ГоловнаПсихологіяВійськова психологія і педагогіка
« Попередня Наступна »
Броневицький Г. А.. Психологія управління психічними станами моряків, 2002 - перейти до змісту підручника

Дослідження впливу психічних станів на діяльність і поведінку особового складу в поході

Психічні стани виявляються в поведінці людини, в його діях і вчинках, у результатах роботи, у взаєминах. Залежно від умов діяльності їх вплив може бути різним. Однак цей взаємозв'язок не можна розуміти прямолінійно, за принципом "стимул-реакція". Вона проявляється опосередковано численними індивідуальними і соціально-психологічними факторами.

У процесі дослідження встановлено, що при визначенні ролі психічних станів у тривалих плаваннях необхідно враховувати:

- Рівень їх розвитку, ступінь усвідомленості та умови для вольового самоврядування;

- Високу ступінь їх залежності від стану справ на кораблі і об'єктивних умов походу;

- Їх відносну стійкість за періодами тривалого плавання;

- Особливості їх взаємозв'язку з психічними властивостями особи моряка;

- Їх різноманіття і певну обмеженість, обумовлену характером конкретної діяльності моряка;

У зв'язку з встановленою в процесі дослідження закономірністю перерозподілу впливу психічних станів моряків з побутовою, повсякденного життя в базі на корабельну організацію служби в тривалому плаванні воно з найбільшою силою проявляється при несенні ходових вахт, забезпеченні встановленого рівня бойової готовності зброї та технічних засобів, виконанні всіх службових обов'язків. Тому, в першу чергу, командири кораблів та підрозділів прагнуть стимулювати у підлеглих стану душевного спокою, внутрішньої впевненості в успішне вирішення бойових завдань, пильності і готовності до дій у складних і небезпечних ситуаціях

Проведене дослідження показало, що у всіх випадках, коли завдання плавання виконувалися з відмінними і хорошими оцінками, психічні стани моряків характеризувалися в основному високою активністю, відповідальністю за виконання кожним моряком своїх обов'язків. Подібна позитивна спрямованість психічних станів відзначалася незалежно від часу тривалого плавання.

Аналіз психічних станів в умовах зриву або незадовільного виконання бойових завдань показав, що в більшості психічні стану особового складу в цих випадках, як правило, мали негативну спрямованість і характеризувалися низькою активністю, байдужістю, байдужістю.

Якщо взяти всі випадки зриву навчально-бойових завдань за 100%, то на частку негативних психічних станів особового складу припадає більше 85%. Тому вони привертають до себе пильну увагу командирів кораблів і підрозділів. Але в центрі цієї уваги найчастіше виявляються не самі психічні стани моряків, а їх наслідки. Звідси - зміщення акценту з причини на наслідки, і, як результат, поверхневі, а часто і невірні рекомендації для їх подолання. Як правило, це посилення вимогливості, інтенсифікація бойового навчання, контроль за дотриманням експлуатаційних інструкцій. Корисність цих заходів не викликає сумнівів. Але застосовуватися вони повинні з урахуванням конкретної обстановки. Інакше і вони можуть викликати зворотний ефект. За даними дослідження більше 30% незадовільних оцінок за виконання бойових завдань у тривалому плаванні отримані через перевтому особового складу при підготовці до них.

Таким чином, роль психічних станів особового складу у виконанні бойових завдань полягає в тому, що вони роблять позитивний або негативний вплив на дії моряків, підвищують або знижують їх активність при виконанні функціональних обов'язків. Від них залежить рівень емоційної стійкості моряків, цілеспрямованість конкретних дій з подолання виникаючих труднощів, швидкість реакцій, чіткість і ясність прийнятих рішень, і якість їх здійснення.

У процесі дослідження здійснено аналіз причин аварійності світового торгового і військово-морських флотів, згідно якого більше 85% всіх аварій відбувається з вини людського фактора, в тому чісле72% через негативних психічних станів корабельних фахівців. При цьому встановлено, що негативні психічні стани моряків, що є причиною виникнення аварійних ситуацій, характеризують поведінку і діяльність корабельних спеціалістів не тільки в період виконання службових обов'язків, але і в інший час: на заняттях, при діях по корабельних розкладів, в побуті. Вони визначають собою всю сукупність відносин і взаємин моряків і проявляються у всіх сферах їхнього життя.

