загрузка...
Патологічна фізіологія / Оториноларингологія / Організація системи охорони здоров'я / Онкологія / Неврологія і нейрохірургія / Спадкові, генні хвороби / Шкірні та венеричні хвороби / Історія медицини / Інфекційні захворювання / Імунологія та алергологія / Гематологія / Валеологія / Інтенсивна терапія, анестезіологія та реанімація, перша допомога / Гігієна і санепідконтроль / Кардіологія / Ветеринарія / Вірусологія / Внутрішні хвороби / Акушерство і гінекологія
« Попередня Наступна »

ЛЮДИНА В КОНТЕКСТІ ГЕОЛОГІЧНОЇ ІСТОРІЇ ЗЕМЛІ

Нещодавно в Києві в Державному геологічному музеї ім. В. Вернадського відбулась нарада керівників музеїв, присвячена обговоренню ідеї створення нової, можливо - спільної експозиції. Поки офіційну назву експозиції не затверджено, її іменують так: «Історія цивілізації на тлі геологічного розвитку». Суть ідеї цієї експозиції, за словами ініціатора й ідейного керівника проекту академіка Д. Рундквіста, полягає в тому, щоб показати основні етапи геологічного розвитку планети і на цьому тлі виділити виникнення предків людини (близько 2 млн років тому) і людської цивілізації. Передбачається зробити особливий ухил на факти, пов'язані з писемною історією людства, залучаючи для перевірки переказів і міфів, зокрема сказань про потоп і допотопні часи, геологічні дані. Основна думка експозиції - показати людину в контексті геологічної історії Землі. Ідею експозиції обговорювали керівники і фахівці найбільших природничонаукових музеїв України та країн СНД: Державного геологічного музею ім. В. Вернадського, Державного Дарвінівського музею, Палеонтологічного музею ім. Ю. Орлова, Науково-дослідного інституту і музею антропології ім. Д. Анучіна, Музею землезнавства Московського державного університету, Гірничого музею Санкт-Петербурзького державного гірничого інституту ім. Г. Плеханова.

На нараді пролунали слова: "Треба показати відповідальність людини за світ, у якому вона живе". Ці слова прокладають нове русло для думки: можливо, треба створити не тільки і не стільки літопис міфологічної історії, «повірений геологією», скільки експозицію відповідальності людства за дарунок життя на Землі?

Дійсно, поки ідея геологічної експозиції знаходиться в стадії розроблення, саме час подумати про те, скількох шарів змісту поняття «відповідальність» могла б розкрити задумана академіком Д. Рундквістом експозиція.

Скільки ж граней, сторін, відтінків змісту може бути у відповідальності людства?

Насамперед, це відповідальність людини за природний світ, що її оточує, унікальне природне середовище, що стало і колискою, і живим будинком людства. Руйнувати власний будинок - ознака варварства, ознака того, що століття технічного розвитку, які стоять за спиною сучасної людини, приховують від неї ту першооснову, завдяки якій, на тлі якої й за активної участі якої цей розвиток узагалі став можливим. У техногенній цивілізації людина сама знаходить деяку штучність, а її духовний світ - віртуальність, і останній логічний поштовх зі злітної смуги такої неприродності - відхід у світ мрій від реалій техногенного раю. Катастрофа - фізичний розпад і розпад особистості - відходу від реальності (у наркоманію, наприклад) може служити моделлю майбутнього, якщо в гонитві за мріями цивілізації людство забуде про реальність свого зв'язку з природним світом.

Настання постіндустріальної фази розвитку цивілізації, яку називають іноді інформаційним суспільством, коли знання, інформація стають головними об'єктами здобутку в полюванні, що постійно веде людство, не дає ще надії на розумність вчинків і благополуччя долі людства.
трусы женские хлопок
Перемінивши звірину шкіру на цивільний костюм і навіть на космічний скафандр, змінивши до невпізнанності все навколо себе, людина практично не змінилася сама - часто вона залишаєтеся за своєю суттю первісним мисливцем. Змінити себе, усвідомивши свою міру відповідальності за все і за всіх, хто навколо тебе, - це нелегка зміна. Тому наявність комп'ютерів, Інтернету, підвищення цінності інформації і знань ще не дає підстав для того, щоб стверджувати, що людина стає менш "шкідливою" для середовища, яке є її біологічною пуповиною. У будь-який момент міць нового знання, здобутого "у віртуальності", може повернутися проти природи і перервати фізичне буття людства - досить згадати про "карибську кризу" і попередження "ядерної ночі" ("ядерної зими").

Тим часом, виходячи за межі свого первісно-мисливського іміджу, людина стає здатною до найвищих поривань добра і справедливості, до пошуку гармонії свого буття і буття світу, до нескінченного збагнення себе і світу і тим самим до нескінченного входження у світ. Безупинне і необмежене сходження, до якого виявляється здатною людина, що майже не вимагає матеріального «підживлення», але здатне нескінченно розширити межі людини і повести її до висот духу, який відкриває необмежені джерела моральної сили, - це принципово новий етап в еволюції природи, це її постбіологічна стадія.

