загрузка...
Патологічна фізіологія / Оториноларингологія / Організація системи охорони здоров'я / Онкологія / Неврологія і нейрохірургія / Спадкові, генні хвороби / Шкірні та венеричні хвороби / Історія медицини / Інфекційні захворювання / Імунологія та алергологія / Гематологія / Валеологія / Інтенсивна терапія, анестезіологія та реанімація, перша допомога / Гігієна і санепідконтроль / Кардіологія / Ветеринарія / Вірусологія / Внутрішні хвороби / Акушерство і гінекологія
« Попередня Наступна »

ХАРЧОВА ВАЛЕОЛОГІЯ В СУЧАСНИХ ЕКОЛОГІЧНИХ ТА СОЦІАЛЬНИХ УМОВАХ

Оскільки основним засобом збереження здоров'я є раціональне харчування, то наприкінці XX - на початку XXI ст. проблема їжі, що відповідає сучасним умовам, стала найактуальнішою, зважаючи на гострі екологічні та демографічні зрушення на планеті. Відомо, що всі поживні речовини, необхідні для нормальної життєдіяльності організму, надходять переважно з їжею і засвоюються організмом в результаті трансформації, перетравлювання та всмоктування її компонентів. Поживні речовини, перетворюючись у процесі метаболізму на структурні та функціональні елементи клітин нашого організму, забезпечують його фізичну та розумову витривалість, визначають стан здоров'я та працездатність. Порушення в структурі харчування завжди призводять до тих чи інших негативних наслідків.

Радикальні зміни умов життєдіяльності населення України, зумовлені складними економічними та соціальними процесами, ставлять перед харчовими галузями промисловості принципово нові завдання. І їх не можна вирішити простим кількісним нарощуванням обсягів виробництва продуктів харчових, оскільки ці завдання вимагають якісно нових підходів та розв'язань.

У зв'язку з цим першочергового значення набуває необхідність широкого використання у розробленні продуктів і раціонів харчування останніх досягнень в галузі медицини, нутриціології, біології, екології харчування та харчових технологій.

Організм людини є функціональною системою, всі елементи якої взаємодіють один з одним, беруть участь у підтриманні гомеостазу при безперервному обміні речовин та енергії з навколишнім середовищем.

Встановлено, що вплив таких негативних чинників на організм людини, як підвищені нервово-емоційні та фізичні навантаження на тлі нестійких параметрів довкілля, призводить до посилення катаболізму (руйнування) білків, вітамінів, макро- та мікроелементів, інших життєвоважливих біологічно активних сполук.

Тому сучасні теорії харчування потребують переосмислення, а аналіз останніх біохімічних та медико-біо-логічних поглядів на проблему харчування свідчить про те, що превалюючий до недавнього часу балансовий підхід, пов'язаний із забезпеченням у раціоні харчування макро- та мікропоживних речовин, що відповідають фізіологічним потребам людини, потребує істотного коригування з точки зору надання збалансованим раціонам адекватних структурних форм, що перш за все враховують біологічну роль основних компонентів їжі. Саме ці компоненти можуть як сприяти лікуванню різних хвороб, так і запобігати їх виникненню і розвитку.

Фахівці розглядають сьогодні харчові продукти у новій якості - як носії біологічно активних речовин (БАР), що беруть участь у всіх процесах фізіологічної та гормональної регуляції організму людини. І як такі вони є більшою чи меншою мірою (залежно від кількісного та якісного складу БАР) лікувальними, профілактичними, спеціальними тощо.

Призначення лікувально-профілактичних та оздоровчих продуктів із підвищеним вмістом БАР полягає у запобіганні чи відновленні метаболічних порушень в організмі при впливові на нього шкідливих чинників довкілля.

У тих екстремальних умовах, у яких нині перебуває переважна частина населення України, продукти харчування, що виробляються вітчизняною промисловістю, повинні:

- компенсувати дефіцит біологічно активних компонентів, що виникає під впливом несприятливих чинників довкілля;

- покращувати функціональний стан органів та систем організму;

- поліпшувати захисні функції імунної системи організму;

- підвищувати фізичну спроможність, сприяти посиленню адаптаційних резервів організму і психологічної стійкості в екстремальних ситуаціях;

- прискорювати процеси відновлення метаболічних процесів після підвищених екологічних, фізичних, нервово-емоційних навантажень;

- покращувати самопочуття.

Сукупність названих властивостей свідчить про можливість істотної перебудови метаболічних процесів в організмі за допомогою спеціально підібраної структури харчування.

Так, при находженні в організм щоденно 85...90 г білка, в тому числі 55 % тваринного, забезпечується адекватність амінокислотного складу раціону фізіологічним потребам організму в екстремальних умовах. Білок в організмі використовується як пластичний матеріал і водночас бере участь в енергетичному балансі. Особливо це виявляється у періоди великих енергетичних витрат або при нестачі в раціоні вуглеводів та жирів.

