загрузка...
« Попередня Наступна »

Критерії психологічного відбору спеціалістів, які призначаються до бойового чергування

Ефективності виконання завдань бойового чергування у значній ступені сприяє професійно-психологічний добір спеціалістів, які призначаються до бойового чергування. Наслідком цієї діяльності є складання професіограми, що має такі розділи:

1) психічні властивості: направленість, темперамент, характер, задатки. Стосовно до несення бойового чергування це виражається у наявності військово-професійної спрямованості, розвиненості мотивів і мотивації військової служби, врівноваженості характеру, розвиненості спеціальних здібностей, що сприяють якісне виконання службових обов'язків під час бойового чергування;

2) психічні процеси, особливості їх протікання і проявлення у військовослужбовців. До числа найбільш значимих психічних процесів відносяться: спеціальні відчуття і сприйняття, розподіленість і зосередженість уваги, оперативне мислення і пам'ять;

3) основні біографічні дані військовослужбовця, склад сім'ї, аналіз соціальних умов життєдіяльності до призову, умов побуту, особливості виховання та розвитку, поведінки в позаслужбовий час.

В професіограму включаються також інші дані, що необхідні для визначення професійних та психологічних якостей, що необхідні для виконання військовослужбовцем завдань бойового чергування. Вона складається на основі:

а) аналізу документів (характеристик, висновків атестаційних комісій, подання на присвоєння чергових звань, просування по службі, медичної книжки тощо);

б) проведення спеціальних медичних, психологічних та соціологічних досліджень особистості (спостережень, бесід, узагальнення незалежних характеристик, тестувань, аналізу результату діяльності, експериментів, виконання спеціальних завдань та доручень).

Морально-психічні якості, що необхідні для виконання військовослужбовцем задач бойового чергування:

1) глибоке усвідомлення кожним військовослужбовцем особистої відповідальності за виконання задач бойового чергування;

2) висока емоційно-вольова стійкість;

3) впевненість у своїх професійних навичках і уміннях, озброєнні та військовій техніці;

4) стан мобільності, активності, рішучості, що дозволяють в короткий термін приймати найбільш доцільні рішення;

5) швидка оцінка обстановки і виявлення причин нештатних (аварійних) ситуацій;

6) цілеспрямованість і наполегливість щодо реалізації прийнятого рішення;

7) спроможність чіткого аналізу всіх обставин ситуацій, чітко і ясно доповісти начальникам або поставити задачу підлеглим.
трусы женские хлопок


Протипоказано залучати до виконання задач бойового чергування військовослужбовців "групи ризику", під якими розуміються військовослужбовців із числа солдатів, сержантів, прапорщиків та офіцерів, у яких в силу певних життєвих обставин чи неадекватного сприйняття реальності може виявлятися девiантна поведінка чи нервово-психічні розлади (зриви).

До "групи ризику" відносять військовослужбовців за:

сімейними обставинами (військовослужбовці, які не мають батька, матері або обох батьків, важка хвороба або смерть когось із близьких родичів, складні побутові умови проживання сім'ї, погані взаємини із батьками, дружиною чи дівчиною та інші складні сімейні обставини);

станом здоров'я i фізичного розвитку (військовослужбовці, які перенесли травми голови, захворювання нервової системи, перебували на обліку в нервово-психiатричних диспансерах, хворіють такими хворобами як енурез, екзема та мають деякі інші соматичні захворювання, мають скарги на стан свого здоров'я або тимчасову фізичну ослабленість, недоліки фізичного розвитку, що гостро переживаються);

психічними проявами особистості та наявним психофізичним станом (неврівноважені в нервово-психiчному відношенні військовослужбовці, які перенесли стрес-потрясiння, мають високий рівень ситуативної тривожності, з вираженими ознаками адаптаційних розладів, з боку яких ймовірно суїцидальна поведінка; з такими рисами характеру легко піддаються емоційному збудженню, вони конфліктні, схильні до конформізму, злобні, гнівливі, замкнуті, слізливі, легко ранимі, схильні до самотності, зі стійко пониженим настроєм, сором'язливі, надто підозрілі);

