загрузка...
« Попередня Наступна »

Концепція виховної роботи в Збройних силах та інших військових формуваннях України про виховну роботу і МПЗ

З метою підвищення рівня виховної роботи у Збройних силах та інших військових формуваннях України, визначення напрямів і засад її перебудови відповідно до сучасних вимог Президент України затвердив Концепцію виховної роботи у Збройних силах та інших військових формуваннях України. Згідно цього Указу Міністрові оборони, Командувачу Національної гвардії, Голові Державного комітету у справах охорони державного кордону, Міністрові внутрішніх справ, Голові Служби безпеки, Міністрові з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи запропоновано вжити заходи до усунення серйозних недоліків у виховній роботі у військових підрозділах, перебудови її згідно Концепції, зміцнення органів виховної роботи та підвищення їх статусу.

Передумовами опрацювання концепції були наявність серйозних недоліків та упущень у виховній роботі з військовослужбовцями Збройних сил та інших військових формувань України, низька її ефективність. Про це свідчили факти нестатутних взаємин і грубих порушень військової дисципліни серед військовослужбовців. Водночас, мали місце падіння престижу військової служби в українському суспільстві, зниження мотивації військово-професійної діяльності серед військовослужбовців.

Це певною мірою було пов'язано з наявністю низки невирішених проблем, які стосуються всієї системи виховної роботи в Збройних силах та інших військових формуваннях України. До них перш за все належали:

відсутність єдиної системи поглядів на завдання, напрями та порядок управління духовними процесами;

недосконалість нормативно-правової бази військово-гуманітарної діяльності;

нагальна потреба розвитку кадрового, інтелектуального, технічного, науково-аналітичного потенціалу органів виховної роботи, підвищення їх престижу, авторитету і статусу.

У зв'язку з цим виникла необхідність концептуального визначення єдиних підходів до виховання захисника Батьківщини з урахуванням економічної, суспільно-політичної, демографічної ситуації, становища молоді в суспільстві, формування нового світогляду, морально-етичних, національно-історичних основ поведінки.

Мета Концепції. Вона має накреслити шляхи та засоби перебудови виховної роботи у військових формуваннях та привести її у відповідність із вимогами забезпечення оборони держави, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканості.

Метою Концепції є:

забезпечення єдності навчання, виховання, розвитку і психологічної підготовки військовослужбовців;

координація зусиль та опрацювання однакових поглядів на проблему виховання військовослужбовців, визначення ролі органів виховної роботи, що створюються при управліннях військових формувань;

створення та вдосконалення психолого-педагогічних засобів, форм і методів виховання військовослужбовців, узгодження дій державних і військових органів управління щодо цілеспрямованої підготовки молоді до військової служби.

Виховну роботу у Збройних силах та інших військових формуваннях України Концепція визначає як систему організаційних, морально-психологічних, інформаційних, педагогічних, правових, культурно-просвітницьких та військово-соціальних заходів, спрямованих на формування й розвиток у воїнів професійно необхідних психічних якостей, моральної самосвідомості, що має забезпечити високу бойову і мобілізаційну готовність органів управління, з'єднань і частин, зміцнення військової дисципліни та правопорядку, згуртування військових колективів.

Система виховної роботи у військових формуваннях включає:

суб'єктів виховного процесу (вихователів);

програму діяльності (мету, завдання і зміст виховної роботи);

організацію та керівництво виховною роботою;

об'єктів виховної роботи (вихованців).

До суб'єктів виховної роботи належать командувачі, командири (начальники), штаби, органи виховної роботи.

Об'єктом виховної роботи є особистість військовослужбовця, всі категорії особового складу та працівники військових формувань України, члени їхніх сімей та колективи в цілому.

Виховна робота організовується і здійснюється на підставі Конституції та законів України, Воєнної доктрини держави, нормативно-правових актів Президента та Уряду України. Вона є невід'ємною частиною повсякденної діяльності Збройних сил та інших збройних формувань України у мирний та воєнний час.

