Патологічна фізіологія / Оториноларингологія / Організація системи охорони здоров'я / Онкологія / Неврологія і нейрохірургія / Спадкові, генні хвороби / Шкірні та венеричні хвороби / Історія медицини / Інфекційні захворювання / Імунологія та алергологія / Гематологія / Валеологія / Інтенсивна терапія, анестезіологія та реанімація, перша допомога / Гігієна і санепідконтроль / Кардіологія / Ветеринарія / Вірусологія / Внутрішні хвороби / Акушерство і гінекологія
ГоловнаМедицинаІнтенсивна терапія, анестезіологія та реанімація, перша допомога
« Попередня Наступна »
Дж. Едвард Морган-мол. Мегід С. Михайло. Клінічна Анестезіологія книга третя, 2003 - перейти до змісту підручника

Критерії перекладу з палати пробудження

Перед переведенням з палати пробудження хворого обов'язково повинен оглянути анестезіолог. Винятки можливі, тільки якщо розроблені чіткі і однозначні критерії перекладу, які ретельно перевіряються добре навченими сестрами палати пробудження; в цьому випадку питання про переведення може бути вирішене ними без участі лікаря. Проте вся відповідальність за це покладається на анестезіолога: саме він розписується в історії хвороби в графі "відповідальний за переклад з палати пробудження". Критерії різняться в залежності від того, куди переводиться хворий: у відділення інтенсивної терапії, у відділення лікарні, у відділення амбулаторної допомоги, додому.

Перед переведенням хворого слід спостерігати не менше 30 хв після останнього парентерального введення опиоида. Нижче наведено мінімальний набір критеріїв перекладу з палати пробудження, яким повинен задовольняти хворий після загальної анестезії:

(1) Адекватне відновлення свідомості, легка доступність контакту.

(2) Повна орієнтація в часі, просторі, власної особистості.

(3) Здатність самостійно підтримувати прохідність дихальних шляхів, відновлення захисних рефлексів з дихальних шляхів.

(4) Стабільність АТ, ЧСС і частоти дихання на протязі не менше 1 ч.

(5) Здатність покликати на допомогу при необхідності.

(6) Відсутність хірургічних ускладнень (наприклад, активного кровотечі).

Дуже бажано також, щоб перед перекладом була усунена біль і гіпотермія. Широке поширення отримали бальні системи оцінки стану хворого. Найчастіше враховується колір шкіри і видимих ??слизових, рівень свідомості, кровообіг, дихання, рухова активність (табл. 49-1). Більшість хворих відповідає критеріям переказу через 60 хв перебування в палаті пробудження. Якщо хворого переводять у відділення інтенсивної терапії, то немає необхідності забезпечувати відповідність усім критеріям.

Після регіонарної анестезії крім досягнення вищевказаних критеріїв необхідно добитися дозволу ознак сенсорної і моторної блокади.
Щоб уникнути пошкоджень, обумовлених м'язовою слабкістю або порушеннями чутливості, переводити хворого з палати пробудження рекомендується після повного регресу регіонарної блокади. Дуже важливо документально підтвердити відсутність ознак регіонарної блокади. Якщо симптоми спинномозкової або регіонарної анестезії не демонструють адекватний тенденції до дозволу протягом 6 год після останнього введення місцевого анестетика, то високий ризик інтрамедулярної або епідуральної гематоми, для виключення якої необхідно провести KT або MPT.

Критерії виписки додому після амбулаторних втручань см. главу 46.

ТАБЛИЦЯ 49-1. Бальна система оцінки пробудження після анестезіі1 (в ідеалі хворого переводять з палати пробудження при оцінці 10 балів)

« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "Критерії перекладу з палати пробудження"
  1. Ведення післяопераційного періоду
    критеріями є величини ОЦК і ЦВД. За даними ряду авторів, нормальні показники ЦВД знаходяться в межах 0,2-1,2 кПА (20-120 мм вод. Ст.). Для реаніматологів найбільш важливим є, й не так абсолютна величена ЦВД, скільки її динаміка залежно від стану хворої і проведеної терапії. Гіповолемія завжди призводить до порушення мікроциркуляції, критеріями розлади якої
  2. Інтенсивна терапія після операцій на органах грудей
    критеріям екстубаціі. При використанні двухпросветной ендобронхіальной трубки її міняють в кінці операції на звичайну ендотрахеальну. Якщо ларингоскопія і інтубація при індукції анестезії викликали технічні труднощі, то трубку міняють по провіднику. Відразу після пробудження хворого необхідно домагатися у нього ефективного кашлю і ранньої рухової активності. Досягти цього можна лише за
  3. 3. ПІСЛЯОПЕРАЦІЙНИЙ ПЕРІОД
    критеріям екстубаціі (гл. 50); при використанні двох-просветной ендобронхіальной трубки її міняють в кінці операції на звичайну ендотрахеальну. Якщо ларингоскопія і інтубація при індукції анестезії викликали технічні труднощі, то для зміни трубок застосовують катетер-провідник ("трубкообменнік"). Після операції пацієнтів переводять у палату пробудження, а потім - у відділення інтенсивної терапії,
  4. ЛІКУВАННЯ БРОНХІАЛЬНОЇ АСТМИ
    критеріїв і показників, що дозволяють оцінювати і прогнозувати результати такого роду терапії, не дає можливості широкого використання цього методу лікування. Медикаментозна терапія в період ремісій і в фазу загострення захворювання переслідує різні цілі. Приміром, в стадії стабільної ремісії хворий може зовсім не вдаватися до допомоги лікарських засобів. При дестабілізації
  5. Структура акушерських стаціонарів і надання допомоги бере-менним
    критеріїв виписки при всіх видах акушерської та екстрагенітальної патології є нормальний функціональний стану плода і самої вагітної. Основні види досліджень, середні терміни обстеження, основні принципи лікування, середні терміни лікування, критерії виписки та середні терміни перебування в стаціонарі вагітних з найбільш важливими нозологічними формами акушерської та екстрагенітальної
  6. Профілактика внутрішньолікарняних інфекцій в родопомічних закладах
    критеріями, як це було раніше. Порядок відвідування родичами вагітних та породіль встановлюється адміністрацією пологового будинку залежно від наявних умов. Присутність чоловіка (близьких родичів) при пологах дозволяється за наявності індивідуальних пологових кімнат, при цьому родичі повинні мати змінний одяг, халат та іншу необхідну одяг. Всі питання, пов'язані з
  7. КОМА І ІНШІ ПОРУШЕННЯ СВІДОМОСТІ
    критеріїв діагностики смерті мозку. У кожному конкретному випадку необхідно дотримуватися тих принципів, які прийняті в даному регіоні і відповідають загальновизнаним критеріям. Ідеальними критеріями є найбільш прості, доступні для визначення біля ліжка хворого і не дають жодного шансу на помилку. Поширене руйнування кори мозку зазвичай характеризується ізоелектричної лінією на ЕЕГ і
  8. ГОСТРИЙ ІНФАРКТ МІОКАРДА
    критерій гострого інфаркту міокарда, воно з високою ймовірністю змушує підозрювати його. Практичну допомогу в такій ситуації може надати визначення ізоферментів. Для діагностики гострого інфаркту міокарда або оцінки його тяжкості можуть виявитися корисними радіонуклідні методи (гл. 179). Сцинтиграфію в гострій фазі гострого інфаркту міокарда (зображення «гарячого плями») виконують з
  9. ХВОРОБИ Кори надниркових залоз
    критерій первинного альдостеронізма, визначення активності реніну плазми не може допомогти віддиференціювати хворих з первинним альдостеронізмом від тих, у кого гіпертензія викликана іншими причинами, так як зниження активності реніну плазми виявляють і у 25% хворих з гіпертонічною хворобою. У цьому зв'язку для підтвердження діагнозу первинного альдостеронізма необхідно переконатися в тому, що
  10. ОБМІН кальцію, фосфору і кісткової тканини: кальційрегулюючих ГОРМОНИ
    критеріям і розмірами молекули від 84-членного пептиду (мол. маса 9500), що екстрагується з залоз. Однак більша частина імунореактивного матеріалу, виявленого в периферичної крові людини і тварин (бик, свиня), має менші розміри, ніж екстрагуються або секретується гормон. Основні циркулюючі фрагменти імунореактивного гормону (мол. маса приблизно 7000) позбавлені найважливішою
© medbib.in.ua - Медична Бібліотека