ГоловнаПсихологіяВікова психологія
« Попередня Наступна »
І.В. Носко. Психологія розвитку та вікова психологія, 2003 - перейти до змісту підручника

Криза 6-7 років і психологічна готовність до школи

До 6 років починається формування психологічної готовності до шкільного навчання , і становлення її передумов пов'язано з кризою 6-7 років. Одним з перших у вітчизняній психології криза семи років опісля Л.С.Виготський. Він зафіксував, що при переході від дошкільного до підліткових періоду дитина різко змінюється і стає більш важким у виховному відношенні. Основне, що відрізняє дитини перехідного віку, складається, згідно Л. С. Виготському, у втраті ним безпосередності та наївності. У поведінці, у відносинах з оточуючими дитина стає не таким зрозумілим у всіх проявах, яким був до цього. В якості характерних симптомів кризи семи років виділяють поява не зовсім зрозумілих дивацтв, химерного, штучного, манірного, натягнутого поведінки.

Про наявність змін у поведінці дошкільника свідчить поява у дітей дистанціювання від близьких рідних, емансипація дитини від сімейних ритуалів і стереотипів. У відносинах з рідними та близькими дитина вимагає поваги до себе, у нього формується почуття власної гідності. Дітям не подобається, коли дорослі цілують їх, пестять, особливо на очах інших («я вже не маленький»). При цьому дитина продовжує глибоко любити своїх батьків, внутрішньо тотожний з ними, але не прагне показувати це зовні.

У кризі 7 років фіксується орієнтація дитини на людей поза сім'єю, на зовнішні авторитети: дорослих друзів сім'ї, педагога, вихователя і т.д. До 6-7-річного віку діти починають усвідомлювати свої реальні можливості, а саме дітьми, яким, для того щоб стати дорослими, треба ще багато чому вчитися.

Вихователі дитячих садків відзначають, що діти підготовчих до школи груп починають вибиватися з дитсадівського розпорядку життя, перейматися дошкільними видами діяльності, всім

способом життя в дитячому саду і прагнуть до серйозним, неігрових видів діяльності. У цей період у дітей виникає потреба в такій діяльності, яка була б в очах людей значущою, важливою, поцінованої. З'являється бажання вчитися в школі, бажання стати школярем; гри в школу стають для дітей важливими і постійними.

Перебіг кризи завжди забарвлене індивідуальними особливостями дитини і своєрідними варіантами його розвитку. У деяких дітей він протікає м'яко, майже непомітно, а у інших - гостро, демонстративно, травматично. Гнучке, уважне, допомагає поведінка дорослого в чому згладжує негативну симптоматику.

Передумови переходу дитини наступного віковий етап багато в чому пов'язують з психологічною готовністю дитини до школи. До кінця дошкільного віку складається ціла система протиріч. Наприклад, це протиріччя між збільшеними інтелектуальними можливостями дитини і специфічно «дошкільними» способами їх задоволення.
При цьому інтелектуальна сфера дитини вже не тільки в певній мірі готова до систематичного навчання, а й вимагає його. Це протиріччя поширюється і на сферу особистості. Так в цей час дитина прагне до самоствердження у таких видах діяльності, які вже підлягають громадській оцінці і охоплюють сфери життя, раніше недоступні дитині.

Дитина не тільки готовий до прийняття нової соціальної позиції школяра, а й активно прагне до неї. Важливою особливістю психічного розвитку старшого дошкільника є загострена чутливість (сензитивность), по-перше, до засвоєння правил поведінки і, по-друге, до оволодіння цілями і способами систематичного навчання. Можна сказати, що в цей період у дитини виникає стан, який деякі психологи називають обучаемостью.

Психологічна готовність дитини до шкільного навчання полягає не в тому, щоб у нього до моменту вступу до школи склалися психологічні риси, які відрізняють школяра. Вони можуть скластися тільки в самому ході шкільного навчання під впливом властивих йому умов життя і діяльності. У дошкільному віці виникають тільки передумови цього

«перетворення в учня»: бажання вчитися і стати школярем; вміння керувати своєю поведінкою і діяльністю; достатній рівень розумового розвитку та розвитку мовлення; наявність пізнавальних інтересів і, звичайно, знань і навичок, необхідних для шкільного навчання.