Відомості про відповідність жирової частини раціону потребам людини в екстремальних умовах вкрай обмежені.
трусы женские хлопок
Є дані російських учених щодо гальмівної дії рослинних жирів на функції центральної нервової системи (ЦНС). Багате на жири харчування збільшує вміст нейтрального жиру у печінці, пригнічує ресинтез глікогену, знижує ліпідоутворюючу функцію цього органу, що справляє негативний вплив на фізичну та м'язову витривалість.

Постачальниками енергії в організм є і легкозасвоювані вуглеводи. Вони забезпечують 50...60 % добових калорій і мають становити у раціоні 400...450 г. Особливого значення ця група сполук набирає після інтенсивних фізичних навантажень: при максимальних м'язових зусиллях вуглеводи використовуються в першу чергу. Якщо запаси вуглеводів виснажуються, то це спричиняє такі наслідки:

- починається окиснення жирів;

- у крові з'являються продукти неповного окиснення жирів (кетонові тіла);

- порушуються функції ЦНС та м'язів;

- відбувається ослаблення розумової та фізичної діяльності.

Серед медико-біологічних заходів, спрямованих на збереження здоров'я, підтримання високого рівня працездатності й психічної стабільності людей, важлива роль належить таким есенціальним (незамінним) компонентам їжі, як вітаміни.

Екстремальні стани, нервово-емоційні навантаження, вплив шкідливих чинників зовнішнього і внутрішнього середовища призводять до посилення катаболізму вітамінів, викликаючи збільшення потреби у них.

Для забезпечення високої фізичної та розумової працездатності специфічними сполуками є вітаміни групи В, вітамін С, вітамін Е.

Вітаміни С та В: (тіамін) підвищують опірність організму до екстремальних впливів, нормалізують діяльність центральної та периферійної нервових систем, позбавляють від депресії, сприяють всмоктуванню заліза та кальцію, сповільнюють процес загального старіння.

Особлива роль, що належить аскорбіновій кислоті, пов'язана з підвищенням резистентності організму до негативних чинників стресових впливів. Вона позитивно впливає на функціонування ендокринної та нервової систем, сприяє асиміляції амінокислот, активізує діяльність ферментів і гормонів, підвищує імунітет організму.

Виявлення максимальної фізичної витривалості можливе також при наявності у їжі вітаміну Е. Він також підвищує імунітет, покращує рециркуляцію вітаміну С, підвищує силу та витривалість м'язів, оскільки сприяє зниженню витрат кисню.

Комплекс вітамінів групи Р, стабілізуючи аскорбінову кислоту, справляє позитивний вплив на збільшення витривалості та працездатності людини.

Багатофункціональними є мінеральні компоненти, хоча (за винятком NaCl) вони становлять близько 1 % поживної частини їжі.

Функції мінеральних елементів в організмі надзвичайно різноманітні й пов'язані з їх формою та станом. Основні з них такі:

- участь у побудові опірних тканин організму;

- підтримання гомеостазу внутрішнього середовища;

- підтримання рівноваги клітинних мембран;

- активація біохімічних реакцій шляхом впливу на ферментні системи;

- прямий або опосередкований вплив на функцію ендокринних залоз;

- вплив на симбіотичну мікрофлору TTJKT-

За наявних даних засвоєння мінеральних сполук залежить не лише від абсолютної їх кількості в їжі, а й від співвідношення між ними. Так, при надмірному надходженні фосфору підвищується рівень виведення кальцію, що створює ризик виникнення остеопорозу. Надмір кальцію в їжі призводить до дефіциту цинку та фосфору в організмі. При надлишковій кількості заліза в їжі може розвиватись дефіцит міді та цинку, а надмір цинку, в свою чергу, призводить до дефіциту міді та заліза тощо.

Оптимальним є таке співвідношення цих елементів:

кальцій : магній - 1 : 0,7;

кальцій : фосфор - 1 : 1,5.

Аналіз наведених даних показує, що при розробленні спеціальних раціонів харчування в основу мають бути .покладені принципи збалансованості та адекватності з метою забезпечення енергетичного еквівалента фізичних зусиль та адаптаційних змін в організмі.

Необхідний рівень есенційних БАР у раціонах має забезпечуватись комбінуванням різних продуктів харчування та природних харчових добавок.

Отже, раціони харчування повинні зберігати оптимальні співвідношення основних БАР, а склад їх має змінюватись залежно від віку, статі, характеру професійної діяльності людини.

