Головна
Медицина || Психологія
Патологічна фізіологія / Оториноларингологія / Організація системи охорони здоров'я / Онкологія / Неврологія та нейрохірургія / Спадкові, генні хвороби / Шкірні та венеричні хвороби / Історія медицини / Інфекційні захворювання / Імунологія та алергологія / Гематологія / Валеологія / Інтенсивна терапія, анестезіологія та реанімація, перша допомога / Гігієна та санепідконтроль / Кардіологія / Ветеринарія / Вірусологія / Внутрішні хвороби / Акушерство та гінекологія
ГоловнаМедицинаГігієна і санепідконтроль
« Попередня Наступна »
Шпаргалки. Основи гігієни та педіатрії дітей дошкільного віку, 2010 - перейти до змісту підручника

Характеристика зрост. періодів: предд / ш і д / ш віку.

У переддошкільного період прибавка росту становить 8-10 см на рік, ваги - 4-6 кг на рік. Триває прорізування молочних зубів - до 2,5 років їх має бути 20. Інтенсивно формується кістково-м'язова система, швидко розвиваються нервова система і органи чуття. Помітно поліпшується координація рухів. Психомоторні акти ускладнюються, диференціюються і набувають все більш усвідомлений характер. Найважливішим показником нормального інтелектуального розвитку в цей час є формування фразового мовлення.

На цьому етапі відбувається і ускладнення міжособистісних відносин, діти потребують підвищеної уваги з боку батьків, ревнують їх до інших дітей, потребують постійного спілкуванні з однолітками і дорослими, у процесі якого вони засвоюють нові слова.

На 2-3-му році життя розвиваються такі почуття, як сором, співчуття, образа. Почуття подиву, характерне для однорічної дитини, змінюється допитливістю, що обумовлює появу безлічі питань, що задаються малюком в цей час. Вік 3 роки називають періодом першого впертості, під час якого відбувається протиставлення своїх бажань і відстоювання їх.

В д / ш зрост. енергія росту значно слабшає. Продовжується розвиток скелета, збільшується обсяг активних рухів у великих суглобах. М'язова система помітно зміцнюється, наростає маса більш великих м'язів. Завдяки подальшому розвитку м'язової тканини і нервової регуляції значно поліпшується координація рухів.

У дошкільному віці помітно підвищуються стійкість нервової системи до навантаження і здатність до концентрації уваги. У поєднанні з високою пластичністю нервової системи це значно полегшує цілеспрямоване навчання дитини. Удосконалюється мова, вона починає відігравати провідну роль в організації поведінки дитини.

Вік від 4 до 7 років називають «періодом сором'язливості», в рамках якого дитина усвідомлює складність реального світу і обмеженість своїх можливостей, він не стільки демонструє своє вміння, скільки придивляється до інших, навчаючись найбільш раціональним формам дії, поведінки.


Їжа дошкільнят мало чим відрізняється від їжі дорослих. Шлунково-кишкові розлади у них відносно рідкісні. Гострі дитячі інфекції зустрічаються часто, чому сприяє широке спілкування дошкільнят з оточуючими. Протікають вони легше, ніж у дітей раннього віку, і рідше призводять до важких ускладнень.

