складом (називає конкретні порушення, визначає порушників, наводить причини цих порушень); оголошує, що дисципліна названих військовослужбовців оцінюється "незадовільно";

порівнює кількість і характер порушень з минулим періодом і зробить висновок про покращення чи погіршення стану військової дисципліни в роті;

показує, який вплив зробили порушення військової дисципліни на виконання ротою бойових, навчально-бойових і повсякденних задач;

аналізує роботу щодо зміцнення військової дисципліни, яка була зроблена у роті посадовими особами, та показує їх результати;

визначає кращі відділення і взводи у роті за станом військової дисципліни;

особливо вказує ті відділення і взводи у роті, в яких стан дисципліни низький або не поліпшується;

визначає місця відділень і взводів в роті за станом військової дисципліни;

формулює висновок про загальний МПС у роті та окремих відділеннях і взводах, які вимагають до себе особливої уваги у зв'язку з низьким станом військової дисципліни;

визначає конкретні заходи, спрямовані на зміцнення військової дисципліни, покращення МПС-у особового складу роти.

У висновку підведення підсумків варто заохотити тих військовослужбовців, які визначилися, та накласти стягнення на порушників.

Практично, аналогічним чином проводяться аналіз стану військової дисципліни з особовим складом відділення, взводу (щодобово).

Перелік документів, які необхідно мати посадовим особам підрозділу з питань зміцнення військової дисципліни

Командир відділення (розрахунку, екіпажу):

список особового складу відділення, розрахунку, екіпажу;

соціально-демографічні дані на кожного військовослужбовця;

відомості про кількість заохочень і стягнень у кожного із них.

Командир взводу:

щоденник індивідуально-виховної роботи з рядовими і сержантами взводу;

список особового складу взводу;

відомості про заохочення і стягнення, застосовані до особового складу взводу (вони відображаються в службовій картці військовослужбовця);

соціально-демографічні дані особового складу взводу;

журнал обліку порушень військової дисципліни та громадського порядку особовим складом взводу, які не мають складу злочину;

протоколи загальних зборів взводу;

список порушників військової дисципліни;

списки ознайомлення особового складу із заходами безпеки при поводженні із технікою та зброєю, отруйними речовинами;

списки доведення (під розпис) положень статей закону про кримінальну відповідальність (за самовільну відлучку, самовільне залишення частини, дезертирство, непокору, погрозу начальникові, порушення статутних правил взаємовідносин, зґвалтування, про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі).

Заступник командира роти з виховної роботи:

план виховної роботи зі звітними матеріалами;

щоденник індивідуально-виховної роботи з офіцерами, прапорщиками, сержантами, солдатами;

список порушників військової дисципліни, повні дані по них, а також матеріали адміністративних розслідувань;

соціально-демографічні дані про солдат, сержантів, прапорщиків і офіцерів роти, характеристику на кожного військовослужбовця підрозділу;

матеріали аналізу результатів військової дисципліни в роті за кожний тиждень та заходи щодо її зміцнення;

облік порушень військової дисципліни та громадського порядку, що скоєні офіцерами, прапорщиками, сержантами, рядовими роти, які не мають складу злочину;

службові картки;

облік оцінок кожного військовослужбовця роти за особисту дисциплінованість;

список активу і матеріали роботи з ним;

відомості про дисциплінарну практику офіцерів і сержантів роти.

Командир роти (батареї):

щоденник індивідуально-виховної роботи з офіцерами, прапорщиками, сержантами, рядовими роти;

протоколи загальних зборів особового складу роти;

списки особового складу з обліком доведених до нього наказів, вироків військового суду, статей кримінального кодексу України про кримінальну відповідальність за військові злочини і положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців;

список порушників військової дисципліни;

список військовослужбовців, що входять до "групи ризику";

облік заохочень і стягнень, застосовуваних до особового складу роти;

службові картки на сержантів роти;

матеріали аналізу стану військової дисципліни в роті.

