ГоловнаПсихологіяАкмеологія
« Попередня Наступна »
Конюхов Н.І., Шаккум М.Л.. Акмеологія і тестология, 1994 - перейти до змісту підручника

Про методи емпіричного ФІКСАЦІЇ ВПЛИВУ біографічних ФАКТОРІВ НА РОЗВИТОК ОСОБИСТОСТІ

Біографічний аналіз особистості може мати принаймні три основних аспекти: об'єктивний, суб'єктний і суб'єктивний.

Перший аспект передбачає вивчення, розуміння особистості виходячи з типового "життєвого розкладу" представників певної соціальної чи якийсь умовної групи, до якої належить обстежуваний. Для цього індивідуальні біографічні події важливо співвіднести з типовими, що представлено в зібраної статистико-біографічної інформації. Тільки шляхом такого співвіднесення можна зрозуміти наскільки завдяки внутрішній активності, цілеспрямованості особистості, її внутрішнього духовного роботі вона виявилася вище об'єктивних обставин, подолала їх, або потрапила під їхній вплив / суб'єктний підхід /. У разі, якщо індивідуальні тенденції розвитку особистості "вище", сприятливіші середньостатистичних, то особистість більшою мірою творить себе, свою біографію, обставини, ніж середньостатистичний індивід. І навпаки. У центрі суб'єктного аналізу життєвого шляху знаходиться вивчення ступеня активності особистості, ступеня в якій особистість творить обставини, а в якій навколишні умови, обставини творять конкретну особистість.

Суб'єктивний аналіз передбачає проникнення в духовний світ особистості, в її переживання, боротьбу мотивів на тому чи іншому етапі життєвого шляху. Для цього можуть бути використані самі різні методи.

Так для проникнення в психіку конкретної людини в процесі біографічного дослідження розроблені спеціальні методичні методи, прийоми. Проаналізуємо їх.

А н а л і з а в т о б і о г р а ф і і. В даний час при надходженні в багато солідні фірми в обов'язковому порядку пишуться автобіографії. І це правильно - автобіографія виключно важливе джерело інформації про людину. Для психологів у плані проникнення в духовний світ особистості важливо, як у ній особистість відображає своє ставлення до майбутньої діяльності, що відбувається в країні соціальним процесам. Проте досвід показує, що далеко не завжди докладна автобіографія, кон'юнктурні запевнення в ній - однозначно позитивний ознака при оцінки особистості працівника. Надмірне висвічування своїх достоїнств, свого "Я" нерідко служить вагомим ознакою самозакоханості людини, його завищеної самооцінки.

У той же час занадто "легке", безтурботне виклад своєї біографії також корелює ні з кращими якостями особистості вступника. Помічено, що коли автобіографія рясніє масою другорядних подробиць, надмірно вираженим аналізом свого суб'єктивного ставлення до чогось, її автор має акцентуйовані риси характеру. Зайва деталізація, що граничить із зневажливим ставленням до читаючому автобіографію, повинна насторожувати також. Наведемо реальний приклад на цей рахунок. Спеціаліст з фінансових питань Е. в дитячі, юнацькі роки виявляв неабиякі здібності, навчався лише на відмінно. У сім'ї до нього склалося захоплене ставлення. Школу закінчив у 16 ??років і вступив до університету. У 21 рік закінчив економічний факультет університету. Весь час спілкувався зі старшими за віком. Часто допомагав товаришам у навчанні. У силу цього був у центрі міжособистісних відносин. Університет закінчив вже не так блискуче як школу, але без трійок. Автобіографія, написана відразу після закінчення університету максимально лаконічна, з претензією на оригінальність. Ось витяг з неї / 1976, 2О років /: "Був у період навчання відповідальним в університеті за чергування в ДНД, брав участь у художній самодіяльності. Член ДНД, ДСТ" Буревісник "," Спартак ", ОСВОД, Товариства охорони природи, ДОСАФ" . І це приблизно 1/3 всієї автобіографії.

В автобіографії, написаній в 1994 році, будучи кандидатом для прийому в одну з великих фінансових фірм, зазначив, що зі студентських років захоплювався економічними проблемами, написав три наукові роботи на конкурс студентських робіт, працював в НДІ молодшим науковим співробітником. При цьому, як було з'ясовано в інтерв'ю, все це відбувалося на тлі наукових інтриг, труднощів в міжособистісних відносин, нездійснених надій, боротьби з керівниками партійної та комсомольських організацій.

Саме в цей період Е. перебував у підпорядкуванні психічно ненормального / на його думку / людини. Протягом усього життя пережив чимало конфліктів, борючись за своє самоствердження зі старшими за віком. З гіркотою згадує свою першу, невдалу любов, конфліктні відносини в інституті.

