загрузка...
Патологічна фізіологія / Оториноларингологія / Організація системи охорони здоров'я / Онкологія / Неврологія і нейрохірургія / Спадкові, генні хвороби / Шкірні та венеричні хвороби / Історія медицини / Інфекційні захворювання / Імунологія та алергологія / Гематологія / Валеологія / Інтенсивна терапія, анестезіологія та реанімація, перша допомога / Гігієна і санепідконтроль / Кардіологія / Ветеринарія / Вірусологія / Внутрішні хвороби / Акушерство і гінекологія
« Попередня Наступна »

ХОНДРОПЕРИХОНДРИТ ГОРТАНІ (CHONDROPERICHONDRITIS LARYNGIS)

Запальний процес у гортані може поширитися на охрястя та хрящ, тоді розвивається хондроперихондрит гортані. Хондроперихондрит гортані може бути первинним (виникає гематогенно при інфекційних захворюваннях) і вторинним (спочатку уражується слизова оболонка гортані, а потім охрястя і хрящ). Розрізняють хондроперихондрити обмежені і розлиті, гострі та хронічні. Звичайно уражуються обидва листки перихондрію, у зв'язку з цим розподіл хондроперихондриту на зовнішній і внутрішній є умовним. Частими причинами захворювання є механічні травми, вогнепальні поранення, сторонні тіла, інтубація, ви-сокопроведена трахеостомія з пошкодженням персневого хрящу та наступним тиском на нього трахеоканюлі, що призводить до пролежню хряща. Хондроперихондрит може розвинутися внаслідок променевої терапії злоякісної пухлини гортані.

Перихондрит звичайно є гнійним. Гній відшаровує охрястя, порушує живлення хряща. Хрящ, що залишився без живлення, розсмоктується або некротизується з утворенням секвестрів, що виділяються через нориці. Листки охрястя можуть утворювати навколо хряща секвестральну капсулу.

Інша форма захворювання склерозуюча. Інфільтрат не нагноюється, а розвиваються грануляції з наступним рубцюванням.

Хворий скаржиться на біль у ділянці гортані, болісне ковтання, підвищену температуру тіла, хриплість, утруднене дихання. Стан хворого важкий. Відзначається сгладженість контурів гортані, збільшення об"єму шиї, потовщення хрящів та різкий біль при пальпації, інколи визначається флюктуація, шийний лімфаденіт. Ларингоскопічна картина характеризується набряком та інфільтрацією слизової оболонки. Порушується рухомість однієї або обох половин гортані. Виражений стеноз гортані у більшості випадків розвивається при ураженні персневого хряща.
трусы женские хлопок
Гнійний хондроперихондрит може ускладнюватися аспіраційною пневмонією, сепсисом. При хронічному хондроперихондриті симптоматика виражена менш яскраво. До пізніх ускладнень хондроперихондриту відносяться стійкі рубцеві стенози гортані.

У діагностиці захворювання допомагає рентгенологічне дослідження гортані, при якому виявляється потовщення м"яких тканин, змінюється малюнок нормального закостеніння хрящів. Хронічний хондроперихондрит характеризується "хаотичною декальцінацією".

Хондроперихондрит гортані потрібно диференціювати від гострого тиреоїдиту та дерев'янистої' флегмони Реклю.

Гострий тиреоїдит супроводжується збільшенням об'єму шиї в ділянці гортані за рахунок запалення щитовидної залози, інфільтрат болісний при пальпації. При гострому тиреоїдиті може бути гіперемія, інфільтрація та набряк слизової оболонки гортані, але ці зміни вираженні помірно порівняно з хондроперихондритом та флегмонозним ларингітом. Виражений стеноз гортані не розвивається.

У нас в клініці була госпіталізована хвора, молода жінка з діагнозом хондроперихондрит гортані. Проводився диференційний діагноз з гострим тиреоїдитом. Хвора була оглянута ендокринологом, який а ні підтведив, а ні скасував діагноз тиреоїдиту. Всі ці діагнози були під знаком питання. Наступного дня у хворої з'явились набряки на ногах, що мали велику щільність (не продавлювались пальцем). Після цього хвора з діагнозом гострого тиреоїдиту та мікседеми була переведена в ендокринологічну клініку.

