Патологічна фізіологія / Оториноларингологія / Організація системи охорони здоров'я / Онкологія / Неврологія і нейрохірургія / Спадкові, генні хвороби / Шкірні та венеричні хвороби / Історія медицини / Інфекційні захворювання / Імунологія та алергологія / Гематологія / Валеологія / Інтенсивна терапія, анестезіологія та реанімація, перша допомога / Гігієна і санепідконтроль / Кардіологія / Ветеринарія / Вірусологія / Внутрішні хвороби / Акушерство і гінекологія
ГоловнаМедицинаОрганізація системи охорони здоров'я
« Попередня Наступна »
Дьяченко В.Г.. Якість в сучасній медицині, 2007 - перейти до змісту підручника

Індустріальна модель управління якістю медичних послуг - реальність чи утопія?

Індустріальна модель управління КМП, орієнтована на загальне і безперервне підвищення якості, взята з досвіду економічно розвинених країн, поки не знаходить широкого застосування у вітчизняній медицині. Всі розуміють, що «підвищувати якість медичної допомоги необхідно», але як це зробити і якими силами поки невідомо. Пов'язано це насамперед з недостатньою підготовкою з цих питань менеджерів вищої ланки і керівників медичних установ як державного, так і недержавного сектора. Тому більшість з них із завидною завзятістю стверджують, що медицина - це, насамперед, мистецтво, а в сфері мистецтва вимір якісних параметрів неприйнятно, а вже тим більше управління якістю процесів надання медичної допомоги.

Індустріальні методи управління якістю в медицині

Індустріальні методи менеджменту якістю медичної допомоги являють собою адаптовану до охорони здоров'я модель безперервного підвищення якості, розроблену W. E. Deming, який у своїй книзі «Вихід з кризи» сформулював основоположні принципи управління. Модель безперервного підвищення якості в медицині отримала назву індустріальної (Назаренко Г.І. з співавт., 2003, Sommer C. et al, 1995). Її теоретичні положення закладені в класичній роботі A. Donabedian («The Seven Pillars of Quality»), який бачив в основі управління якістю органічний взаємозв'язок структури, процесу і результату, беручи до уваги, що керувати результатом можна тільки вдосконалюючи основні технологічні (лікувально-діагностичні) процеси в установі. Сьогодні це визнано більшістю зарубіжних вчених (Banks NJ et al, 1995, Licciardone JC, 1997, McGivney WT et al, 1998, Meng YY et al, 1997, Nash IS et al, 1997) і в набагато меншому ступені у нас в країні ( Линденбратен А.Л. з співавт., 1997; Тогунов І.А., 2000; Кучеренко В.З. з співавт., 2002; Вялков А.І. з співавт., 2003).

Стенлі Тіллінгаст вважав, що сьогодні можна виділити чотири основні характеристики індустріальної моделі управління якістю:

- орієнтація на безперервне підвищення якості;

- в основі управління якістю лежить управління процесами;

- тотальний менеджмент якістю реалізується на основі принципів корпоративної культури;

- відмова від зовнішнього контролю на користь самоконтролю виконавців процесів.

Безперервне підвищення якості виключає орієнтацію на жорсткі стандарти і фіксовані показники якості, які є тимчасовим орієнтиром, при досягненні якого відразу ж готується питання про його можливе зміщення в кращу сторону. Слід зазначити, що стандартизація медичних послуг у вітчизняній охороні здоров'я розвивається досить активно, а система стандартизації відкрита для всіх.

Сьогодні робота за принципом «нуль дефектів» лежить в основі безперервного вдосконалення і прийнята на озброєння всіма провідними промисловими організаціями і розглядається як один з пріоритетних напрямків в організації медичної допомоги (Назаренко Г.І., з співавт . 2003). У відомій роботі J. Juran («Juran of Planning for Quality», 1988) сказано, що «немає ніякого сенсу орієнтуватися на стандарти, якщо вони не забезпечують лідерства в області якості». Стандарт повинен розроблятися професіоналами під керівництвом адміністрації установи і бути грунтованих не на інтуїції, а на суто наукових, доведених у мультіцентрових рандомізованих дослідженнях.