Аналіз автобіографії, її незвичайність змусили психологів пильніше проаналізувати дану особистість, дообследовать її комплексом методик, звернутися до людей, які його знали по університету, НДІ і подальшим комерційним структурам, де він працював.

Аналіз автобіографії, документів дозволив зробити висновок про незвичайність психічної організації даної особистості. Психологи звернули увагу і на те, що Є. останнім завершив методику незакінчених пропозицій у період психологічних обстежень. Однак за особистісним методикам Е. Не виділявся з оточуючих, все було в нормі. Лише згодом стало відомо, що Є. ретельним чином готувався до психологічних обследовніям, вивчив всі поширені особистісні методики / 16FLO, MMPI, методику Айзенка та ін / напам'ять. Деякі відхилення в психіці обстежуваного були встановлені іншими / проективними / методами в єдності з аналізом життєвого шляху обстежуваного, його автобіографії, за допомогою біографічного інтерв'ю, ранжирування списку найбільш важливих біографічних подій та інших методів, описаних у цьому параграфі.

Таким чином, аналіз автобіографії дозволяє побачити, виявити, діагностувати деякі ретельно приховувані індивідуально-психічні риси особистості. Природно, для остаточного висновку необхідно застосування комплексу методик психологічного обстеження.

З метою вивчення суб'єктивних переживань на життєвому шляху кандидатів для вступу до престижних фірми використовувалися різні методичні прийоми. Серед них ефективною виявилася і методика "В п е ч а т л е н і я". Суть методики полягає в описі обстежуваним епізодів, випадків, предметів, людей, які свого часу справили сильне враження на нього, викликали глибокі переживання. Разом зі списком найбільш важливих біографічних подій складається і список найбільш сильних емоційних переживань, що відбивають життєвий досвід індивіда, індивідуальні реакції на життєві події. За допомогою такого підходу розкривається духовний світ особистості, її найважливіші змістотворних мотиви.

У школі Ананьєва Б.Г. Подібна методика називається "суб'єктивні переживання". Її суть: обстежуваний згадує найбільш важливі події своєї біографії і свої суб'єктивні переживання при цьому. Отримана інформація заноситься в спеціальну таблицю. Наведемо приклад / частина / хронологічної таблиці, складеної після біографічного інтерв'ю з обстежуваними К. і М.

Хронологічна таблиця суб'єктивних вражень

на життєвому шляху обстежуваний М.





-------------------------------------------- ----------------------------------------

Хронологічна таблиця суб'єктивних вражень

на життєвому шляху обстежуваний К.





Оцінюючи суб'єктивний світ двох обстежуваних за методикою "враження", слід зазначити, що обстежуваний М. в дитинстві тягнувся до свого батькові. Найбільш сильні його переживання, враження пов'язані із зовнішністю батька, зі спілкуванням з ним, з відпочинком. Проте батько не зміг стати джерелом визначального впливу на сина. Цей вплив був з боку матері, бабусі. Воно не було оптимальним з точки зору формування характеру майбутнього керівника комерційної структури, де потрібна характерність для досягнення поставленої мети в системі жорстких міжособистісних відносин.

У той же час у обстежуваного К. найбільш важливі життєві події пов'язані з найважливішими етапами його соціалізації, найважливішими етапами вибору на життєвому шляху в проблемній життєвій ситуації.

Методика "К р у г о б щ е н і я" націлена на отримання датованих відомостей про спілкування особистості протягом її життєвого шляху. Суть методики полягає в графічному відображенні тривалості, інтенсивності, структури спілкування обстежуваного з оточуючими його на життєвому шляху людьми. На графіку обстежуваний креслить відрізки, паралельно осі абцісс / на ній відзначені роки життя /. Ці відрізки відповідають тривалості знайомств, дружніх відносин.

Наведемо приклад застосування даної методики при обстеженні М. і К. Особливість застосування даної методики полягає в тому, що дані відрізки рисами після складання списку найбільш важливих біографічних подій і списку людей, які найбільше вплинули на обстежуваного на протягом його життєвого шляху. При цьому дані списки складалися за кілька днів до проведення методики "Коло спілкування". Тим самим досягалася велика надійність комплексної методики / думка обстежуваного як би перевіряє ще раз /, виключалася свідома деформація відповідей через фактора пригадування: установка, що сформувалася при відповідях на поставлені питання зберігається кілька годин, а іноді й кілька днів.

Результати отримані наступні.

Методика "Коло спілкування" Обстежуваний К.



.... відносини симпатії

**** відносини антипатії

+ старші за віком

- молодші за віком

: ровесники

м чоловіки

ж жінки

Методика "Коло спілкування" Обстежуваний М.



.... відносини симпатії

**** відносини антипатії

+ старші за віком

- молодші за віком

: ровесники

м чоловіки

ж жінки

Про що свідчить приводяться дані? У обстежуваного М.

