Патологічна фізіологія / Оториноларингологія / Організація системи охорони здоров'я / Онкологія / Неврологія і нейрохірургія / Спадкові, генні хвороби / Шкірні та венеричні хвороби / Історія медицини / Інфекційні захворювання / Імунологія та алергологія / Гематологія / Валеологія / Інтенсивна терапія, анестезіологія та реанімація, перша допомога / Гігієна і санепідконтроль / Кардіологія / Ветеринарія / Вірусологія / Внутрішні хвороби / Акушерство і гінекологія
ГоловнаМедицинаКардіологія
« Попередня Наступна »
Крюков Н.Н., Миколаївський О.М., Поляков В.П.. Ішемічна хвороба серця (сучасні аспекти клініки, діагностики, лікування, профілактики, медичної реабілітації, експертизи): Монографія., 2010 - перейти до змісту підручника

Якість життя хворих на інфаркт міокарда

В останні роки поліпшення якості життя (ЯЖ) хворих відносять до цілей лікування і використовують для всебічної оцінки перебігу та прогнозу серцево-судинних захворювань. За визначенням ВООЗ (1996), ЯЖ - сприйняття людиною свого становища в житті в контексті культурних і ціннісних систем, в яких вони живуть, і щодо їх цілей, очікувань, стандартів та інтересів. Це - широке поняття, яке складним способом зачіпає фізичне здоров'я людини, психологічний стан, особисті вірування, соціальні зв'язки і їхні відносини до істотних умов навколишнього середовища.

Існуючі методики оцінки ЯЖ поділяють на загальні, приватні і спеціальні. Загальні опитувальники містять шкали, за допомогою яких можна оцінити загальний стан, психологічний статус, соціальну функцію і працездатність. До найбільш універсальним з них відносять WHO Quality of Life (WHOQOL-lOO), The Medical Outcomes Study 36 - Item Short-Form Health Survey (SF-36), European Quality of Life (EUROQOL), Nottingham Health Profil н ін Приватні методики служать для оцінки окремих аспектів ЯЖ, наприклад шкала Activities of Daily Living (ADL) дозволяє оцінити повсякденну активність хворих.

Спеціальні опитувальники розроблені для окремих нозологічних форм. Наприклад, ЯЖ при ІМ можна досліджувати за допомогою опитувальника Quality of Life after Myocardial Infarction (QLMI), при серцевій недостатності - Minnesota Living with Heart Failure Questionnaire. Оскільки спеціальні опитувальники сфокусовані на конкретної нозологічної формі, вони дозволяють вловити мінімальні зміни ЯЖ пацієнтів.

На ЯЖ хворих ІМ роблять більший вплив тяжкість основного і супутніх захворювань, психологічні фактори, проведене лікування (Крюков HH і співавт., 2007). Дослідження ЯЖ у хворих на ІМ (Крюков HH, Качковскнй М.А., 2005) показало, що ступінь впливу різних синдромів серцевої патології на показники ЯЖ неоднакова. Зростання з 1 до IV ФК ХСН супроводжується підвищенням сумарного балу QLM1 відповідно з 32 до 81 балів, тобто в 2,5 рази.

У хворих ІМ, не відзначається загрудинноїболю в гострому періоді захворювання. сумарний бал QLMI склав 36. У пацієнтів з щоденними важкими нападами стенокардії даний показник підвищувався в 2 рази н досягав 73 бали, засвідчуючи про значне погіршення їх ЯЖ. Найбільш виражені зміни ЯЖ обумовлені погіршенням стану психологічного статусу.

Хворі неускладненим ІМ вказують на зростання у зв'язку з проявами ХСН потреби в госпіталізації (р <0,001), тривожності (р <0,001), почуття втоми (р=0,002), матеріальних витрат на лікування (р=0,009), почуття тягаря для членів сім'ї (р=0,005).

Отримані результати дослідження вказали на значне погіршення ЯЖ хворих ІМ при ускладненому перебігу захворювання. За всіма Миннесотского опитувальника ЯЖ хворих ХСН (Minnesota Living with Heart Failure Questionnaire - MLHFQ) виявлено достовірно більш високі бали в порівнянні з контролем, що вказує на зниження рівня ЯЖ.

