Головна
Медицина || Психологія
Патологічна фізіологія / Оториноларингологія / Організація системи охорони здоров'я / Онкологія / Неврологія та нейрохірургія / Спадкові, генні хвороби / Шкірні та венеричні хвороби / Історія медицини / Інфекційні захворювання / Імунологія та алергологія / Гематологія / Валеологія / Інтенсивна терапія, анестезіологія та реанімація, перша допомога / Гігієна та санепідконтроль / Кардіологія / Ветеринарія / Вірусологія / Внутрішні хвороби / Акушерство та гінекологія
ГоловнаМедицинаВнутрішні хвороби
« Попередня Наступна »
Реферат. Внутрішні хвороби, 2007 - перейти до змісту підручника

КЛІНІКО-МОРФОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА, ПСИХОЛОГІЧНИЙ ПРОФІЛЬ І ЯКІСТЬ ЖИТТЯ ХВОРИХ ВИРАЗКОВОЮ ХВОРОБОЮ УСКЛАДНЕНИЙ І НЕУСКЛАДНЕНИЙ ПЕРЕБІГУ

Проблема виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки в даний час зберігає свою актуальність - близько 7% дорослого населення страждає гастродуоденальними виразками (Sonnenberg F. et al, 1998). Сучасний етап характеризується значними успіхами у вивченні різних аспектів етіології, патогенезу, діагностики та терапії виразкової хвороби (ВХ). Це, в першу чергу, пов'язане з встановленням етіологічної ролі Helicobacter pylori (H. pylori), розробкою і впровадженням у клінічну практику методів ерадикаційної терапії (Мalfertheiner P. et al, 2002), застосуванням потужних антисекреторних препаратів (блокаторів Н2-рецепторів гістаміну та інгібіторів протонної помпи). Результатом такого успіху стало зниження частоти ВХ і смертності від неї в індустріально розвинених країнах (Singh G. et al, 2004). У Росії, на жаль, показники захворюваності ВХ не тільки не мають тенденції до зниження, а й дещо зросли, в основному це відноситься до ускладненим формам ВХ (Лобанков В.М., 2005). Так, за матеріалами Красноярської міської клінічної лікарні № 6 ім. Н.С. Карповича, за останні 30 років кількість хворих з перфорацією і кровотечею збільшилася майже в 2 рази, післяопераційна летальність при даних ускладненнях також залишається на стабільно високому рівні і складає відповідно 5,9% при кровотечі і 6,9% при перфорації. Слід зазначити, що однією з причин відносно високої летальності при ускладнених формах виразкової хвороби є пізня діагностика захворювання (Панцирєв Ю. М., 2003). Тому детальне вивчення причин, факторів ризику, клінічного перебігу, в тому числі симптоматики, попередньої ускладненню захворювання, є досить актуальним.

Незважаючи на велику кількість досліджень, присвячених ВХ, питань ускладнених варіантів захворювання приділяється недостатньо велика увага. Так, в Росії вкрай мало досліджень присвячено вивченню H.pylori при ускладненому перебігу виразкової хвороби. При цьому число спостережень, як правило, невелика, а отримані дані часто не збігаються (Гончар В.К., 1999; Ткачов А.В., 2002). Відсутні дані про значення особливостей особистості при ускладнених формах ВХ. Разом з тим відомо, що психологічні фактори підвищують вразливість організму до умов зовнішнього і внутрішнього середовища і відіграють значну роль в патогенезі ВХ, в тому числі у розвитку її ускладнень (Walker EA, 1990; Бєлобородова Е.І., 2002). Інтегральну характеристику фізичного, психологічного, емоційного і соціального функціонування хворого можна вивчити за показниками якості життя (Новик А.А., 2000). Однак робіт з визначення ЯЖ у хворих з ускладненим перебігом ВХ недостатньо (Колесникова І.Ю., 2001; Ткачов А.В., 2002), а дослідження, де б проводилося порівняння ЯЖ при різних видах ускладнень, практично відсутні.



Мета дослідження: Визначити клініко-морфологічні прояви, психологічний статус і якість життя у пацієнтів з ускладненим і неускладненим перебігом виразкової хвороби для підвищення ефективності лікувально-профілактичних заходів.



Завдання дослідження

1. Вивчити клінічні прояви захворювання у хворих з неускладненою формою виразкової хвороби і виразковою хворобою, ускладненою перфорацією і кровотечею.

2. Дослідити структуру слизової оболонки шлунка, показники обсіменіння H.pylori у пацієнтів з неускладненим перебігом виразкової хвороби і виразкової хвороби, ускладненої перфорацією і кровотечею.

3. Визначити психологічні особливості особистості пацієнтів з ускладненими і неускладненими формами виразкової хвороби.

4. Вивчити якість життя хворих з ускладненим і неускладненим перебігом виразкової хвороби.

Наукова новизна

Вперше на підставі результатів комплексного обстеження дана клініко-морфологічна і психологічна характеристика, визначено основні показники якості життя хворих з ускладненим кровотечею і перфорацією і неускладненим перебігом виразкової хвороби .

У період, що безпосередньо передує розвитку ускладнення, у значної кількості осіб з перфоративного виразкою превалюють явища діскінетічної і неспецифічної диспепсії, а в осіб з кровотечею-больовий синдром.

Встановлено, що атрофічні зміни в антральному відділі слизової оболонки шлунка частіше визначаються серед хворих з виразковою хворобою дванадцятипалої кишки, ускладненої кровотечею, і неускладненого перебігу, ніж при пробиття виразці і при виразковій хворобі шлунка, ускладненою кровотечею, і неускладненого перебігу.