коло спілкування більш жіночний, орієнтований на родичів, на молодших за віком. У період навчання у вузі у обстежуваного з'явився криза в спілкуванні з оточуючими. У цей час він залишився як би поза системою емоційних прихильностей з однолітками. Хоча стійко зберігалися родинні зв'язки, але вони вже емоційно задовольняли у меншій мірі. Одночасно конфліктні відносини спостерігалися з начальниками, старостою групи. Труднощі адаптації до нового розпорядку дня, до нової системи взаємин загострила потребу особистості в емоційній емпатії, взаєморозуміння. Знайомство, а потім і одруження на дівчині в цей період в якійсь мірі компенсувало дану потребу. І в цьому відношенні ранній шлюб був не випадковим, він цілком зрозумілий психологічно. Звертає на себе увагу і те, що у обстежуваного немає тривалих дружніх уподобань.

Дещо інша картина спостерігається в структурі спілкування у обстежуваного К. Воно орієнтоване більшою мірою на однолітків, юнаків, чоловіків - членів однієї спортивної секції або товаришів по школі, вузу. Наявність значної кількості і часта зміна друзів / в схему увійшли не всі, а тільки найбільш важливі з самооцінки дружні зв'язки / з'ясовна частими переїздами батьків. І в різних умовах обстежуваний швидко знаходив своє коло спілкування, друзів. Не відразу переривалася і зв'язок з друзями за старим місцем проживання. Але більш інтенсивно дружні відносини формувалися в період навчання у вузі.

Таким чином, методика "Спілкування" дозволяє більш глибоко побачити індивідуально-психічні особливості обстежуваних.

Аналіз суб'єктивних переживань особистості протягом життєвого шляху - став предметом окремого дослідження в психології. К а у з о м е т р і ч е с к а я м е т о д і к а розроблена в 80-х року. 1 В її рамках використовується таке поняття як психологічний вік. "Психологічний вік особистості

- інтегративна міра суб'єктивної реалізованості особистого психологічного часу в біографічному масштабі."

Це міра психологічного минулого особистості, подібно до того як хронологічний вік є мірою її хронологічного

1 Головаха Є.І., Кронік А.А. Психологічний час особистості.

Київ. - 1984. - С.47.

Минулого. Причому психологічний вік не залежить від безпосередніх відносин особистості з навколишнім світом, а визначається її індивідуально-психічними особливостями, особливостями духовної біографії.

В даний час запропоновані і способи діагностики тривалості, інтенсивності психологічного часу особистості. Які ж вони?

1. Каузометріческіе показники. Вони знаходяться шляхом обробки матриць причинного та цільового аналізу життєвого шляху особистості і виражаються у відсотках. Припустимо, особистість реалізувала свій життєвий шлях на 1/3, тобто на 33% і т.д. "Каузометріческіе показники діагностують глибинні шари психологічного часу, які далеко не завжди можуть адекватно усвідомлюватися самою особистістю." 1.

При обстеженні кандидатів на вступ в престижні установи / 3О людина / були знайдені каузометріческіе показники. Однак сама процедура каузометріческого обстеження надзвичайно трудомістка, а якісна психологічна інтерпретація каузометріческіх показників поки недостатньо усвідомлена. У силу цього складно говорити про ефективність цього методичного підходу.

2. Оцінювання п'ятирічних інтервалів опитуваних в 1О-бальною шкалою. Кожен обстежуваний надає на прохання експериментатора свою минулу і майбутнє життя в п'ятирічних інтервалах з моменту народження. Потім в 1О-бальною шкалою він оцінює кожен п'ятирічний інтервал за ступенем самореалізації свого "Я", за ступенем насиченості свого життєвого шляху.

При цьому може оцінюватися не тільки минуле, а й майбутнє.

Результати опитування обстежуваного К. відображені у наступній таблиці.

1 Головаха Є.І., Кронік А.А. Психологічний час особистості.

  Київ. - 1984. - С.146-147.

  Оцінка п'ятирічних інтервалів обстежуваний К.



  Отримані таким чином дані піддаються психологічному аналізу. Доцільно при цьому дану інформацію зіставляти з інформацією, отриманою за допомогою інших методик / "Коло спілкування", "Конфлікти", "Список найбільш важливих біографічних подій" та ін /.

  3. Дихотомічне шкалювання життєвого шляху. Суть даного способу вивчення психологічного часу обстежуваного полягає в уявному поданні своєї біографії / минулої і майбутньої / у вигляді суб'єктивно рівноцінних, сумірних відрізків. Опитуваний за завданням експериментатора подумки уявляє собі основні факти своєї біографії / минулої і очікуваної /, потім ділить життя на дві суб'єктивно рівноцінні половини. Потім перша половина біографії, також суб'єктивно рівнозначно, ділиться навпіл. На половини діляться і всі наступні відрізки біографії. Залежно від того хто скільки написав біографічних подій в списку найбільш важливих фактів життєвого шляху, це поділ може протікати до 1/8 - 1/16 життєвого шляху. Таким чином видно найбільш важливі, на думку опитуваного, його біографічні дані. А через це розкриваються і ціннісні орієнтації обстежуваного. Так фіксується ступінь реалізованості особистістю свого "Я", суб'єктивне сприйняття нею свого життєвого шляху.