Разом з тим при ускладненому перебігу ІМ виражені відмінності за багатьма параметрами відзначалися і щодо показників у хворих з неускладненим ІМ.
На перший план виступили погіршення функціонального статусу: труднощі при ходьбі (р <0,001), потреба у відпочинку (р <0,001). Більш вираженими були прояви симптоматики ХСН: набряки на ногах (р <0,001), відчуття нестачі повітря (р <0,001). Наростало відчуття тривоги (р=0,003) і депресія (р=0,008). При цьому вираженість тривожних розладів досягала 2,28 ± 0,12 бала, в той час, як депресії всього 1,68 ± 0,12 бала. Це свідчить про більшу вираженості тривожних розладів у порівнянні з депресією в гострій і підгострій стадії ІМ.

Зниження показників ЯЖ у хворих з неускладненим ІМ у зв'язку з нападами стенокардії було невеликим. Це пояснюється активним проведенням антіангііальіой терапії в гострій стадії захворювання. При неускладненому перебігу ІМ сумарний бал опитувальника «Якість життя хворих на стенокардію» лише незначно відрізнявся від контролю (р=0,083). Разом з тим, у них виявлено істотне обмеження фізичних навантажень (р=0,002), порушення нічного сну (р=0,022), і відчуття тривоги через нападів стенокардії (р=0,002).

Виразність порушення ЯЖ у хворих з ускладненим перебігом ІМ була значно вище. Болі в серці значно обмежували фізичні навантаження (2,73 ± 0,14 бали), навіть порівняно з неускладненим перебігом захворювання (2,33 ± 0,12; р=0,023). Також більш істотні обмеження хворі відзначали відносно можливості ходьби і підйому по сходах (2,82 ± 0,13 бала; р=0,003).

При ускладненому перебігу ІМ сильніше турбувало відчуття браку повітря (р=0,002), підвищився рівень тривоги (р=0,038). В цілому сумарний показник ЯЖ в цій групі погіршувався в 1,2 рази (р=0,004) порівняно з показниками у хворих зі стабільним перебігом захворювання.

Рецидивуючий перебіг ІМ супроводжується явною тенденцією погіршення ЯЖ хворих. До числа важливих прогностичних показників у хворих ІМ відносять розвиток гострої серцевої недостатності (СН), яка за класифікацією Кілліпа відповідає III класу. Серцева астма та набряк легенів діагностовано у 25 пацієнтів (6%). При цьому, клінічні прояви гострої СН свідчить про виражене зниження ЯЖ хворих ІМ (малюнок 16).



Малюнок 16.

Показники якості життя по Мінесотскому опитувальником хворих з інфарктом міокарда, ускладненому гострою серцевою недостатністю

(М.Л. Качковський).

Як видно з малюнка, у хворих III класу за класифікацією Кілліпа відзначається істотне погіршення показовий ЯЖ, в порівнянні з пацієнтами 1-II класів, практично по всіх пунктах опитувальника MLHFQ. Сильно впливало на хворих зниження толерантності до фізичного навантаження: труднощі при ходьбі і підйомі по сходах (3-й пункт - 4,00 ± 0,27), утруднення при роботі по дому (4-й пункт - 3,88 ± 0,21 ) і поїздками поза домом (5 - й пункт - 3,75 ± 0,27), почуття слабкості (14-й пункт - 3,63 ± 0,27).

Значний вплив надавали тривога (19-й пункт - 3,17 ± 0,32; р=0,001 порівняно з хворими мають 1-П клас з Кілліпу) і депресія (21-й пункт - 2,33 ± 0,32; р=0,002).
Повсякденне активність за шкалою ADL у хворих ІМ з 1-II класом Кілліпа оцінювалася в 2,62 ± 0,05.

При розвитку гострої лівошлуночкової недостатності зниження активності досягало 3,42 ± 0,17 балів (р <0,001) за п'ятибальною шкалою. Розвиток серцевої астми та набряку легень призводило до достовірного погіршення (р <0,001) сумарних балів за всіма шкалами ЯЖ опитувальника ГІМ! (Малюнок 17).



Малюнок 17.

Показники якості життя хворих на інфаркт міокарда, ускладненим гострою лівошлуночковою недостатністю за шкалами опитувальника QLMI

(М.А. Качковський). Примітка: шкала Е - емоційна, шкала Ф фізична, шкала С - соціальна, шкала СМ - симптоми, шкала ОГ - обмеження. шкала УВ - впевненість, шкала СУ - самоповага, шкала ЕС - емоційний стан.