Права й обов'язки, програма та порядок діяльності суб'єктів виховної роботи визначаються наказами та директивами, які розробляються у військових формуваннях на підставі Концепції та Положення про органи виховної роботи в Збройних силах та інших військових формуваннях України.

Ця робота повинна здійснюватися відповідно до вимог Конституції та законів України, Воєнної доктрини України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, стати невід'ємною складовою повсякденної діяльності Збройних сил та інших військових формувань України.

Основними складовими виховної роботи є:

МПЗ бойової та мобілізаційної готовності військ (сил), бойового чергування, бойової служби, оперативної та бойової підготовки, специфічної діяльності військових формувань;

МПЗ військової дисципліни та профілактика правопорушень;

інформаційно-пропагандистське забезпечення;

культурно-виховна і просвітницька робота;

військово-соціальна робота.

Отже, МПЗ в Збройних силах України - це один із найважливіших видів забезпечення їх життєдіяльності, яке в якості наукового терміну з'явилося в оперативних і плануючих документах у 1995 році. Необхідно визначитися співвідношеннями понять "військове виховання" і "МПЗ життєдіяльності особового складу в мирний і воєнний час", затвердити нормативно-правову базу, організаційно-штатні структури та організувати чітку систему підготовки офіцерських кадрів для цієї структури, забезпечити надійні механізми взаємодії органів військового управління Збройних сил України з іншими військовим формуваннями держави щодо координації заходів МПЗ, організувати вивчення зарубіжного досвіду його організації і міжнародне співробітництво з питань організації.
трусы женские хлопок


Проблема кадрів надзвичайно актуальна, тому що в цій сфері мають працювати і служити професіонали у галузі суспільних і гуманітарних наук, особливо фахівці з психології, педагогіки, соціології, політології як загальної, так і військової. За минулі роки накопичений певний досвід організації МПЗ у видах збройних сил і родах військ, у ході командно-штабних навчань і тренувань відпрацьовується весь комплекс заходів щодо його планування, організації та управління в різних умовах тактичної та оперативної обстановки. Військовий досвід свідчить про те, що сьогодні воно разом з оперативним, технічним, тиловим і медичним забезпеченням є суттєвим фактором підтримання боєздатності військ, обов'язковою умовою успішного виконання бойових і навчально-бойових завдань.

Щодо масштабів і потреб держави МПЗ являє собою комплекс взаємопов'язаних і узгоджених заходів державного і військового керівництва, органів військового управління з метою досягнення достатнього рівня морально-психічного стану особового складу Збройних сил та всього населення України для забезпечення обороноздатності держави в мирний і воєнний час, максимальне зниження психічних втрат у військах та досягнення й утримання морально-психологічної переваги над противником з метою ефективного виконання бойових та інших завдань.

Ці різноманітні заходи мають бути узгоджені за цілями, послідовностями, силами, методами та засобами в різних структурах військового і цивільного управління. МПЗ охоплює духовну і психічну сферу підготовки населення України та її Збройних сил. Її мета, характер, зміст і спрямованість визначаються Конституцією України, Законами України про Збройні сили України та про оборону України, Концепцією виховної роботи в Збройних силах та інших військових формуваннях України, Положеннями про органи виховної роботи Збройних силах та інших військових формуваннях України, наказами та директивами Міністра оборони України та інших посадових осіб, низкою інших документів та конкретною військово-політичною ситуацією.

Керівництво МПЗ у військах здійснюється командиром (начальником) через структури виховної роботи.

Безпосереднім його організатором є заступник командира (начальника) з виховної роботи. Основний комплекс заходів щодо організації та проведення МПЗ в Збройних силах та інших військових формуваннях України визначені у Концепції виховної роботи в Збройних силах та інших військових формуваннях України і включає організаційні, виховні та соціально-психологічні заходи, які спрямовані на підтримання постійної бойової готовності органів управління, об'єднань, з'єднань, частин і підрозділів, установ і закладів, реалізацію духовного і професійного потенціалу особового складу під час виконання навчально-бойових завдань.

