Головна
Медицина || Психологія
Патологічна фізіологія / Оториноларингологія / Організація системи охорони здоров'я / Онкологія / Неврологія та нейрохірургія / Спадкові, генні хвороби / Шкірні та венеричні хвороби / Історія медицини / Інфекційні захворювання / Імунологія та алергологія / Гематологія / Валеологія / Інтенсивна терапія, анестезіологія та реанімація, перша допомога / Гігієна та санепідконтроль / Кардіологія / Ветеринарія / Вірусологія / Внутрішні хвороби / Акушерство та гінекологія
ГоловнаМедицинаВнутрішні хвороби
« Попередня Наступна »
Візер В. А.. Лекції з терапії, 2011 - перейти до змісту підручника

КЛІНІЧНА КАРТИНА.

Клінічна картина при ГКМП полиморфна, хворі пред'являють скарги на перебої в роботі серця і серцебиття, задишку, болі стенокардічногохарактеру, кардіалгії, голово-кружляння, непритомні стани. При цьому один або два з пере-чисельних симптомів зустрічаються вкрай рідко, для більшості хворих характерний весь симптомокомплекс. Іноді першим і єдиним симптомом може бути раптова смерть.

Хворі ГКМП фізично розвинені нормально, шкірні покриви кілька бліді, область серця візуально не змінена. При пальпації визначається резистентний, приподнимающий верху-шечно поштовх, іноді пальпується систолічний тремтіння по лівому краю грудини. Перкуторно межі серця зазвичай не з-менени або розширені вліво. При аускультації серця у більшості хворих I і II тони - нормальної звучності, часто визначається IV тон. Постійним аускультативним ознакою є систолічний шум вигнання, зазвичай грубий, щось скребуть, реєструється на початку систоли. Областю максимального звучання є верхівка серця. У ряді випадків чаїв має місце гіпертензія.

Зазвичай першою ознакою захворювання є зазвичай слу-чайно виявляється грубий сістолікус на верхівці, потім появля-ється задишка при фізичному навантаженні, порушення ритму серця. Біль, раптова слабкість і запаморочення виявляються на більш пізніх стадіях і вважаються вкрай несприятливим про-гностичним ознакою.

Після загального опису клінічної картини ГКМП коротко ос-танов на варіантах її перебігу.

Виділяють кілька варіантів клінічної картини ГКМП: малосимптомного, вегетодістонічний, стенокардічний, карди-алгичний, арітмічний, Декомпенсаціонний, змішаний і блискавичний; кордону між цими формами досить умовні, і одна форма з часом трансформується в іншу.



1. Малосимптомного ВАРІАНТ.

Як правило, скарг ще немає. Єдиним клінічним проявле-ням є систолічний шум на верхівці. Зміни на ЕКГ вказують на гіпертрофію лівого шлуночка і МЖП. При Ехо-кардіографії виявляється збільшення МЖП і зменшення порожнини лівого шлуночка. Важливим діагностичним критерієм є коефіцієнт відношення товщини МЖП до товщини ЗСЛЖ при ГКМП, він перевищує 1,3.



2. ВЕГЕТОДІСТОНІЧНИЙ ВАРІАНТ.

Відрізняється усім набором перерахованих вище скарг. Відзначається нестійкість АД від 90/60 до 160/100 мм рт. ст. Об'єктивні дані такі ж, як і при попередньому варіанті.



3. Стенокардичних ВАРІАНТ.

Наявність больового синдрому, що нагадує стенокардію, обу-словлено НЕ атеросклерозом, а порушенням між співвідношенням коронарної перфузії і збільшеною масою міокарда.
Особливо-стю больового синдрому є відсутність ефекту від нітратів і Купір вплив b-блокаторів і антагоністів кальцію. При огляді таких хворих виявляється збільшення лівої межі міокарда на 2-3 см вліво від лівої среднеключичной лінії. Рентгенологічні і ехокардіографічні ознаки зна-ве гіпертрофії лівого шлуночка. На ЕКГ - реєструється патологічний Q в I, II, аVL, V3-V6 відведеннях як ознака вираженої гіпертрофії МЖП.



4. Кардіалгічних ВАРІАНТ.

У клінічній картині провідним є найжорстокіший больовий синдром у грудній клітці. Болі можуть супроводжуватися зниженням АТ, блідістю, холодним потім, не поступаються прийому b-блокаторів, нітратів і антагоністів кальцію, купіруються тільки анальгетиками. При цьому варіанті часто зустрічаються аритмії і синкопальні явища. При ехокардіографічні обстеженні характерні виражена гіпертрофія МЖП, ЗСЛЖ і значне зменшення порожнини лівого шлуночка.



