загрузка...
« Попередня Наступна »

Історичні аспекти порушень статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями

Сьогодні до порушень статутних правил взаємовідносин відносять знущання особового складу строкової служби над товаришами по службі (маючи на увазі під цим фізичну і моральну образу). Вони переважно здійснюються у відношенні до молодих воїнів. Таке знущання називається "дідівщиною".

Поняття "глум" і "знущання" є синонімами, які позначають зле висміювання чого-небудь, образу, конкретний образливий вчинок до особистості воїна. До 1958 року цими поняттями характеризувалися викривлення дисциплінарної практики. Потім, до 1976 року, так визначалися відповідні дії будь-яких категорій військовослужбовців. Тільки в подальшому глумами і знущаннями стали називатися переважно конфлікти між військовослужбовцями різних періодів служби.

Поряд з ними, на початку 60-х років ХХ ст. почали з'являтися нові вислови: "недотримання статутних правил стосунків з підлеглими" (1967), "нестатутні дії офіцерів" (1969). Згодом ці терміни поширилися на інші категорії військовослужбовців. З'явилися фрази: "неправильні взаємини військовослужбовців старшого періоду служби і молодих воїнів" (1965), "знущання над молодими воїнами, як антистатутні, антигромадські дії відсталих елементів" (1970), а з 1976 року - "нестатутні взаємини військовослужбовців старшого періоду служби і молодих солдатів".

У 1983 році до порушень статутних правил взаємовідносин були знову віднесені викривлення дисциплінарної практики офіцерами. З 1987 року з'явилася тенденція зводити їх до знущань над товаришами по службі. З кінця 1988 року порушення статутних правил взаємовідносин все частіше стали ототожнюватися з "дідівщиною".

Історичні матеріали свідчать, що до середини 50-х років ХХ ст. у структурі порушень статутних правил взаємовідносин переважали різні прояви деспотичної влади. Але відомо, що вже з перших років існування Червоної Армії активно велася боротьба не тільки з рукоприкладством, "знущаннями" над бійцями, але й з "поганою спадщиною", зокрема, з "солдатськими присягами".

В наступні роки, приблизно до початку 60-х років, у зв'язку з поширенням у країні хуліганства і проникненням його через військовослужбовців строкової служби в армійське середовище, порушення статутних правил взаємовідносин почали доповнюватися новими тенденціями. Кількаразове різке скорочення, омолодження армії, обмеження дисциплінарних прав посадових осіб, виконання ними невластивих завдань підсилили взаємні невдоволення, викривлення дисциплінарної практики й інші негативні прояви серед усіх категорій особового складу.
трусы женские хлопок


Найбільш несприятливо позначилися масові призови до лав Збройних сил амністованих у 1953, 1955, 1957 та інших роках, а також тих, з кого була знята судимість, спец-переселенців тощо. Вони принесли в армійські підрозділи табірні, карні звички-судилища, блатні присяги ложками і черпаками. У порушеннях статутних правил взаємовідносин стали виділятися розправи над вимогливими молодшими командирами, насадження кругової поруки, звірячі побиття молодих солдатів військовослужбовцями старших періодів служби і підпорядкування їх своєму впливу. До 1957-1958 років подібне відзначалося, в основному, на гауптвахтах, а потім поширилося й у казармах.

В наступні роки порушення статутних правил взаємовідносин оформилися в різні хибні традиції для більшості підрозділів. Наприклад, це - тиск військовослужбовців старшого періоду служби на молодих солдатів (матросів) і сержантів (старшин), підпорядкування їх своєму впливу і перекладання на них частини своїх службових обов'язків.

У 80-х роках ХХ ст., у зв'язку із поширенням, спочатку застійних процесів у країні та в армії, а потім так званої "перебудови", порушення статутних правил взаємовідносин продовжували закріплюватися і загострюватися, що супроводжувалося неформальним розшаруванням підрозділів на мікрогрупи негативного спрямування, які хуліганствували, з відповідними "правами й обов'язками". Одержали поширення приховування цих негативних фактів, пристосовництво, невідповідність офіційно оприлюднених фактів реальному. Різко знизилася роль молодших командирів. На початку 90-х років порушення статутних правил взаємовідносин переважно продовжували характеризуватися такими рисами:

стійкою системою поглядів, що виражалася свого роду ідеологією "нестатуччини", яку, практично, підтримують переважна більшість військовослужбовців строкової служби (призовники евентуально очікують посягання на них і, коли зіштовхуються з ними, терплять, потім самі нерідко стають кривдниками), що сприяє живучості казармених хибних традицій;

детальною регламентацією "прав і обов'язків", виражених характерним повсякденним паразитуванням одних військовослужбовців за рахунок інших;

прихованням ряду фактів порушень статутних правил взаємовідносин практично на всіх рівнях, круговою порукою в підрозділах;

невмінням частини офіцерів, прапорщиків (мічманів) і сержантів боротися з порушеннями статутних правил взаємовідносин;

швидкістю відновлення, легкістю видозміни їх там, де вони на перший погляд, здавалося б, були викоренені.


