Головна
Медицина || Психологія
Патологічна фізіологія / Оториноларингологія / Організація системи охорони здоров'я / Онкологія / Неврологія та нейрохірургія / Спадкові, генні хвороби / Шкірні та венеричні хвороби / Історія медицини / Інфекційні захворювання / Імунологія та алергологія / Гематологія / Валеологія / Інтенсивна терапія, анестезіологія та реанімація, перша допомога / Гігієна та санепідконтроль / Кардіологія / Ветеринарія / Вірусологія / Внутрішні хвороби / Акушерство та гінекологія
ГоловнаМедицинаАкушерство і гінекологія
« Попередня Наступна »
Г.М.Савельева, В.І.Кулаков. Акушерство Частина 2, 2000 - перейти до змісту підручника

хоріоамніоніте

Інфекцію амниона, або ендометрит під час пологів, нині називають хоріоамніонітом. В останні роки хориоамнионит зустрічається

в 0,78% випадків. Інфікування найчастіше відбувається при передчасному розриві плодових оболонок або під час діагностичних маніпуляцій (амніоскопія або амніоцентез, кордоцентез). У міру подовження безводного проміжку незалежно від причин розриву оболонок ризик розвитку внутрішньоутробної інфекції зростає.

Деякі бактерії (стрептокок групи В) схильні впроваджуватися в цілісні оболонки, іноді без якого б то не було предрасполагающего фактора, особливо за наявності хронічної інфекції геніталій або сечовивідних шляхів.

Інфікованість навколоплідних вод і оболонок плода визначається частіше, ніж розвиваються клінічні прояви хоріоамніоніта у вагітної або породіллі, але при цьому може бути виявлена внутрішньоутробна інфекція у плода.

Збудниками хоріоамніоніта можуть бути анаероби (27,3%), ентерококи (18,2%), стрептококи (22%) і стафілококи (11,7%); нерідко - поєднання збудників.

Клінічна картина і діагностика. При внутрішньоматкової інфекції у вагітної або породіллі нерідко на тлі відносно тривалого безводного періоду відзначаються погіршення загального стану, підвищення температури тіла, озноб, тахікардія, гноєвидні виділення зі статевих шляхів. У периферичної крові наростає лейкоцитоз. Розвивається тахікардія у плода. У деяких породіль при пальпації визначається болючість матки.

З моменту встановлення діагнозу хоріоамніоніта пологи слід проводити за методикою інтенсивного розродження.

Лікування. Починають терапію з застосування антибіотиків; використовують напівсинтетичні пеніциліни в поєднанні з метронідазолом. Необхідно призначати антиагрегантні препарати - реополіглюкін, трентал або компламин. Слід найретельнішим чином стежити за динамікою артеріального тиску та діурезу.

З метою прискорення розродження внутрішньовенно вводять окситоцин. За 30-40 хв до введення окситоцину призначають промедол з димедролом і дипразином. Премедикація розрахована на попередження внутрішньоматкової емболії. Другий період пологів не повинен бути тривалим; якщо він перевищує 11/2 ~ 2 ч, слід застосувати акушерські щипці або вакуум-екстракцію. При завзятій слабкості пологової діяльності можна провести кесарів розтин (краще Екстраперітонеальное). При просяканні матки смердючими навколоплідними водами, якщо м'яз має вигляд "вареного м'яса", роблять екстирпацію матки.

Під час пологів або операції необхідно стежити за показниками гемодинаміки, функцією нирок, бактеріологічним аналізом виділень, досліджувати уро-і гемокультури.
Особливу увагу слід звернути на стан системи гемостазу; виявлення ознак підгострого ДВЗ-синдрому служить показанням до використання (поряд з антиагрегантами) гепарину. При тенденції до артеріальної гіпотензії необхідно призначити преднізолон.

Після пологів або операції інтенсивну терапію продовжують до стійкої нормалізації температури тіла і поліпшення стану хворої.

