Патологічна фізіологія / Оториноларингологія / Організація системи охорони здоров'я / Онкологія / Неврологія і нейрохірургія / Спадкові, генні хвороби / Шкірні та венеричні хвороби / Історія медицини / Інфекційні захворювання / Імунологія та алергологія / Гематологія / Валеологія / Інтенсивна терапія, анестезіологія і реанімація, перша допомога / Гігієна і санепідконтроль / Кардіологія / Ветеринарія / Вірусологія / Внутрішні хвороби / Акушерство і гінекологія
ГоловнаМедицинаКардіологія
« Попередня Наступна »
Крюков Н.Н., Миколаївський О.М., Поляков В.П.. Ішемічна хвороба серця (сучасні аспекти клініки, діагностики, лікування, профілактики, медичної реабілітації, експертизи): Монографія., 2010 - перейти до змісту підручника

катетеризаційна методи реваскуляризації міокарда

Крім відкритих втручань на судинах, починаючи з 60-х років XX століття все більшого поширення отримували ендоваскулярні методики лікування. У 1964 р. Ч. Доттер і М. Джадкінс (Ch. Dotter, М. Judkins) вперше виконали черезшкірне чреспросветное бужирование стегнової артерії. У 1977 р. Андреас Грюнтціг (А. Gruentzig) здійснив першу балонну коронарну ангіопластику, а вже до 1979 (всього через 2 роки!) Їм було повідомлено вже про 50-ти ангіопластики. До теперішнього часу в клінічних умовах найбільше поширення мають такі методики ендоваскулярного лікування ІХС:

1. Балонна коронарна ангіопластика - розширення спеціальним балоном стенозованої ділянки артерії, спрямоване на ліквідацію гемодинамічнозначущу стенозу артерії (самостійно її застосовують вкрай рідко, в основному, як підготовчий етап перед імплантацією стента)

2. Стентування коронарних артерій, основний принцип якої в імплантації трубчастого каркаса (стента) в просвіт ураженої вінцевої артерії для запобігання рестенозу.



Малюнок 47.

Коронарографія

: стеноз 3 ступеня ПКА в середній третині (Хубулава Г.Г., Пайвінена AA, Юрченко Д.Л.)



Малюнок 48.

Балонна ангіопластика та стентування ПКА

(зліва - етап розправлення стента на балоні в просвіті артерії) з задовільним ангіографічним результатом (праворуч) (Хубулава Г.Г., Пайвінена А.А., Юрченко Д.Л.)

3. Реканалізація коронарних артерій - відновлення просвіту окклюзірованной артерії, для якої можуть використовуватися різні фізичні агенти. Використовуються методи реканалізації за допомогою спеціальних провідників, атеректоміческого катетера, ротаблатора, лазера (високоенергетичним променем, що доставляються до артерії-мішені за допомогою катетера з фіброволоконної оптикою). Багато із зазначених методик мають обмежене застосування в клінічній практиці, проте інтерес до їх вдосконалення у інтервенційних хірургів не слабшає.

4. Регіонарний тромболізис, здійснюваний за допомогою селективного введення сучасних тромболітичних препаратів в інфарктзавісімой коронарну артерію з використанням стандартної техніки Джадкінс в гострому періоді інфаркту.


Переваги ендоваскулярних втручань: відсутність шкірного розрізу за рахунок доступу до коронарних артерій через периферичну артерію за методикою Сельдінгера, використання місцевої анестезії, збереження можливості повторних втручань, короткий період реабілітації, відносна економічність і менша трудомісткість втручання.

Недоліки: висока частота розвитку рестенозу (до 20-30% протягом 1 року після втручання для непокритих стентів), обмеженість втручаннями при локальних стенозах коронарних артерій, гірші результати у пацієнтів з цукровим діабетом, небезпека оклюзії і перфорації цільового судини, що може зажадати екстреного АКШ. Не менш важливо, що після проведення коронарного шунтування потреба в подальших втручаннях, спрямованих на реваскуляризацию міокарда у віддаленому періоді (більше 2-х років), значно нижчий і становить 7% проти 31% при ангіопластики і стентування вінцевих артерій. Подолання зазначених недоліків ендоваскулярного лікування очікується внаслідок оптимізації дизайну стентів, їх покриття антіпроліфератівнимі препаратами (сиролімус, паклітаксел) і сучасної антитромбоцитарної терапії.