5. Аритмичні ВАРІАНТ.

Можна виділити у тих випадках коли провідними в клінічній картині є порушення ритму. У деяких хворих вони носять "німий" характер, а частина хворих сприймає дуже болісно. Найчастіше зустрічаються: миготлива аритмія, порушення атріовентрикулярної провідності, шлуночкові аритмії. Об'єктивний статус характерний для клініки ГКМП.



6. Декомпенсаціонний ВАРІАНТ.

Захворювання починається з нападу гострої лівошлуночкової НЕ-достатності і надалі протікає з симптомами застійної серцевої недостатності, частіше по малому колу. Кардіалгії не характерні.



7. ЗМІШАНИЙ ВАРІАНТ.

Поєднання наведених вище ознак ГКМП.



8. Блискавичний ВАРІАНТ.

Наступ раптової смерті в перші 6 годин з моменту клінічних проявів захворювання. Настає часто під час або сра-зу після фізичного навантаження.

Механізм смерті виглядає наступним чином: фізичні навантаження виражена тахікардія - порушення кровонаповнення ЛІВОГО ШЛУНОЧКА І ЗБІЛЬШЕННЯ ступеня обструкції - гостра коронарна недостатність - фібриляція - раптова смерть.



Рентгенологічне дослідження дозволяє установити розширення меж серця вліво або рідше вправо.



Електрокардіографія.

Специфічних ознак немає, проте в діагностиці помога-ют:

- відхилення електричної осі серця вліво: RI, S-III;

- глибокий зубець Q у I, II і V4-V6 0отражает гіпертрофію міжшлуночкової перегородки;

- гігантські (до 10 мм) негативні зубці T в V5-V6 0ассоцііруют апикальную гіпертрофію або високі готіче-ські T в цих же відведеннях;

- ознаки гіпертрофії лівого передсердя: p-mitrale - широкий двофазний р в I-II, а на пізніх етапах і правого передсердя - p-pulmonale - високий загострений p в II і III відведення-ях.




ЕХОКАРДІОГРАФІЯ.

Значення ЕХО у діагностиці ГКМП важко переоцінити. Основ-ними ознаками є:

- гіпертрофія МЖП, її гіпокінез, співвідношення товщини МЖП і ЗСЛЖ більше 1,3;

- зіткнення передньої стулки мітрального клапана і МЖП в діастолу;

- зменшення порожнини лівого шлуночка;

- среднесістолічне прикриття клапанів аорти.



Диференціальної діагностики.



КЛАПАННИЙ СТЕНОЗ гирла аорти.

Виявлення систолічного шуму у хворих молодого віку, що пред'являють скарги на різноманітні болі в грудній клітці (у тому числі і стенокардічногохарактеру), синкопальні стани, запаморочення, викликає труднощі в диференціальної діагностики ГКМП і стенозу гирла аор- ти.

У хворих з аортальним пороком болю локалізуються за груди-ної і знімається нітрогліцерином, при ГКМП вони не мають чет-кой локалізації, купіруються b-блокаторами, а прийом нітрогліце-рина в ряді випадків може викликати погіршення .

При ГКМП часто можна простежити сімейний анамнез, чого немає при аортальному пороці.

Систолічний шум при ГКМП аускультіруется над верхівкою і точкою Боткіна, при аортальному стенозі в II межребрье справа з поширенням на великі судини. Систолічний тремтіння над лівою половиною грудної клітини характерно для ГКМП. При

аортальному стенозі воно визначається над місцем аускультації систолічного шуму.

Порушення ритму більш характерні для ГКМП. На ЕКГ у хворих з ГКМП часто реєструються: патологічний зубець Q, ука-викликають на гіпертрофію МЖП, ознаки гіпертрофії лівого і правого передсердь, що не характерно для стенозу гирла аор-ти.

На ЕХО для аортального пороку характерно:

- потовщення і ущільнення клапанів аорти і стінок аор-ти;

- зменшення систолічного розбіжності аортальних клапа-нів.

Ехокардіографічні ознаки ГКМП були приведені ви-ше.