Встановлено також, що психічні стани моряків можуть не тільки провокувати, а й попереджати аварії.

У ході дослідження проаналізовано 178 випадків запобігання аварійних ситуацій, навігаційних пригод і різних несправностей механізмів. Поведінка і дії моряків при цьому свідчили, що вони перебували в стані високої активності, пильності і бойової готовності. При виникненні аварії з незалежних від людини причин подібні стани дозволяють вести успішну боротьбу за живучість корабля.

Разом з тим дослідження підтвердило, що аварійна обстановка неминуче робить сильний вплив навіть на тих воїнів, які в даний момент знаходяться в стані повної мобілізації та внутрішньої готовності до будь-яких несподіванок. З особливою силою це вплив проявляється на самому початку аварії, коли обстановка вимагає негайного переходу до рішучих дій щодо її ліквідації.
Аналіз поведінки та діяльності моряків під час аварій показує, що у багатьох з них вже в передаварійній ситуації виявляються ознаки підвищення напруженості, занепокоєння, тривоги або, навпаки, внутрішньої зібраності, зосередженості, пильності. Справа тут не в передчутті або інтуїції, а в тих змінах, які передують створенню аварійної ситуації (ускладнення умов плавання, необхідність форсованих режимів в роботі техніки і механізмів, що були в минулому, але не усунуті до кінця недоліки). У одних воно виявляється в порушенні звичного сприйняття навколишнього оточення, відволіканні уваги на другорядні, що не мають прямого відношення до боротьби за живучість корабля події та явища, уповільненні процесу мислення, відсутності чіткості в конкретних діях, в інших, навпаки, в ясності сприйняття, зосередженості уваги на найголовніші події і явища, чіткості і швидкості мислення, рішучості в діях і вчинках.

Аналіз всіх отриманих у ході дослідження даних свідчить, що підвищення психічної напруженості під час аварії, так само як і в будь-якій стресовій ситуації, в більшості випадків надає все ж таки не позитивне, а негативний вплив на дії особового складу.

У зв'язку з тим, що аварійна ситуація обов'язково супроводжується підвищенням психічної напруженості людини, її можна розглядати в якості такого явища, за яким неважко визначити ступінь психологічної підготовки екіпажу корабля до боротьби за живучість. Отже, успішна боротьба з негативним впливом психічної напруженості на поведінку і діяльність особового складу можлива лише шляхом попередньої психологічної підготовки.

Слід зазначити, що психологічна підготовленість як основна умова зменшення негативного впливу психічної напруженості в аварійній ситуації вимагає спеціальної і цілеспрямованої роботи з її формування. Вона не може виникнути сама по собі в процесі повсякденних тренувань і навчань з боротьби за живучість. Більш того, навчання та тренування, що проводяться без урахування вимог психологічної підготовки, можуть створити передумови посилення психологічної напруженості і її ще більш негативного впливу в разі, якщо вся увага при їх проведенні звертається лише на імітацію труднощів, але беруться до поля зору можливості їх успішного подолання .

Аналіз фізіологічних особливостей при несенні корабельної вахти дозволив визначити роль психічних станів моряків у виконанні ними своїх обов'язків на вахті. Однак характеристика цих особливостей ускладнена тим, що умови несення вахти на різних кораблях і бойових постах, хоча і мають багато спільного, все ж істотно розрізняються.

Проте, за своїм змістом діяльність вахтового фахівця на будь-якому кораблі визначається такими типовими, загальними для всіх обставинами, які дозволяють розглядати її в узагальненому вигляді. З цією метою в процесі дослідження виділено чотири основних положення, характерних для несення вахти на будь-якому кораблі: суворе розклад по часу (як правило, двічі протягом доби по 4 години); постійне виконання одних і тих же обов'язків (в основному операторського змісту); високі вимоги до інтелектуальної та емоційної сфер особистості; особиста відповідальність за виконання функціональних обов'язків.

Облік цих основних положень має велике значення для правильного визначення тих факторів, які можуть чинити істотний вплив на стан кори великих півкуль головного мозку і, отже, на психічні стани вахтових фахівців у різних умовах несення вахти. Але особливе значення в цьому відношенні мають ті фактори, які визначаються самим характером діяльності моряків на вахті, що є за змістом операторської.