  4. Самооцінка реалізованості своїх життєвих планів, своєї біографії. Обстежуваний оцінює всі минулі і очікувані біографічні події за 1ОО% і ставить відсоток їх реалізації на момент обстеження. Якщо брати каузометріческіе показники, то вони у своїй більшості збігаються з суб'єктивними оцінками.

  Слід зазначити, що всі запропоновані способи проникнення в суб'єктивну картину життєвого шляху дають подібні результати і роблять можливим порівняння їх між собою, в тому числі і з застосуванням кількісних показників.

  Однак слід зазначити, що описані методики, способи, прийоми каузометрії в своїй більшості трудомісткі і реально застосовні лише по відношенню до деяких обстежуваним на предмет діагностики їх професійної схильності до престижних видів професійної діяльності.

  Використання даних методичних прийомів дозволяє оцінити кількісно психологічний час особистості, знайти психологічний вік / ПВ / обстежуваного.

  ПВ=ОПЖ х СРПВ

  де: ОПЖ - очікувана тривалість життя / в даний час приблизно 7О років /.

  СРПВ - ступінь реалізації психологічного часу

  Занадто низькі значення ПВ / на 1О років і більше нижче хронологічного / служать надійною ознакою деякої незадоволеності особистості. Занадто високі значення ПВ / на 1О років і більше вище хронологічного / в нашому випадку говорили про надмірно дбайливому ставленні особистості до свого минулого, служили імовірнісним ознакою діагностики її сумнівів при зміні професії, при вступі на ту чи іншу фірму. Нерідко це спостерігалося

  у професіоналів високого класу, закоханих у свою професію.

  З а м о о ц е н к а з в о е р о ж і із зв е н н о г о п у т і.

  Каузометрія дозволяє вийти на психологічний аналіз біографічних подій конкретної особистості. Однак цей метод досить трудомісткий і в силу цього малопріменім в процесі професійного психологічного відбору. Нами запропонований дещо видозмінений варіант подієво-біографічного підходу до особистості. Цей варіант біографічного методу служить як би сполучною ланкою між каузометрією і методикою репертуарних тестів. Її суть полягає в наступному. Обстежуваному пропонується, аналогічно каузометріческой процедурі датування подій, вибрати 15 найбільш важливих біографічних подій свого життя. Поставити поряд з ними дату і написати тих, хто найбільш сильно вплинув на протікання даного біографічного події / мати, батько, брат, начальник, друг і т.д. /.

  Наведемо реальний приклад самооцінки свого життєвого шляху обстежуваним М.

  Самооцінка життєвого шляху

  Обстежуваний М.



  Обстежуваний М. за самооцінкою найбільш емоційно насичені біографічні події пов'язує з дитинством, юнацтвом. Причому ці події більш проявляються в сфері особистого життя, особистих успіхів. Обстежуваний по суті справи відмовився від ранжирування біографічних подій і склав хронологічний ряд біографічних даних.

  А ось інший приклад. Обстежуваний К.

  Самооцінка життєвого шляху.

  Обстежуваний К.



  У даному прикладі спостерігається зсув найбільш важливих біографічних подій в сферу особистої та політичної діяльності.

  Причому дані біографічні події несуть в собі істотну соціальне навантаження.

  Ранжування фактів біографії за ступенем важливості дозволяє виявити переважну сферу самоствердження, життєдіяльності особистості. Так у обстежуваного П. факти біографії були ранжовані наступним чином.

  Самооцінка життєвого шляху

  обстежуваним П.



  У даного обстежуваного велика частина найбільш важливих біографічних подій пов'язана з особистим життям. Ці події більш зміщені в дитячі, юнацькі роки. Характерно відзначити і те, що обстежуваний не став називати людей, яким він найбільше зобов'язаний своїм розвитком, становленням як особистості. І щоб зрозуміти таку особистість особливо важливо знати хто його рідні, які психологічні особливості, моральні цінності для них характерні. Зона найбільш важливих біографічних подій у даного обстежуваного проходить через спілкування з близькими.

  Іноді досить позитивні факти біографії, розглянуті через ранжируваних ряд їх самооцінки можуть мати специфічне психологічне значення. Наведемо приклад.

  Самооцінка життєвого шляху

  обстежуваним Р.