Вперше встановлено, що зниження психоемоційного стану у хворих виразковою хворобою, ускладненою кровотечею та перфорацією, відбувається за рахунок факторів самопочуття та активності.

Вперше продемонстрований психологічний профіль хворих з пробиття виразкою, що характеризується схильністю до нехтування морально-етичними нормами і здатністю стійко і активно реалізовувати дану тенденцію.

Вперше визначено залежність між параметрами якості життя та клінічними проявами захворювання у осіб з виразковою хворобою, ускладненою кровотечею та перфорацією.

Практична значимість

1. Виявлені особливості перебігу клінічної картини захворювання у осіб з ускладненим і неускладненим перебігом виразкової хвороби дозволяють оптимізувати і індивідуалізувати діагностичні заходи.

2. Дані про фактори ризику ускладненої виразкової хвороби дозволять поліпшити профілактику даного ускладнення.

3. Отримані дані про часте порушення соціальної адаптації у хворих з ускладненим кровотечею і перфорацією і неускладненим перебігом виразкової хвороби обгрунтовують доцільність консультацій психотерапевта в даній групі хворих.



Основні положення, що виносяться на захист

1. У період, що передує виникненню ускладнення, у значної частини пацієнтів клінічна симптоматика не вкладається в типову клініку ускладнень виразкової хвороби.

2. Структура слизової оболонки антрального відділу шлунка має відмінності у пацієнтів з різними формами ускладнень і неускладненій на виразкову хворобу.

3. Існують особливості функціонального психоемоційного стану та психологічного статусу у пацієнтів з виразковою хворобою, ускладненою кровотечею та перфорацією.



Апробація роботи. Основні положення дисертації повідомлені на Одинадцятої Російської гастроентерологічної тижня (Москва, 2006 р.); П'ятої Східно-Сибірської конференції з міжнародною участю «Клініко-епідеміологічні та етно-екологічні проблеми захворювань органів травлення» (м. Красноярськ, 2005 р.); на засіданні Крайового товариства терапевтів (м. Красноярськ, 2005 р.), на науково-практичній конференції з міжнародною участю «Актуальні аспекти психосоматичних досліджень» (м. Томськ 2005 р.).

Публікації. За результатами дисертації опубліковано 12 наукових робіт.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена на 151 сторінці машинописного тексту, ілюстрована 23 таблицями і 9 рисунками, складається з вступу, 3 розділів, висновків, практичних рекомендацій, списку літератури, що включає 294 джерело (152 вітчизняних та 139 іноземних авторів).

Зміст роботи

Матеріали і методи дослідження

Для досягнення мети дослідження та вирішення поставлених завдань було проведено комплексне обстеження 294 осіб. У ході дослідження всі пацієнти були розділені на наступні групи: до першої групи увійшли 56 осіб з виразковою хворобою ДПК, ускладненої перфорацією, в другу 82 людини з виразковою хворобою ДПК, ускладненої кровотечею, в третьому 24 людини з виразковою хворобою шлунка, ускладненою кровотечею, в четверту 81 людина з виразковою хворобою ДПК неускладненого перебігу і в п'ятий 21 людина з виразковою хворобою шлунка неускладненого перебігу. Середній вік хворих з ускладненими формами виразкової хвороби склав 34,4 року і з неускладненими формами 35,4 років.

Хворі з ускладненими формами ВХ проходили лікування в другому хірургічному відділенні ГБСМП м. Красноярськ, з неускладненими - в гастроентерологічному відділенні клініки ДУ НДІ медичних проблем Півночі СО РАМН. Всім пацієнтам проводився клінічний огляд, ендоскопічне дослідження з забором біопсії для подальшого гістологічного дослідження, психологічне тестування та визначення якості життя. Від кожного хворого отримано письмове інформаційне згоду. Проведення дослідження погоджено з етичним комітетом КрасГМУ і отримано рішення від 17.04.03 протокол № 27.

Для дослідження психологічного статусу і якості життя було проведено анкетування 30 здорових респондентів, порівнянних за віком з хворими на виразкову хворобу, середній вік яких склав 35,1 року.

Клінічний огляд супроводжувався заповненням стандартних анкет, які дозволяли виділити скарги, анамнез хворого, а також диференціювати вид диспепсії. Під диспепсією розуміли хронічну або рецидивуюча біль і / або дискомфорт в епігастральній ділянці, систематично беспокоющіе пацієнта (Drossman, DA et al, 1999).

Cістематізація результатів анкетного вивчення інтенсивності куріння тютюну та вживання алкоголю проводилася за рекомендаціями О.С. Радбиль, Ю.М. Комарова (1988) і Ю.П. Лісіцина, Н.Я. Копит, (1983).

Фиброгастродуоденоскопия з'явилася основним методом діагностики виразкової хвороби. Прицільну біопсію виробляли з трьох відділів шлунка: антрального відділу, великої і малої кривизни. З антрального відділу шлунка отримували два зразки: один зразок - для гістологічного дослідження, другий - для визначення Н. Рylori уреазний методом. Шматочки слизової фіксували протягом 2 годин в 10% нейтральному забуферном формаліні по Лілі і в рідині Карнуа, далі по загальновідомою методикою збезводнювали в спиртах зростаючої концентрації і заливали в парафін. (Меркулов М.М., 1969). З парафінових блоків готували зрізи 5 - 6 мкм, які потім фарбували гемотоксіллін-еозином і за Гімзою.