Показанням для ендоваскулярного лікування є проксимальні ізольовані непротяжних стенози вінцевих артерій при відсутності вираженого кальцинозу і поразки дистального русла цієї артерії. При нестабільній стенокардії метод екстреної балонної коронарної ангіопластики і стентування інфарктзавісімой артерії з успіхом використовується для стабілізації стану хворого, як самостійно, так і для підготовки до планової операції коронарного шунтування.

Необхідною умовою ендоваскулярного лікування патології вінцевих артерій є можливість термінового транспортування в кардіохірургічну операційну для екстреного коронарного шунтування в разі ускладнень процедури. Успішно і за показаннями проведені ангіопластика та стептірованіе супроводжуються поліпшенням клінічного стану хворих, зниженням функціонального класу стенокардії або її зникненням.

Слід зазначити, що в середовищі фахівців триває полеміка щодо показань до стеітіровапію вінцевих артерій і його можливостей.
У цьому зв'язку, не можна списувати з рахунків результати відомого дослідження COURAGE (1999-2004 рр.), не виявило істотних відмінностей сучасного оптимального консервативного лікування стабільної стенокардії від стентування. При оцінці результатів триваючого в даний час дослідження SYNTAX (докладених на 22 конгресі Європейського товариства кардіоторакальних хірургів), присвяченого множинного стентування вінцевих артерій стентами з лікарським покриттям, вже через 1 рік після втручання ендоваскулярне лікування виявило дещо гірші результати, ніж хірургічне. Ми не ставимо своїм завданням розставити всі крапки над «і» в оцінці можливостей еідоваскулярного лікування ІХС, проте, мабуть, існує зворотна кореляція між загальною протяжністю імплантованих стентів та їх віддаленій прохідністю.

Негласним «пороговим» критерієм при цьому вважається 5 см (як правило, це сумарна довжина 2-х - 3-х стентів), причому незалежно від імплантації в один або кілька судин. Авторами неодноразово доводилося стикатися з необхідністю коронарного шунтування при поверненні стенокардії у пацієнтів з імплантованими раніше 5-7 стентами.

При цьому істотною проблемою є непридатність цільових артерій для шунтування зважаючи армування судини встановленими стентами (малюнок).

Малюнок 49. Коронарне шунтування ПМЖВ при внутрістентовом рестенозов. Звертає на себе увагу виражена периваскулярная інфільтрація (обведена пунктирною лінією) в проекції стента з лікарським покриттям, незважаючи на віддалений (більше 9 місяців) термін після його імплантації (Хубулава Г.Г., Панкін AA, Юрченко Д.Л.)

