загрузка...
Патологічна фізіологія / Оториноларингологія / Організація системи охорони здоров'я / Онкологія / Неврологія і нейрохірургія / Спадкові, генні хвороби / Шкірні та венеричні хвороби / Історія медицини / Інфекційні захворювання / Імунологія та алергологія / Гематологія / Валеологія / Інтенсивна терапія, анестезіологія та реанімація, перша допомога / Гігієна і санепідконтроль / Кардіологія / Ветеринарія / Вірусологія / Внутрішні хвороби / Акушерство і гінекологія
« Попередня Наступна »

КАТАР СЕРЕДНЬОГО ВУХА

В основі цього захворювання лежить порушення функції слухової труби, або дисфункція слухової труби. Основними функціями слухової труби є: вентиляційна, дренажна та захисна.

Катар середнього вуха є захворюванням, яке характеризується катаральним запаленням слизової оболонки середнього вуха, обструкцією або обтурацією слухової труби, зниженням слуху та, дуже часто, наявністю рідини в середньому вусі.

Патогенез захворювання. Існує декілька теорій розвитку катару середнього вуха.

1. Hydrops ex vacuo. В цьому випадку основним є порушення прохідності слухової труби, рухливості барабанної перетинки, блокування повітряного резерву (повітряносних клітин сосковидного відростку). Останній компонент важливий для послаблення наслідків перепаду тиску в середньому вусі.

2. Порушення миготливої функції епітелію слухової труби, що значно знижує дренажні можливості слухової труби.

3. Запальна теорія. В основі патологічного процесу лежить набряк слизової оболонки, метаплазія, десквамація її епітелію.

4. Секреторна теорія, яка основним поштовхом до розвитку захворювання вбачає порушення секреції залоз слизової оболонки середнього вуха.

Вірогідніше всього кожний з цих факторів, які розглядає та чи інша теорія, мають місце в патогенезі цього захворювання. Але в залежності від кожного конкретного випадку той чи інший фактор стає основним.

Як можливо уявити патогенез катару середнього вуха в найбільш типовому випадку? Патологія порожнини носа, приносових пазух, носоглотки (риніт, синуїт, аденоїдні розрощення) спонукають запальний процес, набряк, потовщення слизової оболонки слухової труби та порушення її прохідності. Повітря в барабанну порожнину не поступає або поступає в недостатній кількості, що призводить до зниження тиску в ній, втягування барабанної перетинки та порушення рухливості ланцюга слухових кісточок. Зменшений тиск в порожнинах середнього вуха призводить до збільшення кровонаповнення судин слизової оболонки середнього вуха, а у деяких хворих (нерідко у дітей) призводить до утворення серозного ексудату за механізмом ex vacuo. В цьому випадку розвивається ексудативний середній отит. В його генезі важливе місце має алергія.

Патоморфологічно можливе виділення двох стадій розвитку катару середнього вуха;

1) застійна стадія;

2) ексудативна стадія.

Клініка катару середнього вуха. Основними суб'єктивними проявами захворювання є зниження слуху та шум у вусі, який має низькочастотну характеристику. Звичайно ці симптоми з'являються швидко і частіше бувають однобічними. Хворі можуть скаржитись на перемінне відчуття закладання вуха та переливання в ньому рідини, що пов'язане з переміщенням ексудату в барабанній порожнині при поворотах голови. У хворих може змінюваться гострота слуху (флюктуація слуху) та інтенсивність шуму при ковтанні, чиханні, висякуванні носа або спонтанно.
трусы женские хлопок
Зрідка у хворих виникає незначний біль у вухах.

Загальний стан хворого майже не страждає.

При отоскопії барабанна перетинка має сірий або сіро-рожевий колір, втягнута, держальце молоточка здається вкороченим, латеральний його відросток різко виступає, міняється форма світлового конусу. При ексудативній формі катару середнього вуха можливе виявлення ексудату в барабанній порожнині в вигляді піни, спінених пухирців. Інколи крізь барабанну перетинку просвічує рівень рідини.