Діагностика хронічного гастриту морфологічним методом і класифікація отриманих результатів проводилися на підставі вимог модифікованої Сіднейської системи. Для визначення активності, вираженості хронічного гастриту та наявності атрофії використовували візуально-аналогову шкалу (Dixon MF et all, 1997). Діагностика Н. рylori інфекції проводилася двома методами: гістологічним і за допомогою уреазного тесту (Лапіна Т.Л. і співавт., 1998).

Для гістологічного виявлення бактерій використовувалася забарвлення по Гимзе. Виділялося 3 ступеня обсіменіння слизової оболонки: 1) слабка ступінь (+) до 20 мікробних тіл у полі зору при збільшенні 630, 2) середній ступінь (+ +) від 20 до 50 мікробних тіл у полі зору; 3) високий ступінь (+ + +)-більше 50 мікробних тіл у полі зору (Логінов А.С. та співавт., 1989).

Оцінка психологічного статусу хворих на виразкову хворобу проводилася за допомогою скороченого багатофакторного опитувальника для дослідження особистості - СМОЛ (Березін Ф.Б. і співавт., 1976). СМОЛ включає в себе оціночні та клінічні шкали. Клінічні шкали дозволяють оцінити психологічні тенденції в структурі особистості хворого.

Для дослідження актуального психоемоційного стану використовували тест «Самопочуття. Активність. Настрій »- САН (Доскін В.А. з cоавт., 1973).

Для визначення ЯЖ хворих використовували загальний опитувальник МOS SF-36 (Medical Outcomes Study-Short Form). Він складається з 36 питань і включає 8 шкал, що відображають фізичний, психологічний і соціальне функціонування хворого. Відповіді на питання виражаються в балах від 0 до 100. Чим вище показники тесту за шкалами, тим вище ЯЖ конкретного пацієнта.

Результати досліджень оцінені відповідно до загальноприйнятих методів статистичного аналізу. Аналіз проведено на персональному комп'ютері з використанням пакета прикладних програм «Statistic for Windows» (версія 5.
0), SPSS v.12.0 for Windows. При використанні параметричних методів статистичного аналізу попередньо визначалося відповідність вибірок закону нормального розподілу. За відповідності даних нормальному розподілу для їх порівняння використовували t-критерій Стьюдента-Фішера. У разі відхилення від нормального розподілу вибірок, в порівняльному аналізі використовували критерій Вілкоксона, Манна-Уїтні. Для порівняння якісних показників використовували критерій? 2.

Результати дослідження та їх обговорення

У групі пацієнтів з перфоративного виразкою переважали особи молодого віку (20-29) років. Проаналізувавши у всіх групах статевий склад, ми відзначили, що достовірно більший відсоток чоловіків -91% був зареєстрований серед хворих з перфоративного виразкою, в порівнянні з пацієнтами ВХ ДПК, ускладненої кровотечею, і ВХ ДПК неускладненого перебігу (80,5% і 75,3 % відповідно), р < 0,05.

Аналіз клініко-анамнестичних даних показав, що основним проявом захворювання як ускладненого так і неускладненого перебігу, є больовий синдром (в 100% випадків у хворих з перфоративного виразкою і в 96,3% випадків у хворих з неускладненим перебігом). При перфоративного виразці він носив характер «кинджальних болів», супроводжуючих катастрофу в черевній порожнині, завжди поєднувався з напругою м'язів живота і позитивним синдромом Щоткіна-Блюмберга і в 23% випадків з позитивним симптомом Кервіна (притуплення в пологих місцях живота). При неускладненій виразці больовий синдром проявлявся у вигляді ритмічних, в 51,9% випадків нічних, голодних болів, стихає після прийому їжі та антацидів. Винятком стала група пацієнтів на ВХ ДПК, ускладненої кровотечею, у яких в 37,8% випадків больовий синдром був відсутній. Разом з тим, наявність болю при виразковій хворобі, ускладненою кровотечею, є одним з її діагностичних ознак. У той же час відомо, що при почався кровотечі болі можуть зникати або зменшуватися (симптом Бергмана). Однак даних про частоті больового синдрому при виразковій кровотечі дуже мало (Напалков П.М. та співавт., 1968), сучасних же досліджень з цієї проблеми ми не зустріли.

  Блювота "кавовою гущею" (рідше з домішкою червоної крові) зустрілася у 62,2% хворих на ВХ ДПК та у 50% пацієнтів з ВХ шлунка, ускладненою кровотечею. Кал чорного кольору при вступі відзначали 82,9% і 91,7% хворих відповідно. Запаморочення, як симптом закономірно пов'язаний з крововтратою, відзначали 51% хворих з кровотечею. Таким чином, вивчивши клінічні синдроми захворювання, ми підтвердили, що наявність провідних проявів відповідає даній патології.

  Проаналізувавши перебіг захворювання, ми відзначили, що розгорнутої клініці перфорації і кровотечі, описаної вище, передує період, протягом якого спостерігається ряд клінічних симптомів. Однак докладного опису цього періоду в доступній літературі не зустріли. У зв'язку з цим, ми проаналізували симптоми, що виникають у хворих за один-два тижні до ускладнення, і порівняли їх з симптомами при неускладненому перебігу виразкової хвороби.