  Даний обстежуваний виховувався в умовах вихваляння його здібностей з боку батьків. У нього з дитинства сформувалася завищена самооцінка. Вона як би закріпилася переходом з третього класу відразу в п'ятий. Прагнення самоствердитися, виділитися, орієнтація на хороші відносини з начальниками, часом на шкоду відносинам з товаришами, стали рисами характеру. У даної особистості високо виражена мотивація на навчання, на самоствердження. Але одночасно виявлено найнижчий социометрический статус в колективі, де він працював. Вельми невисоко оцінені товаришами і його моральні якості. Безумовно, дана особистість з неабиякими здібностями. Але з більшою спрямованістю на себе, свої інтереси, ніж на інших. І це можна діагностувати переходячи від аналізу зовнішніх фактів біографії до дослідження її суб'єктивного сприйняття самим обстежуваним, застосовуючи описані методичні прийоми.

  У рамках біографічного підходу при аналізі суб'єктивного світу особистості ефективно застосування та методики "Ф а к т о р и". Обстежуваному ставиться завдання проаналізувати свій життєвий шлях і визначити фактори, які зробили найбільший вплив на його те чи інше біографічне подія. Цими факторами можуть бути як конкретні люди, так і конкретні умови / допустимо навчання у вузі /, попередні біографічні події. Тут пропонована методика як би збігається з каузометрією / при чинний аналіз /. Обстежуваний сам виділяє осіб, яким він зобов'язаний за те чи інше біографічне подія.

  Безумовно, такі оцінки важливі для розуміння конкретної особистості. Стосовно до тих чи інших умов, питання про те, кому зобов'язаний обстежуваний своєму того чи іншого факту в біографії може ставитися у різних контекстах: кому ви найбільше зобов'язані, що закінчили школу із золотою медаллю? кому ви найбільше зобов'язані надходженням на роботу в дану фірму? і т.д.

  Отримані результати ефективно використовувати в методиці репертуарних тестів.

  Для підтвердження тих чи інших висновків можуть застосовуватися самі різні методичні прийоми. Так в даному випадку ефективною виявилася методика, умовно названа "Г о р д о с т ь".

  Обстежувані отримали завдання аналогічне складання списку найбільш важливих біографічних подій. Але при цьому потрібно було перерахувати ті події на життєві шляхи, за які особистість переживала найбільшу гордість. Цей методичний прийом дозволяє вийти на ціннісні орієнтації конкретної людини.

  Ось порівняльні результати, отримані при вивченні обстежуваних Р. і К.



 Події, які згадуються з особливою гордістю.





  У обстежуваного Р. основні біографічні події, що викликали особливе почуття гордості, пов'язані з особистими досягненнями, а у обстежуваного К. вони більшою мірою пов'язані з інтересами колективу, друзів. У нього виявилося вище розвинене почуття товариства: у цього обстежуваного події його біографії невіддільні від інших людей.

  Аналогічно методикою "Гордість" застосовувалася методика "К о н ф л і к т", коли обстежуваний ранжирував найбільш значущі конфлікти на своєму життєвому шляху по їх силі, за ступенем суб'єктивної пережіваемості. Методика виявилася ефективною.

  Аналіз переліку найбільш важливих біографічних подій, його різних модифікацій, дозволяє:

  - Виявити співвідношення в біографії конкретної особистості проблем, орієнтованих на себе і на інших людей;

  - Виявити сфери життєдіяльності, в яких особистість найбільш повно реалізує себе / це також дозволяє судити про спрямованість особистості /;

  - Виявити переважну спрямованість особистості на спілкування з іншими людьми і на практичну діяльність;

  - Виявити значимість для особистості службових і сімейних відносин, їх співвідношення;

  - Діагностувати в якій мірі особистість живе минулим, а в якій справжнім;

  - Виявити значимі цінності особистості;

  - Виявити людей, які найбільше вплинули на обстежуваного і т.д.

  А все це дозволяє більш глибоко зрозуміти психологічні особливості конкретної особистості, в тому числі й ті, які важко діагностувати іншими методами і методиками.

  Зрозуміти змістотворних мотиви діяльності може допомогти такий методичний прийом як "С м и с л ж і із зв і". Обстежувані пишуть відкритим текстом або якось зашифрованому своє розуміння сенсу життя. Потім проти списку найбільш важливих біографічних подій ставлять відсоток, який за їх самооцінці

  характеризує наскільки в даному біографічному подію реалізований сенс життя особистості. Однак дана методика не виявилася ефективною при застосуванні її в процесі обстеження

  кандидатів на вступ на роботу через ефект прикрашання, закриття своєї біографії. Подібні методичні прийоми ефективні в певних межах за рамками яких їх надійність падає.

  У сучасній психології широко поширена думка про особливу роль перших років життя в становленні характеру людини, перший суб'єктивних переживань людини. Для цих цілей була запропонована методика "П е р в и е в п е ч а т л е н і я".