У ранньому післяпологовому періоді можливе акушерське кровотеча гіпотонічного або коагулопатічні характеру. Частіше кровотечу має змішаний генез; на тлі підгострого ДВЗ-синдрому розвивається гіпотонія матки. До такого кровотечі у хворих з хоріоамніонітом слід підготуватися. Необхідно мати запас сухий або краще свіжозамороженої плазми, донорської крові та еритроцитної маси.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "хоріоамніоніте"
  1. Передчасне виливання навколоплідних вод і хоріоамніоніт
    Передчасним називають вилиття навколоплідних вод при розриві плодових оболонок до початку пологів. Поширеність становить 10% (при передчасних пологах 30%). У нормі при доношеній вагітності в 90% випадків сутички починаються протягом доби після вилиття навколоплідних вод. Чим довший період між ізлі-тием навколоплідних вод і початком пологів, тим вище ризик хоріоамніоніта. Хоріоамніоніт
  2. Реанімація плоду
    Реанімація новонародженого починається під час пологів. Порушення матково-плацентарного кровообігу швидко приводить до внутрішньоутробної гіпоксії. Внутрішньоутробна гіпоксія є найбільш поширеною причиною асфіксії новонародженого. Для оцінки стану плода в пологах використовують кардиотокографию і визначення рН крові, отриманої з шкіри голівки. 1. Кардіотокографія (моніторинг серцевого
  3. екстрений кесарів розтин
    Визначення Екстрене кесарів розтин є негайне або термінове розродження з витяганням плода через розріз передньої черевної стінки. Етіологія Важкість стану матері або плода, вимагає, на думку акушера, негайного або термінового кесарева перетину. Типові випадки Негайне кесарів розтин: важкий дистрес плода; випадання пуповини; масивна кровотеча;
  4. Методи дослідження навколоплідних вод
    Для оцінки перебігу вагітності та діагностики стану плода важливе значення має визначення наступних характеристик навколоплідних вод: кількість, колір, прозорість, біохімічний, цитологічний, гормональний склад. Визначення кількості навколоплідних вод. Визначення обсягу амніоцетічної рідини при УЗД може бути суб'єктивним чи об'єктивним. Досвідчений фахівець може оцінити
  5. Ведення 3 - й групи пацієнток: вагітні з встановленим Rh - конфліктом (антитіла + ознаки ГБП) проводиться в спеціалізованому акушерському стаціонарі.
    У спеціалізованому акушерському стаціонарі: 3.4 .1. Неінвазивні методи 3.4.1.1. Плазмаферез (ПФ) - немедикаментозний метод гравітаційної хірургії крові. Лікувальний плазмоферез - відновлення нормального складу крові шляхом трансфузии плазмозамінних розчинів, лікувальних препаратів та корегуючих засобів після видалення плазми. Мета плазмоферезу - тимчасове протезування повноцінного
  6. мікоплазмоз
    Урогенітальний мікоплазмоз - інфекційне захворювання, що передається статевим шляхом. В еволюційному сенсі мікоплазми являють собою пів-ністю стабілізувалася, позбавлені клітинної стінки бактерії, на-що ходять на проміжній ступені між рикетсіями і вірусу-ми. Відсутність клітинної стінки у мікоплазм призвело до їх високої плейоморфності. Розміри мікоплазм коливаються від 300 нм до
  7. Патологічний прелімінарний період
    аномалій пологової діяльності нерідко передує зміна характеру передпологового підготовчого періоду. В англоамериканской літературі патологічний прелімінарний період називають «фальшиві пологи» (false labour). Частота цієї патології становить від 10 до 17% [Сидорова І. С, Онопрієнко Н. В., 1985], співпадаючи з частотою аномальної пологової діяльності. Якщо нормальні передпологові
  8. Інвазивні методи дослідження
    Для оцінки характеру перебігу вагітності та стану плода в цілому ряді випадків використовують методи інвазивної діагностики, ряд з яких виконують при ехографічної контролі . Значну частину пренатальних інвазивних досліджень становить цитогенетична діагностика хромосомних хвороб. У цих випадках показаннями для її проведення є: вік матері 35 років і старше; народження в
  9. Фізикальне обстеження
    Фізикальне обстеження проводиться з урахуванням анамнезу і скарг вагітної. При цьому звертають увагу на ті органи, хвороби яких спостерігалися раніше. У перший період пологів обстеження проводиться між переймами. Загальний огляд Основні фізіологічні показники. Вимірюють частоту пульсу, величину АТ вимірюють в паузах між переймами. При необхідності вимір проводять кілька разів.
  10. Характеристика Haemophilus influenzae
    Рід Haemophilus сімейства Pasteurellaceae відділу Gracilicutes утворюють невеликі нерухомі овоїдні паличкоподібні бактерії. Потреба в ростових факторах, що містяться в еритроцитах, відображає назва роду [від грец. haima, кров, і philos, любити]. Haemophilus influenzae (паличка Афанасьєва-Пфайффера) - збудник пневмоній, епіглотиту, менінгітів, ендокардитів, абсцесів, артритів,
  11. Антенатальна діагностика гемолітичної хвороби
    Неінвазивні методи: 2.2.1.1. Визначення цитотоксичності антитіл (antibody dependent cell - mediated cytotoxicity assay - ADCC) (характеризує здатність антитіл викликати гемоліз): АДСС? 10% - плід здоровий і ризику ГБ немає; АДСС? 30% - ГБП легкого ступеня; АДСС? 50% - середнього ступеня; Адсс більше 50% - тяжкого ступеня, показано проведення інвазивних методів діагностики та лікування. У країнах
  12. гнійно-запальних післяпологових ЗАХВОРЮВАННЯ
    Післяпологові інфекційні захворювання - захворювання, які спостерігаються у породіль, безпосередньо пов'язані з вагітністю та пологами і обумовлені бактеріальною інфекцією. Інфекційні захворювання, виявлені в післяпологовому періоді, але патогенетично не зв'язані з вагітністю та пологами (грип, дізентірея та ін.), до групи післяпологових захворювань не відносять. ЕТІОЛОГІЯ І ПАТОГЕНЕЗ
  13. гнійно-запальних післяпологових захворювань
    Післяпологові інфекційні захворювання - захворювання, які спостерігаються у породіль, безпосередньо пов'язані з вагітністю та пологами і обумовлені бактеріальною інфекцією. Інфекційні захворювання, виявлені в післяпологовому періоді, але патогенетично не зв'язані з вагітністю та пологами (грип, дізентірея та ін.), до групи післяпологових захворювань не відносять. ЕТІОЛОГІЯ І ПАТОГЕНЕЗ
© 2014-2022  medbib.in.ua - Медична Бібліотека