соціальною поведінкою (військовослужбовці, які схильні до порушень військової дисципліни, важковиховувані, які перебували на обліку в правоохоронних органах, до служби в армії утікали з дому, схильні до вживання спиртних, наркотичних та інших токсичних речовин, являються лідереами мікрогруп негативного спрямування, ті, які в колективі перебувають в соціальній ізоляції, є об'єктами насмішок, словесних чи навіть фізичних образ з боку товаришів по службі, перебувають у конфлікті із соціальним оточенням, побоюються притягнення до карної відповідальності чи відчувають страх ганьби за свої вчинки);

результатами службової діяльності (військовослужбовці, які перебувають у конфлікті із командирами чи начальниками, понесли незаслужені, на їх думку, стягнення, відстають у бойовій і гуманітарній підготовці, мають низький інтелектуальний рівень та інші службові проблеми).


Включення військовослужбовців в групу ризику може носити тимчасовий, довготривалий або постійний характер і відбувається на підставі інформації, отриманої із доповідей безпосередніх командирів та начальників, медпрацівників, аналізу документів, індивідуальних i групових бесід, спостережень, тестувань, аналізу службової діяльності, аналізу незалежних характеристик, анкетувань, соцiометричних досліджень малих соціальних груп військовослужбовців. З даною категорією військовослужбовців обов'язково необхідно проводити психокорекційну роботу.

Метою психокорекцiйної роботи з військовослужбовцями "групи ризику" є:

вчасне визначення конкретних військовослужбовців, а в деяких випадках i цілих підрозділів, з ознаками чи прогнозом девiантної поведінки;

організація й проведення оптимальних виховних i психокорекцiйних заходів з метою зменшення сили дії негативних факторів;

подання відповідним командирам i начальникам рекомендацій щодо подолання виявлених об'єктивних й суб'єктивних причин появи стрес-факторів;

психореабiлiтацiя, релаксація окремих військовослужбовців;

адаптація окремих військовослужбовців чи навіть певних груп, підрозділів до зміни обставин, їх морально-психологічна підготовка до самостійного подолання негараздів у майбутньому;

