Головна
Медицина || Психологія
Гендерна психологія / Вікова психологія / Військова психологія та педагогіка / Введення в професію «Психолог» / Акмеологія
ГоловнаПсихологіяВійськова психологія і педагогіка
« Попередня Наступна »
Ягупов В. Військова психологія, 2004 - перейти до змісту підручника

Методи емоційно-вольової саморегуляції

Методи емоційно-вольової саморегуляції мають зайняти належне місце в психологічній підготовці особового складу. їх результативність полягає в тому, що вони допомагають воїнові самостійно впоратися з труднощами функціонування психіки в умовах сучасного бою, зберегти боєздатність і успішно виконати бойове завдання. Вміле їх застосування сприяє ослабленню впливу негативних факторів на психіку військовослужбовця, допомагає швидкому налагодженню нормального функціонування психіки після впливу стрес-факторів сучасного бою.

Цю роботу слід виконувати в два етапи. Спочатку необхідно настроювати воїнів на пізнання своїх Індивідуально-психічних особливостей, сильних сторін і недоліків.

З цією метою їх слід навчити методиці самоспостереження, самоаналізу своєї поведінки й самооцінки. У ряді випадків з цією метою можна провадити анкетування, тестування, спостереження, бесід» тощо, які допомагають глибше й різнобічніше пізнати підлеглих. За результатами цих досліджень необхідно організувати індивідуально-виховну роботу з ними для підведення їх до висновку в необхідності самовдосконалення.



Наступний етап - озброєння воїнів навичками і вміннями застосування методів самопереконання, самонавіювання, самотренування, самоуправління, самозаохочування, самоконтролю тощо.

Метод самопереконання можна застосувати:

*з метою самоусвідомлення воїном соціальної значущості та необхідності військової діяльності;

*формування соціальнозначущих мотивів і мотивації військової діяльності;

*підтримання мотивів і мотивацій подолання труднощів сучасного бою;

*надання допомоги у самопізнанні та досягненні згоди із самим собою тощо.


Самонавіювання ґрунтується на свідомому використанні воїном можливості впливу другої сигнальної системи на психічні та фізіологічні процеси, які відбуваються в організмі людини. Це процес навіювання, адресований самому собі, за якого суб'єкт і об'єкт навіяного впливу збігаються. Воно сприяє підвищенню рівня саморегуляції, завдяки чому воїн у бойових обставинах може поліпшити управління процесами пам'яті й уваги, емоційним та вольовим станом,

Зміну психічного або фізичного стану за самонавіювання досягають за допомогою словесних самоінструкиій. Цей метод ще називається аутогенним тренуванням, яке в багатьох випадках людської діяльності застосовують для досягнення певного фізичного і психічного стану, для зняття стресового стану і пришвидшення мобілізації психічних можливостей людини. Його широко можна застосувати в психологічній підготовці військ. У цьому методі важливе значення мас правильне складання словесних формул, в яких не повинно бути частки «ні» та інших заперечливих висловів. Словесні формули мають бути зрозумілі, короткі, категоричні і не викликати сумніву та напруження.

Отже, метод самонавіювання -ефективний метод психологічної підготовки. Дії цього методу значно посилюються тоді, коли він застосовується систематично, послідовно і цілеспрямовано в комплексі з іншими методами.

На основі самосвідомості та самопізнання відбувається самооцінка воїна. Самооцінка - це оцінка воїном самого себе, своїх можливостей, якостей і місця у військовому колективі, Вона - важливий регулятор його поведінки. Від змісту самооцінки воїна залежать його взаємини з іншими бійцями, критичність, вимогливість до себе, ставлення до власних успіхів і невдач.
У кінцевому результаті самооцінка впливає; на ефективність діяльності воїна в різних, у тому числі й екстремальних, умовах.

Самотренування - це систематичне повторення аналогічних вчинків, дій, слів з метою розвитку необхідних рис, навичок і звичок. Значний вплив у досягненні успіху в самотренуванні мас самопримушення. яке допомагає само зобов'язати себе до виконання тих чи інших дій без стороннього впливу. В цій роботі на основі об'єктивної та критичної самооцінки результатів своєї діяльності допомагає самозаохочепня.



Комплексне застосування воїнами зазначених методів емоційно-вольової саморегуляції під час дій в екстремальних умовах, котрі викликають психічну напруженість, дають змогу:

* заспокоїтися;

* зняти або полегшити напруження та швидко відпочити;

* зняти або розслабити стресовий стан, нервову перевтому, емоційне напруження;

* самостійно регулювати кровообіг, частоту серцевих скорочень та дихання;

* боротися з болем;

* активізувати психічні та фізичні функції організму;

* глибоко пізнати самого себе;

* перемогти внутрішнє напруження і цілеспрямовано діяти у складних умовах бойової обстановки;

* постійно само контролю вати виконання поставленого завдання, сконцентрувати вольові зусилля на активних і рішучих діях.