  Больовий синдром у хворих на ВХ ДПК, ускладненої кровотечею, зустрічався рідше, ніж у пацієнтів з неускладненим перебігом виразкової хвороби (70,7% проти 96,7%), і частіше, ніж у хворих з перфорацією (70,7% проти 14,3 %). Навпаки, в цей період синдроми діскінетічної і неспецифічний диспепсії переважали у хворих з перфорацією (у 55,4 і 25% випадків відповідно), що в 3,29 разів частіше, ніж у хворих з кровотечею і в 21,7 разів частіше, ніж у хворих з неускладненій на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки, р < 0,001. Відсутність будь-яких диспептичних синдромів у вказаний проміжок часу відзначили тільки 5,4% хворих з перофоратівной виразкою і 4,9% хворих з виразкою, ускладненою кровотечею.

  Таким чином, розвитку «кинджальних болів» при перфорації передують в основному симптоми діскінетічної і неспецифічної диспепсії, дуже рідко больовий синдром і вкрай рідко спостерігається раптовий початок без будь-якої попередньої симптоматики. При ВХ ДПК, ускладненої кровотечею, в 8,5% випадків відзначається регрес больового синдрому, пов'язаний з надходженням крові в шлунок. Для практичних терапевтів ця інформація є дуже важливою, оскільки часто саме їм доводиться першим діагностувати ускладнення, а дані про те, що діскінетічний і неспецифічний синдроми в більшості випадків передують перфорації та у чверті випадків кровотечі, демонструють необхідність використання інструментального методу дослідження (ФГС) у пацієнтів з диспепсією.

  Проаналізувавши анамнез захворювання, ми відзначили, що серед пацієнтів з ВХ ДПК, ускладненої перфорацією, достовірно частіше зустрічаються особи з вперше виявленою виразкою (62,5%) порівняно з ВХ ДПК, ускладненої кровотечею (31,7%), і неускладненій виразкою цієї ж локалізації (30,9%), р < 0,05. Наявність виразкового анамнезу у пацієнтів з локалізацією виразки в шлунку як при кровотечі (у 33,3% випадків), так і при неускладненій формі захворювання (33,3%), виявлялося достовірно рідше, ніж у пацієнтів з локалізацією виразкового дефекту в ДПК (68 , 3% і 69,1% випадків відповідно), р < 0,05. Частота загострень захворювання і середня тривалість загострень достовірної різниці між групами не мала.

  Аналіз проведеного раніше противиразкової лікування показав, що у хворих з ускладненим перебігом виразкової хвороби дванадцятипалої кишки ерадикація H. pylori була відсутня частіше (в 100% випадків при перфорації і в 92,7% при кровотечі), ніж у хворих з неускладненій виразкою цієї ж локалізації (в 81,5% випадків), р < 0,01. Аналогічним чином терапія інгібіторами протонної помпи і блокаторами гістамінових рецепторів II покоління частіше відсутня у хворих з перфоративного виразкою і кровотечею (91,1 і 84,2% відповідно) порівняно з хворими з неускладненим перебігом захворювання (65,4%), р < 0 , 05.

  Таким чином, ми продемонстрували, що відсутність ерадикації H. pylori і терапії інгібіторами протоновой помпи або блокаторами гістамінових рецепторів є факторами, асоційованими з ризиком розвитку ускладнень виразкової хвороби.

  Далі, ми проаналізували частоту зловживання алкоголем і куріння тютюну в аналогічних групах (рис. 2). Було виявлено, що відсоток осіб, що викурюють більше 20 сигарет в день, був достовірно вище в групі хворих з перфоративного виразкою (51,8% випадків) порівняно з хворими на ВХ ДПК, ускладненої кровотечею (25,6%), і ВХ ДПК неускладненого течії (28,4%), р < 0,01. Особи, які зловживають алкоголем, також достовірно частіше зустрічалися в групі пацієнтів з перфоративного виразкою (26,8% випадків) порівняно з пацієнтами, що страждають виразкою ДПК неускладненого перебігу (9,9% випадків), р < 0,01. На прийом алкоголю напередодні розвитку ускладнення вказали 41% хворих з пробиття виразкою і 23,2% пацієнтів з виразкою, ускладненою кровотечею.

  Дані літератури щодо впливу шкідливих звичок на перебіг виразкової хвороби неоднозначні. Так, в роботах, виконаних у Польщі, Малайзії, було продемонстровано, що виразкові кровотечі і перфорації асоційовані з курінням (Jarczyk G. et all, 1996; Lakhwani MN et all, 2000). Вчені США і Японії зафіксували, що смерть, причиною якої стала виразкова хвороба, пов'язана з курінням, але в дослідженні, проведеному у Швеції, цей взаємозв'язок не підтвердилася. Більшість учених не схильне відносити алкоголь до факторів ризику виразкової хвороби (Chou SP et all, 1994; Aldoori WH et all, 1997), але в частині досліджень підтверджується взаємозв'язок між зловживанням алкоголем та перебігом захворювання. Так, вчені США довели, що вживання великих кількостей алкоголю асоціюється зі збільшенням ризику гастродуоденальних кровотеч (Kaufman DW et all, 1999). На думку японських вчених, етанол є фактором ризику смерті від виразкової хвороби (Hasebe T.et all, 1998; Kaufman DW et all, 1999). Таким чином, куріння тютюну (більше 20 сигарет на день) і зловживання алкоголем є факторами, асоційованими з ризиком розвитку перфоративної виразки.