Дослідження слуху при катарі середнього вуха вказує на зниження його за типом ураження звукопровідного апарату, або басовий тип приглухуватості: 1) підвищення порогів слуху по повітряній провідності переважно в зоні низьких частот, пороги слуху по кістковій провідності не змінені; 2) висхідний напрямок кривої порогів слуху по повітряній провідності; 3) наявність кістково-повітряного інтервалу. Але слід пам'ятати, що при наявності ексудату в барабанній порожнині пороги сприйняття звуків можуть бути підвищені і по кістці, що вказує на зниження слуху за змішаним типом. В цьому випадку не буде нейросєн-сорної приглухуватості, а кісткове проведення буде порушене внаслідок блокади вікон лабіринту. Після зникнення ексудату з барабанної порожнини зникає і порушення кісткового сприйняття звуків.

Надзвичайно важливу інформацію при катарі середнього вуха ми отримуємо при імпедансометрії. Тимпанометрична крива у таких хворих зміщена вліво, в бік негативного значення шкали (тип С за Jerger). Наявність ексудату в барабанній порожнині відбивається згладженою тимпанометричною кривою, що вказує на різке зменшення піддатливості барабанної перетинки (тип В за Jerger). Це є показанням до тимпано-пункції. При адгезивному отиті тимпанометрична крива стає хвилястою.

Якщо усунути причини, які призвели до порушення прохідності слухової труби, гострий катар середнього вуха через декілька днів може закінчитися видужанням. Барабанна перетинка приймає свій нормальний вигляд, слух відновлюється. В випадку довготривалого порушення прохідності слухової труби процес може перейти в хронічну стадію з розвитком адгезивного (злипчивого) середнього отита, який характерізується утворенням рубців в барабанній порожнині, стійким зниженням слуху.

Існують порівняно рідкісні форми катару середнього вуха.

1. Ідіопатичний гематотимпанум або "синє вухо".

2. Холестеринова гранульома.

3. Чорний мастоїдіт.

Ідіопатичний гематотимпанум є результатом крововиливу в ексудат, який накопичився в барабанній порожнині. В зв'язку з перетворенням гемоглобіну в гемосидерин, ексудат має синій колір. При отоскопії ми бачимо синю барабанну перетинку. Звідси і назва цієї патології "синє вухо" або "синя барабанна перетинка".

Гемоліз еритроцитів приводить до зсідання значної кількості кришталів холестерину. Останні діють як стороннє тіло і викликаютьутворення соковитої грануляційної тканини, інфільтрованої макрофагами та фібробластами.
Продукти розпаду еритроцитів забарвлюють грануляції в коричневий колір. Ці грануляції легко кровоточать. Вони можуть накопичуватися тільки в барабанній порожнині. Такий патологічний процес має назву холестеринова, або холестеролова гранульома, вона ж "холестерома". В деяких випадках грануляції наповнюють клітини со-сковидного відростку, розвивається так званий чорний мастоїдіт (mastoiditis nigra). При цьому всі клітини сосковидного відростку заповнені грануляціями коричньового кольору з типовою гістологічною картиною холестеринової гранульоми. При рентгенологічному обстеженні скроневої кістки в таких випадках виявляються завуальовані клітини сосковидного відростка.

Лікування катару середнього вуха полягає у призначенні гіпосенсибілізуючих засобів, судинозвужуючих крапель в ніс, фізіопроцедур - синє світло, солюкс, УВЧ, ЛУЧ-2 на вуха, електрофорез в порожнину носа з хлористим кальцієм, антипстамінними препаратами та антибіотиками.

Для відновлення прохідності слухової труби здійснюють продування вух. В гострій стадії вуха продувати не слід, тому що це може призвести до занесення інфекції в порожнини середнього вуха. Продування вух здійснюється методом Політцера, а ефективність процедури контролюється шляхом вислуховування через отоскоп. В випадку неефективного продування вух за Політцером здійснюють катетерізацію слухових труб за допомогою металевого вушного катетера. Через катетер в середнє вухо можливе введення різних лікарських речовин.

Для відновлення рухливості барабанної перетинки та ланцюга слухових кісточок ефективним є пневмомасаж барабанних перетинок за допомогою лійки Зігле.