Найбільш виражене зниження ЯЖ у хворих з гострою СН було обумовлено погіршенням емоційного стану і функціональних здібностей пацієнтів і порушеннями в емоційній сфері. Днскрімінантний аналіз показав, що ХСН н стенокардія більшою мірою знижують ЯЖ хворих ІМ, ніж інші прояви серцево-судинної патології (малюнок 18).



Малюнок 18.

Порівняльна оцінка впливу серцево-судинної патології на якість життя хворих на інфаркт міокарда

(М.Л. Качковський).

Покроковий регресійний аналіз ЯЖ хворих через 2 місяці від початку розвитку ІМ дозволив виділити найбільш значущі модифікуються фактори з метою їх корекції. В якості залежного показника прийнятий сумарний показник ЯЖ за опитувальником QLMI. Високі регресійні коефіцієнти функціонального класу ХСН (13,6), стенокардії (2,7) і депресії (7,8) свідчать про їх найбільш несприятливому впливі на ЯЖ хворих ІМ.

Лікування хворих на ІМ з ХСН та / або АГ має здійснюватися із застосуванням інгібіторів АПФ, b-адреноблокаторів або їх комбінації, що сприятиме зниженню вираженості ХСН і підвищенню рівня ЯЖ. Найбільш виражений позитивний вплив на ЯЖ хворих ІМ надавало лікування супутньої депресії антидепресантом тіанептіном (коаксилом).

Динаміка рівня ЯЖ у обстежених нами хворих після ІМ мала різну спрямованість. Через 2 місяці після розвитку захворювання у 139 осіб (37%) сумарний показник опитувальника QLMI покращився, у 209 пацієнтів (55,7%) його зміни були невеликі, а у 27 осіб (7,2%) - стан ЯЖ погіршився, незважаючи на проведення адекватної медикаментозної терапії. Встановлено, що підвищення значення сумарного показника опитувальника QLMI через 2 місяці після початку ІМ є предиктором погіршення ЯЖ через один рік від початку розвитку захворювання. Дані пацієнти повинні направлятися на планову консультацію кардіохірурга для вирішення питання про проведення кардіохірургічного лікування.

« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " Якість життя хворих на інфаркт міокарда "
  1. Реферат. Інфаркт міокарда, 2010
    Введення Причини інфаркту міокарда Симптоми інфаркту міокарда Форми інфаркту Фактори розвитку інфаркту міокарда Профілактика інфаркту міокарда Вірогідність розвитку ускладнення інфаркту міокарда Ускладнення інфаркту міокарда Діагностика гострого інфаркту міокарда Невідкладна допомога при інфаркті міокарда Допомога до приїзду « Швидкої допомоги »при інфаркті міокарда Реанімувати повинен вміти
  2. ЕКГ при інфаркті міокарда
    Однією з ключових тем в електрокардіографії є ??діагностика інфаркту міокарда. Розглянемо цю найважливішу тему в наступному порядку: 1. Електрокардіографічні ознаки інфаркту міокарда. 2. Локалізація інфаркту. 3. Стадії інфаркту. 4. Різновиди інфарктів
  3. Різновиди інфарктів міокарда
    За своєю суттю інфаркти міокарда діляться на дві великі групи: великовогнищевий і дрібновогнищевий. Цей поділ орієнтоване не тільки на обсяг некротизированной м'язової маси, але і на особливості кровопостачання міокарда. {Foto98} Рис. 96. Особливості кровопостачання міокарда Харчування м'язи серця здійснюється по коронарних артеріях, анатомічно розташованим під епікардом. За
  4. інтрамуральне інфаркт міокарда
    {foto101} Рис. 99. Інтрамуральний інфаркт міокарда При цьому різновиді інфаркту істотно не змінюється вектор порушення міокарда, ізлівшійся з некротизованих клітин калій не досягає ендокарда або епікарду і не формує струмів пошкодження, здатних відобразитися на ЕКГ стрічці зміщенням сегмента S-Т. Отже, з відомих нам ЕКГ ознак інфаркту міокарда залишився
  5. Локалізація інфаркту
    Наведене вище перерахування ЕКГ ознак інфаркту міокарда дозволяє усвідомити принцип визначення його локалізації. Отже, інфаркт міокарда локалізована в тих анатомічних областях серця, у відведеннях від яких реєструються 1, 2, 3 і 5-й ознаки; 4-й ознака відіграє роль
  6. Вірогідність розвитку ускладнення інфаркту міокарда
    Інфаркт міокарда небезпечний багато в чому, своєю непередбачуваністю та ускладненнями. Розвиток ускладнень інфаркту міокарда залежить від кількох важливих факторів: 1. величини пошкодження серцевого м'яза, ніж больще за площею вражений міокард, тим виражене ускладнення; 2. локалізації зони ушкодження міокарда (передня, задня, бокова стінка лівого шлуночка та ін), в більшості випадків зустрічається
  7. великовогнищевий інфаркт
    {foto99} Рис. 97. Великовогнищевий інфаркти міокарда На наведеному малюнку видно, що реєструючий електрод А, розташований над областю трансмурального інфаркту, що не запише зубець R, оскільки вся товща міокарда загинула і вектора збудження тут немає. Електрод А зареєструє тільки патологічний зубець Q (відображення вектора протилежної стінки). У разі субепікардіальному
  8. Фактори розвитку інфаркту міокарда
    Факторами ризику розвитку інфаркту міокарда є: 1. вік, чим старше стає людина, тим ризик виникнення інфаркту у нього збільшується. 2. раніше перенесений інфаркт міокарда, особливо дрібновогнищевий, тобто НЕ-Q утворює. 3. цукровий діабет є фактором ризику розвитку інфаркту міокарда, т.к. підвищений рівень чинить додатковий згубну дію на судини серця
  9. Субендокардіальний інфаркт міокарда
    {foto100} Рис. 98. Субендокардіальний інфаркт міокарда При цьому інфаркті величина вектора збудження міокарда не змінюється, оскільки він бере початок від провідної системи шлуночків, закладеної під ендокардит, і досягає неушкодженого епікарду. Отже, перший і другий ЕКГ ознаки інфаркту відсутні. Іони калію при некрозі миокардиоцитов виливаються під ендокард, формуючи
  10. Форми інфаркту
    Крім типової, характерної для інфаркту різкою роздирає болі за грудиною, виділяють ще кілька форм інфаркту, яка може маскуватися під інші захворювання внутрішніх органів або ніяк себе не проявляти. Такі форми називають атиповими. Давайте в них Рабер. Гастрітіческій варіант інфаркту міокарда. Проявляється як виражений біль в надчеревній області і нагадує загострення
  11.  Введення
      Інфаркт міокарда - невідкладний стан, найчастіше викликане тромбозом коронарної артерії. Ризик смерті особливо дуже великий в перші 2 години від його початку і дуже швидко знижується коли пацієнт надходить у відділення реанімації і йому проводять розчинення тромбу, зване тромболізису або коронарну ангіопластику. Виділяють інфаркт міокарда з патологічним зубцем Q і без нього. Як правило,
  12.  Причини інфаркту міокарда
      Отже, про інфаркт. Найчастіше інфаркт вражає людей, які страждають від нестачі рухової активності на тлі психоемоційної перевантаження. Але «бич ХХ століття» може вразити і людей з гарною фізичною підготовкою, навіть молодих. Основними причинами, що сприяють виникненню інфаркту міокарда, є: переїдання, неправильне харчування, надлишок в їжі тваринних жирів, недостатня
  13.  Ускладнення інфаркту міокарда
      Ускладнення інфаркту міокарда переважно виникають при обширній і глибокій (трансмуральном) пошкодженні серцевого м'яза. Відомо, що інфаркт являє собою некроз (омертвіння) певної зони міокарда. При цьому м'язова тканина, з усіма притаманними їй властивостями (скоротність, збудливість, провідність і пр.), перетворюється в сполучну тканину, яка може виконувати тільки роль
  14.  Організація лікування
      Хворий інфарктом міокарда госпіталізується кардіореанімаційних бригадою Швидкої допомоги в спеціалізоване відділення. У малих містах і сільській місцевості госпіталізація здійснюється машиною Швидкої допомоги або медичним транспортом в довколишнє кардіологічне або терапевтичне відділення лікарні, що має блок інтенсивної терапії. У блоці (відділенні) інтенсивної терапії купіруються
© medbib.in.ua - Медична Бібліотека