  P1a-2a, 3a < 0,001; P2a-3a < 0,001; P1b-2b, 3b < 0,001; P2b-3b < 0,001; P1с-2c, 3с < 0,001

  Рис. 1. Частота синдромів диспепсії у хворих з неускладненим перебігом захворювання і у осіб з кровотечею та перфорацією в період, що передує ускладненню захворювання

  P1a-2a, 3 a < 0,01; P1b-3b < 0,01

  Рис. 2. Частота палять і зловживають алкоголем осіб серед хворих на виразкову хворобу ДПК ускладненого і неускладненого перебігу



  Відомо, що H. pylori є доведеним чинником ризику виразкової хвороби (Leoci C., 1995; Аруін Л. І., 2001). Проте дані літератури за частотою визначення H. pylori і ступеня обсіменіння у хворих з ускладненими формами виразкової хвороби неоднозначні. За даними SWHosking (1992), у хворих на виразку ДПК, що ускладнилася кровотечею, у порівнянні з неускладненою ВХ ДПК, відзначається знижений рівень інфікування H.pylori - 71% і 95% відповідно. Навпаки, J. Labens (1999) говорить про більш високий ризик розвитку кровотеч у хворих з H.pylori - асоційованої виразкової хворобою. У нашому дослідженні продемонстрована висока (більше 90%) частота виявлення H. pylori у всіх групах хворих: з ускладненими і неускладненими формами захворювання. При цьому у 73,7% хворих з кровотечею і у 79,5% з неускладненим перебігом захворювання визначалася III ступінь обсіменіння H. pylori.

  Вважається, що виразкової хвороби завжди супроводжує хронічний антральний H. pylori-асоційований гастрит. Проведене нами дослідження показало, що у всіх хворих як з ускладненим, так і з неускладненим перебігом захворювання, виразкової хвороби супроводжував пангастрит: неатрофічний в тілі шлунка і в 33% - 85% випадків атрофічний в антральному відділі.

  Визначення активності супутнього хронічного гастриту показало, що в більшості випадків в антральному відділі шлунка визначався активний процес. Виражена активність хронічного гастриту достовірно частіше реєструвалася у хворих виразковою хворобою дванадцятипалої кишки, ускладненої кровотечею (76,8%), відрізняючись від інших форм (51,9 при неускладненому перебігу виразкової хвороби ДПК і 55,3% при перфоративного виразці). У тілі шлунка по великій кривизні визначалася переважно помірна активність гастриту, а по малій - слабка.

  У переважної більшості пацієнтів з виразковою хворобою дванадцятипалої кишки, ускладненої кровотечею, і неускладненого перебігу атрофічні зміни слизової оболонки антрального відділу відповідали слабкою і помірного ступеня. Виражена атрофія при виразковій хворобі ДПК, ускладненої кровотечею, і неускладненого перебігу реєструвалася в 20,7% і 18,2% випадків відповідно, і в 4 рази рідше визначалася у хворих з пробиття виразкою (у 5,4% випадків), р < 0 , 05.

  Таким чином, ми довели високу частоту виявлення H.pylori у хворих з ускладненим і неускладненим перебігом виразкової хвороби. Персистенція H.pylori в антральному відділі шлунка призводить до стимуляції G-клітин, кінцевим результатом якої є постійна гіпергастринемія і гіперсекреція соляної кислоти. Водночас атрофічні процеси знижують нейтрализующую функцію шлунка і призводять до дистрофії Д-клітин. Стимуляція чинників агресії і пригнічення захисних факторів призводять до збільшення ризику загострень і ускладнень виразкової хвороби. Наші дані підтверджують необхідність обов'язкового проведення ерадикації H.pylori як при ускладненому, так і при неускладненому перебігу виразкової хвороби.

  У всіх хворих було проведено дослідження психофункціональних параметрів, яке показало, що актуальний психоемоційний стан пацієнтів на виразкову хворобу, ускладненої кровотечею і перфорацією, нижче, ніж у хворих з неускладненим перебігом захворювання. Це було обумовлено зниженням показників самопочуття та активності. Показники настрою достовірних відмінностей між групами не мали (таблиця 1).












  Таблиця 1.

  Оцінка функціонального психоемоційного стану хворих з ускладненим і неускладненим перебігом виразкової хвороби

  (Бали, М? M)

  Форми захворювання Функціональні психоемоційні фактори самопочуття активність настрій 1. ВХ ДПК,

  ускладнена перфорацією

  (N=56) 4,73? 0,15 4,55? 0,14 5,18? 0,13 2. ВХ ДПК,

  ускладнена кровотечею (n=82) 4,75? 0,11 4,63? 0,1 +5,13? 0,12 3. ЯБшлунка,

  ускладнена кровотечею (n=24)

  4,32? 0,38 4,2? 0,29 4,93? 0,41 4. ВХ ДПК

  неускладненого перебігу

  (N=81)

  5,1? 0,11 4,92? 0,1 +5,02? 0,12 5. ЯБшлунка

  неускладненого

  течії

  (N=21)

  4,83? 0,22 4,81? 0,17 4,72? 0,23 Достовірний відмінностей р 1 - 4 < 0,05

  р 2 - 4 < 0,05

  р 3 - 4 < 0,05

  р 1-4 < 0,05

  р 2 - 4 < 0,05

  р 3-4 < 0,05 -



  Використання тесту СМОЛ дозволило визначити взаємозв'язок особливостей особистості пацієнтів з різними формами захворювання. Так, у хворих з виразковою хворобою, що ускладнилася перфорацією, спостерігається підвищення показників по 4 шкалою (адаптації) і 9 (активності), 6 (ригідності), характерні для осіб, які нехтують морально-етичними нормами, схильних до асоціальної поведінки і здатних дану тенденцію стійко і активно реалізовувати. (Рис. 3).