Норми фізіологічних потреб в основних харчових речовинах та енергії є державним гігієнічним нормативом, запровадження якого характеризує турботу уряду про населення держави.
В Україні з 1982 по 1991 р. діяли «Норми фізіологічних потреб в основних харчових речовинах та енергії для різних груп населення СРСР».

Розвиток та поглиблення знань про роль окремих харчових речовин у забезпеченні процесів життєдіяльності, а також умови життя та екологічний стан навколишнього середовища потребують періодичної ревізії гігієнічних нормативів, у тому числі й величин фізіологічних потреб в енергії та нутрієнтах. Вважається, що перегляд норм фізіологічних потреб необхідно проводити не рідше одного разу на п'ять років.

У зв'язку зі зміною державного устрою, складними соціально-економічними та екологічними особливостями України виникла необхідність наукового обгрунтування Національних норм харчування для різних груп населення. Такий гігієнічний норматив розроблено групою провідних вітчизняних науковців і згідно з Наказом МОЗ України за № 272 від 18.11.1999 р.

затверджений як «Норми фізіологічних потреб населення України в основних харчових речовинах та енергії». У розробленні цих "Норм" взяв участь професор Національного університету харчових технологій В. Смоляр.

Норми фізіологічних потреб в основних харчових речовинах та енергії є критерієм оцінки фактичного харчування всіх верств населення і служать науковою базою при плануванні виробництва та споживання харчових продуктів. «Норми-99» зараз широко використовуються при оцінці резервів, регулюванні імпорту та експорту сільськогосподарської продукції, при розробленні заходів соціального захисту населення, а також під час розрахунків раціонів харчування, при встановленні мінімального продуктового набору для населення та пільг малозабезпеченим.

«Норми-99» широко використовуються в лікарській практиці для оцінки індивідуального харчування, а в разі необхідності для обгрунтування рекомендацій та його корекції.

У «Нормах-99» враховано вимоги нової концепції оздоровчого харчування, що стосується профілактики хронічних захворювань, насамперед аліментарного походження, запропонованої ВООЗ у 1992 р.

«Норми-99» регламентують фізіологічні потреби в енергії та харчових речовинах для дорослого працездатного населення, осіб похилого віку та дітей (11 вікових груп).

Згідно з рекомендаціями ВООЗ, співвідношення потреб у білках, жирах та вуглеводах подано відповідно як 11...12, 25...30, 54...64% замість 15, ЗО, 58 % від енергетичної цінності раціону, що їх було регламентовано в «Нормах-91».

Причому «Норми-99» регламентують вміст у раціоні харчування дорослих 50...55% білків тваринного походження та 60% складних вуглеводів від загальної їх кількості.

Потреби в білках і величина їх утилізації залежать від амінокислотного складу, ступеня засвоєння їх в організмі. Засвоєння білка із змішаного раціону становить 75% від кількості його загального надходження з раціоном харчування. Іншими словами, потреби в цьому нутрієнті при вживанні змішаного раціону в 1,25 разу більші за ті, що надходять у вигляді молочного та яєчного білка. Квота тваринних білків для дорослих становить 55%, для осіб похилого віку - 50%.

Потреби в жирах визначаються вмістом у них основних жирних кислот, насамперед лінолевої та ліноленової, що містяться в рослинних жирах та в жирі морських тварин. Питома вага жирів для дорослого населення визначена в розмірі 25% енергетичної цінності харчового раціону. Необхідність такого обмеження пов'язана зі значним зростанням смертності та захворюваності серед населення України на серцево-судинні захворювання.

Легкозасвоювані вуглеводи абсорбуються у вигляді глюкози, що є джерелом енергії для еритроцитів та клітин ЦНС. Останні й визначають потреби організму в даному нутрієнті. Мінімальні добові надходження простих вуглеводів для дорослих повинні становити 50... 100 г.

У зв'язку з дуже складними екологічними особливостями на території України «Норми-99» передбачають збільшення вкрай необхідних нутрієнтів - кальцію, заліза, вітамінів С, Е (токоферолів), А (ретинолу), групи В, фолатів.