Рентгенологічне дослідження при ГКМП дає можливість поряд з гіпертрофією лівого шлуночка визначити збільшення передсердь. Для стенозу гирла аорти характерно тільки збільшення лівого шлуночка, а також розширення висхідної частини аорти і кальциноз аортального клапана
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "КЛІНІЧНА КАРТИНА."
  1. ЛЕГЕНЕВІ еозинофіли з астматичним СИНДРОМОМ
    До цієї групи захворювань може бути віднесена бронхіальна астма і захворювання з ведучим бронхоастматічне синдромом, в основі яких лежать інші етіологічні чинники. До цих захворювань відносяться: 1. Алергічний бронхолегеневої аспергільоз. 2. Тропічна легенева еозинофілія. 3. Легеневі еозинофілії з системними проявами. 4. Гіпереозінофільний
  2. ХВОРОБА (СИНДРОМ) Шегрена
    Поєднання сухого кератокон'юнктивіту, ксеростомии та хронічного поліартриту було настільки детально описано шведським офтальмологом Шегреном (Шегрен, 1933), що незабаром привернуло увагу клініцистів різних країн до цього дуже своєрідного клінічного феномену, хоча поодинокі спостереження подібної тріади або окремих проявів секреторною залозистої недостатності описувалися і раніше. За
  3. КЛІНІЧНА КАРТИНА БРОНХІАЛЬНОЇ АСТМИ
    Основною клінічною ознакою бронхіальної астми є напад експіраторной задишки внаслідок оборотної генералізованою обструкції дихальних шляхів в результаті бронхоспазму, набряку слизової оболонки бронхів і гіперсекреції бронхіальної слизу . У розвитку нападу ядухи прийнято розрізняти три періоди: I. Період провісників або продромальний період характеризується появою
  4. ревматоїдний артрит. ХВОРОБА БЕХТЕРЕВА
    Ревматологія як самостійна науково-практична дисципліна формувалася майже 80 років тому у зв'язку з необходімостио більш поглибленого вивчення хвороб цього профілю, викликаної їх широким розповсюдженням і стійкою непрацездатністю. У поняття "ревматичні хвороби" включають ревматизм, дифузні захворювання сполучної тканини, такі як системний червоний вовчак, системна
  5. деформуючого остеоартрозу. ПОДАГРА.
    Деформуючого остеоартрозу (ДОА). У 1911 році в Лондоні на Міжнародному конгресі лікарів всі захворювання суглобів були розділені на дві групи: первинно-запальні та первинно-дегенеративні. Ревматоїдний артрит і хвороба Бехтерева відносяться до першої групи. Представником другої групи є деформуючого остеоартрозу (ДОА), що представляє собою: дегенеративно-дистрофічних захворювань
  6. ГЛОМЕРУЛОНЕФРИТ
    Гломерулонефрит є основною проблемою сучасної клінічної нефрології, найчастішою причиною розвитку хронічної ниркової недостатності. За даними статистики, саме хворі на гломерулонефрит становлять основний контингент відділень хронічного гемодіалізу та трансплантації нирок. Термін "гломерулонефрит" вперше запропонував Klebs, який застосував його в "Керівництві по
  7. Грижа стравохідного отвору діафрагми
    Вперше опис грижі стравохідного отвору діафрагми (ПОД) зроблено Морганьи ще в 1768 році. За даними сучасних авторів даний патологічний стан за своєю поширеністю успішно конкурує з дуоденальномувиразками, хронічний холецистит та панкреатит. При аналізі частоти захворюваності в залежності від віку встановлено, що даний стан зустрічається у 0,7% всіх
  8. ДЕСТРУКТИВНІ ЗАХВОРЮВАННЯ ЛЕГЕНЬ
    Розрізняють три основні клініко-морфологічні форми: абсцес, гангренозний абсцес і гангрену легені. Абсцесом легкого називається більш-менш обмежена порожнина, що формується в результаті гнійного розплавлення легеневої паренхіми. Гангрена легкого являє собою значно більш важкий патологічний стан, що відрізняється поширеним некрозом і іхо-розное розпадом ураженої
  9. СІСГЕМНАЯ ЧЕРВОНА ВІВЧАК
    Відповідно до сучасними уявленнями системний червоний вовчак (ВКВ) являє є хронічне рецидивуюче полісиндромне захворювання переважно молодих жінок і дівчат, що розвивається на тлі генетично зумовленої недосконалості імунорегуляторних процесів, що призводить до неконтрольованої продукції антитіл до власних клітин і їх компонентів, з розвитком
  10. СИСТЕМНА СКЛЕРОДЕРМІЯ
    - прогресуюче полісиндромне захворювання з характерними змінами шкіри, опорно-рухового апарату, внутрішніх органів (легені, серце, травний тракт, нирки) і поширеними вазоспастична порушеннями по типу синдрому Рейно, в основі яких лежать ураження сполучної тканини з переважанням фіброзу і судинна патологія в формі облітеруючого ендартеріїту.
© 2014-2022  medbib.in.ua - Медична Бібліотека