Саме така "спадщина" дісталася Збройним силам України, які формувалися, і супроводжує, на жаль, на всіх етапах їх розбудови, реформування і розвитку.

Більшість фактів насильства серед військовослужбовців викривається лише тоді, коли вони пов'язані зі спричиненням тілесних ушкоджень і потерпілі вимушені звернутися до медичних установ за допомогою. Ці небезпечні тенденції викликають невдоволеність у суспільстві, формують недовіру до Збройних сил, створюють перешкоди процесу реформ у військовій сфері, знижують чи зводять нанівець мотивацію військової служби у призовників.

За даними соціологічного дослідження, проведеного у квітні 2000 року Головним управлінням виховної роботи Міністерства оборони України за методичної допомоги військової колегії Верховного Суду України, 49,3 % опитаних вказали на те, що під час порушення по відношенню до них статутних правил взаємовідносин поруч знаходилися військовослужбовці старших періодів служби. На присутність при цьому сержантів посилалися 29,3 %, прапорщиків - 14,7 %, офіцерів - 6,7 %. З іншого боку, кожен п'ятий респондент повідомив, що сам ображав товаришів по службі і ці факти були відомі військовослужбовцям старших періодів служби (61 % випадків), сержантам (18,6 %), прапорщикам (9 %), офіцерам (11,4 %). При цьому 44 % цих військовослужбовців зізналися, що не були покарані за вчинене. Лише 12 % повідомлень потерпілих про факти насильства стали підставою для застосування до винних заходів дисциплінарного характеру: за 0,8% повідомленнями потерпілих притягнуто до кримінальної відповідальності, а за 30,3% - все закінчилося простим обговоренням у колективі. Тому 57% повідомлень про застосоване насильство залишилося без будь-якого реагування, а реагування на решту повідомлень не можна визнати задовільними, про що відверто вказали 38% загальної кількості опитаних.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "Історичні аспекти порушень статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями"
  1. Зміст основних етапів морально-психологічного забезпечення вартової служби
    Зміст першого етапу (тривалість - перші 1,5 місяці служби). вивчення індивідуально-психічних якостей особистості молодого солдата та стану його здоров'я; психологічна підготовка військовослужбовців до ефективного виконання майбутніх завдань вартової служби; аналіз ходу адаптації військовослужбовця (соціальної, психічної, біологічної) до умов військової служби. В результаті вивчення
  2. Методика аналізу та підведення підсумків стану військової дисципліни у військовій частині та підрозділі
    Значне місце в системі роботи щодо покращення МПС-у та зміцнення військової дисципліни у військових підрозділах і частинах займає аналіз та підведення підсумків стану військової дисципліни. Ця робота спрямована на виявлення реального стану справ у підлеглих підрозділах, їх об'єктивної оцінки, визначення кращих та гірших підрозділів за станом військової дисципліни, з'ясування причин і умов, що
  3. Поняття малої групи і колективу
    Вихідним є поняття «мала група». Як у повсякденній мові, так і в літературі, ми часто стикаємося з хибним ототожненням понять «мала група» і «колектив». Отже, є потреба в чіткому розмежуванні цих понять і наповненні їх конкретним соціально-психологічним змістом. Про складність такої простої, здавалося б, проблеми свідчить як достатньо повне визначення цього поняття у західній соціальній
  4. Військовий колектив як різновид малої соціальної групи
    Військові підрозділи (відділення, взвод, рота, а інколи й батальйон) мають усі загальні ознаки, що характеризують практично будь-яку малу організовану соціальну групу. Це суспільна діяльність, загальні цілі й завдання, спілкування, певна організація, інтенсивні міжособистісні стосунки тощо. Малі соціальні групи, які функціонують у Збройних силах України, підпорядковані загальним
  5. Головні причини виникнення суїцидів
    Командирам (начальникам) і фахівцям структур виховної роботи слід добре знати основні причини, які с детермінантами суїцидальних явищ у військовому середовищі. В основному суїцидологи виділяють соціальні, індивідуально-психічні і психічні причини, що руйнують особистість та її «Я». Аналіз суїцидальних випадків серед військовослужбовців строкової служби у військах ППО за період ] 996-1998 pp.
  6. ПСИХОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ВІЙСЬКОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ
    Як свідчить історія, в усіх арміях і в усі часи військовій дисципліні надавалося велике значення. Наполеон Бонапарт, Олександр Суворов, Михайло Драгомиров вбачали у високому моральному дусі і дисциплінованості солдатів важливий чинник перемоги над ворогом. Так, Олександр Суворов наголошував, що серед багатьох якостей солдата найважливішою є його дисциплінованість, бо дисципліна - це мати
  7. Психолого-педагогічний зміст військової дисципліни
    Усвідомлення командирами (начальниками) суті військової дисципліни та її психолого-педагогічного змісту, основних показників і критеріїв оцінки с важливою передумовою формування у військовослужбовців дисциплінованості. Кожен офіцер має чітко уявити своє місце І роль у практичній діяльності зі зміцнення військової дисципліни, досконало оволодіти методикою аналізу дисциплінарної практики і стану