Другим ключовим елементом індустріальної моделі управління якістю медичної допомоги є процесний аналіз, який передбачає ідентифікацію, проектування процесів з подальшим їх безперервним вдосконаленням (Meng YY et al, 1997). При цьому в основі управління результатом лежить цикл дій, спрямований на максимальне зниження частоти відхилень у ключових процесах, гарантує досягнення кращого з максимально можливих науково обгрунтованих результатів (Ellenberg DB, 1996, Ellrodt AG et al, 1997, Gladki I., 1995).

У медичному закладі можна виділити кілька груп процесів: процеси лікування, діагностики, забезпечення та ін При цьому процеси діагностики та лікування є провідними, навколо яких концентруються всі інші. Ідентифікацію процесів повинні проводити фахівці кожного з підрозділів ЛПУ. Моніторування процесів з урахуванням розроблених моделей вимагає наявності об'єктивних, чутливих специфічних і клінічно обгрунтованих індикаторів якості, що дозволяють на ранніх етапах виявити можливі відхилення від технології (Licciardone JC, 1997, Mayer-Oakes SA et al, 1997, McGivney WT et al, 1998). З цією метою запропоновано використовувати такі з них: повторні госпіталізації протягом першого місяця після виписки, реопераций протягом першого терміну госпіталізації, важкі ускладнення, ефективність лікування (Malcangi U. et al., 1996, Humzah MD et al., 1997).

Проектування процесів передбачає їх моделювання для досягнення конкретно означеного результату. Звичайно, в ідеальному варіанті розробки ідеології управління якістю в медицині слід було б займатися моделюванням процесів надання медичної допомоги в умовах реального конвеєра з виробництва медичних послуг. Однак розширення використання в клініці складних фізичних та хімічних технологій, що вимагають наявності у персоналу високих професійних навичок, обмежує ці процеси і стимулює застосування методів імітаційного моделювання.

Застосування імітаційного моделювання

Коли ми намагаємося займатися процесним аналізом в ЛПУ з подальшим виходом на планування експерименту і прийняття управлінських рішень, то завжди натрапляємо на одну і ту ж проблему розробки та апробації моделі управління процесів забезпечення КМП в умовах реального функціонування ЛПУ. Одна з важливих особливостей управління якістю виробництва медичних послуг - принципова неможливість проведення реальних робіт з управління КМП до завершення експерименту. Можливим виходом є використання імітаційних моделей. Суть методу імітаційного моделювання полягає в побудові так званої імітаційної моделі досліджуваного ЛПУ або його підрозділу і цілеспрямованому експериментуванні з розробляється моделлю управління для отримання відповідей на ті чи інші питання. Говорячи про метод імітаційного моделювання, як правило, мають на увазі метод, орієнтований на застосування обчислювальної техніки, хоча в принципі можуть використовуватися будь-які засоби, включаючи аркуш паперу й олівець.

Інший важливий аспект - використання імітаційних моделей у процесі експлуатації інформаційних технологій управління для прийняття управлінських рішень по якості. Такі моделі створюються в процесі проектування, щоб їх можна було безперервно модернізувати і коректувати відповідно до умов, що змінюються роботи користувачів. Ці ж моделі можуть бути використані для навчання персоналу ЛПУ перед введенням в дію розроблених технологій в експлуатацію або для проведення ділових ігор.

Принципові можливості методу імітаційного моделювання вельми великі, він дозволяє при необхідності досліджувати системи будь-якої складності і призначення з будь-яким ступенем деталізації. Обмеженнями є лише потужність використовуваної ПЕОМ і трудомісткість підготовки складного комплексу програм. Методи імітаційного моделювання розвиваються в основному в напрямку дослідження ступеня подібності імітаційних моделей реальним системам і розробки типових методів і прийомів створення імітаційних моделей.