При наявності ексудату в барабанній порожнині роблять тимпано-пункцію, під час якої видаляють ексудат та промивають барабанну порожнину. Промивається барабанна порожнина стерильним фізіологічним розчином, розчином антибіотиків та кортикостероїдів. Якщо ексудат накопичується знову, тимпанопункції повторюються або здійснюється парацентез. Дітям молодших вікових груп звичайно зразу ж починають з парацентезу. Неефективність лікування тимпано-пункціями є показанням до шунтування барабанної порожнини: через парацентезний отвір дренується барабанна порожнина з допомогою невеличкої трубки, яка нагадує котушку. Через такий шунт здійснюється евакуація ексудату та аерація середнього вуха. Шунт може знаходитися в вусі до декількох місяців.

При адгезивному отиті широко використовується меатотимпанальне введення лідази або її ендауральний електрофорез.

Обов'язковою умовою ефективного лікування катару середнього вуха є санація порожнини носа, приносових пазух та глотки. Ці втручання одночасно є профілактикою переходу гострої форми катару середнього вуха в хронічну.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "КАТАР СЕРЕДНЬОГО ВУХА"
  1. ХРОНІЧНЕ ГНІЙНЕ ЗАПАЛЕННЯ СЕРЕДНЬОГО ВУХА. САНУЮЧІ ОПЕРАЦІЇ ВУХА
    ХРОНІЧНЕ ГНІЙНЕ ЗАПАЛЕННЯ СЕРЕДНЬОГО ВУХА. САНУЮЧІ ОПЕРАЦІЇ
  2. КАТАР ЖЕЛУДКА И КИШЕЧНИКА
    Катар желудка и кишечника - одно из наиболее частых заболеваний, которое развивается у кошек вследствие излишне жадного приема пищи и переполнения желудка, а также в результате кормления холодной или острой пищей. Катаральные явления возникают также под действием инфекции. Симптомы. Симптомами катара желудка и кишечника служат горячая, покрасневшая слизистая оболочка рта, теплый и сухой нос,
  3. ОТОСКЛЕРОЗ
    В основі цього захворювання знаходиться вогнищеве остеодистрофічне ураження кісткової капсули вушного лабіринта. В 1877 році Трьольч назвав це захворювання "склерозом", розглядаючи наявну нерухомість стремена як особливу форму хронічного катару середнього вуха. Термін "отосклероз" ввів в 1893 році Політцер, який вважав, що анкілоз стремені зумовлений особливим патологічним процесом в капсулі
  4. СУЧАСНА ВІКОВА СТРАТИФІКАЦІЯ ЛЮДИНИ
    Авіценна (Абу Алі Ібн Сіна), відомий лікар і мислитель Сходу, ділив життя на чотири періоди: росту (до ЗО років), молодості (до 35...40 років), зрілості (до 60 років), старості (після 60 років). Загалом, межі між окремими періодами життя в ході історії людства змінювались. Судячи з археологічних знахідок, у кам'яному та бронзовому віках люди, старші за 50 років, були рідкісним винятком. Середня
  5. Мастоїдит
    Мастоїдит - запальне захворювання кістки сосковидного відростка. Як правило, мастоїдит буває вторинним - як ускладнення гострого гнійного середнього отиту, або розвивається в результаті загострення хронічного гнійного середнього отиту. Виключно рідко буває первинний мастоїдит, тобто самостійне захворювання, яке виникло без попереднього гострого або хронічного середнього отиту. Первинно мастоїдит
  6. ГОСТРИЙ СФЕНОЇДИТ
    Ізольоване захворювання основних пазух зустрічається рідко. Запалення їх частіш за все поєднується з ураженням задніх клітин ґратчастого лабіринту. Характерними для сфеноїдиту є біль у потилиці, рідко у ділянці лоба, тім"я, скронях, підвищення температури тіла, порушення нюху, підвищена втомлюваність, іноді психічна пригніченність. При передній риноскопії визначається набряк і гіперемія
  7. ОСНОВНІ ВІДОМОСТІ ПРО ЛЮДИНУ
    На сьогодні відомо, що майже 80% організму людини - вода, і розподілена вона нерівномірно: у жирових тканинах води всього 20%, у кістках - 25, у печінці -70, у м'язах - 75, у крові - 80, у мозку - 85%. Решта компоненте в організмі припадає на білки, жири та жироподібні сполуки, мінеральні речовини, вуглеводи. Із складових елементів тіла найважливішу роль відіграють кисень, вуглець, водень і
