Патологічна фізіологія / Оториноларингологія / Організація системи охорони здоров'я / Онкологія / Неврологія і нейрохірургія / Спадкові, генні хвороби / Шкірні та венеричні хвороби / Історія медицини / Інфекційні захворювання / Імунологія та алергологія / Гематологія / Валеологія / Інтенсивна терапія, анестезіологія та реанімація, перша допомога / Гігієна і санепідконтроль / Кардіологія / Ветеринарія / Вірусологія / Внутрішні хвороби / Акушерство і гінекологія
ГоловнаМедицинаКардіологія
« Попередня Наступна »
Коваленко В.Н.. Керівництво по кардіології. Частина 3, 2008 - перейти до змісту підручника

Клінічний протокол надання медичної допомоги хворим з міокардитом

Рубрика по МКБ-10: Ш, Ш, Ш.4

Умови, в яких повинна надаватись медична допомога

Особливості обстеження та лікування залежать від поширеності та перебігу міокардиту. Хворі з вогнищевим міокардитом підлягають амбулаторному обстеженню та лікуванню за місцем проживання. Обстеження може проводитись в районних поліклініках, а при необхідності додаткових обстежень - у міських кардіологічних диспансерах і діагностичних центрах. Хворі з дифузним міокардитом середньої тяжкості або з тяжким перебігом потребують стаціонарного лікування в кардіологічних стаціонарах за місцем проживання з обов'язковим продовженням терапії в амбулаторних умовах.

Програма діагностики

Обов'язкові дослідження

1. Збір скарг та анамнезу.

2. Клінічний огляд.

3. Вимірювання АТ.

4. Дослідження лабораторних показників (загальні аналізи крові та сечі, АЛТ,?

АсАТ, білірубін, креатинін, СРБ, КФК або МВ-фракція КФК, тропонін Т або I, титр антистрептолизина-О, ХС, глюкоза крові).

5. Етіологічне дослідження з визначенням титрів віруснейтралізуючою антитіл до вірусів Коксакі групи В, ECHO (enteric cytopathogenic human orphan virus), герпесу, гепатиту С і т.п. (Імуноглобулінів класів G і М (IgM, IgG)) у плазмі крові, а також полімеразної ланцюгової реакції.

6. Визначення показників імунологічного стану.

7. ЕКГ у 12 відведеннях.

8. ЕхоКГ і допплеровское дослідження.

9. Рентгенографія органів грудної клітини.

Додаткові дослідження

1. Добовий моніторинг ЕКГ.

2. Для діагностики хронічного міокардиту - радіоізотопна сцинтиграфія з використанням ізотопів: технецій (99тТс), цитрат галію (67Ga) або моноклональні антитіла до міозин, мічені індієм (111 In).

3. КТ або МРТ із застосуванням такого контрасту, як Гадодіамід.

4. Ендоміокардіальна біопсія з визначенням сучасних гістологічних критеріїв, так званий консенсус щодо визначення міокардиту.

Програма лікування

Перелік і обсяг обов'язкових медичних послуг

Згідно сучасним алгоритмам, затвердженим на Конгресі кардіологів України (2004), лікування міокардиту відрізняється в залежності від поширеності міокардіального ушкодження та тяжкості перебігу захворювання.


При гострому ізольованому міокардиті

Етіологічне лікування: противірусні препарати інтерферону, антибактеріальні препарати і т.п.

Блокатори B-адренорецепторів.

НПЗП.

Системна ензимотерапія.

Метаболічна терапія.

Симптоматичне лікування:

| антиаритмічні препарати;

| дезагреганти;

| діуретики.

При хронічному ізольованому міокардиті

1. Блокатори B-адренорецепторів.

2. НПЗП.

3. Системна ензимотерапія.

4. Метаболічна терапія.

5. Симптоматичне лікування:

| антиаритмічні препарати;

| дезагреганти;

| діуретики.

При гострому дифузному міокардиті

1. Етіологічне лікування: препарати інтерферону, противірусні та антибактеріальні препарати і т.п.

2. Блокатори р-адренорецепторів та / або інгібітори АПФ або блокатори рецепторів ангіотензину II (АП).

3. Діуретики.

4. Дезагреганти та / або антикоагулянти.

5. Антиаритмічні препарати.

6. Системна ензимотерапія.

7. Метаболічна терапія.

8. На даному етапі також можливе застосування:

| ГКС (як імуносупресорів при ідіопатичному або аутоімунному міокардиті);

| симпатоміметиків - для підтримки параметрів гемодинаміки при симптомах гострої важкої СН і кардіогенного шоку.