Система і модель МПЗ. МПЗ, являючись певним комплексом взаємопов'язаних і узгоджених дій органів державного і військового управління, представляє певну систему. Будь-яка система складається з певних елементів і представляє стрункій ряд, що пов'язує у ціле конкретну модель функціонування. Для розкриття цієї системи та представлення її конкретної моделі необхідно докладно з'ясувати мету і результат МПЗ життєдіяльності Збройних сил України (рис. 1.2).



Рис. 1.2.

Принципова модель МПЗ





Метою МПЗ життєдіяльності військ має бути забезпечення досягнення їх перемоги у воєнний час, досягнення і підтримання морально-психологічної переваги над противником в умовах загрози суверенітету, територіальної цілісності та недоторканості України, забезпечення високої бойової та мобілізаційної готовності, ефективності бойової та гуманітарної підготовки, формування гармонійної духовної культури та свідомої військової дисципліни особового складу військових підрозділів і частин у мирний час шляхом формування високого морально-психічного стану, бойових і морально-психічних якостей.

Результатом МПЗ є високий моральний дух чи високий МПС населення і військовослужбовців України, як складова бойового потенціалу держави та її Збройних сил. Тому доречні слова Н.Коупленда про те, що армія не розбита, поки вона не перейнялася свідомістю поразки, тому що поразка - це висновок розуму, а не фізичний стан [5, с. 12]. У зв'язку з цим ці два поняття "МПЗ" і "МПС" мають знаходитись у безпосередньому діалектичному взаємозв'язку та аналізуватись у сукупності.

У МПС-і особового складу відображаються соціальні, політичні, економічні, матеріально-технічні, природні, різні індивідуально-психічні та соціально-психологічні явища, які виступають у комплексі в певному проміжку часу та характеризують певну статику у психіці воїна і морально-психологічну атмосферу у військовому колективі. Воно характеризує всебічну готовність і здатність воїна, військового колективу до виконання поставлених бойових, навчально-бойових та інших завдань, які пов'язані з забезпеченням обороноздатності Української держави.

Після цих обмірковувань можна підійти до загального визначення принципової моделі МПЗ в Збройних силах України. Ця модель складається ряду елементів. Відправною точкою є загальна мета МПЗ, яку складає досягнення високого морально-психічного стану особового складу, що дозволяє йому ефективно виконувати бойові та інші завдання в мирний і воєнний час. Наступні елементи - завдання і зміст МПЗ - визначаються загальною метою, які формуються з урахуванням внутрішньої структури МПС як окремого воїна, так і цілого військового підрозділу (частини), тісно поєднують взаємообумовлені духовні та психічні компоненти конкретної людини, військового колективу.

Загальними завданнями МПЗ у мирний і воєнний час є:

формування у особового складу віри в політичне та військове керівництво держави, вірність Військової присязі та військовому обов'язку, високої відповідальності за захист Батьківщини;

інформування і роз'яснення особовому складу військово-політичної та морально-психологічної обстановки, яка склалася в даний час, та про основні заходи, які приймаються держаним і воєнним керівництвом щодо підготовки та ведення бойових дій;

підтримання на високому рівні процесу бойової та гуманітарної підготовки, індивідуальної та колективної дисциплінованості, згуртованості навколо національних і державних ідей;

сприяння підвищенню бойової активності та напруги військовослужбовців у ході виконання поставлених завдань;

формування у особового складу високих морально-психічних якостей, відданості народу України, ненависті до його ворогів, витримки і самоволодіння, розвиток відповідальності за підтримку високої бойової та мобілізаційної готовності, несення бойового чергування, вартової та внутрішньої служб;

вивчення, оцінка і прогнозування МПС військ як в мирний, так і воєнний час;

формування високого рівня морально-психічної стійкості та готовності особового складу до виконання бойових та інших завдань;

забезпечення і реалізація правових гарантій військовослужбовців, які передбачені законами та правовими актами мирного чи воєнного часу, підтримка постійної взаємодії органами державної влади і управління з метою вирішення соціальних проблем військовослужбовців та членів їх сімей, забезпечення військ всім необхідним для ведення бойових дій;

проведення заходів щодо зриву та послаблення інформаційно-психологічного впливу противника, прогнозування, профілактика і попередження дезінформації та деморалізації особового складу;

організація психологічної допомоги військовослужбовцям і психологічної реабілітації у воєнний час;

організація роботи у бойовій обстановці системи радіомовлення, поліграфічного устаткування, воєнної печаті, центрів культури та дозвілля, забезпечення військ засобами інформації та МПЗ, їх своєчасний ремонт і поновлення тощо.