Найважливішим чинником є ??особиста відповідальність вахтового фахівця за свої дії і вчинки. Залежно від психічного стану моряка на вахті почуття відповідальності може стимулювати його діяльність, а може і сковувати її.

Слід мати також на увазі, що почуття відповідальності вахтового фахівця, представляючи собою позитивний мотив діяльності, може по-різному обумовлювати його переживання і відносини. Залежно від конкретної обстановки воно може виявлятися в особливій зосередженості і пильності воїна або, навпаки, в рассредоточенности і неуважності.

Оцінюючи роль психічних станів в період несення вахти, слід виходити з відомого положення І. П. Павлова про те, що одні й ті ж подразники можуть викликати різні стани кори головного мозку. Серед них особливо важливо враховувати ті подразники, які діють постійно, як би в одну точку.

"Довбання в одну клітку", тобто постійний вплив одних і тих же подразників при одноманітною, що виключає активні фізичні руху діяльності, збільшує можливість виникнення напівсонних (дрімотна) станів організму у багатьох корабельних фахівців при несенні вахти. На деяких бойових постах (гідроакустичні, радіолокаційні, управлінські і т. п.) в результаті такого "довбання" вахтовий фахівець змушений під час всієї вахти докладати чималих внутрішні зусилля, щоб подолати цей стан.


Негативний вплив обстановки на самопочуття моряків особливо помітно при несенні нічних вахт. Проведений аналіз показав, що при оцінці психічних станів особового складу на вахті, крім впливу монотонії і одноманітності необхідно також враховувати умови розміщення бойових постів, мікроклімат в корабельних приміщеннях, газовий склад повітря, сторонні шуми.

У процесі виконання обов'язків на вахті працездатність моряка не залишається незмінною. Загальна спрямованість цих змін досить повно вивчена і науково обгрунтована. Якщо врахувати, що психічні стани моряків на вахті в основному виражаються у дієздатності (хоча, звичайно ж, поняття дієздатності значно ширше, тому що включає всі психологічні можливості людини) можна сказати, що саме вони роблять безпосередній вплив на продуктивність конкретної роботи.

Встановлено, що від психічних станів готовності до вахти залежить не тільки загальна працездатність, а й дієздатність, і динаміка втоми у процесі всієї вахти. Ця динаміка має свої етапи, фази і періоди, облік яких допомагає правильно планувати заходи з підготовки до вахти, визначати її оптимальну тривалість і здійснювати заходи щодо підвищення її ефективності.

Таким чином психічні стани моряків можуть надавати позитивний або негативний вплив на якість несення корабельної вахти. Особливе значення має облік фізіологічних особливостей діяльності вахтового фахівця, умов розвитку тих чи інших станів кори великих півкуль головного мозку, характеру впливу різних подразників, можливостей протікання збудливо-гальмівного процесу. Керуючись загальними закономірностями зміни працездатності та дієздатності моряків по окремих етапах, фазах і періодам несення вахти, командири мають великі можливості для запобігання негативного впливу втоми, для мобілізації внутрішніх сил воїнів на подолання труднощів шляхом формування у них позитивних психічних станів.

З точки зору залежності дисципліни від психічних станів особового складу встановлено, що в тривалому плаванні змінюється сама оцінка поведінки людини. Його дисциплінованість визначається не за мірками і категоріям, прийнятим березі. Основою для оцінки діяльності кожного моряка та екіпажу в цілому тут є успішне вирішення завдань, що стоять перед кораблем, безаварійна робота техніки і механізмів, підтримка високої боєготовності зброї. Тому вимоги до особового складу пред'являються, насамперед, по колу функціональних службових обов'язків. Оцінка поведінки моряка в поході, його дисциплінованість визначається головним чином по відношенню до виконання бойових і повсякденних розкладів, несення вахт, дотриманню корабельних правил.

Похідна обстановка і специфіка розв'язуваних кораблем завдань впливає на психіку моряка, викликаючи в нього певні думки, почуття, переживання і стани, які проявляються в дисциплінованому або недисциплінованому поведінці. При аналізі цієї залежності тільки лише за характеристикою психічних станів, виділялися наступні відносно самостійні періоди тривалого плавання, які вимагають спеціального обліку і пильної уваги.