Своєрідною формою флегмони є дерев'яниста флегмона шиї, описана Реклю (P.Reclus, 1894). Захворювання зустрічається рідко і характеризується запальним процесом у міжм'язе'вій та підшкірній сполучній тканині, що має повільний розвиток, утворенням інфільтрату м'яких тканин із незначною схильністю до нагноєння.
Спочатку з'являється невеликий дерев'янистої щільності малоболючий інфільтрат на боковій або передній поверхні шиї, який повільно збільшується та охоплює всю шию. Коли в запальний процес залучається шкіра, вона консолідується із підлеглими тканинами, стає гіперемованою та ціанотич-ною. Від сусідніх неуражених тканин інфільтрат чітко відмежований.Через декілька тижнів, інколи місяців, в ділянці інфільтрату з'являються локуси розм'якшення - абсцеси без вираженної місцевої та загальної реакції. Загальний стан хворого змінений мало, прояви інтоксикації у більшості випадків відсутні. Біль, навіть за наявності абсцесів, турбує мало. Інколи при поширенні інфільтрату на глиблежачі тканини шиї спостерігається болісний набряк гортані, утруднення дихання та ковтання. Для лікування дерев'янистої флегмони Реклю використовують антибіотики, сульфаніламідні препарати, фізіотерапію. При відсутності ефекту від консервативного лікування показані глибокі розрізи через весь інфільтрат, з оголенням уражених міжм'язевих проміжків. При розтині не завжди виділяється гній.