Основні вимоги щодо цілеспрямованої, наукової та методично правильної організації МПЗ містяться у його принципах:

науковість, тобто обґрунтованість як змісту, так і його організації з рахуванням сучасних досягнень науки та техніки, особливостей сучасного бою, специфіки функціонування психіки людини та протікання різноманітних соціально-психологічних явищ в умовах сучасної війни;

цілеспрямованість, активність і конкретність МПЗ, тобто врахування характеру діяльності кожного військовослужбовця, специфіки діяльності кожного окремого підрозділу та конкретного змісту кожного бойового завдання;

практичність, тобто постійна спрямованість МПЗ на підтримку високої бойової та мобілізаційної готовності, на виконання бойових і навчально-бойових завдань;

комплексність, тобто вміле сполучення і використання різноманітних умов життєдіяльності особового складу і засобів бойової та гуманітарної підготовки для формування бойової майстерності;

систематичність, поступовість і послідовність МПЗ, які цілеспрямовано і комплексно впливають на емоційно-почуттєву, вольову, інтелектуальну, мотиваційну і психофізіологічну сфери особистості військовослужбовця;

спадкоємність, тобто вміле використання досвіду здійснення МПЗ в сучасних розвинених країнах і воєнних конфліктах, врахування в ньому раніше набутих військово-професійних знань, навичок і умінь, емоційно-вольової стійкості;

гуманність, тобто признання життя людини та її життєвих орієнтирів як найвищої цінності суспільства, поважне ставлення до гідності особистості як військовослужбовців, так і цивільного населення;

наступальність, тобто, коли питання стоїть про життя і смерть людини, необхідно своєчасно і цілеспрямовано формувати конкретне уявлення про противника, опереджати його морально-психологічні заходи та своєчасно їх нейтралізувати та ін.

Мета, конкретні завдання та принципи МПЗ уточнюються в залежності від виду збройних сил, роду військ, особливостей конкретного підрозділу і особливостей наявної військово-політичної обстановки та визначають конкретний зміст МПЗ, який має бути спрямованим на створення сприятливих морально-психологічних умов ефективного вирішення збройними силами завдань, які стоять перед ними. Але для цього слід чітко уявляти об'єкт МПЗ і предмет морально-психологічного впливу.

Стосовно Збройних сил України основними об'єктами МПЗ є особистість військовослужбовця, її духовний світ, психо- і психофізіологічні якості та військовий колектив, його соціально-психологічні властивості та якості. Отже, психіка військовослужбовця та його морально-психічний стан і різноманітні характеристики психології військового колективу є конкретним предметом морально-психологічного впливу. Форми прояву психічного світу військовослужбовця і соціально-психологічних явищ військового колективу надзвичайно різноманітні та багатогранні. У зв'язку з цим зміст МПЗ у Збройних силах України є різноманітним і багатогранним, торкається всіх сфер життєдіяльності військовослужбовця і військового колективу, організації та проведення бойових і навчально-бойових задач. Ця різноманітність і багатогранність також знаходить своє відбиття в структурі МПЗ бойових дій, основними складовими якої є:

інформаційно-пропагандистське забезпечення;

психологічне забезпечення;

воєнно-соціальна та правова робота;

культурно-виховна робота;

інформаційно-психологічна протидія.