Збереження цього найбільшого винаходу природи, цього дарунка еволюції - дарунка людинобуття - відповідальність, покладена на людину самим фактом її обраності у власники, носії цього дарунка. І людина повинна, зобов'язана йти шляхом розвитку духу і рятувати себе й інших від нелюдськості, від виродження в ній того, що визначає її цінність на землі. Саме в збереженні власне людського первню, що містить у собі джерело розвитку духу і розуму, вбачається цінність людини на відміну від інших "живих істот". Власне людина не як "тварина двонога, без пір"я" (Платон), а як над- чи постбіологічна істота складає цінність для збереження її в природі.

Усвідомлюючи відповідальність за свій дарунок, усвідомлюючи місію, покладену на неї еволюцією, людина повинна і може передбачати реальну загрозу своєму призначенню. Це, по-перше, загроза, що виходить від неї самої, від її внутрішньої тваринної природи, а по-друге, це і загроза, що виходить ззовні - загроза такої зміни біосфери, у якій не буде місця людському початку, залишиться тільки тварина. І це буде втрата: без людини в природі втрачають сенс виміри розуму і духу, світ втрачає ті ступені волі, що йому дає існування людини.

Тому необхідно знати і пам'ятати про величезні проміжки історії біосфери і геосфери, коли людини не було. Це підсилює усвідомлення її еволюційного значення, її місії, це допоможе досягненню нової якості розуміння буття людини на планеті.

Сучасні науковці прагнуть розгорнути ідею ЗАГАЛЬНОЇ ЕВОЛЮЦІЇ, показати її як певний процес сходження, прориву з одного рівня організації на інший, більш високий, як подолання монотонності, однорідності.
Прорив на "новий поверх" вимагає привнесення певної кардинальної зміни. Так, поняття біосфери базується на розмаїтості форм життя, що покривають планету килимом живої речовини (краще - плівкою, цей образ містить у собі натяг - взаємозв'язок усього живого). Життя з'являється як еволюційний феномен, народжуваний із заперечення однорідності, цього життя позбавленої. І з необхідністю вводиться поняття біосфери, що є еволюційним запереченням геосфери як однорідності, поєднуваної розумінням відсутності в ній життя. У цю однорідність входить майже вся безжиттєва нескінченність космосу, але саме геосфера Землі з її унікальним сполученням мінералів, глин, води, нарешті, дає ту однорідність, над якою здатна виникнути нова організація - організація речовини, що містить у собі властивості живого.

На новому етапі еволюції виникають людські якості як пов'язані між собою сутності. Ці сутності є складовими окремого різноманіття, подібного до різноманіття простору - часу Ейнштейна, але зводяться не до нього, а утворюють новий світ - ноосферу як сферу розуму і духу людини, що співвідноситься з біосферою так само, як співвідносяться між собою мікро- і макросвіти фізики.

Отже, залишається тільки повторити слідом за В. Вернадським: ноосфера - об'єктивне явище.

Багато правил суспільного устрою освячуються релігіями чи ідеологіями, що дозволяє ставити на потік виховання означених якостей у людині, які сприяють стійкості всього суспільства. Такими є, наприклад, десять заповідей християнства, чи мусульманське омивання рук - настанова релігії, що у наш час стала гігієнічною нормою поведінки. Саме розвиток гігієни і санітарії врятував і продовжує охороняти людство від загибелі внаслідок масових епідемій чуми, віспи, холери. У цьому контексті вбачається цілком реальним виховання людей в дусі любові до природи, в дусі творчої поведінки, виховання людей, відповідальних за свої діяння, здатних критично осмислювати свої вчинки й утримуватися від руйнування як природи, так і людської спільноти.