У лікуванні хондроперихондриту гортані ведуче місце посідають антибіотики, сульфаніламідні препарати, протинабрякові речовини. При розвитку декомпенсованого стенозу гортані проводиться трахео-стомія. Абсцеси у випадку їх появи потрібно розкрити. Самовільне розкриття абсцесу може призвести до аспірації гною та розвитку тяжких легеневих ускладнень. Нераціональне лікування може призвести до грубої деформації гортані.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "ХОНДРОПЕРИХОНДРИТ ГОРТАНІ (CHONDROPERICHONDRITIS LARYNGIS)"
  1. ЗАХВОРЮВАННЯ ГОРТАНІ. СТЕНОЗ ГОРТАНІ. НАБРЯК ГОРТАНІ ТРАХЕОСТОМІЯ. ГОСТРИЙ ЛАРИНГІТ. ГОРТАННА АНГІНА. ФЛЕГМОНОЗНИЙ ЛАРИНГІТ. ХОНДРОПЕРИХОНДРИТ ГОРТАНІ
    ЗАХВОРЮВАННЯ ГОРТАНІ. СТЕНОЗ ГОРТАНІ. НАБРЯК ГОРТАНІ ТРАХЕОСТОМІЯ. ГОСТРИЙ ЛАРИНГІТ. ГОРТАННА АНГІНА. ФЛЕГМОНОЗНИЙ ЛАРИНГІТ. ХОНДРОПЕРИХОНДРИТ
  2. ЗАХВОРЮВАННЯ ГОРТАНІ* ГОСТРИЙ СТЕНОЗУЮЧИЙ ЛАРИНГОТРАХЕО-БРОНХІТ У ДІТЕЙ. ДИФТЕРІЯ ГОРТАНІ. ХРОНІЧНИЙ ЛАРИНГІТ
    ЗАХВОРЮВАННЯ ГОРТАНІ* ГОСТРИЙ СТЕНОЗУЮЧИЙ ЛАРИНГОТРАХЕО-БРОНХІТ У ДІТЕЙ. ДИФТЕРІЯ ГОРТАНІ. ХРОНІЧНИЙ
  3. ГОРТАННА АНГІНА (ANGINA LARYNGIS)
    Під терміном "гортанна ангіна" розуміють гостре неспецифічне запалення лімфаденоїдної тканини гортані, яка розташована в гортаних шлуночках, міжчерпаковидному просторі, черпаконадгортанних складках, грушовидних синусах. Найбільше скупчення лімфаденоїдної тканини гортані знаходиться у гортанних шлуночках. Це скупчення має назву "гортанного мигдалика". Запалення лімфаденоїдної тканини
  4. ДОБРОЯКІСНІ ПУХЛИНИ ГОРТАНІ
    ДОБРОЯКІСНІ ПУХЛИНИ
  5. ЗЛОЯКІСНІ ПУХЛИНИ ГОРТАНІ
    ЗЛОЯКІСНІ ПУХЛИНИ
  6. ФІБРОМА ГОРТАНІ
    Фіброма гортані переважно виявляється у дорослих, у дітей це ураження відносно рідке. У більшості випадків фіброма має форму невеликої горошини, гладку поверхню, сірувато-білий колір. Частіше фіброма має тонку ніжку, що виходить з підскладкового простору; рідше розташована на голосовій складці. Фіброма є утворенням, що складається з волокнистої сполучної тканини, яка вкрита плоским епітелієм.У
  7. ФЛЕГМОНОЗНИЙ ЛАРИНГІТ (LARYNGITIS PHLEGMONOSA)
    Під флегмонозним ларингітом розуміють гостре запальне захворювання гортані, коли гнійний процес розповсюджується не тільки в підслизовому шарі, але і в м'язах та зв'язках гортані, можуть утворюватися абсцеси в ділянці надгортанника, черпаконадгортанних складок, черпаковидних хрящів. Частим проявом флегмонозного ларингіту є гнійне запалення надгортанника (епіглотит) та його абсцедування (абсцес
  8. ХРОНІЧНИЙ ЛАРИНГІТ
    Хронічні запальні процеси в гортані складають близько 8% всіх захворювань ЛОР-органів. Хронічні захворювання гортані є соціальною проблемою, тому що, викликаючи порушення голосу, призводять до втрати працездатності людей багатьох професій, інколи на довгий строк. Крім того, саме на фоні хронічних захворювань гортані нерідко розвивається рак гортані. У 16 - 20% хворих на рак гортані попереднім
  9. СТОРОННІ ТІЛА СТРАВОХОДУ ТА ВИКЛИКАНІ НИМИ УСКЛАДНЕННЯ. ОПІКИ СТРАВОХОДУ. СТОРОННІ ТІЛА ГОРТАНІ, ТРАХЕЇ ТА БРОНХІВ
    СТОРОННІ ТІЛА СТРАВОХОДУ ТА ВИКЛИКАНІ НИМИ УСКЛАДНЕННЯ. ОПІКИ СТРАВОХОДУ. СТОРОННІ ТІЛА ГОРТАНІ, ТРАХЕЇ ТА
  10. ХРОНІЧНИЙ АТРОФІЧНИЙ ЛАРИНГІТ
    При атрофічному ларингіті хворих хвилює сухість, першіння, відчуття стороннього тіла у гортані, кашель з мокротинням, що погано евакуюється. Характерною є зміна голосу протягом доби. При тяжкому атрофічному процесі у гортані має місце стійке порушення голосу до афонії та порушення дихання при скупченні корок. При цьому під час ларингоскопії' визначається атрофія всієї слизової оболонки гортані.
  11. ПАПІЛОМА ГОРТАНІ
    Папілома - є пухлиною, що серед доброякісних новоутворень гортані зустрічається найбільш часто. Це найбільш часта пухлина ЛОР-ор-ганів у дитячому віці. Папіломи гортані у більшості випадків виникають у хлопчиків. Папіломи в гортані переважно множинні. Такий процес має назву папіломатозу гортані. Протягом останніх років фахівцями запропонований термін - респіраторний папіломатоз, оскільки
  12. ПУХЛИНИ ВЕРХНІХ ДИХАЛЬНИХ ШЛЯХІВ
    Пухлини верхніх дихальних шляхів становлять 3-4% від пухлин всіх локалізацій. Перше місце за частотою ураження пухлинами займає гортань (1/2 всіх пухлин верхніх дихальних шляхів), друге - глотка, третє - ніс та приносові пазухи. У зв'язку з тим, що гортань, порівняно з іншими відділами верхніх дихальних шляхів, уражується пухлинами частіше, я почну викладення матеріалу саме з пухлин
  13. Хронические стенозы гортани: причины, лечебная тактика
    Хронические стенозы возникают в результате стойких морфологических изменений в гортани или соседних с ней областях. Причины хронического стеноза: - Хондроперихондрит травматический, инфекционный, лучевой; - Нарушение подвижности перстнечерпаловидных суставов: - Нарушение функции нижнегортанных нервов в результате токсического неврита, после струмэктомии, с давления
  14. ГОСТРИЙ ЛАРИНГІТ (LARINGITIS ACUTA)
    З гострих запальних захворювань гортані найбільш часто зустрічається гострий ларингіт. Під цим терміном розуміють катаральне запалення слизової оболонки, підслизового шару та внутрішніх м'язів гортані. Міозит голосових м'язів призводить до неповного змикання голосових складок, охриплості, інколи на довгий час. Гострий ларингіт порівняно рідко виникає як самостійне захворювання. Частіш за все
  15. ЗЛОЯКІСНІ ПУХЛИНИ ГЛОТКИ
    За частотою ураження глотки злоякісними пухлинами перше місце посідає рак, друге - тонзілярні пухлини. Рідко зустрічаються саркома та нейроектодермальні пухлини. Всі ці новоутворення розвиваються частіш за все у носоглотці - 53%, рідше у ротоглотці - 30%, ще рідше в гортаноглотці - 17% спостережень. Рак спостерігається переважно у віковій групі старше 40 років, тонзилярні пухлини
  16. ДИФТЕРІЯ ГОРТАНІ
    Крива захворюваності на дифтерію у останні роки підскочила вгору Справа в тім, що в усьому світі виявлений досить високий рівень носіїв токсигенних штамів корінебактерії дифтерії, що пов'язано із зниженням штучного імунітету у дорослих та збільшенням контингенту неімунізованих дітей (відомо, що виникнення епідемії неможливе, якщо 70-80% дітей імунізовані). Синонімом терміна дифтерія гортані є
загрузка...

© medbib.in.ua - Медична Бібліотека
загрузка...