  Обстежувані отримували завдання на окремих листках паперу написати перший свідомі враження свого дитинства. Наведемо реальний приклад. Так обстежуваний В. / у нього була висока ступінь тривожності, діагностована особистісними методиками / дал наступні відповіді:

 Перші враження

  Обстежуваний В.





  У перші роки свого життя дана людина виховувався своєю бабусею. Це виховання було перейнято любов'ю, ласкою, ніжністю. Онук був вищою цінністю для бабусі, вельми освіченою і вихованої жінки. Всю себе вона віддавала її виховання. Батьки в цей період працювали на Півночі. Онук ріс ніжним, чуйним, чутливим дитиною. Смерть бабусі і переїзд до родичів в інше місто сприйняв як трагедію.

  Підсвідомо налаштувався проти батьків, які не могли його взяти з собою. У родичів був на становищі "козла відпущення". У дитячому саду за себе постояти не міг. Вперше в житті побився в 6,5 років. Цю бійку запам'ятав на все життя. З цього моменту став боротися зі своєю надмірною сором'язливістю і чутливістю свідомо. Став більш наполегливо відстоювати себе, своє "Я".

  З батьками глибокого душевного взаєморозуміння не знайшов. Часто згадував бабусю. Перший рік після її смерті засинаючи деколи плакав, згадуючи період життя з бабусею. Замкнутість, нелюдимость поступово стали рисами характеру. У четвертому класі з'явився друг. Однак ця дружба тривала недовго в силу приїзду батьків і переїзду на нове місце проживання. У восьмому класі вперше закохався. Любов, взаєморозуміння з дівчиною як би компенсувала потреба в глибоких емоційних зв'язках, емоційної емпатії. Однак у восьмому ж класі відбулася сварка з дівчиною. Подробиці цієї дружби замовчує. Незадоволеність відносинами з батьками, дівчиною, друзями як б посилили потреба внесення істотних змін у своє життя. Саме в цей період дозріло рішення вступити до військового училища. З моменту надходження до ВВНЗ самоствердження особистості стало протікати головним чином у навчальній, службової діяльності. Про це свідчить і список найбільш важливих біографічних подій.

  По суті справи обстежуваний В. відмовився ранжувати біографічні події за ступенем їх значущості для себе, склавши хронологічний список найбільш важливих подій. Потрясіння в емоційній сфері особистості в дитячі роки не залишилися безслідними. Брак, дефіцит емоційного спілкування як би посилили потреби особистості в емоціон емпатії, в глибоких душевних контактах. Аналізуючи ці результати слід врахувати, що надходження до військового училища займає 7-е місце серед біографічних подій, з точки зору їх включеності в життєдіяльність індивіда. Одним словом, суб'єктивно більша частина життя залишилася хіба що поза стін ВВНЗ і головне поза безпосереднього зв'язку з майбутньою практичною діяльністю.

  Згодом обстежуваний звільнився з армії. Методикою ММРI діагностована деяка акцентуація особистості. Аналіз особливостей розвитку особистості, в тому числі і в дитячі, юнацькі роки, дозволив зробити висновок про можливість корекції особистісних особливостей в даному випадку через неформальне, емоційно насичене ставлення з оточуючими.

  Таким чином, для більш глибокого пізнання психологічних особливостей конкретної особистості ефективними виявилися методи та методики, побудовані на ранжируванні найбільш важливих біографічних подій, людей, що вплинули на розвиток особистості, самим досліджуваним у відповідності з тим чи іншим вимогою інструкції. Ця група методів і методик умовно названа "Самооцінка життєвого шляху".

  Б і о г р а ф і ч е з до про е і н т е р в ь ю - трудомісткий метод дослідження, що полягає в докладної бесіді з обстежуваним про його життєвий шлях, біографії, найбільш важливі події духовного життя. У процесі біографічного інтерв'ю підтверджуються дані отримані іншими методами, способами, прийомами, досягається максимальна індивідуалізація дослідження.

  За тривалістю біографічне інтерв'ю може займати до п'яти годин і більше. У силу цього воно може проводитися як з невеликими перервами, протягом одного дня, так і розтягуватися на кілька днів. У процесі інтерв'ю важливо створити невимушену обстановку, привернути співрозмовника до відвертості. Кінцева мета інтерв'ю - зрозуміти особливості формування індивідуально-психологічних рис особистості і на цій основі представити, реконструювати розвиток психології особистості, її духовну біографію.

  Життєвий шлях є відображенням тих процесів, які відбуваються в суспільстві. Разом з тим, життєвий шлях - це і результат діяльності особистості, результат особистого вибору, особистих бажань, ціннісних орієнтацій, уподобань.