Таким чином, МПЗ спрямовано на підтримання високої боєздатності та готовності військ до виконання бойових і навчально-бойових завдань шляхом створення високого МПС власних військ і морально-психологічного приголомшення військ противника.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "Концепція виховної роботи в Збройних силах та інших військових формуваннях України про виховну роботу і МПЗ"
  1. МОРАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОЦЕСУ ВИВЧЕННЯ, ЕКСПЛУАТАЦІЇ І ЗБЕРЕЖЕННЯ БОЙОВОЇ ТЕХНІКИ І ЗБРОЇ
    Висока технічна оснащеність Збройних сил розвинених країн привела до надзвичайної технізації ведення сучасної війни. Яскравим прикладом цьому є дії американських і союзних військ проти талібів у Афганістані під час здійснення ними антитерористичної операції. Водночас, відбувається інтелектуалізація усіх сфер військової діяльності у зв'язку із застосуванням високоточної зброї для досягнення
  2. Військовий колектив як різновид малої соціальної групи
    Військові підрозділи (відділення, взвод, рота, а інколи й батальйон) мають усі загальні ознаки, що характеризують практично будь-яку малу організовану соціальну групу. Це суспільна діяльність, загальні цілі й завдання, спілкування, певна організація, інтенсивні міжособистісні стосунки тощо. Малі соціальні групи, які функціонують у Збройних силах України, підпорядковані загальним
  3. Психологічне забезпечення збройного конфлікту на Північному Кавказі
    Певний Інтерес для розвитку системи МПЗ у Збройних силах України має вивчення досвіду його організації під час роззброєння незаконних збройних формувань у Чеченській Республіці. В листопаді 1994 р. Президент і Уряд Російської Федерації ухвалили рішення про використання частин і з'єднань Південнокавказьського військового округу (ПКВО) для роззброєння незаконних збройних формувань у Чеченській
  4. Зміст і завдання психологічної роботи у військовому підрозділі (частині) у мирний час
    Нормативно проблема психологічного забезпечення була піднята і поставлена на рівень державної справи у Концепції виховної роботи в Збройних силах та інших військових формуваннях України. Окремі її аспекти під час ведення бойових дій були уточнені у Концепції морально-психологічного забезпечення підготовки і ведення операцій (бойових дій) Збройних сил України (затверджена наказом міністра оборони
  5. Психодіагностичні та психофізіологічні методики діагностики суїцидальної поведінки
    Використання психодіагностичних та психофізіологічних методик дає змогу досліджувати особливості нервової системи, виявляти військовослужбовців, що мають специфічні характерологічні якості або перебувають у такому психічному стані, який може перешкодити нормальному виконанню службових обов'язків. За допомогою психодіагностичних методик нерідко вдається виявити психопатологічні симптоми, які за
  6. Психологічний аналіз дисциплінарної провини
    У процесі аналізу стану військової дисципліни командирові (начальникові) особливу увагу слід приділяти вивченню правопорушень, які характерні для підрозділу (частини) або мають тенденцію до зростання. Для об'єктивного обліку правопорушень та ухвалення рішень щодо них командирові необхідно кваліфікувати кожне скоєне правопорушення. Під правопорушенням розуміють недотримання військовослужбовцями
  7. МОРАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ В ЗБРОЙНИХ СИЛАХ УКРАЇНИ
    Державна програма реформування і розвитку Збройних сил України на період до 2005 року і на подальшу перспективу охоплює всі напрямки їх життєдіяльності. Згідно до неї, головним завданням Збройних сил України є їх постійна готовність відбити можливу агресію, звідки б вона не виходила, захистити незалежність, територіальну цілісність і недоторканість кордонів України. Для цього вони мають
  8. Основні напрями виховної роботи в Збройних силах України
    Основними напрямками виховної роботи згідно Концепції виховної роботи в Збройних силах та інших військових формуваннях України є: МПЗ бойової і мобілізаційної готовності військ (сил), бойового чергування, бойової служби, оперативної та бойової підготовки, специфічної діяльності військових формувань; МПЗ військової дисципліни та профілактика правопорушень; інформаційно-пропагандистське
  9. Актуальні проблеми психологічного забезпечення сучасних збройних конфліктів, регіональних війн і контртерористичних операцій