Імітаційне моделювання в медицині використовується в основному за наступними напрямками:

- при дослідженні складних внутрішніх та зовнішніх взаємодій ЛПУ з метою оптимізації їх функціонування. Для цього на моделі ЛПУ вивчають закономірності взаємозв'язку змінних, вносять в модель ЛПУ зміни і спостерігають їх вплив на поведінку системи виробництва медичних послуг;

- для прогнозування поведінки ЛПУ в майбутньому на основі моделювання розвитку самого ЛПУ і його зовнішнього середовища;

- з метою навчання персоналу ЛПУ, яке може бути двох типів:

o перший тип - індивідуальне навчання оператора, керуючого якимсь технологічним процесом або медичною апаратурою;

o другий тип - навчання групи персоналу, що здійснює колективне управління складним об'єктом з виробництва медичних послуг.


У першому випадку модель орієнтована на тренування психофізіологічних характеристик лікаря або медичної сестри, тому моделі називаються тренажерами. Моделі другого типу набагато складніше. Вони описують деякі аспекти функціонування ЛПУ чи установи і орієнтовані на видачу техніко-економічних та інших характеристик при впливі на вхідні параметри керуючої системи (частіше за все не окремої людини, а групи людей, що виконують різні функції управління).

Як приклад застосування в охороні здоров'я регіону імітаційного моделювання слід навести результати закінченої теми НДДКР, де розглядалися питання забезпечення якості та доступності ортопедичними стоматологічними послугами населення Хабаровського краю. У цьому проекті авторами відзначається, що в регіоні спостерігається неухильне зростання рівня числа пацієнтів з патологією пародонту і запущених форм карієсу, що призводить до втрати зубів і формує контингенти пацієнтів гостро потребують протезування зубів. У зв'язку з вищевказаним, мається гостра необхідність наявності об'єктивної оцінки моделі переходу на нові організаційні та медичні технології з метою гарантованого поліпшення якості і ступеня задоволеності населення краю ортопедичними стоматологічними послугами.

У зв'язку з цим в рамках виконання проекту «Розробка нових підходів до прогнозування та діагностиці запальних захворювань пародонту та їх впровадження в клінічну стоматологію» реалізовано кілька завдань, пов'язаних з реабілітацією пацієнтів у термінальній стадії пародонтиту, коли потрібно відновлення функції втрачених в ході перебігу захворювання зубів. До них віднесені:

- оцінка забезпеченості літнього населення Хабаровського краю стоматологічною допомогою;

- обгрунтування організації нової високопродуктивної лінії з виробництва знімних зубних протезів, проведення розрахунків з виробництва зубних протезів на основі нових технологій та порівняльного аналізу з існуючим виробництвом;

- оцінка потреб Хабаровського краю в нових технологічних лініях для протезування літніх людей;

- розробка пропозицій щодо розвитку нових технологій протезування в Хабаровському краї на перспективу.

Впровадження розроблених в рамках проекту пропозицій дозволить перевести одну з галузей регіональної стоматології на сучасні технології виробництва послуг, що забезпечить з одного боку - зростання продуктивності праці в ЛПУ стоматологічного профілю, а з іншого - споживачів послуг високоякісними зубними протезами.

Основною ідеєю аналізованого проекту є заміна існуючої технології індивідуального, трудомісткого і дорогого виготовлення протезів (знімних і незнімних) на технології конвеєрного типу, що використовують машини точного лиття, нові матеріали, що збільшують продуктивність праці в кілька разів.

Розрахунки техніко-економічних показників лінії з виробництва протезів проведені на основі використання модельного комплексу «Project Expert - 6», який враховує вимоги ЮНІДО (Організація промислового розвитку ООН) при формуванні структури витрат, доходів, податків, показників ефективності проекту. Тривалість проекту 9 років (108 міс.). Розрахунки за програмою «Project Expert» проводяться в автоматичному режимі з помісячними розрахунками та відповідним помісячним дисконтированием, нарахуванням відсотків, податків, формуванням потоку готівки, тому вони більш точно відображають рух коштів і показників у порівнянні з більшістю методів звичайного ручного рахунку.