  За ступенем співвідношення особистих домагань і досягнутого можна судити про те, в якій мірі людина навчилася свідомо регулювати власні претензії. Аналізуючи життєвий шлях особистості в процесі інтерв'ю, можна виявити і ступінь напруженості, духовної насиченості життя особистості на тому чи іншому етапі його розвитку. Шляхом бесіди можна діагностувати претензії особистості до себе і соціальному оточенню, ступінь її активності на різних етапах біографії, в різних сферах життєдіяльності. Так пізнається внутрішня логіка розвитку особистості. Особливо інформативно в цьому плані порівняння життєвих цілей і задумів з реальними досягненнями конкретної людини. Це дозволяє розкрити внутрішню логіку, взаємозв'язок біографічних подій, здійснити перехід від аналізу життєвого шляху як сукупності взятих у хронологічній послідовності біографічних даних до дослідження його як результату свідомої життєдіяльності. Тому вихідним моментом у психологічному аналізі в процесі біографічного інтерв'ю повинна бути діагностика життєвих цілей особистості в контексті потреб соціалістичного суспільства, радянських збройних сил.

  Біографічне інтерв'ю дозволяє більш повно зрозуміти і світоглядні особливості особистості. Інформативний в цьому відношенні аналіз життєвого вибору особистості, вибору нею профессіітого чи іншого рішення в конкретній життєвій, проблемної ситуації вибору. Саме в таких ситуаціях / а вони для кожної особистості можуть бути суто індивідуальними /, виявляються дійсні світоглядні установки людини, прийняті ним "базові" цінності.

  Життєвий вибір - це в кінцевому рахунку вибір способу самовизначення, самореалізації, в основі якого лежить світоглядна принцип. При цьому важливо в якій мірі вибір особистості підпорядкований майбутнього і як воно подається або уявлялося їй. И.С.Кон відзначав "безтурботне дитинство живе сьогоденням, для юнака головним виміром стає майбутнє" 1

  Розуміння того як це майбутнє видавалося людині в юнацькі роки, що він зробив для його досягнення, які життєві вибори і чому скоїв - вузлові моменти біографічного аналізу з метою розуміння духовного світу конкретної особистості. Соціально-психологічний біографічний аналіз повинен припускати пошук, відкриття "принципу" життя, способу життя даної особистості. Цей спосіб життя може усвідомлюватися самим обследуемом, часом метафорично - в девізі, образі і т.д. І все це можна діагностувати в процесі біографічного інтерв'ю. При цьому як правило воно проводиться лише з деякими обстежуваними в силу своєї трудомісткості. Йому повинні передує-вать застосування інших підходів, способів, прийомів використання біографічних даних при вивченні особистості. За результатами такого дослідження складається психологічна характеристика. Вона доповнюється даними отриманими за допомогою інших методик.

  В отриманих в процесі дослідження статистичних залежностях відображено наскільки часто зустрічаються ті чи інші факти біографії, ті чи інші психологічні властивості особистості у обстежуваних. Таблиці розподілу тих чи інших якостей особистості відображають типові тенденції розвитку цих якостей в умовах трудової діяльності в осіб з однотипними параметрами життєвого шляху. Але кожна конкретна особистість може як би випадати з типових тенденцій. І це випадання вельми важливо, показово для розуміння індивідуально-психічних особливостей особистості. Зрозуміти його глибинні причини можна через подієво-біографічний підхід, який реалізується в рамках концепції факторних причин в психології.

  Так, якщо для єдиних дітей в сім'ї за наявності ознак тепличного виховання / рідні батьки, високий рівень доходу на одну людину на місяць і специфічне ставлення до дитини в сім'ї / характерні риси особистості, які виражаються в труднощах адаптації до умов трудової діяльності і т.д ., то це характерно для більшості випадків. Але при подібних біографічних ознаках можливі протилежні тенденції розвитку конкретних особистостей, що не збігаються з общестатістіческіе.

  Таким чином, уточнення тих чи інших особливостей розвитку людини протягом його життєвого шляху ефективно в процесі біографічного інтерв'ю.

  Проникнення в духовний світ особистості можливо і шляхом знайомства психолога з спогадами, листами, щоденниками та т.д.обследуемого. Ці, часом інтимні, продукти творчості людини іноді допомагають зрозуміти його глибинні психічні переживання, найтонші індивідуально-психічні особливості.