У ст.д / ш віці настає період інтенсивного росту дитячого організму. Як правило, дозрівання регулюючих систем і серцево-судинної системи відстає від бурхливого зростання кістково-м'язової системи. Стійкість дитини до навантаження в цей період знижується, цей фактор необхідно враховувати при організації його життя.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "Характеристика зрост. періодів: предд / ш і д / ш віку."
  1. Ревматоїдний артрит. ХВОРОБА БЕХТЕРЕВА
    Ревматологія як самостійна науково-практична дисципліна формувалася майже 80 років тому у зв'язку з необходімостио більш поглибленого вивчення хвороб цього профілю, викликаної їх широким розповсюдженням і стійкою непрацездатністю. У поняття "ревматичні хвороби" включають ревматизм, дифузні захворювання сполучної тканини, такі як системний червоний вовчак, системна
  2. ПАТОГЕНЕЗ
    Традиційно, серед механізмів беруть участь у формуванні та підтримці нормального або зміненого АД прийнято виділяти: гемодинамічні фактори, що безпосередньо визначають рівень АТ і нейрогуморальні системи, що регулюють стан гемодинаміки на необхідному рівні шляхом впливу на гемодинамічні чинники. I. До гемодинамічним факторів належать: 1) Серцевий викид, або
  3. КЛІНІЧНА КАРТИНА
    Початок доброякісно протікає АГ, в більшості випадків непомітно для хворого. Перші підйоми артеріального тиску рідко супроводжуються характерною симптоматикою. Можливі, принаймні, два варіанти дебюту АГ: 1) розвиток АГ після прикордонної артеріальної гіпертензії та 2) становлення без попереднього прикордонного періоду. Часто підвищені цифри АТ є випадковою знахідкою.
  4. ЛІКУВАННЯ
    Лікування гіпертонічної хвороби становить серйозну проблему, ще дуже далеку до свого вирішення. У міру розвитку медичної науки, постійно змінюються підходи до терапії цього стану, кінцеві цілі лікування, створюються нові прогресивні революційні лікарські засоби з надзвичайно складними механізмами корекції АТ. У багатьох країнах світу були прийняті федеральні
  5. Грижа стравохідного отвору діафрагми
    Вперше опис грижі стравохідного отвору діафрагми (ПОД) зроблено Морганьи ще в 1768 році. За даними сучасних авторів даний патологічний стан за своєю поширеністю успішно конкурує з дуоденальномувиразками, хронічний холецистит та панкреатит. При аналізі частоти захворюваності в залежності від віку встановлено, що даний стан зустрічається у 0,7% всіх
  6. СІСГЕМНАЯ ЧЕРВОНА ВІВЧАК
    Відповідно до сучасними уявленнями системний червоний вовчак (ВКВ) є хронічне рецидивуюче полісиндромне захворювання переважно молодих жінок і дівчат, що розвивається на тлі генетично зумовленої недосконалості імунорегуляторних процесів, що призводить до неконтрольованої продукції антитіл до власних клітин і їх компонентів, з розвитком
  7. хронічна серцева недостатність
    Спроби дати повноцінне визначення даному стану робилися протягом декількох десятиліть. У міру розвитку медичної науки змінювалися уявлення про сутність серцевої недостатності, про причини призводять до її розвитку, патогенетичних механізмах, процеси, які відбуваються в самій серцевому м'язі і різних органах і тканинах організму в умовах неадекватного кровопостачання
  8. хронічному бронхіті. Хронічним легеневим серцем.
    За останні роки, у зв'язку з погіршення екологічної ситуацією, поширеністю куріння, зміною реактивності організму людини, відбулося значне збільшення захворюваності хронічними неспецифічними захворюваннями легень (ХНЗЛ). Термін ХНЗЛ був прийнятий в 1958 р. в Лондоні на симпозіумі, скликаному фармацевтичним концерном "Ciba". Він об'єднував такі дифузні захворювання
  9. хронічні гепатити
    У всьому світі захворювання печінки займають істотне місце серед причин непрацездатності та смертності населення. З кожним роком спостерігається зростання захворюваності гострими і хронічними гепатитами, які все, частіше трансформуються в цирози печінки. Термін «хронічний гепатит» об'єднує, рбшірний коло захворювання печінки різної етіології, які відрізняються за клінічним перебігом
  10. цироз печінки
    Вперше термін цирози печінки був запропонований Т. Н. Laenec (1819), який застосував його в своїй класичній монографії, що містить опис патологічної картини і деяких клінічних особливостей хвороби. Відповідно до визначення ВООЗ (1978), під цирозом печінки слід розуміти дифузний процес, що характеризується фіброзом і перебудовою нормальної архітектоніки печінки, що приводить до
© 2014-2022  medbib.in.ua - Медична Бібліотека