При хронічному дифузному міокардиті

1. Курс лікування гормонами і / або цитостатичними препаратами.

2. Симптоматичне лікування СН:

| блокатори р-адренорецепторів (метопролол, карведилол, бісопролол, небіволол);

| інгібітори АПФ, при непереносимості блокатори рецепторів ангіотензину II;

| діуретики;

| дігоксин.

3. Лікування та профілактика ускладнень:

| дезагреганти та / або антикоагулянти;

| антиаритмічні препарати.

4. Системна ензимотерапія.

5. Метаболічна терапія.

Перелік і обсяг додаткових медичних послуг

1. При наявності показань - санація вогнищ хронічних інфекцій.

2. При важкому перебігу дифузного миокар-дита:

| імплантація кардіовертера-дефібрилятора при наявності рецидивуючої фібриляції шлуночків або стійкої шлуночкової тахікардії та їх резистентності до антиаритмічних препаратів;

| імплантація трикамерного ЕКС у режимі DDDR при рефрактерної до медикаментозної терапії СН, у хворих зі значними порушеннями внутрішньошлуночкової провідності і десинхронізацією скорочення шлуночків;

| трансплантація серця при трансформації в ДКМП і важкому перебігу.


Характеристика остаточного очікуваного результату лікування

Одужання при легкому перебігу, відсутність прогресування СН, збільшення тривалості життя.

Тривалість лікування

Терміни стаціонарного лікування визначається ступенем СН та ефектом від лікування. Терміни амбулаторного лікування встановлюють індивідуально, залежно від поширеності і тяжкості перебігу міокардиту. Загальний термін лікування може бути до 6 міс, а при важкому перебігу дифузного міокардиту симптоматична терапія може проводитись протягом невизначено тривалого періоду.

Критерії якості лікування

Поліпшення загального стану. Позитивна динаміка показників лабораторних та інструментальних методів дослідження. При хронічному важкому дифузному міокардиті - усунення або зменшення вираженості суб'єктивних симптомів СН, підвищення ФВ ЛШ, підвищення якості життя, подовження терміну між госпіталізаціями.

Можливі побічні ефекти і ускладнення

Можливі побічні дії препаратів згідно їх фармакологічних властивостей.