  * - Достовірність відмінностей р < 0,05

  Рис. 3. Усереднений профіль СМОЛ у хворих виразковою хворобою ДПК ускладненого і неускладненого перебігу



  Таким чином, ми вперше продемонстрували психологічні особливості особистості хворих перфоративного виразкою. Ці особливості, разом з високим поширенням куріння і зловживання алкоголем, сприяють формуванню низького соціального статусу, що відзначається рядом дослідників (Грінберг А.А., 2002; Ткачов А.В. та співавт., 2002).

  Ми визначили, що в міру збільшення стажу виразкової хвороби, наростають ипохондричні тенденції. Слід зазначити, що однозначного судження про вплив тривалості виразкової хвороби на психологічні особливості особистості серед дослідників не існує. Наші результати узгоджуються з даними Волкова В.С. і співавт. (2001), згідно з якими cостояние емоційної напруженості і тривожно-депресивних рис особистості характерні для тривалого перебігу захворювання (таблиця 2).

  Аналізуючи кожен профіль СМОЛ окремо, ми виявили в кожній групі досить високий рівень соціально - дезадаптованих осіб, що вимагають консультації психіатра і психотерапевта: 50,7% у групі з ускладненою і 46% у групі з неускладненій на виразкову хворобу.

  Таблиця 2.

  Усереднений профіль СМОЛ хворих на виразкову хворобу ДПК, ускладненого і неускладненого перебігу, вперше захворіли, і осіб, які мають виразковий анамнез (Т-бали, М? M)

  Форми

  захворювання Сінд-роми шкали 1 2 3 4 6 7 8 9 

  ВХ ДПК,

  ускладнена перфорацією

  (N=56)

  виразковий анамнез (n=21) 52,95? 1,91 51,00? 2,81 49,90? 1,70 53,33? 2,83 54,47? 2,06 49,00? 3,13 51,57? 2,69 57,54? 2,38 захворіли вперше

  (N=35) 47,78? 1,21 * 47,32? 1,40 48,12? 1,39 55,15? 1,55 55,16? 2,17 48,58? 1,29 52,23? 1,43 56,02? 2,05 

  ВХ ДПК,

  ускладнена кровотечею (n=82)

  виразковий анамнез (n=56) 54,54? 1,13 48,46? 1,27 50,04? 1,08 50,25? 1,13 49,33? 1,80 48,54? 1,13 48,12? 1,50 51,99? 1,46 захворіли вперше (n=26) 49,68? 2,19 * 51,55? 1,85 50,45? 2,18 47,79? 2,43 51,92? 2,16 52,51? 2,47 51,84? 2,25 53,47? 2,58 

  ВХ ДПК

  неускладненого перебігу

  (N=81)

  виразковий анамнез (n=56) 55,12? 1,41 52,00? 1,44 49,88? 1,20 48,51? 1,49 51,70? 1,49 48,09? 1,51 48,61? 1,49 52,54? 1,27 захворіли вперше (n=25) 51,32? 1,56 * 48,73? 2,03 49,43? 1,46 50,97? 1,84 49,76? 2,14 51,33? 2,02 53,99? 2,28 54,65? 2,08 *-Достовірність відмінностей з хворими, що мають виразковий анамнез р < 0,05 

  Порівнявши якість життя у хворих з різними формами виразкової хвороби, ми виявили, що показник фізичного функціонування був нижче у осіб з ускладненим перебігом захворювання як при локалізації виразки у дванадцятипалій кишці, так і при виразці шлунка (відповідно 75,6? 2,08 і 72 , 06? 6,92 балів). Найнижчим цей показник був у хворих з пробиття виразкою - 67,7? 3,51 балів. Таким чином, суб'єктивне сприйняття людини відображає особливості ускладненого і неускладненого перебігу захворювання.





  ВИСНОВКИ

  1. У період, що безпосередньо передує розвитку ускладнення (за одну - два тижні до ускладнення), діскінетічний і неспецифічний диспептичні синдроми зустрічалися в 3,3 рази частіше у хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки, ускладненої перфорацією порівняно з виразковою хворобою дванадцятипалої кишки, ускладненої кровотечею. Клініка що стався ускладнення характеризувалася наявністю больового синдрому у всіх пацієнтів з перфоративного виразкою і його відсутністю у 37,8% хворих з виразковою хворобою дванадцятипалої кишки, ускладненої кровотечею.

  2. Інфекція H.pylori визначалася у 89,5-95% пацієнтів з ускладненим перебігом виразкової хвороби, в той же час ерадикація H.pylori у цих хворих не проводилася в 84,2-100% випадків, а терапія інгібіторами протонної помпи або блокаторами гістамінових рецепторів була відсутня в 84,2-91,1% випадків. Зловживання алкоголем і куріння тютюну більшою мірою асоціювалися з перфоративного виразкою, ніж з виразковими кровотечами.

  3. Виражені атрофічні зміни в антральному відділі слизової оболонки шлунка визначалися частіше серед хворих з виразковою хворобою дванадцятипалої кишки, ускладненої кровотечею (20,7%), ніж при пробиття виразці (5,4%). Антральний H.pylori-асоційований гастрит вираженою ступеня активності превалював у хворих виразковою хворобою дванадцятипалої кишки, ускладненої кровотечею (76,8%), у порівнянні з неускладненою формою захворювання (51,9% випадків).