Документи, що підтверджують необхідність проведення адміністративного розслідування:

рапорт командира підрозділу по команді про те, що трапилося з резолюцією командира військової частини про призначення розслідування;

пояснювальні записки винних осіб і постраждалого;

службові характеристики на учасників скоєного;

копії службових карток;

рапорт особи, що проводила розслідування з докладним викладенням обставин проступку;

копія картки Ф-6;

витяг з наказу про місцезнаходження військовослужбовця (при знаходженні його за межами військової частини);

ксерокопії відомостей про ознайомлення із заходами безпеки та відповідальності за їх порушення;

виписка з наказу по військовій частині про покарання винних;

виписки з протоколів загальних зборів про вжиті заходи до винного;

копії рішення суду честі офіцерів (прапорщиків), якщо вони є учасниками події;

постанова про відмову в порушенні кримінальної справи, якщо на думку особи, яка проводила розслідування і командира військової частини можливо обмежитися застосуванням до винних мір дисциплінарного і громадського впливу.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "Методика аналізу та підведення підсумків стану військової дисципліни у військовій частині та підрозділі"
  1. Основні обов'язки військових психологів і органів виховної роботи
    методик); - принцип професійної компетентності (володіння методологією, теорією і методикою психологічного дослідження, конкретними ефективними методиками психодіагностики, практичними й методичними навичками і вміннями опрацювання отриманих дослідних даних); - принцип правової обґрунтованості й етичної доцільності (відповідність статусу освітнього рівня діагноста чинним вимогам);
  2. Система роботи зі зміцнення військової дисципліни
    методиками діагностики індивідуально-психічних якостей військовослужбовців та засобами впливу на них. Зусилля військових психологів мають бути націлені на психологічне забезпечення роботи всіх категорій командирів (начальників) зі зміцнення військової дисципліни, цілеспрямованого психологічного впливу на порушників військової дисципліни і створення оптимальних умов життєдіяльності у військових
  3. Методика аналізу та підбиття підсумків стану військової дисципліни у військовій частині та підрозділі
    аналіз та підбиття підсумків стану військової дисципліни. Ця робота спрямована на виявлення реального стану справ у підлеглих підрозділах, його об'єктивної оцінки, визначення кращих та гірших підрозділів за станом військової дисципліни, з'ясування причин і умов, що призводять до зниження цього стану, виявлення найхарактерніших недоліків та їхніх детермінант, обґрунтування оптимальних шляхів
  4. Визначення, зміст та основні напрямки морально-психологічного забезпечення бойового чергування
    методики, форми, прийоми, способи) впливу на свідомість, підсвідомість, емоційно-почуттєву, вольову і мотиваційну сфери та поведінку військовослужбовців, захист їх духовних, психічних, психофізіологічних і фізичних якостей, реабілітації тих, хто отримав психогенні розлади; органи виховної роботи, посадові особи виховних структур та інші посадові особи об'єднань, з'єднань, військових частин та
  5. Основні етапи планування і проведення заходів морально-психологічне забезпечення виконання завдань бойового чергування
    методики вивчення особистості військовослужбовця: аналіз і вивчення особистих документів військовослужбовця (характеристик, документів з військових комісаріатів, медичних документів, довідок, у тому числі, з особової справи військовослужбовця); метод опитувань (бесіда, інтерв'ю, анкетування); спостереження; експеримент (рекомендуються індивідуальні доручення військовослужбовцям в
  6. Система роботи щодо зміцнення військової дисципліни
    аналіз МПС-у особового складу; планування, підготовка й проведення заходів щодо його підвищення й підтримання на належному стабільному рівні; військове, національне, військово-патріотичне, розумове, правове, моральне, естетичне, екологічне і фізичне виховання військовослужбовців; морально-психологічний супровід повсякденної життєдіяльності підрозділів; своєчасне, повне і якісне
  7. Психолого-педагогічна характеристика системи роботи командирів (начальників) щодо профілактики порушень статутних правил взаємовідносин
    аналізу неможливо приймати адекватні рішення на державному рівні, в тому числі організувати профілактику у Збройних силах України. Порушення статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями - це різноманітні протиправні моральні, фізичні, психічні та інші форми дій одного військовослужбовця (або групи військовослужбовців) щодо іншого (их), які здійснюються систематично або одноразово