Домогтися цього надзвичайно складно. Необхідно, щоб така модель поведінки не нав'язувалася, а сприймалася як невід'ємна традиційна складова частина поведінки - як носіння одягу, наприклад. А для цього потрібні методики включення внутрішньої мотивації на досягнення такої поведінки, її треба зробити престижною, що свідчить про наявність високого культурного статусу. І завдання виховання сьогодні полягає в тому, щоб прищепити ці компоненти.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "ЛЮДИНА В КОНТЕКСТІ ГЕОЛОГІЧНОЇ ІСТОРІЇ ЗЕМЛІ"
  1. ГІПОТОНІЯ ТА НАДМІРНА ВАГА -РИЗИКИ "ТРЕТЬОГО СТАНУ"
    На гіпотонію лікарі звернули увагу ще в двадцяті роки минулого століття, і потім інтерес до неї продовжував зростати. За даними І. Брехмана, частота випадків цього стану коливається в досить широких межах -від 2,2 до 41 %. Гіпотонія переважно спостерігається в молодому віці, у жінок частіше, її виникненню сприяють нервові переживання і неправильне харчування (особливо захоплення вуглеводистими та
  2. АНТИСТРЕСОВІ ІНГРЕДІЄНТИ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ
    Велику роль у подоланні стресів, особливо фізичного походження, відіграють продукти харчування з підвищеним вмістом так званих антистресових вітамінів - вітамінів групи В. Як відомо, вітаміни - це органічні сполуки, необхідні людському організму в дуже невеликих кількостях для підтримання життєдіяльності, росту тощо. Функції вітамінів в організмі найрізноманітніші. Несподівана популярність так
  3. ПРО ПРИРОДУ І ПОХОДЖЕННЯ ВІРУСІВ
    На підставі встановлених фактів про фізичну структуру, хімічний склад, механізми репродукції вірусів з'явилася можливість освітити питання про природу і походження їх. Ясно, що в міру подальшого заглибленого вивчення вірусів розуміння, що нижче приводяться, неминуче деякою мірою будуть змінюватися й уточнюватися. Представлення про природу вірусів і їх походження перетерпіли значні зміни протягом
  4. ВСТУП
    Порівняно з мільярдами років існування на Землі біосфери людина як вид виникла нещодавно й у тисячі разів молодша за неї. Та саме в людині природа досягла найвищої досконалості, і саме в людині вперше поєднано біологічне та соціальне, матеріальне та духовне. Для того, щоб людина могла відповідати своїй ролі вінця природи, виконати свою історичну місію на Землі й у Всесвіті, матеріально і
  5. ОСНОВНІ ВІДОМОСТІ ПРО ЛЮДИНУ
    На сьогодні відомо, що майже 80% організму людини - вода, і розподілена вона нерівномірно: у жирових тканинах води всього 20%, у кістках - 25, у печінці -70, у м'язах - 75, у крові - 80, у мозку - 85%. Решта компоненте в організмі припадає на білки, жири та жироподібні сполуки, мінеральні речовини, вуглеводи. Із складових елементів тіла найважливішу роль відіграють кисень, вуглець, водень і
  6. ВЧЕННЯ В. ВЕРНАДСЬКОГО ПРО БІОСФЕРУ ТА НООСФЕРУ. НЕОБХІДНІСТЬ КОЕВОЛЮЦІЇ ЛЮДИНИ І ПРИРОДИ
    Засновник нової наукової дисципліни - біогеохімії -академік Володимир Іванович Вернадський, фундатор і перший президент Академії наук України, вважав, що грандіозна картина загальнопланетарного розвитку включала в себе і появу людини - носія Розуму, котра багатократно прискорила всі процеси на планеті. Породивши Людину, Природа отримала ще один могутній каталізатор світового процесу розвитку.'
  7. ПАРОСТКИ НОВОГО, СУЧАСНОГО ЕТАПУ ЕВОЛЮЦІЇ. МОРАЛЬНЕ ПРОБУДЖЕННЯ ЛЮДСТВА І ПОВЕРНЕННЯ ДО ПРИРОДНИХ СПОСОБІВ ОЗДОРОВЛЕННЯ
    Людський мозок працює з надзвичайно низьким коефіцієнтом корисної дії: він використовує лише 3...4 % своїх максимальних можливостей. Очевидно, решта 96...97 % містять несподівані таємниці, небачені можливості людини. Відомо також, що зона максимальної ясної свідомості і психічної діяльності порівняно невелика: на свідомому рівні переробляється 102 біт інформації за секунду, на несвідомому - 10е
  8. СУЧАСНІ УЯВЛЕННЯ ПРО БІОПОЛЕ ЛЮДИНИ
    Нині відомо, що біополе людини являє собою енергетичний шар, який віддалено нагадує великобульбашкову піну завтовшки до ЗО см навколо тіла людини. Вузли перетину горизонтальних і вертикальних ліній утворюють енергетичні центри - чакри, про які йдеться у східній медицині. Якщо людина хвора, гравітаційне поле її спотворюється, а за характером цих спотворень можна діагностувати певні захворювання,
  9. ПОТРЕБА ЛЮДИНИ В ІНФОРМАЦІЇ
    Уявлення про людину, про її фізичний стан та духовний світ буде неповним, якщо не торкнутись питання однієї із найдавніших потреб людини - потреби в інформації. Відомо, що на людину постійно впливають три потоки інформації - сенсорний, що сприймається органами почуттів через першу сигнальну систему, вербальний (усне чи письмове слово), що сприймається через другу сигнальну систему, та структурний
  10. КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ ДО ТЕМИ 1
    Які відомості про людину має наука? 2. Завдяки чому всі системи та органи людини діють узгоджено? 3. Що таке енерго-інформаційні взаємодії? 4. Яким є місце Людини у загальнопланетарному розвитку згідно із вченням В. Вернадського? 5. Поняття про біосферу та ноосферу. 6. Якими є давні уявлення щодо місця людини на Землі? 7. Що таке коеволюція і її актуальність для сьогодення?
загрузка...

© medbib.in.ua - Медична Бібліотека
загрузка...