  8. Сальмонелез
    ЭТИОЛ: Salmonella enterica, typhimurium, heidelbergii, derbi.ИСТ.: человек и разл. животн. ПУТИ: пищевой, водный, контактно-быт. (редко). П-З.: в ЖКТ - энтероцит (эндоцитозом) - собств. пласт. слиз. - эндотоксин (? прониц. кл. момебран (?цАМФ и цГМФ) и наруш нервн.-сос. аппарат кишечника) - лимфатические сос., кровь - либо локализованная форма (гастроинтестинальная), либо генерализованная
  9. О действии сочетания [времен] года
    Когда после "южной" зимы приходит "северная" весна, а за ней следует душное, влажное лето и изобилие воды, и весна сохраняет дурные соки до лета, то осенью учащается мор среди юношей и бывает много случаев ссадин и язв в кишках и длительной, неоднородной трехдневной лихорадки. Если же зима была очень сырая, то женщины, которые ожидают родов весной, выкидывают от малейшей причины, а если рожают,
  10. ТУБЕРКУЛЬОЗ
    Туберкульоз - хронічне інфекційне захворювання, збудником якого є мікобактерія туберкульозу. Захворювання викликається мікобактеріями людського або коров'ячого типу. Особливістю мікобактерій туберкульозу є їх висока стійкість до впливу хімічних та фізичних факторів: кислот, лугів, спиртів та ін. Вони тривалий час можуть зберігатись в харкотинні, в пилу, на предметах. В патогенезі
  11. ГАСТРОЭНТЕРИТ
    Гастроэнтерит это воспаление желудка и тонкого кишечника. Катаральный гастроэнтерит (катар желудка и кишечника) - развивается у кошек вследствие излишне жадного приема пищи и переполнения желудка, а также может наблюдаться при панлейкопении, сальмонеллезе, стафилококкозе, колибактериозе и некоторых других заболеваниях. Катаральные явления возникают также под действием собственной кишечной
  12. Острый профессиональный ларингит
    Заболевание возникает вследствие перенапряжения голоса или неправильной манеры голосоведения. Больные жалуются на дискомфорт в гортани и утомляемость голоса после нагрузки. При осмотре (непрямая ларингоскопия) выявляется покраснение голосовых складок, они выглядят матовыми, сухими, края складок вялые. При фонации голосовые складки смыкаются не полностью. При этом необходимо обратить внимание
  13. ИВА БЕЛАЯ - SALIX ALBA L.
    Народные названия: ветла, ива серебристая, ракита. Ботаническая характеристика. Семейство ивовые. Большое дерево высотой до 20-25 м, диаметром до 3 м, с развесистой кроной и темно-серой корой. Ветви гибкие, желто-зеленые или желто-красные, иногда длиной более 2 м. Листья ланцетные, с обеих сторон серебристо-шелковистые, реже сверху голые, на коротких (до 1 см) черешках, заостренные по краям,
  14. Профилактика нарушений голоса у лиц голосоречевых специальностей
    Лица речевых профессий, а в частности педагоги, лекторы должны соблюдать правила гигиенического и санационного характера, обеспечивающие нормальное функционирование голосового аппарата. К первым относятся закаливание организма, физические упражнения, занятия спортом, укрепляющие органы дыхания, отказ от курения и употребления алкоголя, ограничение приёма острой и солёной пищи. Нагрузка
  15. Принципи лікування ГРВЗ
    Ліжковий режим, можливе лікування вдома за умови легкого/середньо тяжкого перебігу. 2. Повноцінне харчування, дієта № 13. 3. За наявності інтоксикації - рясне питво (морс, чай, фруктові соки, мінеральна вода). При необхідності - внутрішньовенна дезінтоксикаційна терапія кристалоїдними розчинами, реосорбілактом. 4. Аскорбінова кислота, рутин в звичайних дозах. 5. Протигістамінні
загрузка...

© medbib.in.ua - Медична Бібліотека
загрузка...