Резюмуючи цей підрозділ, дозволимо припустити, що тільки раціональне визначення показань до ендоваскулярного лікування, а в ряді випадків - до його поєднанню з хірургічним лікуванням (у вигляді «гібридних» операцій) - дозволить досягти оптимальних результатів у конкретного хворого. На нашу думку, показання до інтервенційних втручань на вінцевих артеріях можуть бути встановлені лише в альянсі кардіохірурга і інтервенційного кардіолога.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " катетеризаційна методи реваскуляризації міокарда "
  1. Коронарна реваскуляризація
    Мета виконання реваскуляризації (шляхом перкутанного коронарного втручання або шунтування коронарних артерій) - лікування при поворотній або триваючої ішемії міокарда, запобігання розвитку ІМ або смерті. Показання для реваскуляризації і вибір стратегії лікування визначаються поширеністю і ангіографічними характеристиками ураження коронарних
  2. Лікування стенокардії
    Основні цілі при лікуванні хворих на стенокардію: - виявлення і лікування захворювань, що погіршують перебіг і клінічні прояви стенокардії, - усунення факторів ризику атеросклерозу, - поліпшення прогнозу і попередження виникнення ускладнень (інфаркту міокарда чи раптової серцевої смерті). - зменшення частоти та інтенсивності нападів стенокардії для поліпшення якості життя.
  3. Реваскуляризація міокарда
    Враховуючи відсутність даних мультіцентрових досліджень щодо позитивного впливу даного втручання на симптоматику коронарогенної ХСН і порушену систолічну функцію ЛШ у таких хворих, хірургічна або черезшкірна реваскуляризація останнього не може , на думку європейських експертів з ХСН (2005), бути рекомендована як засіб стандартного лікування даного клінічного
  4. ACIP (Asymptomatic Cardiac Ischemia Pilot study)
    Мета: визначити, може Чи активне медикаментозне лікування в порівнянні з реваскуляризацією поліпшити результати захворювання у пацієнтів з ІХС за даними стрес-тестів і амбулаторного моніторування ЕКГ. Дослідження: багатоцентрове подвійне сліпе плацебо-контрольоване рандомізоване. Популяція хворих: клінічно стабільні хворі з ішемією, виявленої за допомогою стрес-тесту або 48-годинного
  5. GRACIA (Grupo de Analisis de la Cardiopatia Isquemica. Aguda, n=500)
    Мета: оцінити ефективність стратегії ранньої інтервенції після тромболізису, проведеного з приводу гострого ІМ (елевація ST) в епоху стентування і нових тромботичних препаратів. Дослідження: багатоцентрове рандомізоване. Популяція хворих: пацієнти, у яких протягом перших 12 год виконаний тромболізис з приводу гострого ІМ з елевацією ST (з дослідження виключалися хворі з
  6. DANAMI (DANish trial in Acute Myocardial Infarction I, n=1008)
    Мета: порівняти клінічні результати інвазивної (коронарографія + реваскуляризація) і консервативної стратегій у хворих з документованої ішемією міокарда протягом 1-го тижня після тромболітичної терапії, проведеної з приводу гострого ІМ. Дослідження: багатоцентрове рандомізоване. Популяція хворих: пацієнти з Q-ІМ, яким у перші 12 год проведена тромболітична терапія і у яких
  7. перкутанним коронарні втручання при многососудістом ураженні при ІХС
    Однією з дискусійних проблем сучасної інтервенційної кардіології є питання проведення многососудістого ангіопластики у пацієнтів з поширеним коронарним атеросклерозом. Вирішення цього питання вимагає аналізу багатьох факторів: визначення многососудістого поразки, можливість і доцільність проведення повної і неповної реваскуляризації міокарда, аналіз віддалених результатів
  8. Зв'язок між реваскуляризацією міокарда та ППШ
    Останнім часом багато уваги приділяється впливу тромболітичної терапії та ангіопластики зі стентування при ІМ на шлуночкові тахіаритмії та виявленню ППШ. Дані більшості досліджень показали, що при тромболітичної терапії ППШ реєструються в середньому в 2-3 рази рідше в порівнянні з пацієнтами, у яких ця терапія не проводилася. При цьому ППШ частіше відзначали при збереженій
  9. ПРИНЦИПИ ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ після оперативних втручань з реваскуляризації міокарда
    Усі пацієнти після оперативного лікування ІХС потребують постійного застосуванні препаратів для попередження прогресування атеросклерозу і розвитку тромботичних ускладнень (статинів і антитромбоцитарних засобів). Обов'язковою умовою є корекція способу життя, дотримання гіполіпідемічної дієти, нормалізація маси тіла, відмова від тютюнопаління та фізичні тренування з урахуванням
  10. Реферат. Інфаркт міокарда, 2010
    Введення Причини інфаркту міокарда Симптоми інфаркту міокарда Форми інфаркту Фактори розвитку інфаркту міокарда Профілактика інфаркту міокарда Вірогідність розвитку ускладнення інфаркту міокарда Ускладнення інфаркту міокарда Діагностика гострого інфаркту міокарда Невідкладна допомога при інфаркті міокарда Допомога до приїзду «Швидкої допомоги» при інфаркті міокарда Реанімувати повинен вміти
© medbib.in.ua - Медична Бібліотека