Зупинимося на компонентах психологічної готовності.

Інтелектуальна готовність. Говорячи про інтелектуальну готовність дитини до школи мають на увазі загальні характеристики його мислення. Для благополучного входження в освоєння навчальної діяльності до старшого дошкільного віку мають бути сформовані наочно-образне мислення і окремі операції понятійного. Компонентом інтелектуальної готовності є і що формуються до 6 років вміння прийняти якусь задачу як навчальну, виділити її і перетворити на самостійну мету діяльності.

Особистісна готовність. Говорячи про особистісної готовності, перш за все мається на увазі готовність мотиваційної сфери: чи хоче дитина йти до школи, вчитися, чи цікавиться він шкільним життям та навчанням, що є провідним мотивом цієї готовності. При вступі до школи дитина включається в нову для нього систему соціальних відносин: іншим стає підхід до нього оточуючих, з'являються нові вимоги й очікування. Специфіка школи пов'язана для дитини з необхідністю орієнтуватися на жорстко задані соціальні норми У власне навчальної діяльності це «нормативні» способи вирішення дієвих, поведінкових, інтелектуальних завдань. Все це означає, що готовність до школи - це і готовність до оволодіння високоопосредованнимі «Внеситуативно» формами регуляції діяльності, що дозволяють будувати її відповідно до заданих нормами.


Соціально-психологічна готовність. Величезне значення для психологічної готовності до школи має формування сфери відносин дитини з дорослими і однолітками, до самого себе. У сфері спілкування з дорослими до кінця дошкільного віку відбуваються істотні зміни. Якщо спробувати позначити їх одним словом, це буде довільність. Спілкуючись і взаємодіючи з дорослим, дитина починає орієнтуватися не тільки на безпосередні відносини з ним, не тільки на готівкову ситуацію, а й на певні, свідомо прийняті завдання, норми, правила. Спілкування набуває певний контекст, стає внеситуативно. Ці зміни можуть бути виявлені в самих різноманітних ситуаціях спілкування дітей з дорослим - і на уроці, і в повсякденному побуті, і в іграх за участю дорослого.

Емоційно-вольова готовність. Важлива сторона готовності до школи відноситься до сфери самосвідомості особистості дитини, відбуваються серйозні зміни у ставленні дитини до самого себе. У молодших школярів з'являється тенденція до обгрунтування своїх самооцінок і оцінок. Це винятково важливо для подальшого формування вміння оцінювати свою діяльність і результати навчання.

Вольова готовність пронизує всі сторони готовності дитини до шкільного життя. Дитину чекає напружена праця, від нього буде потрібно робити не те, що хочеться, а те, чого вимагають вчителі, дисципліна, режим, програма. Особливо потрібно згадати такий елемент вольової готовності, як супідрядність мотивів. Ситуації, в яких протиставляються «хочу» і «треба», надзвичайно важкі для дитини, і далеко не завжди волі дитини достатньо, щоб не піти за безпосереднім «хочу». Першорядне значення у формуванні волі має виховання активного ставлення до перешкод, мотивації досягнення, небоязні труднощів, самостійного прийняття рішення, орієнтації на прийняття відповідальності за свої дії і вчинки.

Умовою психологічної готовності до школи, пов'язаним з вольовим поведінкою, є й освоєння дитиною функції планування власної діяльності. Він уміє виділяти етапи майбутньої діяльності, вибудовувати їх в систему (що спочатку, що потім), утримувати кінцеву мету при виконанні проміжних етапів і т.п. Тут величезна роль належить мови, підпорядкування дитини спочатку словесним інструкцій дорослого, а пізніше - власним словесним вимогам.