  Перший період - початок походу. Відповідно до статистики по дисциплінарної практиці саме в цей час на кораблях здійснюється найбільша кількість проступків. В основному вони пов'язані з упущеннями особового складу при несенні вахт і неправильними діями по корабельних розкладів. Неабиякою мірою це обумовлено складними психічними станами особового складу, які формуються в процесі адаптації організму до умов походу і так званої ломки базового динамічного стереотипу.

  Другий період настає, коли психічні стани стабілізуються на певному рівні оптимальної активності, необхідної для успішного вирішення завдань плавання. Військовий порядок, організованість, дисципліна в цей час, як правило, знаходяться на високому рівні. Окремі вчинки моряків стають рідкісним явищем, якщо вони трапляються, то викликають гостру реакцію не тільки з боку командування, а й корабельної громадськості. Аналіз показує, що порушення дисципліни в цей час в основному відбуваються на тих бойових постах, де діяльність моряків носить операторський характер, відрізняється монотонністю і одноманітністю.

  У кожному тривалому плаванні особовий склад переживає періоди найвищої психологічної напруженості. У цей час у багатьох моряків можуть виникати важкі психічні стани, які нерідко виявляються у поведінці у вигляді порушення корабельних правил, статутних взаємовідносин та інших вимог військової дисципліни.