подання рекомендацій відповідним командирам (начальникам) на постійне чи тимчасове відсторонення окремих військовослужбовців від виконання задач бойового чергування.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "Критерії психологічного відбору спеціалістів, які призначаються до бойового чергування"
  1. Місце командира і його заступника з виховної роботи (психолога) в організації і здійсненні психологічної роботи
    У вирішенні завдань психологічної роботи беруть участь різні суб'єкти, кожен з яких виконує свої специфічні функції. Разом з тим ефективність цієї роботи забезпечується лише спільними, скоординованими зусиллями всіх її суб'єктів. Це зумовлює необхідність поєднання двох рівнів організації і здійснення заходів психологічної роботи: перший - рівень застосування методів і технологій
  2. Зміст і задачі психологічної роботи у військовій частині (підрозділі)
    "Психологічна робота у Збройних силах - це діяльність командирів, штабів, офіцерів виховних структур щодо формування і розвитку у військовослужбовців психічних якостей, які необхідні для введення бойових дій, виконання службових і навчально-бойових задач, а також щодо збереження їх психічного здоров'я; складова частина МПЗ життєдіяльності військ" [1, с. 413]. Аналіз психологічної роботи в
  3. Військова психологія в структурі сучасної психології
    Сучасна психологія -- це розгалужена система наукових дисциплін, що вивчають різні сфери практичної діяльності людини. Нині їх налічується близько 50. За змістом це самостійні науки, але всі вони грунтуються на загальній психології, яка вивчає закономірності виникнення, функціонування й розвитку психіки. Серед завдань загальної психології головними є розроблення методологічних основ з'ясування
  4. Психологічні умови посилення ефективності опанування воїнами психічних утворень
    Воїни опановують психічні утворення в процесі бойової й гуманітарної підготовки, наполегливої самостійної роботи над вдосконаленням своєї бойової майстерності. Головні психологічні умови навчальної діяльності мають забезпечувати відповідність досягнутого результату поставленої мети, що є показником ефективності військовопедагогічного процесу. Смисл функціонування військово-педагогічного
  5. Зміст психологічної роботи в бойовій обстановці
    Як спосіб діяльності психологічна робота включає взаємозв'язані методи - психологічне проектування і психологічну корекцію. Психологічне проектування полягає в прогнозуванні психологічного змісту майбутньої бойової діяльності, передбаченні її психічних наслідків і закладанні оптимальних психологічних умов здійснення. Смисл психологічного проектування полягає у передбаченні всієї сукупності
  6. Основні форми психологічної роботи
    Реалізація основних завдань психологічної роботи та ефективне їх розв'язання залежить від основних форм цієї роботи, до яких, насамперед, належать: психодіагностика; психопрофілактика і психогігієна; психологічне консультування і освіта; психотерапія і психореабілітація. Кожна з цих форм має свої особливості, зміст, специфіку і технологію. Психодіагностика - комплекс заходів, які провадяться у
  7. Формування батареї тестів при професійному відборі
    Тестова батарея- це сукупність груп тестових завдань (субтес-тів), об'єднаних в одну психодіагностичну методику і спрямованих на вимірювання різних сторін складного психодіагностичного конструкта. З цією метою можна використовувати такі тести: Тести апаратурні - це такий тип методик, які вимагають застосування спеціального обладнання для здійснення досліджень або реєстрації отриманих дослідних
  8. Вдосконалення системи роботи командирів
    Шляхи вдосконалення системи роботи командирів (начальників) ЗІ зміцнення військової дисципліни та правопорядку - це основні напрями посилення дієвості позитивного впливу командирів, штабів, фахівців органів виховних структур на воїнів відповідними управлінськими, організаційними, педагогічними, соціально-психологічними та іншими заходами, Ця система роботи має бути обґрунтована відповідно до
  9. Особливості МПЗ бойової підготовки Військ Протиповітряної оборони
    Війська ППО Збройних сил України виконують особливу роль у захисті державних інтересів України. Підрозділи цих військ і в мирний час виконують відповідальну бойову задачу - несуть бойове чергування по охороні повітряних рубежів Батьківщини. Отже, вони призначені для захисту від ударів з повітря та із космосу адміністративних, промислово-економічних центрів і районів держави, важливих військових і
  10. Мобілізація особового складу на глибоке вивчення бойової техніки і зброї
    Вивчення, експлуатація та обслуговування бойової техніки і зброї здійснюється на заняттях по технічній, спеціальній, тактичній і вогневій підготовці, при відпрацюванні практичних вправ на танкодромах, аеродромах, стрільбищах і полігонах, в процесі польових занять і навчань, морських походів, повітряних польотів, регламентних робіт, парково-господарських днів, у ході самостійної підготовки.
  11. Визначення, зміст та основні напрямки морально-психологічного забезпечення бойового чергування
    Бойове чергування - це особливий вид чергування засобів і сил, що спеціально виділені і знаходяться у більш високих у порівняні з іншими силами і засобами ступенях бойової готовності до рішення задач і введення бойових дій, що заплановані або неочікувано виникають. Бойове чергування у Збройних силах України є виконанням бойового завдання з охорони державного кордону в повітряному просторі
  12. Система роботи щодо зміцнення військової дисципліни
    Військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України. Вона ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов'язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі. Необхідність
  13. Психолого-педагогічна характеристика системи роботи командирів (начальників) щодо профілактики порушень статутних правил взаємовідносин
    Поняття "порушення статутних правил взаємовідносин" сьогодні потребує уточнення, бо це надзвичайно негативне явище у військовому середовищі насправді є порушенням політичних, громадських і соціальних прав людини, злочином проти особистості, колективу й держави. Розуміння злочинної його природи і обґрунтування на цьому підґрунті концептуальних основ викорінення порушень статутних правил
  14. Зміст психологічної роботи в бойовій ситуації
    Психологічна робота виступає як складова частина морально-психологічного забезпечення бойових дій і наповнює його конкретним змістом. Вона спрямована на формування, підтримання і відновлення моральних, психічних, психофізіологічних, фізичних якостей і станів військовослужбовців, які необхідні для ефективного вирішення ними бойових завдань. На системному рівні психологічна робота в бойовій
загрузка...

© medbib.in.ua - Медична Бібліотека
загрузка...