Стратегія проекту. При аналізі інвестиційного проекту базовою стратегією обрана так звана «стратегія ніші», яка грунтується на тому, що концентрація зусиль на строго певній ділянці набагато ефективніше, ніж дії на широкому конкурентному полі. Продукція, що виготовляється (знімні і незнімні зубні протези) на основі потокового виробництва щодо пропонованого проекту на даний час не має конкурентів не тільки на ринку Далекого Сходу, але і в центральній частині Росії. У той же час на ринку стоматологічних послуг пропонує свою продукцію безліч суб'єктів, які в будь-який момент можуть підвищити рівень конкуренції. Так, наприклад, в Хабаровському краї на початку 2007 року функціонувало понад 120 ліцензованих стоматологічних установ, серед яких менше половини представлені державними і муніципальними установами, а решта - приватними організаціями та підприємцями.

Незважаючи на те, що в останнє десятиліття у світовій практиці в технологіях виготовлення різних конструкцій зубних протезів досягнутий значний прогрес, на Далекому Сході Росії до 90% протезів виготовляється за відсталим технологіям (окремі конструкційні елементи металевих частин зубних протезів виготовляють за технологіями штампування з подальшим з'єднанням їх між собою методом пайки за допомогою спеціальних припоїв), що не може гарантувати прийнятного навіть для вітчизняних споживачів рівня якості.

  У світовій практиці багато десятиліть тому на зміну паяним прийшли суцільнолиті конструкції зубних протезів. При цьому стоматологічне лиття займає провідне місце і складає «левову частку» в обсязі технологій виготовлення бюгельних і мостовидних протезів, мікропротезів, пластинкових протезів з металевими базисами, щелепно-лицевих і ортодонтичних апаратів, а також інших металевих пристосувань до зубних протезів.

  Впровадження ливарного виробництва в стоматології дозволяє річний трудомісткий без гарантій якості процес «виклепиванія» металевих коронок замінити високою механізацією. Природно, це призведе до зміни всього технологічного циклу. Разом з тим це дозволяє отримати значний економічний ефект, а, головне, забезпечити високу якість виготовлення зубних протезів і тим самим значно поліпшити надання стоматологічної допомоги населенню.

  Продукція пропонованого проекту розрахована на споживачів Хабаровського краю. Дана стратегія робить акцент на обмеженій групі споживачів - населенні похилого віку, що має право на пільгове зубне протезування.

  Стратегія розвитку проекту передбачає модель вдосконалення якості продукції і зростання залучення потенційних споживачів. Незважаючи на те, що за проектом чисельність споживачів визначається Регіональним реєстром громадян, які мають право на пільгове зубопротезування, продукція нових ліній з виробництва зубних протезів може зацікавити ряд потенційних споживачів у силу нових якісних характеристик (біосумісності, збільшення терміну служби і т.д.).

  На думку авторів проекту, імітаційне моделювання організації двох ліній виробництва протезів (знімні і незнімні) з високим ступенем достовірності дозволяє очікувати значний рівень рентабельності інвестицій у даний проект. Якщо розглядати в якості інвестора Уряд Хабаровського краю, то отримується прибуток від виробництва трансформується в економію бюджетних коштів. Якщо інвестором виступатиме приватний капітал, то період покриття початкових інвестицій за рахунок чистого грошового потоку буде незначним. Але найголовніше, в осяжному майбутньому можна чекати значне підвищення якості зубних протезів для населення регіону.

  Макетування проектованої технології виробництва медичних послуг і відповідної частини керованого об'єкта здійснюється з метою перевірки передбачуваних проектних рішень щодо забезпечення якості. Воно дозволяє в найбільш наочною і зрозумілій формі продемонструвати роботу майбутньої технології управління якістю виробництва ортопедичних стоматологічних послуг, що сприяє виробленню консенсусу проектних рішень.