Отже, «Норми фізіологічних потреб населення України основних харчових речовинах та енергії» розроблені згідно з рекомендаціями ФАО/ВООЗ і спрямовані профілактику хронічних захворювань аліментарного генезу.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "ХАРЧОВА ВАЛЕОЛОГІЯ В СУЧАСНИХ ЕКОЛОГІЧНИХ ТА СОЦІАЛЬНИХ УМОВАХ"
  1. ПЕРЕДУМОВИ ПОЯВИ НОВОЇ САМОСТІЙНОЇ НАУКИ ПРО ЗДОРОВ'Я
    Стає очевидним, що основна причина хвороб людини криється у руйнівних пристрастях, у нездоровому (неправильному) способі життя. Лікарі, діагностуючи хворобу окремого органу, часто нехтують загальним станом організму й основною причиною хвороби - психоемоційним перенапруженням, лікують окремий орган, між тим як хвороба є наслідком патології всього організму. З іншого боку, останнім часом на
  2. . НЕОБХІДНІСТЬ ОРІЄНТАЦІЇ НА ІНДИВІДУАЛЬНЕ ЗДОРОВ'Я В СУЧАСНИХ УМОВАХ f
    Незважаючи на те, що валеологія як наука не нараховує й двох десятиліть, її витоки сягають у глибину тисячоліть й мають певні ознаки в язичництві, античних ритуалах, середньовічних схоластиках, у філософських, релігійних, наукових школах усіх континентів нашої планети. Бо на всіх етапах розвитку суспільства життя людини проходило у протиборстві з хворобами, що знайшло відображення в пошуках
  3. ПОЄДНАННЯ ІНДИВІДУАЛІЗОВАНОГО ХАРЧУВАННЯ З РУХОВОЮ АКТИВНІСТЮ
    Нинішній рівень умов праці та побуту спричинив зменшення частки фізичного навантаження й, відповідно, енерговитрат організму. Тому з'явилась потреба зниження калорійності харчового раціону. В свою чергу, зниження вживання продуктів з додатковою кількістю білків, жирів та вуглеводів призводить до одночасного зменшення надходження в організм вітамінів, макро- і мікроелементів, інших біологічно
  4. ПІСЛЯМОВА
    Здоров'я - основне та істинне багатство людини. Основне - тому, що здорова людина впевнено й енергійно рухається шляхом до успіху, їй все доступно, вона готова боротися за досягнення своєї мети, відстоювати свою свободу й гідність. Істинне - тому, що у здорової людини немає віку, вона молода й дивиться у майбутнє, незалежно від кількості прожитих літ. Останім часом одним із основних
  5. Валеологія як наука
    Сучасна епоха ставить перед біологічним видом Ноmо sapiens складні завдання, що випливають із тенденції та напрямку суспільного розвитку* Це, перш за все, прискорений суспільний розвиток і пов'язані з ним глобальні зміни - соціальні, економічні, технологічні і навіть кліматичні. Усе це ставить перед людиною, її організмом дуже складні завдання постійної адаптації до умов життя. Тому характерною
  6. Початок та історія розвитку валеології
    Прогрес зумовлений фізичним, інтелектуальним і духовним потенціалом людства. Для їх розвитку утворюються відповідні інститути, зокрема інтелектуальний потенціал підтримується та розвивається системою освіти та виховання, наукою; духовний - вірою, ідеологією; фізичний - фізичним вихованням, спортом. Ці потенціали мають певний зв'язок. Одним із критеріїв потенціалу людини є її здоров'я. Це
  7. Здоров'я та його механізми з позиції системного підходу
    Кожна система має зовнішні та внутрішні аспекти функціонування. Зовнішнім аспектом для людини є навколишнє середовище, в якому вона виконує свої біологічні та соціальні функції. Внутрішній стан людини можливо оцінити за ступенем гармонійності системи, тобто внутрішньосистемного порядку. Цей порядок визначається інформаційним компонентом системи, для біологічного рівня це генетичний код,
  8. ЕВОЛЮЦІЯ ВІРУСІВ ТА ВІРУСНИХ ІНФЕКЦІЙ
    Вплив антропогенних факторів на екологію вірусів. На екологію вірусів великий вплив мають антропогенні фактори, а саме: забруднення довкілля промисловими відходами; тотальне застосування пестицидів, антибіотиків, вакцин та інших біопрепаратів, урбанізація з величезною концентрацією населення в мегаполісах; розвиток сучасних транспортних засобів, господарське освоєння нових територій, створення
  9. ПЕРЕДМОВА
    Наукові відкриття XX століття дали змогу створити атомну енергетику, швидкісні транспортні мережі, нові біологічні, радіаційні, лазерні, фармацевтичні та харчові технології, впритул підійти до з'ясування геному людини й таємниць психіки. На межі другого та третього тисячоліть народилася нова наука - біоетика, покликана гармонізувати стосунки все нових і нових відкриттів із нормами людської
  10. ПОТРЕБА ЛЮДИНИ В ІНФОРМАЦІЇ
    Уявлення про людину, про її фізичний стан та духовний світ буде неповним, якщо не торкнутись питання однієї із найдавніших потреб людини - потреби в інформації. Відомо, що на людину постійно впливають три потоки інформації - сенсорний, що сприймається органами почуттів через першу сигнальну систему, вербальний (усне чи письмове слово), що сприймається через другу сигнальну систему, та структурний
загрузка...

© medbib.in.ua - Медична Бібліотека
загрузка...