  Великою своєрідністю відрізняються психічні стани моряків на заключному етапі плаванні, що також відбивається на рівні дисципліни в екіпажі. Як показують дослідження, більшість з них відбувається через зниження пильності, а також на грунті самозаспокоєння і втоми. 
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
 Інформація, релевантна "Дослідження впливу психічних станів на діяльність і поведінку особового складу в поході"
  1.  ОРИГІНАЛЬНІ студентський реферат
      дослідження дають пояснення багатьом цілющим властивостям води. Вода виражається простою формулою Н2О. Але насправді вода - не така проста речовина. Вона являє собою суміш молекул з різним вмістом атомів кисню і водню. Сполуки кисню і водню у воді різноманітні і складні: це НОН - «гідрохлорид» («суха вода» або пара), НОН2 - «дигидрохлорид» (природна вода),
  2.  Психологічна характеристика військово-польового побуту
      дослідженнях дозволяють виділити наступні психологічні функції військово-польового побуту: 1. Потребностная функція полягає в здатності побуту задовольняти життєво важливі матеріальні і духовні потреби учасників бойових дій. Візьмемо за основу для аналізу теорію ієрархії потреб А. Маслоу1. Він запропонував всі людські потреби розташувати на п'яти зростаючих
  3.  Структура військово-психологічних знань в ХVII - ХVIII століттях
      досліджень можливості людини, меж його станів і працездатності в різних умовах морської діяльності; спостереження за іншими народами, їх традиціями і звичаями дозволяли робити висновки про національні особливості людей, їх побуту і культури, що сприяло створенню бази даних для розвитку етнопсихології в Росії; все накопичене давало можливість усвідомити психологічну
  4.  Додаток № 5 Методи соціально-психологічного вивчення особистості
      дослідження особистісних особливостей військовослужбовця. Предметом вивчення повинні стати: - соціальне походження, приналежність до певної етнічної групи, територіальної спільності (село, невеликий, великий чи середній місто), професійної категорії і т.д.; - особливості безпосереднього соціального оточення - в сім'ї, школі, виробничому колективі, серед
  5.  Передмова
      дослідженням прикладного характеру, які спрямовані на вирішення цих проблем, в тому числі і в галузі педагогіки та психології. Тому можна очікувати, що книга відомого флотського психолога з управління психічними станами моряків не залишиться непоміченою. Але все-таки головна значимість цієї книги полягає в тому, що в не розглядається, аналізується і визначається вплив
  6.  Фізіологічні основи психічних станів
      дослідженнях фізіології вищої нервової діяльності. Відповідна реакція організму здійснюється в результаті безумовних і умовних рефлексів. Проте організм реагує не на всякі впливу. Залежно від того чи іншого психічного стану людина може ніяк не реагувати навіть на дуже сильні подразники або, навпаки, проявляти бурхливу реакцію на слабкий вплив. «При
  7.  Обгрунтування концепції психічних станів військових моряків
      дослідження, в основу якого було покладено їх визначення як щодо самостійного і стійкого психічного явища, що свідчить про рівень життєвої активності людини, її ставленні до навколишнього світу, до інших людей, до колективу, суспільству, своїх обов'язків і суспільним вимогам. При цьому враховувалося, що «Психічні стану - це область суб'єктивного відображення
  8.  Вплив психічних станів моряків на виконання екіпажем корабля бойових завдань у тривалому плаванні
      дослідження та узагальнення досвіду тривалих плавань кораблів показують, що у всіх випадках, коли навчально-бойові завдання виконалися з відмінними і хорошими оцінками, психічні стану більшості особового складу характеризувалися в основному високою активністю, відповідальністю за виконання кожним воїном своїх обов'язків по бойовим і повсякденним розкладами, бадьорістю, оптимізмом,
  9.  Психічні стану екіпажу і військова дисципліна на кораблі
      дослідження, більшість з них відбувається через зниження пильності, а також на грунті самозаспокоєння і втоми. Тому підтримка у моряків стану високої пильності, посилення відповідальності за успішне завершення тривалого плавання мають велике значення в роботі з попередження дисциплінарних проступків. Психологічний аналіз причинногообумовленості порушень
  10.  Умови походу і психічні стани моряків
      досліджень, присвячених психічним станам, переконливо обгрунтовується їх залежність від якостей і властивостей особистості людини, її світогляду, духовної орієнтації, патріотичної свідомості, етичних засад [100,132, 199,182]. «Жодне психічне явище, - підкреслює К.К. Платонов, - будь то процес, стан або властивість особистості, що виявляється в діяльності, і сама ця
  11.  Відображення в психічних станах моряків особливостей служби на основних класах і типах кораблів
      вплив на психічні стани моряків надають особливості служби на тих чи інших кораблях, бойове призначення яких диктується необхідністю захисту державних інтересів Батьківщини. Сам факт особистої участі у вирішенні цих завдань має на людину певний мобілізуючий вплив, активізує всі внутрішні сили, створює сприятливу основу для прояву патріотичних почуттів,
  12.  Індивідуальне своєрідність і типовість психічних станів моряків в поході
      дослідження динаміки психічних станів у особового складу надводного корабля. У ході дослідження, явно виражені психічні стани фіксувалися щодня і враховувалися по окремих групах (позитивні і негативні) щомісяця. Узагальнені кількісні дані представлені в Таблиці № 1. Таблиця № 1 Таблиця № 1 дозволяє більш повно судити про співвідношення позитивних і
  13.  Психологічні особливості корабельного екіпажу
      дослідження та управління колективними психічними станами корабельного екіпажу. Класифікація індивідуальних психічних станів запропонована Н.Д. Левітовим, А.Г. Ковальовим і докладно розглянута Ю.Є. Сосновікова. Однак до характеристики колективних психічних станів вона непридатна, бо побудована або на базі станів вищої нервової діяльності людини (А.Г. Ковальов), або на
  14.  Специфіка психічних станів корабельних підрозділів
      дослідження. Аналіз показав, що на підводних човнах колективні психічні стани бойових частин і служб суттєвої різниці між собою не мають. Так само як і інші, соціально-психологічні явища, вони в основному породжуються спільними для всього екіпажу причинами. Незначні коливання, виявлені на деяких кораблях, при уважному вивченні пояснювалися суто суб'єктивними
  15.  Специфіка психологічної підготовки моряків до походу
      дослідженнях управлінської діяльності основна увага приділяється вирішенню найбільш загальних питань керівництва боєм (операцією), де особовий склад виступає як гранично узагальненій категорії як об'єкт управління. Багато військових вчені, а також командири, фахівці штабів і управлінь різних посадових категорій, вирішуючи завдання подальшого поліпшення військового управління, поряд з
  16.  Практичні рекомендації командирам корабельних підрозділів
      дослідженням встановлено, що в умовах тривалого плавання для цього найкраще використовувати такі методи: - систематичне спостереження за службовою діяльністю підлеглих, їх повсякденною поведінкою в різній обстановці, при виконанні своїх функціональних обов'язків по всіх корабельним розкладами, особливо в складних (стресових) ситуаціях, а також в позаслужбовий час;
© medbib.in.ua - Медична Бібліотека