  Реалізація ідеології індустріальної моделі управління КМП формується на основі єдиного для розробників моделі, виконавців і споживачів медичних послуг визначення якості медичної допомоги.
 При цьому під якістю медичної допомоги розуміють ступінь відповідності її результату найкращому з науково прогнозованих. Індустріальні методи сьогодні в більшості країн є еталоном управління якістю в медицині. Індустріальна модель управління якістю медичної допомоги є окремим випадком моделі безперервного підвищення якості і за аналогією з промисловим виробництвом передбачає управління результатом шляхом вдосконалення технології лікувально - діагностичного процесу.

  Її основу складають: процесний аналіз, орієнтація на безперервне вдосконалення позначених процесів, залучення до управління всього персоналу, поступова відмова від масового інспекційного контролю на користь контролю технології робіт з боку виконавців та стратегічне планування з урахуванням майбутніх потреб населення в характері й обсязі медичної допомоги. Ефективність індустріальної моделі управління пов'язана з мінімізацією вартості медичних послуг, прогресивним збільшенням клінічної результативності лікування та доступності медичної допомоги для населення.

  Будучи найбільш складною для соціального сприйняття і вимагає відповідної організаційно - методичної бази, індустріальна модель управління якістю медичної допомоги може бути впроваджена лише за наявності певних умов, зокрема, готовності персоналу і адміністрації до впровадження нових методів управління якістю виробництва медичних послуг, готовності організації лікувально - діагностичного процесу в цілому та стану матеріально - технічної бази ЛПЗ зокрема.

  Від історії до сучасних моделей управління якістю

  Сьогодні важливо відзначити, що ідеї та погляди провідних учених минулих років в області управлінням якості продукції в даний час вивчаються і застосовуються у вітчизняній охороні здоров'я. Можна простежити зв'язок між їх працями і такими історичними і сучасними іменами, більш відомими в колах, що займаються підвищенням якості обслуговування в охороні здоров'я, як, наприклад, Ф. Найтінгейл, Н.І. Пирогов, Е. Кодмен і А. Донабедіан.

  Наприклад, поряд з особистим прикладом якісного керівництва госпіталем під час Кримської війни, продемонстрованим Флоренс Найтінгейл, застосування нею графічних наочних посібників для навчання та мобілізації коштів для поліпшення медичного обслуговування поранених, дозволяє оцінити роль лідерів у наскрізному поліпшенні якості в сучасних лікарнях та інших закладах охорони здоров'я . Паралельно оригінальні для свого часу принципи управління технологіями надання медичної допомоги пораненим були розроблені знаменитим вітчизняним хірургом М.І. Пироговим під час ведення бойових дій в Кримській 1854-1855 рр.., Франко-прусської і російсько-турецької війни 1877-1878 рр.. Цим він заклав основу в розробку і реалізацію сучасної моделі управління якістю. Микола Іванович Пирогов вперше обгрунтував важливість діяльності лікарів-адміністраторів. Модель управління якістю, запропонована ще в XIX столітті нашим знаменитим співвітчизником, включала «сортування» і «етапність» надання медичної допомоги, профілактику інфікування ран і багато іншого.

  Зосередження Е. Кодменом в наступні роки уваги на системі організаційної звітності за якістю та необхідності прийняття вищим керівництвом та управлінськими відділами на себе відповідних обов'язків з оцінки та покращення якості підтверджує той факт, що відповідальність за поліпшення якості не може бути передоручена якоїсь спеціальної комісії в ЛПУ. Е. Кодмен закликає нас також зосередитися на причинах неадекватних результатів лікування, що вкорінені в минулому; він запрошує нас дослідити весь процес лікування і збої в цьому процесі, що призводять до негативного результату. Далі, він вказує, що контроль витрат і ефективність є найважливішими елементами загальної (в рамках ЛПУ) турботи про збільшення цінності та поліпшенні якості обслуговування.

