« Попередня
|
|
Наступна » |
|
|
Характеристика зрост. періодів: предд / ш і д / ш віку.
|
У переддошкільного період прибавка росту становить 8-10 см на рік, ваги - 4-6 кг на рік. Триває прорізування молочних зубів - до 2,5 років їх має бути 20. Інтенсивно формується кістково-м'язова система, швидко розвиваються нервова система і органи чуття. Помітно поліпшується координація рухів. Психомоторні акти ускладнюються, диференціюються і набувають все більш усвідомлений характер. Найважливішим показником нормального інтелектуального розвитку в цей час є формування фразового мовлення.
На цьому етапі відбувається і ускладнення міжособистісних відносин, діти потребують підвищеної уваги з боку батьків, ревнують їх до інших дітей, потребують постійного спілкуванні з однолітками і дорослими, у процесі якого вони засвоюють нові слова.
На 2-3-му році життя розвиваються такі почуття, як сором, співчуття, образа. Почуття подиву, характерне для однорічної дитини, змінюється допитливістю, що обумовлює появу безлічі питань, що задаються малюком в цей час. Вік 3 роки називають періодом першого впертості, під час якого відбувається протиставлення своїх бажань і відстоювання їх.
В д / ш зрост. енергія росту значно слабшає. Продовжується розвиток скелета, збільшується обсяг активних рухів у великих суглобах. М'язова система помітно зміцнюється, наростає маса більш великих м'язів. Завдяки подальшому розвитку м'язової тканини і нервової регуляції значно поліпшується координація рухів.
У дошкільному віці помітно підвищуються стійкість нервової системи до навантаження і здатність до концентрації уваги. У поєднанні з високою пластичністю нервової системи це значно полегшує цілеспрямоване навчання дитини. Удосконалюється мова, вона починає відігравати провідну роль в організації поведінки дитини.
Вік від 4 до 7 років називають «періодом сором'язливості», в рамках якого дитина усвідомлює складність реального світу і обмеженість своїх можливостей, він не стільки демонструє своє вміння, скільки придивляється до інших, навчаючись найбільш раціональним формам дії, поведінки.
Їжа дошкільнят мало чим відрізняється від їжі дорослих. Шлунково-кишкові розлади у них відносно рідкісні. Гострі дитячі інфекції зустрічаються часто, чому сприяє широке спілкування дошкільнят з оточуючими. Протікають вони легше, ніж у дітей раннього віку, і рідше призводять до важких ускладнень.
У ст.д / ш віці настає період інтенсивного росту дитячого організму. Як правило, дозрівання регулюючих систем і серцево-судинної системи відстає від бурхливого зростання кістково-м'язової системи. Стійкість дитини до навантаження в цей період знижується, цей фактор необхідно враховувати при організації його життя.
|
« Попередня |
|
Наступна » |
= Перейти до змісту підручника = |
|
Інформація, релевантна "Характеристика зрост. періодів: предд / ш і д / ш віку." |
- Ревматоїдний артрит. ХВОРОБА БЕХТЕРЕВА
Ревматологія як самостійна науково-практична дисципліна формувалася майже 80 років тому у зв'язку з необходімостио більш поглибленого вивчення хвороб цього профілю, викликаної їх широким розповсюдженням і стійкою непрацездатністю. У поняття "ревматичні хвороби" включають ревматизм, дифузні захворювання сполучної тканини, такі як системний червоний вовчак, системна
- ПАТОГЕНЕЗ
Традиційно, серед механізмів беруть участь у формуванні та підтримці нормального або зміненого АД прийнято виділяти: гемодинамічні фактори, що безпосередньо визначають рівень АТ і нейрогуморальні системи, що регулюють стан гемодинаміки на необхідному рівні шляхом впливу на гемодинамічні чинники. I. До гемодинамічним факторів належать: 1) Серцевий викид, або
- КЛІНІЧНА КАРТИНА
Початок доброякісно протікає АГ, в більшості випадків непомітно для хворого. Перші підйоми артеріального тиску рідко супроводжуються характерною симптоматикою. Можливі, принаймні, два варіанти дебюту АГ: 1) розвиток АГ після прикордонної артеріальної гіпертензії та 2) становлення без попереднього прикордонного періоду. Часто підвищені цифри АТ є випадковою знахідкою.
- ЛІКУВАННЯ
Лікування гіпертонічної хвороби становить серйозну проблему, ще дуже далеку до свого вирішення. У міру розвитку медичної науки, постійно змінюються підходи до терапії цього стану, кінцеві цілі лікування, створюються нові прогресивні революційні лікарські засоби з надзвичайно складними механізмами корекції АТ. У багатьох країнах світу були прийняті федеральні
- Грижа стравохідного отвору діафрагми
Вперше опис грижі стравохідного отвору діафрагми (ПОД) зроблено Морганьи ще в 1768 році. За даними сучасних авторів даний патологічний стан за своєю поширеністю успішно конкурує з дуоденальномувиразками, хронічний холецистит та панкреатит. При аналізі частоти захворюваності в залежності від віку встановлено, що даний стан зустрічається у 0,7% всіх
- СІСГЕМНАЯ ЧЕРВОНА ВІВЧАК
Відповідно до сучасними уявленнями системний червоний вовчак (ВКВ) є хронічне рецидивуюче полісиндромне захворювання переважно молодих жінок і дівчат, що розвивається на тлі генетично зумовленої недосконалості імунорегуляторних процесів, що призводить до неконтрольованої продукції антитіл до власних клітин і їх компонентів, з розвитком
- хронічна серцева недостатність
Спроби дати повноцінне визначення даному стану робилися протягом декількох десятиліть. У міру розвитку медичної науки змінювалися уявлення про сутність серцевої недостатності, про причини призводять до її розвитку, патогенетичних механізмах, процеси, які відбуваються в самій серцевому м'язі і різних органах і тканинах організму в умовах неадекватного кровопостачання
- хронічному бронхіті. Хронічним легеневим серцем.
За останні роки, у зв'язку з погіршення екологічної ситуацією, поширеністю куріння, зміною реактивності організму людини, відбулося значне збільшення захворюваності хронічними неспецифічними захворюваннями легень (ХНЗЛ). Термін ХНЗЛ був прийнятий в 1958 р. в Лондоні на симпозіумі, скликаному фармацевтичним концерном "Ciba". Він об'єднував такі дифузні захворювання
- хронічні гепатити
У всьому світі захворювання печінки займають істотне місце серед причин непрацездатності та смертності населення. З кожним роком спостерігається зростання захворюваності гострими і хронічними гепатитами, які все, частіше трансформуються в цирози печінки. Термін «хронічний гепатит» об'єднує, рбшірний коло захворювання печінки різної етіології, які відрізняються за клінічним перебігом
- цироз печінки
Вперше термін цирози печінки був запропонований Т. Н. Laenec (1819), який застосував його в своїй класичній монографії, що містить опис патологічної картини і деяких клінічних особливостей хвороби. Відповідно до визначення ВООЗ (1978), під цирозом печінки слід розуміти дифузний процес, що характеризується фіброзом і перебудовою нормальної архітектоніки печінки, що приводить до
|