Таким чином, уміння ефективно використовувати можливості різних методів і засобів психологічної загартованості воїнів та творчий підхід до її організації - обов'язок кожного воїна й передумова їхніх успішних дій в умовах бойової діяльності.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "Методи емоційно-вольової саморегуляції"
  1. Основні напрями психологічної підготовки особового складу до ведення бойових дій
    У військовій практиці склалася така система основних напрямів психологічної підготовки: - формування мотиваційних основ бойової діяльності воїнів;br> - їх інформування про навчально-бойові завдання, способи і прийоми їх розв'язання; - залучення особового складу до активних практичних дій у процесі бойової підготовки в умовах, близьких до реального бою; - озброєння воїнів засобами
  2. Методи психологічної підготовки
    Якісної психологічної підготовки й ефективного розв'язання її завдань досягають умілим застосуванням різноманітних прийомів та способів впливу на психіку військовослужбовців у бойовій і гуманітарній підготовці, називаються методами психологічної підготовки. За характером застосування й впливу на психіку воїнів вони поділяються на вербальні, практичні та емоційно-вольової
  3. ПОНЯТТЯ КАТЕГОРІЇ ЗДОРОВ'Я ТА ЙОГО ВИЗНАЧЕННЯ
    Санкт-Петербурзький валеолог І. Воронцов вважає, що без визначення поняття "здоров'я" не може скластись ні валеологія як наука, ні практика профілактичної медицини. Що ж являє собою поняття "Здоров'я"? У Статуті Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ) записано таке визначення: "Здоров'я - це стан повного фізичного, розумового й соціального благополуччя, а не лише відсутність хвороб чи
  4. ФІЗІОЛОГІЧНІ РЕЗЕРВИ ОРГАНІЗМУ
    Людина завжди прагнула до зміцнення свого здоров'я, мріяла про збільшення сил, спритності, витривалості, довголіття. Ці сподівання та мрії знаходили висвітлення в народній творчості й міфології всіх часів і націй. Однак, на жаль, найчастіше ці мрії залишалися сферою, якщо можна так сказати, теоретичною - люди інертні й воліють жити як живеться, не витрачаючи до певної пори сил на підтримку
  5. "ОПТИМІСТИЧНА БІОЛОГІЯ" АКАДЕМІКА В. ФРОЛЬКІСА
    Ось деякі фрагменти мудрості академіка, яка назавжди залишилася надбанням людства. Фрагмент перший. Ще видатні медики епохи Відродження наполягали на тому, що жодні таблетки, еліксири, настоянки не замінять активного раціонального способу життя. Важливо примножити те, що дано, і не розтратити передчасно те, що асигновано. Фрагмент другий. Активний руховий режим із обов'язковою умовою -
  6. ЕМОЦІЙНО-ВОЛЬОВЕ САМОРЕГУЛЮВАННЯ
    Кожна людина повинна самостійно творити себе. Для того, щоб "робити себе", спочатку треба зрозуміти себе в головному, потім брати курс на поступове нарощування своїх можливостей. Ривки й "великі стрибки" швидше за все призведуть до ще більшої непевності й розчарування. Але ж будь-яку людину природа наділила величезними резервами. Відомий льотчик М. Громов писав: "Мої успіхи в авіації часто
  7. Методологічні основи валеології
    Методологія науки - учення про її структуру, логічну організацію, методи та засоби діяльності. Методологічний підхід у науці - це в кожному конкретному випадку виявляти матеріальну основу причинно-наслідкових зв'язків між окремими явищами. Живі організми нашої планети (біосфера) мають здатність до самобудови (формування біосистеми) і репродукції. В основі цієї здатності - типові спеціалізовані
  8. Вступ
    Дихання - це те, з чого починається наше життя в цьому світі. Тільки з'явившись на світ, дитина робить свій перший подих і з першим видихом вперше кричить. Саме це - головний показник життєздатності новонародженого в першу хвилину його життя. Перший подих людини - це його прихід в земний світ, останній подих - перехід в інший. Скільки доросла людина може прожити без води? Близько тижня. А
  9. Основні етичні норми та вимоги до особистості психолога
    Особистісні якості спеціаліста-психолога мають першочергове значення для клієнтів. Чимало з них, які вважаються важливими у роботі, мають етичні та моральні компоненти і, відповідно, розглядаються як достоїнства особистості. Неприйнятно говорити, щоб всі спеціалісти володіли цими якостями, оскільки дуже важливо, щоб ці особистісні якості, які глибоко вкоренилися у людині, випливали та розвивалися
  10. Загальна характеристика особистості
    Проблема особистості у курсі психології є однією з центральних. Формування та діагностика особистості військовослужбовця, визначення найефективніших напрямів виховного впливу на неї неможливі без знання структури особистості та закономірностей її формування, розвитку і самовдосконалення. Водночас особистість є предметом дослідження багатьох інших дисциплін - філософії, соціології, педагогіки,
© 2014-2022  medbib.in.ua - Медична Бібліотека