  Ідеологи сучасної системи якісних оцінок в охороні здоров'я вважають, що існує вичерпна схема для вивчення надання медичних послуг. Якісна оцінка вимагає ясного розуміння цієї схеми до того, як будуть зроблені спроби удосконалити повсякденну роботу ЛПУ. При переході до нової моделі безперервного поліпшення якості три поняття, що застосовувалися для поліпшення якості у сфері охорони здоров'я минулого, знаходять нові значення і деякі нові додаткові відтінки: клієнт (споживач), технологічний процес і результат.

  Термін «споживач» застосовується для позначення ролі, яку відіграє фізична або юридична особа при отриманні послуги або виробленого товару. Споживач визначає, чого він очікує від послуги або товару, і оцінює користь або цінність (коли враховується вартість) послуги чи товару. На жаль, відтінки понять, пов'язані з комерцією, і включені в нове тлумачення цього слова, являють собою бар'єр на шляху розуміння для деяких медичних працівників. Споживачі часто являють собою зовнішню стосовно ЛПУ сторону, і тому про них говорять як про зовнішні споживачах. В установах охорони здоров'я є також і внутрішні споживачі. Наприклад, лікувальні відділення територіальної поліклініки є клієнтами (внутрішніми споживачами послуг) аптеки, діагностичних служб, АГЧ і т.п. Таким чином, термін «споживач» застосовується в охороні здоров'я вельми специфічним чином.

  Термін «технологічний процес» відноситься до видів діяльності чи діям, регулярно повторюваним з метою перетворення вихідних матеріалів, наданих постачальниками, в готову продукцію, одержувану споживачами (клієнтами). Наприклад, пацієнт може «поставити» зламану нижню щелепу у відділення невідкладної допомоги ЛПЗ. Пацієнт є також і споживачем всього того, що робиться для фіксації, і знеболення нижньої щелепи. Все, що відбувається між «доставкою» зламаної щелепи пацієнтом-постачальником і отриманням зафіксованої шинами нижньої щелепи пацієнтом-споживачем, може бути визначене як технологічний процес надання медичної допомоги. Слід зазначити, що вживання терміна «технологічний процес» ширше, ніж ряд сучасних понять цього терміна, і містить також ряд структурних елементів.

  Термін «результати» в охороні здоров'я включає в себе як технічно кінцеву продукцію (медичну послугу), так і судження про користь, отриманої споживачем, який отримав цю кінцеву продукцію. Термін «результат» хоча і застосовується широко, не має точної взаємозв'язку з термінами «результат», «кінцева продукція технологічного процесу» або «вигода, витягнута з технологічного процесу», як вони визначені пацієнтом (або іншим споживачем у даному процесі) відносно виробленої медичної послуги чи товару.

  В умовах формування системи управління якістю медичних послуг корисно спробувати осмислити основні елементи безперервного поліпшення якості за допомогою формування відповідей на чотири досить тривіальних питання:

  - Яка основна передумова застосування системи безперервного управління якістю в ЛПЗ?

  - Які основні поняття мають бути визначені в ході реалізації системи безперервного управління якістю виробництва медичних послуг?

  - Які основні засоби визначення цих понять?