  8. Управління морально-психологічним забезпеченням бойових дій
    методика і процедура використання засобів, сил і можливостей. Всі ці елементи приводить у певну систему методика, тобто докладний і чіткий алгоритм організації та проведення конкретних заходів МПЗ. Вона передбачає: планування МПЗ конкретного виду бойових дій; докладне з'ясування принципів, змісту, прийомів, способів і засобів його реалізації; чітке визначення основних етапів, часу
  9. Військовий колектив як різновид малої соціальної групи
    методику вимірювання авторитету [76, 89, 90, 126]. У підрозділі мають місце два види взаємин: службові та неслужбові. Вони мають доповнювати один одного та сприяти якіснішому виконанню покладених на підрозділ функцій. Службові, або офіційні, стосунки закріплюються функціональними обов'язками, які закладені у військових статутах і службових інструкціях. Структура, що відображає службові
  10. Зміст і завдання психологічної роботи у військовому підрозділі (частині) у мирний час
    методиками надання самому собі та іншим психологічної допомоги; - реабілітаційна робота з вошами, які скоїли певні порушення військової дисципліни, мали девіантну поведінку, мають особистісні проблеми тощо; - протидія негативному інформаційно-психологічному впливу на особовий склад тощо. Аналіз психологічної роботи в частині (підрозділі) доцільно провадити в єдності з аналізом
  11. Психолого-педагогічний зміст військової дисципліни
    методикою аналізу дисциплінарної практики і стану військової дисципліни у підрозділі (частині). * Кислов А. Воєнная нравственность, 1838; Навроцкий А. О воинской дисциплине її средствах к её охранению н надлежащему развитию. 1874; Халтурин В. Психологическое обоснование воинской дисциплины. 1896. Значення військової дисципліни в наш час вагомо зросло. її необхідність обумовлена такими
  12. Вдосконалення системи роботи командирів
    аналізу стану військової дисципліни та правопорядку, ефективності бойової і гуманітарної підготовки, якості служби військ. При цьому обов'язковим має бути дотримання таких його принципів, як: системність, систематичність, послідовність, достовірність, комплексність, принциповість, врахування об'єктивних і суб'єктивних причин у їх єдності та взаємозв'язку. Підбиття підсумків стану військової
  13. Зміст аналізу стану військової дисципліни
    аналіз провадять особисто командири підрозділів (частин). У процесі аналізу стану військової дисципліни командир (начальник) визначає: -реальний стан справ з морально-психологічним кліматом та станом військової дисципліни в підрозділах (частині); - провідні тенденції у МГТС та військовій дисципліні; - характер порушень військової дисципліни особового складу; - категорії
  14. Актуальні проблеми психологічного забезпечення сучасних збройних конфліктів, регіональних війн і контртерористичних операцій
    аналізу викладеного матеріалу у підрозділі 2.2 можна зробити висновок про те, що локальні війни і збройні конфлікти мають не тільки військові, але й істотні морально-психологічні особливості. Це такі особливості : здійснення масованого інформаційно-психологічного впливу на війська і населення сторін, що протистоять, і світове співтовариство в цілому; різко збільшення психогенних втрат, що
  15. Зміст і задачі психологічної роботи у військовій частині (підрозділі)
    методик і методів. Результатом цієї діяльності є психологічний діагноз, який передбачає опис актуального і перспективного стану об'єкту дослідження, а також з'ясування заходів, які пропонуються для ефективного управлінського впливу у військовому середовищі. Психологічне управління передбачає оптимізацію існуючих умов життєдіяльності військовослужбовців з урахуванням всіх психологічних аспектів
  16. Зміст основних етапів морально-психологічного забезпечення вартової служби
    методиками вивчення особистості "Акцентуації характеру", "Прогноз", Соціометрія (явні аутсайдери) тощо. Жоден військовослужбовець, віднесений до "груп ризику", не повинен допускатися до заступання у варту. При вивчення особистості рекомендується використовувати такі методи: аналіз документів (характеристик, медичних документів з РВК, довідок, особової справи військовослужбовця);
  17. Військова психологія в структурі сучасної психології
    методиками впливу на особовий склад в різноманітних
© 2014-2022  medbib.in.ua - Медична Бібліотека