Рекомендації щодо амбулаторного спостереження

Хворі потребують спостереженні протягом 6 міс після стаціонарного лікування. При хронічному дифузному міокардиті хворі повинні перебувати на диспансерному обліку за місцем проживання і обстежитися не менше 1 разу на 2 міс або частіше (при певної клінічної ситуації).
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " Клінічний протокол надання медичної допомоги хворим з міокардитом "
  1. Класифікація
    Згідно з наказом № 436 Міністерства охорони здоров'я України від 03.07.2006 р. в затверджених протоколах надання медичної допомоги за спеціальністю« Кардіологія » в частині «Надання медичної допомоги хворим із гострим коронарним синдромом без елевації ST (ІМ без зубця Q і нестабільна стенокардія)» ці патологічні стани відносяться до рубрики I20-I22 по
  2. Клінічний протокол надання медичної допомоги хворим з фібриляцією ( тріпотінням) передсердь
    Рубрика по М КБ-10: 148 Ознаки н кр1псрнн діагностики захворювання Фибрилляция і тріпотіння передсердь - надшлуночкові аритмії, які характеризуються некоординованою активністю передсердь з порушенням їх механічної функції. Виділяють такі форми: 1. Вперше виник пароксизм. 2. Пароксізмальнан (ритм повстати & ТІВА самостійно протягом 48 год). 3. Персістіруюшая
  3. Клінічний протокол надання медичної допомоги хворим з ГКМП
    Рубрика по МКБ-10: 142.1 Умови, в яких повинна надаватись медична допомога Хворі підлягають амбулаторному обстеженню та лікуванню за місцем проживання. Обстеження може проводитись в районних поліклініках, а при необхідності додаткових обстежень - у міських кардіологічних диспансерах і діагностичних центрах. При наявності показань хворі підлягають направленню на хірургічне
  4. Клінічний протокол надання медичної допомоги хворим з гіпертонічною хворобою (есенціальною АГ) I-II стадії
    Рубрика по МКБ-10: И0- И5 Умови, в яких повинна надаватись медична допомога Хворі з ГХ I і II стадії підлягають амбулаторному обстеженню та лікуванню за місцем проживання в районних поліклініках дільничними терапевтами або сімейними лікарями. У важких випадках для виключення симптоматичної (вторинної) АГ додаткове обстеження та уточнення діагнозу проводиться в міських кардіологічних,
  5. Епідеміологія
    Поширеність міокардиту за даними різних авторів складає від 4 до 11 % всіх захворювань серцево-судинної системи і 20% некоронарогенних захворювань серця. У багатоцентрових дослідженнях встановлено, що поширеність міокардиту широко варіює. У дослідженні Myocarditis Treatment Trial (MTT) ознаки запалення при біопсії визначили тільки у 10% з 2233 скрінірованних
  6. Клінічний протокол надання медичної допомоги хворим з дисліпідеміями
    Умови, в яких повинна надаватися медична допомога Усі пацієнти з виявленими дисліпідеміями, в тому числі хворі з ІХС та еквівалентами ІХС (з периферичним атеросклерозом, атеросклерозом мозкових артерій, аневризмою аорти, хворі на цукровий діабет), а також безсимптомні пацієнти з дисліпідеміями підлягають обстеженню та лікуванню за місцем проживання. Обстеження може проводитись в
  7. КЛАСИФІКАЦІЯ
    I. По етіології і патогенезу: 1. Ревматичні міокардити: а) власне ревматичні; б) міокардити при системних захворюваннях сполучної тканини. 2. Неревматичних міокардити. СПЕЦИФІЧНІ: а) бактеріальні, вірусні, протозойні та ін; б) постінфекційні (постгріпозние та ін) інфекційно-аллергически. НЕСПЕЦИФІЧНІ: а) інфекційно-алергічні (
  8. ЕТІОЛОГІЯ.
    За сучасними даними міокардит може бути пов'язаний з будь-якою інфекцією. Практично всі инфекци-ційні захворювання можуть супроводжуватися миокардитами. Виділять -ють: - інфекційні (дифтерія, скарлатина, черевний тиф); - викликані вірусною інфекцією (найчастіше вірусами грипу, Коксакі, поліміеліта, аденовірусами); - спірохітозние (сифіліс, лептоспіроз, поворотний тиф); - паразитарні
  9. Клінічний протокол надання медичної допомоги хворим із гострим коронарним синдромом з елевацією сегмента ST (ІМ з зубцем Q)
    Рубрика по МКБ-10: I21-I22 Ознаки та критерії діагностики захворювання Гострий коронарний синдром зі стійкою елевацією ST у більшості випадків передує гострого ІМ з зубцем Q. Гострий ІМ - це некроз будь-якої маси міокарда внаслідок гострої тривалої ішемії. Клінічними діагностичними критеріями треба вважати: - затяжну (більше 20 хв) ангінозний біль у спокої; - наявність типових
  10. Етап 2. Обробка результатів твори
    Після завершення роботи над складанням твори студентам перед лагается проаналізувати власний твір за ступенем Вира женности наступних критеріїв: - соціальний статус (позиція) персонажів; - характеристики; - відносини (контекст) між персонажами; - причина конфлікту (мотиви персонажів); - вирішення конфлікту (підсумок). Результати підрахунків по кожному пункту
  11. СКЛАДАННЯ ПРОТОКОЛУ патологоанатомічних розтинів
    Протокол патологоанатомічного розтину складається з 3-х частин: - вступної частини (введення); - описової частини і заключної частини, що включає патологоанатомічний діагноз; - додаткові дослідження і висновку. Протокол розкриття складається під час розтину під диктовку розкриває або негайно після нього. При складанні протоколу розтину, необхідно пам'ятати, що
  12. МІОКАРДИТ
    МІОКАРДИТ
  13. Питання 6. Внутрішня кровотеча
    Легенева або шлунково-кишкова кровотеча вказує на серйозне захворювання, зазвичай вимагає стаціонарного лікування. Допомога при легеневій кровотечі полягає в тому, щоб надати хворому піднесене, напівсидячи, заспокоїти його, заборонити рухатися і розмовляти, покласти на груди міхур з льодом. Хворий з кровохарканием потребує термінової лікарської допомоги для з'ясування його
  14. ПАТОГЕНЕЗ.
    Існує, принаймні, три патогенетичних ланки в розвитку запального процесу в серцевому м'язі: 1. Міокардити можуть виникнути в результаті безпосередньої інвазії в м'язову оболонку серця одного з вишеперечіслен-них факторів, які на ранніх етапах розвитку захворювання (протягом 7-10 днів) призводять до розвитку в серцевому м'язі-запальних змін (такий механізм
© medbib.in.ua - Медична Бібліотека