Всі перераховані види готовності виступають в системі і забезпечують всі разом безболісне включення дитини в режим школи, створюючи передумови для оволодіння навчальною діяльністю.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " Криза 6-7 років і психологічна готовність до школи "
  1. ЛІТЕРАТУРА
    Основна література: 1. Вікова та педагогічна психологія (під ред. М.В. Гамезо, М.В. Матюхіна, Т.С.Міхальчік). - М., 1984. 2. Кулагіна І.Ю. Вікова психологія. - М.: Изд. УРАО, 1997. - 176 с. 3. Люблінська А.А. Дитяча психологія. - М., 1971. 4. Мухіна В.С. Вікова психологія. - М.: Изд. Академія, 1998. - 456 с. 5. Немов Р.С. Психологія: У 2 кн. - М., 1994.
  2. ПСИХОЛОГІЧНА ГОТОВНІСТЬ ДО ШКІЛЬНОГО НАВЧАННЯ
    Криза 7 років служить перехідним періодом і ніби відокремлює молодший шкільний вік від дошкільного дитинства. Тим не менш, зараз багато дітей вступають до школи і включаються в навчальну діяльність не з 7, а з 6 років. У зв'язку з цим виникає багато питань, які потребують спеціального обговорення. Чи корисно в 6-річному віці включатися в шкільне навчання і яким це навчання має бути? Чи всі діти
  3. Теми семінарських занять
    1-й семінар. Новорожденность і дитинство. 1 тема. Новорожденность. Вроджені форми психіки (безумовні рефлекси, смакова і нюхова чутливість, рухова активність, зорова чутливість). 2 тема. Новорожденность. Психічне життя новонародженого (дозрівання мозку, цикл неспання, слухове і зорове зосередження, «комплекс пожвавлення»). 3 тема.
  4. Шикун А.Ф., Шикун А.А., Скотников М.В.. Професійно-психологічна підготовленість до діяльності як психологічна проблема, 2007
    На основі вивчення загальнопсихологічних і військово-теоретичних джерел здійснено психологічний аналіз теоретичних і практичних досліджень сутності і динаміки розвитку психологічної підготовленості до професійної діяльності, розглянуті поняття таких її категорій, як психологічна готовність, стійкість, підготовленість та їх зв'язок зі специфікою тієї чи іншої діяльності.
  5. Криза отроцтва (предподростковий)
    У психологічній науці існує кілька принципових позицій розгляду періоду 9-11 років. Деякі дослідники вважають цей вік початком стабільного підліткового періоду (Л.С. Виготський), інші - частиною критичного (в цілому) підліткового віку (Л.І. Божович та ін) або закінченням дитячого віку, латентною стадією (3. Фрейд). У періодизації Д.Б. Ельконіна цей
  6. Актуальність дослідження
    Науковий інтерес до психологічних аспектів підприємництва загострюється в періоди соціально-економічних трансформацій, криз і модернізаційних процесів, результати яких багато в чому визначаються творчої діловою активністю громадян і особистісними якостями підприємців. У різних сферах професійної практики (у системах охорони здоров'я, освіти, науки, спорту тощо)
  7. Програма
    ЗАГАЛЬНІ ПИТАННЯ ВІКОВОЇ ПСИХОЛОГІЇ Лекція 1. Предмет вікової психології. Проблеми вікового розвитку. Типи вікових перетворень. Вік. Вікові кризи. Сензитивні періоди розвитку. Області практичного застосування вікової психології. Зв'язок вікової психології з іншими науками. Лекція 2. Методи дослідження у віковій психології. Організаційні методи
  8. Підлітковий вік (ОТ 11 ДО 15 РОКІВ)
    Підлітковий вік пов'язаний з перебудовою організму дитини - статевим дозріванням. Одні діти вступають у підлітковий вік раніше, інші - пізніше, пубертатний криза може виникнути і в 11, і в 13 років. Починаючись з кризи, весь період зазвичай протікає важко і для дитини, і для близьких йому дорослих. Тому підлітковий вік іноді називають тривалим
  9. Політична акмеологія
    План 1. Проблема професіоналізму в політиці. 2. Процес становлення політика як фактор формування професіоналізму. 3. Психологічна готовність до політичної діяльності. Ключові слова: політична акмеологія, політична діяльність, професійне становлення, психологічна готовність до політичної діяльності, мотиваційна готовність до політичної діяльності.
  10. Політична акмеологія
    План 1. Проблема професіоналізму в політиці. 2. Процес становлення політика як фактор формування професіоналізму. 3. Психологічна готовність до політичної діяльності. Ключові слова: політична акмеологія, політична діяльність, професійне становлення, психологічна готовність до політичної діяльності, мотиваційна готовність до політичної діяльності.