  Таким чином, для розуміння соціально-психічних особливостей конкретної особистості можуть бути широко застосовані такі методи, прийоми, способи біографічного дослідження як аналіз автобіографії, "Враження", "Коло спілкування", методи каузометрії, "Фактори", "Гордість", "Конфлікти" , біографічне інтерв'ю та ін Вибір - яку з цих методик, методичних підходів, способів, прийомів використовувати в кожному конкретному випадку - мистецтво дослідника. 
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
 Інформація, релевантна "Про методи емпіричного ФІКСАЦІЇ ВПЛИВУ біографічних ФАКТОРІВ НА РОЗВИТОК ОСОБИСТОСТІ"
  1.  СПІВВІДНОШЕННЯ КАТЕГОРІЙ СМИСЛУ життя і АКМЕ з іншими поняттями
      Як стають великими або видатними - це акмеологія теж повинна досліджувати Одним з головних завдань, що вирішуються новою наукою акмеології, є встановлення закономірностей і механізмів, що визначають такий тип розвитку людей як індивідів, особистостей і суб'єктів діяльності, який означає досягнення ними найбільш високого рівня в цьому розвитку . А конкретніше - рівня, коли, ставши
  2.  МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ПРОГНОЗУВАННЯ ТЕНДЕНЦІЙ РОЗВИТКУ ОСОБИСТОСТІ З ДОПОМОГОЮ ТАБЛИЦЬ РОЗПОДІЛУ
      Існують десятки різних варіантів біографічного методу. Тут буде представлений один з них, на наш погляд, найбільш перспективний при створенні експертних систем в психології, акмеології. У всякому разі, ця методика покладена в основу експертної системи PSY. При створенні даної методики ми виходили з того, що в силу внутрішньої активності особистості, її самосвідомості
  3.  Конкретні методологічні принципи дослідження в акмеології (суб'єкта діяльності, життєдіяльності, потенційного і актуального, операціонально-технологічний, зворотного зв'язку)
      Принцип суб'єкта діяльності. Конкретний зміст і сенс принципу особистості для акмеології розкривається порівняно з його розумінням в психології. С.Л.Рубинштейн, висунувши особистісний принцип, протиставив його психології функціоналізму, раздробляющее людини на ізольовані психічні функції, здібності і стану. В.Н. Мясищев також послідовно, як і С.Л. Рубінштейн,
  4.  Експеримент як метод дослідження
      Акмеологія як відносно молода наука розробляє свій методичний інструментарій - сукупність методів і методичних прийомів, адекватних її предмету і завданням. Одним з напрямків цієї роботи є створення експериментальної акмеології, яка передбачає використання експериментальних методів у акмеологічних дослідженнях. Предметом вивчення в акмеології є процес
  5.  Види експерименту
      Розглянемо застосування різних видів і форм експерименту в акмеологічному дослідженні. Види експерименту можуть відрізнятися в залежності від мети, змісту гіпотез, від умов проведення. Найбільш сприятливий для задач акмеологічного дослідження природний експеримент, обгрунтований А.Ф.Лазурский. Він полягає у наближенні до природних умов життя і діяльності суб'єкта, в яких
  6.  Акмеологические методи
      Насамперед хотілося б звернутися до методів, що застосовуються у акмеології, і, звичайно ж, до власне акмеологічних методів, тому що від них залежить результативність акмеологічних досліджень і ефективність вирішення практичних завдань. На ранніх етапах становлення акмеології і по теперішній час акмеології цікавили питання правомочності застосування загальнонаукових методів і методів деяких
  7. А
      АВТОРИТЕТ (від лат. Autoritas - влада, вплив) - 1) висока оцінка і визнання особистості (групи людей, організації) оточуючими, її ролі як неформального лідера і права на вплив через усталену систему соціально-психічних відносин; 2) високий статус особистості, що визнається групою, колективом; 3) вплив особистості на оточуючих людей без її безпосередніх дій, що надають
  8.  Гуманістична психологія в контексті еволюції психологічних ідей ХХ століття.
      Теорія самоактуалізації була розроблена в США в середині ХХ століття і стала ключовою складовою для «гуманістичної» психології, що оголосила себе «третьою гілкою» психології на противагу біхевіоризму і психоаналізу. До цього часу після перемоги у другій світовій війні, США стали економічній, військовій «наддержавою», багато в чому визначає розвиток світової політики та економіки. У першій
  9.  Про деякі важливих завданнях, розв'язуваних акмеології
      Як відомо, в акмеології одним з головних робочих понять є поняття акме - вершини, на яку піднімається людина у своєму индивидному, особистісному і суб'єктному розвитку. Виявом цієї вершини зазвичай виявляються найвищі рівні, які стають характерними для формування кожної з систем організму людини і всього його в цілому. Також акме людини може проявлятися в відзначалися у
  10.  Ситуаційний підхід у психології: теорія і практика вивчення смисложиттєвих орієнтації педагогів
      Традиція вивчення особистості в контексті концепції ситуаціонізму налічує в психології кілька десятиліть. Виникнувши в 30-і рр.. ХХ-го століття як варіант вирішення проблеми детермінації соціальної поведінки та ролі особистості в ній, даний напрямок дуже швидко стало самостійної дослідницької парадигмою в соціальній психології та психології особистості. Найбільш інтенсивно «ситуаційний»
© medbib.in.ua - Медична Бібліотека