  4. Актуальне психоемоційний стан хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки, ускладненої кровотечею і перфорацією, за показниками самопочуття і активності нижче, ніж у хворих з неускладненим перебігом захворювання. Психологічний профіль хворих з перфоративного виразкою характеризувався піками за шкалами 4 (адаптації), 6 (ригідності), 9 (активності), що свідчило про схильність до нехтування морально-етичними нормами зі здатністю до стійкої і активної реалізації даної тенденції.

  5. Якість життя хворих з виразковою хворобою, ускладненою кровотечею та перфорацією, було нижче за шкалою фізичного функціонування в порівнянні з пацієнтами з неускладненим перебігом захворювання.



  Практичні рекомендації

  1.Необходімо враховувати, що в період, що передує кровотечі і перфорації, клінічна картина виразкової хвороби у частини хворих представлена синдромами діскінетічної і неспецифічної диспепсії без вираженого больового синдрому, а у пацієнтів з виразковою хворобою дванадцятипалої кишки, ускладненої кровотечею, у момент ускладнення больовий синдром відсутній у значної частини пацієнтів. У цьому зв'язку, для вдосконалення діагностики лікарям загальної практики та дільничним терапевтам необхідно проводити пролонговану спостереження і більш широко використовувати лабораторні (клінічний аналіз крові, аналіз калу на приховану кров) та інструментальні методи дослідження (езофагогастродуоденоскопія) у пацієнтів зі скаргами диспептичного характеру, особливо, якщо вони виникають вперше в осіб, які мають фактори ризику.

  2. Для успішної профілактики ускладнень при виразковій хворобі слід попереджати фактори ризику, найбільш значущими з яких є H. pylori, куріння і зловживання алкоголем.

  3.Среді хворих з ускладненим і неускладненим перебігом виразкової хвороби часто виявляються особи з порушеннями соціальної адаптації, що робить необхідним проведення психологічного тестування в даній групі пацієнтів з подальшою консультацією психотерапевта чи психіатра.



  Список робіт, опублікованих за темою дисертації.

  1. Визначення якості життя у хворих з ускладненим і неускладненим перебігом виразкової хвороби / Є. А. Сугоняко, М. М. Петрова, В. В. Цуканов та ін / / Терапія і діагностика захворювань внутрішніх органів: матер. другий Сиб. конгр. «Людина і ліки». - Красноярськ, 2004. - С.228-230.

  2. Частота виявлення Helicobacter pylori у хворих з ускладненим перебігом виразкової хвороби / Є. А. Сугоняко, В. В. Цуканов, М. М. Петрова та ін / / XI Російський Національний конгрес «Людина і ліки» тез. докл. - М.., 2004. - С. 480.

  3. Сугоняко, Є. А. Сучасні особливості перебігу та динаміки частоти виразкової хвороби, ускладненої кровотечею і перфорацією / Є. А. Сугоняко / / Актуальні питання медицини і нові технології: зб. ст. молодих учених. - Красноярськ, 2005. - С.256-262.

  4. Сугоняко, Е. А. Якість життя при виразковій хворобі / Є. А. Сугоняко, М. М. Петрова, В. В. Цуканов / / Клініко-епідеміологічні та етно-екологічні проблеми захворювань органів травлення: матер. п'ятої Вост.-Сиб. гастроентерологічної конф. з міжнар. участю. - Красноярськ, 2005. - С. 80-83.

  5. Сугоняко, Е. А. Клініко-психологічні паралелі при виразковій хворобі / Є. А. Сугоняко, М. М. Петрова, В. В. Цуканов / / Актуальні аспекти психосоматичних досліджень: матер. наук.-практ. конф. з міжнар. участю. - Томськ, 2005. - С.184-187.

  6. Сугоняко, Е. А. Психологічні особливості хворих при ускладненому і неускладненому перебігу виразкової хвороби / Є. А. Сугоняко, М. М. Петрова, В. В. Цуканов / / I з'їзд терапевтів Сибіру і Далекого Сходу: зб. тез. і докл .. - Новосибірськ, 2005. - С. 686-688.

  7. Сугоняко, Є. А. Особливості психологічного статусу при різних варіантах перебігу виразкової хвороби / Є. А. Сугоняко, М. М. Петрова, В. В. Цуканов / / Гастроентерологія Санкт-Петербурга. - 2005. - № 1 - 2. - С. 138.

  8. Сугоняко, Е. А. Частота ускладнень виразкової хвороби в Росії / Є. А. Сугоняко, В. В. Цуканов / / Ріс. журн. гастроентерології, гепатології та колопроктології. - 2005. - № 5. (Додаток № 26). - С. 37.

  9. Цуканов, В. В. Ефективність ерадикації Helicobacter pylori як методу профілактики виразкової хвороби / В. В. Цуканов, Е. А. Сугоняко / / Ріс. журн. гастроентерології, гепатології та колопроктології. - 2005. - № 5. (Додаток № 26). - С. 38.

  10. Sugonyako, E. A. Pecularities of the clinical course of gastric disease and duodenal ulcer disease of the complicated and un complicated course / E. A. Sugonyako, M. М. Petrova, V. V. Tsukanov / / The XII Symposium of the Russia-Japan Medical Exchange: Аbstr. Symp. - Krasnoyarsk, 2005. - С. 629-630.

  11. Цуканов, В.В. Фактори ризику ускладнень виразкової хвороби / В.В. Цуканов, Е.А. Сугоняко / / Тези 6-го з'їзду Наукового товариства гастроентерологів Росії. - М., 2006. - С.70-71.

