Патологічна фізіологія / Оториноларингологія / Організація системи охорони здоров'я / Онкологія / Неврологія і нейрохірургія / Спадкові, генні хвороби / Шкірні та венеричні хвороби / Історія медицини / Інфекційні захворювання / Імунологія та алергологія / Гематологія / Валеологія / Інтенсивна терапія, анестезіологія та реанімація, перша допомога / Гігієна і санепідконтроль / Кардіологія / Ветеринарія / Вірусологія / Внутрішні хвороби / Акушерство і гінекологія
ГоловнаМедицинаВетеринарія
« Попередня Наступна »
Курсова робота. Токсикологія протовератрину та інших алкалоїдів чемериці, 2008 - перейти до змісту підручника

Клінічні ознаки отруєння різних видів тварин

Клінічна картина отруєння у тварин залежить від кількості з'їдених рослин (дози), виду і статі тварини, фізіологічного стану, наявності хронічних хвороб, імунної системи і ін.

Отруєння тварин чемерицею протікає в гострій формі у всіх видів і перші ознаки його наступають відразу після поїдання чемериці.

Велика рогата худоба. Тварина збуджена, загальний стан пригнічений, зіниці звужені, з'являється сильна слинотеча, припиняється жуйка, у лактуючих корів різко падає надій молока. Виявляють тремор м'язів. Через деякий час наступає сильна блювота. Вона може тривати кілька годин, після чого відмічається загальна слабкість, тварина не може піднятися. Температура тіла падає до 36,00С. Послаблюється серцева діяльність, прискорюється дихання. Спостерігається порушення функцій травлення в шлунково-кишковому тракті (вздуття, діарея, симптомо-комплекс «колік»). Відмічається сильне потіння. Також спостерігається часте виділення сечі, але малими порціями. При видужанні відмічається значна втрата твариною ваги, виснаження.(1, 3, 5)

Дрібна рогата худоба. Отруєння чемерицею відмічається дуже рідко.

У кіз та овець краще розвинуті смакові рецептори язика, тому вони чемерицю не поїдають. Але якщо отруєння все таки трапилося, то клінічні ознаки його такі як і у великої рогатої худоби.(1, 3)

Свині. При поїданні кореневища чемериці, відмічається сильна і тривала блювота. Крім рвоти інших клінічних змін не спостерігається(1)

Коні. На відміну від інших сільськогосподарських тварин отруєння чемерицею проявляється збудженням і неспокоєм. Відмічається сильне потіння, розширення зіниць, гіперсалівація, позиви до блювання, тремтіння м'язів, коліки. Може спостерігатися виділення вмістимого шлунку через ніс. Затруднене дихання, тахіпноє, пульс ослаблений, анемічність видимих слизових оболонок. Смерть наступає від паралічу дихального центру при різко виражених судомах. Також у коней спостерігається скреготання зубами.(1, 3)