  - Які очікувані результати? 
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
 Інформація, релевантна "Індустріальна модель управління якістю медичних послуг - реальність чи утопія?"
  1.  Дьяченко В.Г.. Якість в сучасній медицині, 2007
      В основу монографії лягли підсумки науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт, проведених в рамках діяльності науково-дослідної лабораторії громадського здоров'я та організації охорони здоров'я ГОУ ВПО ДВГМУ Росздрава в 2000-2006 рр.. Автором проведено аналіз сучасних підходів до управління якістю в сучасній медицині, передумов формування системи TQM в умовах
  2.  Якість та ефективність - об'єктивна потреба розвитку виробництва медичних послуг
      «В охороні здоров'я рівень якості невисокий не тому, що лікарі роблять правильні речі неправильно, а скоріше тому, що вони роблять неправильні речі правильно». G. Labovitz В останні кілька років в охороні здоров'я Росії відбуваються перетворення, оцінка яких неоднозначна. Існуюча в протягом тривалого періоду і існуюча нині система охорони здоров'я має ряд позитивних
  3.  Якість процесу, структури і результату в медицині
      Системний аналіз У наш час багато фахівців з управління охороною здоров'я в Росії погано знають споживачів, в т.ч. пацієнтів, платників податків та ін Знання і розуміння споживачів продукції (послуг) ЛПУ повинні купуватися в ході осмисленого діалогу з ними і інформація повинна проникати на всі рівні медичних установ, які прагнуть задовольнити потреби споживачів.
  4.  Сучасний етап розвитку теорії експертних оцінок
      На переломі XIX-XX століть в охороні здоров'я США почався рух до підвищення медичних стандартів. У 1910 р. Авраам Флекснер узагальнив результати інспекційної поїздки по 163 американським і канадським медичним навчальним закладам. У своєму знаменитому «Доповіді Флекснера» він рекомендував закрити 124 медичні школи. Причина: погана матеріально-технічна база, відсутність фінансових коштів і
  5.  Показники якості медичної допомоги в деяких службах охорони здоров'я Далекосхідного регіону
      На сьогоднішній день моделі управління якістю медичної допомоги, використовувані в практичній охороні здоров'я, мають у своїй основі так звану «професійну модель» (оцінку УКЛ, відповідності випадку лікування стандартам і протоколам ведення хворих). Такий підхід не дозволяє виявити справжні причини недостатнього КМП і впровадити систему безперервного підвищення якості. Інші моделі
  6.  Виникнення і становлення нової концепції управління якістю в охороні здоров'я
      До 1917 року в Росії була розвинена на рівні, порівнянному з західними країнами, система охорони здоров'я, що включала в себе розгалужену мережу земських лікарень і амбулаторій, приватнопрактикуючих, переважно міських, лікарів, медичне (вища і середня) освіту. Записане в Конституції СРСР право на довічну медичну допомогу носило не тільки соціальний, а й політичний характер, і
  7.  TQM базується на ідеології чесних відносин виробників із споживачами
      Основна передумова застосування безперервного управління якістю медичних послуг полягає в тому, що керівники ЛПУ прагнуть пов'язати керовані ними установи з основними соціальними обов'язками цих установ. Будучи на певному рівні обезоружівающе простою справою, визначення соціальних обов'язків даного ЛПУ грунтується на розумінні того, який сегмент суспільства має намір
  8.  Материнська смертність
      Материнська смертність - один з основних критеріїв якості та рівня організації роботи родопомічних закладів, ефективності впровадження наукових досягнень в практику охорони здоров'я. Однак більшість провідних фахівців розглядають цей показник більш широко, вважаючи материнську смертність інтегруючим показником здоров'я жінок репродуктивного віку і відображає популяційний
  9. М
      + + + Магнезія біла, те ж, що магнію карбонат основний. + + + Магнезія палена, те ж, що магнію окис. магнію карбонат основний (Magnesii subcarbonas; ФГ), магнезія біла, в'яжучий і антацидний засіб. Білий легкий порошок без запаху. Практично не розчиняється у воді, що не містить вуглекислоти, розчинний у розведених мінеральних кислотах. Застосовують зовнішньо як присипку, всередину -
  10. Э
      + + + Евботріоз (Eubothriosis), гельмінтоз лососевих, що викликається цестодами (Eubothrium crassum і Е. salvelini), що паразитують у кишечнику у виробників і молоді лосося, райдужної та озерної форелей. Реєструється в ставкових господарствах СРСР, а також країн Західної Європи та Північної Америки. Дорослі паразити довжиною 15-20 см, на головному кінці мають дві прісасивательние ямки, за допомогою яких
© medbib.in.ua - Медична Бібліотека