    На основі аналізу викладеного матеріалу у підрозділі 2.2 можна зробити висновок про те, що локальні війни і збройні конфлікти мають не тільки військові, але й істотні морально-психологічні особливості. Це такі особливості : здійснення масованого інформаційно-психологічного впливу на війська і населення сторін, що протистоять, і світове співтовариство в цілому; різко збільшення психогенних
  10. Зміст діяльності командира частини (підрозділу) та його заступника з виховної роботи щодо МПЗ основних видів бойової підготовки особового складу частин і підрозділів Сухопутних військ
    Сухопутні війська (у ряді держав - армія, а Німеччині - сухопутні сили) - це вид Збройних сил, який призначений для введення бойових дій переважно на суші. Вони у нашій державі є найбільш численними, різноманітними за озброєнням і способами введення бойових дій видом збройних сил. Сухопутні війська спроможні самостійно і у взаємодії з іншими видами військ вести наступ на противника з метою його
  11. Особливості МПЗ бойової підготовки Військ Протиповітряної оборони
    Війська ППО Збройних сил України виконують особливу роль у захисті державних інтересів України. Підрозділи цих військ і в мирний час виконують відповідальну бойову задачу - несуть бойове чергування по охороні повітряних рубежів Батьківщини. Отже, вони призначені для захисту від ударів з повітря та із космосу адміністративних, промислово-економічних центрів і районів держави, важливих військових і
  12. Визначення, зміст та основні напрямки морально-психологічного забезпечення бойового чергування
    Бойове чергування - це особливий вид чергування засобів і сил, що спеціально виділені і знаходяться у більш високих у порівняні з іншими силами і засобами ступенях бойової готовності до рішення задач і введення бойових дій, що заплановані або неочікувано виникають. Бойове чергування у Збройних силах України є виконанням бойового завдання з охорони державного кордону в повітряному просторі
  13. Система роботи щодо зміцнення військової дисципліни
    Військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України. Вона ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов'язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі. Необхідність
  14. Зміст та основні напрямки морально-психологічного забезпечення військової дисципліни та профілактики правопорушень
    МПЗ військової дисципліни та профілактики правопорушень серед усіх категорій військовослужбовців є важливим напрямом діяльності органів військового управління, командирів (начальників) усіх ступіней. Пріоритетними напрямами роботи посадових осіб щодо зміцнення військової вважаються: практичне втілення в життя Указу Президента України "Про Концепцію виховної роботи у Збройних силах та інших
  15. Аналіз дисциплінарного проступку
    В процесі аналізу стану військової дисципліни командиру підрозділу (частини) та його заступнику з виховної роботи особливу увагу необхідно приділяти вивченню правопорушень, які характерні для підрозділу (частини) або мають тенденцію до зростання. Для прийняття рішення по правопорушенням та об'єктивного їх обліку командиру необхідно кваліфікувати кожне скоєне правопорушення. Під
  16. Психолого-педагогічна характеристика системи роботи командирів (начальників) щодо профілактики порушень статутних правил взаємовідносин
    Поняття "порушення статутних правил взаємовідносин" сьогодні потребує уточнення, бо це надзвичайно негативне явище у військовому середовищі насправді є порушенням політичних, громадських і соціальних прав людини, злочином проти особистості, колективу й держави. Розуміння злочинної його природи і обґрунтування на цьому підґрунті концептуальних основ викорінення порушень статутних правил
  17. Зміст морально-психологічного забезпечення бойових дій
    Сукупність функціонально пов'язаних сил і засобів, комплекс заходів, які забезпечують процес формування та підтримки в особового складу військ (сил) і населення України високого МПС-у, реалізацію духовної складової бойового потенціалу Збройних сил України, складає систему МПЗ. Основними складовими цієї системи є цілі, задачі, зміст, принципи, форми, методи, суб'єкти та об'єкти МПЗ, результат.
  18. Військова психологія в структурі сучасної психології
    Сучасна психологія -- це розгалужена система наукових дисциплін, що вивчають різні сфери практичної діяльності людини. Нині їх налічується близько 50. За змістом це самостійні науки, але всі вони грунтуються на загальній психології, яка вивчає закономірності виникнення, функціонування й розвитку психіки. Серед завдань загальної психології головними є розроблення методологічних основ з'ясування
загрузка...

© medbib.in.ua - Медична Бібліотека
загрузка...