Птахи. При отруєнні чемерицею у птахів відмічається тремтіння м'язів тіла, утруднене ковтання, крутіння головою в різні боки, діарея, сильна слабкість. Прискорюється серцева діяльність і дихання. Птахи, так як і коні, гинуть від паралічу дихального центру.(1, 5)
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "Клінічні ознаки отруєння різних видів тварин"
  1. ОСОБЛИВОСТІ ЕПІЗООТОЛОГІЇ ВІРУСНИХ ІНФЕКЦІЙ
    У епізоотології вірусних хвороб є особливості, що відрізняють їх від інфекцій бактеріального характеру. Плин вірусної інфекції. Гострий плин характеризується яскравим проявом клінічних ознак хвороби (наростанням їх числа і виразністю прояву, потім - у залежності від біологічних властивостей вірусу, фізіологічного й імунобіологічного стану організму, видужання чи загибелі тварини). Приклади
  2. Вступ
    « Все есть яд, и ничто не лишено ядовитости, одна лишь доза делает вещество ядом или лекарством » Парацельс З урахуванням вимог до екологічної безпеки ведення с/г виробництва, необхідності забезпечення людей екологічно чистими продуктами харчування і сировиною для промисловості, ветеринарні лікарі повинні
  3. Діагностика
    Діагноз на отруєння слід ставити виходячи з комплексу даних, що грунтуються на: анамнезі, клінічних симптомах, результатах патолого-анатомічного розтину та хіміко-токсикологічного дослідження кормів, води, органів і тканин загиблих або вимушено забитих тварин. Важливе значення при встановленні діагнозу мають анамнестичні дані. При зборі анамнезу необхідно обов'язково вияснити клінічний стан
  4. Лікування
    Заходи щодо збереження тварин при отруєнні складаються з двох етапів: - надання першої допомоги тваринам; - подальшого лікування. {foto9} Перша допомога має бути спрямована на запобігання надходженню отруйних речовин в організм та зменшення концентрації тих, що надійшли. Для цього виключають контакт тварин з речовинами, які могли викликати отруєння, припиняють давання підозрілих
  5. ПРО ПРИРОДУ І ПОХОДЖЕННЯ ВІРУСІВ
    На підставі встановлених фактів про фізичну структуру, хімічний склад, механізми репродукції вірусів з'явилася можливість освітити питання про природу і походження їх. Ясно, що в міру подальшого заглибленого вивчення вірусів розуміння, що нижче приводяться, неминуче деякою мірою будуть змінюватися й уточнюватися. Представлення про природу вірусів і їх походження перетерпіли значні зміни протягом
  6. ТИПИ ВЗАЄМОДІЇ ВІРУСУ З КЛІТИНОЮ
    Маються два основних типи взаємодії вірусу і клітини. При першому типі вірусний геном функціонує в зараженій клітині більш-менш автономно. Репродукція його відбувається незалежно від репродукції клітинного генома. Віруси, що автономно розмножуються в клітині, відносяться до групи вірулентних. При такому характері взаємодії вірусу і. клітини утворюється нове покоління віріонів. У цьому випадку
  7. ПРО СТРУКТУРУ І ФУНКЦІЮ ВІРУСНОГО ГЕНОМА
    У соматичних клітинах кожного біологічного виду в нормі є строго визначений набір хромосом. Кожна хромосома є парною. Набір хромосом подвійний (диплоїдній), а в зрілих статевих клітинах - одиничний (гаплоїдний). При мітозі відбувається подвоєння хромосом і звичайно рівний розподіл їх між клітинами. Вірусам, як і більш досконалим організмам, притаманні спадковість і мінливість. Дослідженням
  8. МУТАЦІЯ У ВІРУСІВ
    Віруси змінюють свої властивості як у природних умовах розмноження, так і в експерименті. В основі спадкоємної зміни властивостей вірусів можуть лежати два процеси: 1) мутація, тобто зміна послідовності нуклеотидів у визначеній ділянці генома вірусу, що веде до фенотипічної вираженої зміни окремої властивості, і 2) рекомбінація, тобто обмін генетичним матеріалом між двома близькими вірусами, але
  9. ЕВОЛЮЦІЯ ВІРУСІВ ТА ВІРУСНИХ ІНФЕКЦІЙ
    Вплив антропогенних факторів на екологію вірусів. На екологію вірусів великий вплив мають антропогенні фактори, а саме: забруднення довкілля промисловими відходами; тотальне застосування пестицидів, антибіотиків, вакцин та інших біопрепаратів, урбанізація з величезною концентрацією населення в мегаполісах; розвиток сучасних транспортних засобів, господарське освоєння нових територій, створення
  10. ПРОТИВІРУСНІ ВАКЦИНИ
    Виготовлення, контроль та застосування. 1) Класифікація і типи вакцинних препаратів. 2) Інактивовані вакцини. 3) Живі вакцини. 4) Гетерологічні вакцини. 5) Субодиничні вакцини. 6) Реасортантні вакцини. 7) Рекомбінантні живі вакцини. 8) Рекомбінантні субодиничні вакцини. 9) Синтетичні вакцини. 1. Класифікація і типи вакцинних препаратів.
© medbib.in.ua - Медична Бібліотека