  11. «Концептуальні засади та психолого-акмеологические технології прогнозування оперативної психологічної готовності спортсменів вищої кваліфікації силових єдиноборств до змагальної діяльності»
    У 6-му розділі дисертації представлені результати дослідження, присвячені прогнозуванню оперативної психологічної готовності спортсменів силових єдиноборств до змагальної діяльності в екстремальних ситуаціях. Перший етап дослідження включав теоретичне обгрунтування методик оцінки оперативної психологічної готовності спортсменів силових єдиноборств в екстремальних ситуаціях.
  12. Хащенко Т. Г.. Особистісна готовність студентів До підприємницької діяльності: Психологічний зміст і умови формування, 2011
    Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора психологічних наук Спеціальність 19.00.13 - психологія розвитку, акмеологія (психологічні науки) Робота виконана в Установі Російської академії освіти «Психологічний
  13.  Клієнт-(РОДЖЕРОВСКАЯ) ПСИХОТЕРАПИЯ
      Клієнт-терапія приділяє увагу повної опрацюванні пацієнтом чотирьох етапів суб'єктивного переживання кризи: 1. Відчуття психологічного дискомфорту - початок усвідомлення кризи. Прикладені зусилля, щоб вийти з травмуючого стану, призводять до посилення та ускладненню кризи. 2. Посилюється і наростає відчуття ізоляції і самотності. 3. Угода, торгівля, бартер.
  14.  Психологічне забезпечення бойової готовності, бойового чергування
      Під психологічним забезпеченням (ПЗ) бойового чергування (БД) розуміється процес формування та підтримки у особового складу, який несе бойове чергування стану психічної готовності до негайних бойових (навчально-бойовим) дій. Таким чином, щоб здійснювати утримання ПО БД необхідно: Визначити які вимоги пред'являє етап несення БД до людини, функціонували його психіку.
  15.  Професійні страхи - індикатори нормативного кризи професійного становлення особистості шкільного психолога
      У вітчизняних і зарубіжних дослідженнях проблема криз професійного становлення особистості тісно пов'язана з віковою періодизацією життя людини. Межі дорослості різні дослідники визначають неоднаково. РЄ. Піняєва і Н.В. Андрєєв вважають, що така різноманітність у визначенні меж розглянутого періоду може пояснюватися дією тимчасових, економічних, соціальних та
  16.  РОБОТА ОФІЦЕРА ПСИХОЛОГІЧНОЇ СЛУЖБИ В умовах бойової обстановки
      Після отримання бойового наказу, безпосередньо перед виконанням бойового завдання, у військовослужбовців має бути сформований стан бойової готовності, тобто налаштованість і мобилизованность психіки військовослужбовців на подолання майбутніх труднощів бойової діяльності. Забезпечують успішність досягнення мети. Психологічна готовність - це стан тимчасового підвищення або зниження
  17.  ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
      Для підвищення ефективності змагальної діяльності спортсменів силових єдиноборств в екстремальних ситуаціях пропонується реалізувати наступні науково-обгрунтовані рекомендації: 1. Керівникам спортивних колективів, тренерському складу, спортивним психологам при підборі спортсменів для направлення на міжнародні змагання необхідно оцінювати рівень їх опера-тивної і
  18.  Діяльність психолога в освіті
      Основні види діяльності практичного психолога в освіті - психологічні просвітництво, профілактика, консультування, діагностика, корекція і розвиток дитини. У конкретній ситуації навчального закладу один вид роботи може стати головним залежно від тієї проблеми, яку вирішує шкільний психолог. Робота районного психологічного центру виявляється важливою формою психологічного
  19.  СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ
      Аладьин А.А. Робота шкільного психолога з сім'єю. Проблеми і перспективи / / Псіхалогія. Вип. 2. - 1996. - С. 28-34. 2. Бібліотечка шкільного психолога. Вип. 2. Психологічна служба школи. - Мозир: Риф «Білий вітер», 1998. - 132 с. 3. Битянова М.Р. Організація психологічної роботи в школі. - М.: Досконалість, 1998. - 298 с. 4. Битянова М.Р., Азарова Т.В., Афанасьєва Є.І. Робота
© medbib.in.ua - Медична Бібліотека