  12. Цуканов, В.В. Ефективність ерадикації Helicobacter pylori у пацієнтів з виразковими кровотечами / В.В. Цуканов, Е.А. Сугоняко / / Тези 6-го з'їзду Наукового товариства гастроентерологів Росії. - М., 2006. - С.71.























  Список скорочень.

  ДПК - дванадцятипала кишка

  ЯЖ - якість життя

  САН - самопочуття-активність-настрій

  СМОЛ - скорочений багатофакторний опитувальник для дослідження особистості

  ВХ - виразкова хвороба

  ВХ ДПК - виразкова хвороба дванадцятипалої кишки

  H. pylori - Helicobacter pylori 
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "Клініко-морфологічна характеристика, психологічний профіль і ЯКІСТЬ ЖИТТЯ ХВОРИХ виразковою хворобою ускладнений і неускладнений ПЕРЕБІГУ"
  1. Синдром полікістозних яєчників
      Визначення поняття. СПКЯ являє собою клінічний симптомокомплекс, який об'єднує гетерогенні ознаки і симптоми, які свідчать про порушення з боку репродуктивного 389 Глава 4. Патологія репродуктивної системи в період зрілості ної, ендокринної та метаболічної функції організму жінки. Основними клінічними проявами його є оліго-або аменорея і безпліддя на
  2. Лейоміома матки
      Визначення поняття. Лейоміома матки (ЛМ) - одна з найбільш часто зустрічаються доброякісних пухлин репродуктивної системи жінки. Пухлина має мезенхімального походження і утворюється з мезенхіми статевого горбка, навколишнього зачатки Мюллерова проток (рис. 4.8). Мезенхіма є попередником примітивного міобласти, індиферентних клітин строми ендометрію і різних клітинних
  3. Стратегія сучасної постменопаузальному терапії
      Розглянуті в перших двох розділах цієї глави дані про фізіологію і патобіологіі основних порушень, що розвиваються в організмі жінки в постменопаузальному періоді, чітко свідчать про те, що медикаментозне (переважно, гормональне) вплив є лише одним з напрямків програми лікувально-профілактичних заходів у жінок перехідного і похилого віку. Поряд
  4. I триместр вагітності (період органогенезу і плацентації)
      I триместр вагітності у свою чергу підрозділяється на наступні періоди-ди: - імплантація і бластогенез (перші 2 тижні розвитку); - ембріогенез і плацентація (3-8 тижнів гестації); - ранній фетальний, період ранньої плаценти (9-12 тижнів вагітності) . 6.2.1. Імплантація, бластогенез (0-2 тижнів) Початок вагітності визначається моментом запліднення зрілої яйцеклітини
  5. ІНТЕРСТИЦІЙНІ ЗАХВОРЮВАННЯ ЛЕГЕНІВ
      Рональд Дж. Крістал (Ronald G. Cristal) Інтерстиціальні захворювання легень (ІЗЛ) - хронічні незлоякісні, неінфекційні захворювання, що характеризуються запаленням і дезорганізацією стінок альвеол. Найбільш закономірний і серйозний результат даної патології - це зменшення числа функціонуючих альвеолярно-капілярних комплексів і, як наслідок цього, порушення оксигенації крові.
  6. В
      + + + Вагіна штучна (лат. vagina - піхва), прилад для отримання сперми від виробників сільськогосподарських тварин. Метод застосування В. і. заснований на використанні подразників статевого члена, замінюють природні подразники піхви самки, для нормального прояви рефлексу еякуляції. Такими подразниками в В. і. служать певна температура (40-42 {{?}} C) її стінок,
  7. О
      + + + Обволікаючі засоби, см. Слизові кошти. + + + Знешкодження м'яса, см. Умовно придатне м'ясо. + + + Знезараження води, звільнення води від мікроорганізмів, патогенних для тварин і людини. Методи О. в.: Хлорування, кип'ятіння, озонування, знезараження ультрафіолетовими променями, ультразвуком, струмами високої частоти і ін Найчастіше застосовують хлорування води, використовуючи
  8. П
      + + + Падевий токсикоз бджіл незаразна хвороба, що виникає при харчуванні бджіл (падевим медом і супроводжується загибеллю дорослих бджіл, личинок, а в зимовий час і бджолиних сімей. Токсичність падевого меду залежить від наявності в ньому неперетравних вуглеводів, алкалоїдів, глікозидів, сапонінів, дубильних речовин, мінеральних солей і токсинів, що виділяються бактеріями і грибами. Потрапляючи в середню
  9. С
      + + + Сабур (тур. sabur), висушений сік листя рослини алое (Aloe arborescens) сімейства лілійних; проносний засіб. Темно-бурі шматки або порошок. Добре розчинний у гарячій воді, спирті, розчинах лугів. Діючі початку - антрагликозиди (алоин). У малих дозах діє як гіркота, покращуючи апетит і посилюючи травлення, желчегонно. Місцево чинить слабку подразнюючу,
  10. Грижа стравохідного отвору діафрагми
      Вперше опис грижі стравохідного отвору діафрагми (ПОД) зроблено Морганьи ще в 1768 році. За даними сучасних авторів даний патологічний стан за своєю поширеністю успішно конкурує з дуоденальномувиразками, хронічний холецистит та панкреатит. При аналізі частоти захворюваності в залежності від віку встановлено, що даний стан зустрічається у 0,7% всіх
© 2014-2022  medbib.in.ua - Медична Бібліотека