  8. Психологічні засади військової дисципліни
    За своїм змістом і формою психологічні засади військової дисципліни діляться на дві групи - індивідуальну і колективно-групову. Психологічні засади індивідуальної військової дисципліни: а)особистісна дисциплінованість воїна; б)забезпечення дисциплінованості підлеглого командиром; в)колективно-групова, соціально-психологічна підтримка індивідуальної дисциплінованості
  9. Зміст аналізу стану військової дисципліни
    Цей аналіз провадять особисто командири підрозділів (частин). У процесі аналізу стану військової дисципліни командир (начальник) визначає: -реальний стан справ з морально-психологічним кліматом та станом військової дисципліни в підрозділах (частині); - провідні тенденції у МГТС та військовій дисципліні; - характер порушень військової дисципліни особового складу; - категорії
  10. Психологічні аспекти порушень статутних правил взаємин між військовослужбовцями
    До порушень статутних правил взаємин між військовослужбовцями строкової служби належать глум І знущання одних з інших (під цим розуміється фізична і моральна образа), які переважно здійснюються щодо воїнів першого періоду служби. Таке знущання називається «дідовщиною». Глум І знущання - це зле висміювання чого-небудь, образа, конкретний образливий вчинок стосовно особистості воїна. До 1958 p.
  11. Тести та завдання для самоконтролю
    18-1. Зробіть психологічний аналіз проблеми самопожертви військовослужбовця своїм життям в екстремальних умовах бойової діяльності і явища порушення статутних правил взаємин між військовослужбовцями в повсякденних умовах військової служби. 18-2. Яка з нижченаведених причин порушення вимог військової дисципліни і статутних правил взаємин між військовослужбовцями є провідною? Обґрунтуйте власне
  12. Основні напрями виховної роботи в Збройних силах України
    Основними напрямками виховної роботи згідно Концепції виховної роботи в Збройних силах та інших військових формуваннях України є: МПЗ бойової і мобілізаційної готовності військ (сил), бойового чергування, бойової служби, оперативної та бойової підготовки, специфічної діяльності військових формувань; МПЗ військової дисципліни та профілактика правопорушень; інформаційно-пропагандистське
  13. Система роботи щодо зміцнення військової дисципліни
    Військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України. Вона ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов'язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі. Необхідність
  14. Форми і методи роботи керівного складу щодо МПЗ військової дисципліни
    Керівними документами передбачено конкретні форми і методи роботи керівного складу щодо МПЗ військової дисципліни. Наприклад, навчання та обмін досвідом роботи щодо практики зміцнення військової дисципліни рекомендується проводити з: сержантами 2 рази на місяць; прапорщиками - щомісячно; офіцерами підрозділів - щомісячно; командним складом військових частин - щоквартально.
  15. Аналіз дисциплінарного проступку
    В процесі аналізу стану військової дисципліни командиру підрозділу (частини) та його заступнику з виховної роботи особливу увагу необхідно приділяти вивченню правопорушень, які характерні для підрозділу (частини) або мають тенденцію до зростання. Для прийняття рішення по правопорушенням та об'єктивного їх обліку командиру необхідно кваліфікувати кожне скоєне правопорушення. Під
  16. Психолого-педагогічна характеристика системи роботи командирів (начальників) щодо профілактики порушень статутних правил взаємовідносин
    Поняття "порушення статутних правил взаємовідносин" сьогодні потребує уточнення, бо це надзвичайно негативне явище у військовому середовищі насправді є порушенням політичних, громадських і соціальних прав людини, злочином проти особистості, колективу й держави. Розуміння злочинної його природи і обґрунтування на цьому підґрунті концептуальних основ викорінення порушень статутних правил
  17. Управління морально-психологічним забезпеченням бойових дій
    Управління МПЗ здійснюється в загальній системі військового управління особисто командиром (начальником) через структури виховної роботи. Воно під час підготовки та ведення бойових дій повинно забезпечити повне використання морально-психологічного потенціалу своїх військ для виконання поставлених перед ними бойових завдань у встановлені терміни. Характер їх діяльності визначається наказами та
  18. Спілкування та діяльність
    У вітчизняній психології існують різні підходи до розуміння взаємозв'язку спілкування і діяльності. Так у працях Б.Г. Ананьева, І.С. Кона спілкування, праця і пізнання розглядаються як рівноправні різновиди діяльності. На думку О.М. Леонтьева, спілкування завжди включене у будь-яку діяльність і є її суттєвим аспектом, а сама діяльність - умовою спілкування. У багатьох працях М.С. Кагана і О.О.
загрузка...

© medbib.in.ua - Медична Бібліотека
загрузка...