загрузка...
« Попередня Наступна »

Характеристика побутової діяльності дитини раннього віку



Ранній вік становить важливий етап у розвитку побутової діяльності, зокрема навичок самообслуговування. Побутова діяльність, яка передбачає володіння виконавцем складними й різноманітними предметними діями, розвивається особливо інтенсивно у дитини цього віку на основі успіхів дитини у предметній діяльності, що виступає для цього віку провідною. Мотивація освоєння побутової діяльності грунтується на прагненні малюка до самостійності та на його інтересі

до функціонування оточуючих предметів. Таким чином у ранньому віці складаються сприятливі умови для розвитку, як операційної, так і мотиваційної сторони побутової діяльності. Цей вік вважається сензитивним особливо щодо вироблення навичок самообслуговування. Водночас операційна сторона побутової діяльності випереджує у своєму розвитку мотиваційну. Дитина фактично набуває самостійності у виконанні основних побутових процесів: вмивання, одягання, догляду за власними речами тощо. Закладається фундамент культурногігієнічних навичок дорослої людини.

Процес формування навичок побутової діяльності включає наступні етапи:

Спостереження за діями дорослих при виконанні побутових процесів. Дитина помічає, що дорослий використовує предмети у різних своїх призначеннях: у чашку наливає молоко, ложкою їсть, ножем ріже хліб тощо. Коли дорослий купає дитину, то бере мило, а коли причісує - гребінець. У малюка виникає прагнення самому діяти з цими предметами.

Виконання побутових дій разом із дорослим. На основі інтересу до побутової діяльності дорослих у малюка виникає готовність до оволодіння цією діяльністю. Він намагається виконати дії разом з дорослим: тримає чашку, коли дорослий наливає у неї води, витирається рушничком, коли дорослий розпочав це робити.
трусы женские хлопок
Дорослий повинен підтри- мати ініціативу дитини. Він показує, як виконувати побутові процеси, коментує свої дії, наголошує на їх правильній послідовності, називає, які предмети при цьому потрібні; підтримує участь дитини у побутових процесах. У результаті у дитини складається певний руховий стереотип та відповідний образ побутового процесу, які разом утворюють сенсомоторний образ побутової діяльності, її окремих різновидів.

Засвоєння побутової діяльності справляє позитивний вплив на розвиток психіки й особистості дитини. Розмежування цілісного процесу побутової діяльності на окремі етапи, операції, виділення необхідних при цьому предметів сприяє зростанню диференційованості сприймання, розширенню активного словника дитини. На основі зростання диференційованості сприймання в неї зміцнюється та уточнюється пам'ять, формується образне мислення. Виявляючи самостійність у доступних для себе видах діяльності, малюк усвідомлює себе її суб'єктом (виконавцем), при цьому реалізується його мотив

«Я сам». Виконання побутової діяльності сприяє розвиткові довільності, організованості, охайності. Формується потреба у дотриманні гігієнічних норм.

Дитина чимдалі глибше усвідомлює смисл побутових процесів: для чого необхідно прибрати у кімнаті, вимити руки, одягатись, їсти. У зв'язку з цим формуються перші уявлення про взаємозв'язки явищ: якщо не прибирати бруд, можна захворіти; якщо не мити посуд, не буде куди накласти їжу тощо. Користуючись різними предметами, дитина розкриває їх властивості та навчається дбайливо ставитись до них: розправляти рушник, кладе мило у мильницю, а не у воду, де воно розмокає; розправляє одяг, щоб він не зім'явся тощо.


Дитина виконує побутові процеси у дитячому садку разом з ровесниками, навчається при цьому не заважати іншим, бажати один одному «смачного», чекати своєї черги тощо. Дорослий прищеплює дитині перші навички культури поведінки: сидіти спокійно, не виходити з-за столу під час їжі, говорити «дякую», чемно звертатись із проханнями по допомогу. За умови систематичного й послідовного контролю дорослого за самостійним виконанням дитиною побутових процесів, її культурно-гігієнічні навички перетворюються на звички, стають стійкими надбаннями особистості.

ВИСНОВКИ про особливості розвитку побутової діяльності в ранньому віці:

- мотиваційну основу побутової діяльності становить інтерес дитини до світу оточуючих предметів та до процесів їх використання дорослим, а також прагнення дитини до самостійності;

- операційну основу для розвитку побутової діяльності становлять успіхи малюка у предметній діяльності, її зв'язок із предметно-маніпулятивною грою;

- переважає розвиток операційної сторони побутової діяльності: у малюка формуються культурно-гігієнічні навички, які становлять основу самообслуговування особистості;

- побутова діяльність справляє різнобічний вплив на розвиток психіки й особистості дитини;

- у дитини розвивається спостережливість, міцність та обсяг пам'яті, дійове та образне мислення;

- у сфері особистості малюка завдяки побутовій діяльності виникає усвідомлення себе виконавцем, здатність діяти відповідно до встановлених норм, враховувати дії товаришів; закладаються основи акуратності.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "Характеристика побутової діяльності дитини раннього віку"
  1. Природа сюжетно-рольової гри дошкільника
    Ігри дітей дошкільного віку досліджували М. Я. Басов, Д. Б. Ельконін, О. В. Запорожець, Д. В. Менджерицька, О. І. Тіхєєва, С.Л.Новосьолова та ін. Образ дорослого, його соціальних взаємин та ролей набуває у дошкільника розгорнутого характеру. Якщо у ранньому віці внаслідок включення дитини у дії дорослих як об'єкту їх турботи й піклування головним елементом образу дорослого для малюка була його
  2. Модель оптимального спілкування педагога з дитиною
    Найважливіше значення у виникненні й розвитку у дітей спілкування мають впливи дорослого, випереджуюча ініціатива якого підносить діяльність дитини на вищий рівень. Без постійної підтримки дорослого розвиток спілкування дошкільника уповільнюється, що призводить до різноманітних психологічних порушень і труднощів. Нормальний розвиток спілкування дошкільника має виразний позитивний вплив
  3. Формування передумов рольової гри
    Формування передумов рольової гри становить актуальну педагогічну задачу у період від 1,5 до 3 р. Методика формування передумов рольової гри полягає у тому, що дорослий подає сюжет у словесній формі. Наприклад: «Сидять за столом лялька та ведмедик, гарненькі, чистенькі. На столі стоять тарілки, розкладені ложки. Дівчинка взяла ложку і почала годувати - спочатку ляльку, а потім ведмедика. Всіх
  4. Розвиток міркувань дошкільника
    У дошкільному віці зростає кількість видів діяльності дитини, вони ускладнюються. Відбувається перебудова співвідношення практичних дій із розумовими, з випередженням останніх. Мислення чимдалі більше спирається на уявлення та образи, сформовані у її минулому досвіді. Пізнання дійсності у дошкільника відбувається у наочно-образній формі. Оперування образами і уявленнями робить мислення
  5. Особливості сенсорно-перцептивного розвитку дитини раннього віку
    Сенсорно-перцептивний розвиток у ранньому віці пов'язаний із вдосконаленням здатності дитини вирізняти якомога більшу кількість ознак у предметах. Спеціальною пізнавальною дією при цьому виступає обстеження, яке у малюка ще дуже недосконале (непослідовне, фрагментарне). Накопичення чуттєвого досвіду дитини призводить до розвитку впізнавання, в якому інтегровані пам'ять та сприймання. При
  6. МОЛОДШИЙ ШКІЛЬНИЙ ВІК
    Розвиток діяльності молодшого школяра. За віковою періодизацією, прийнятою українськими психологами і педагогами, час життя дітей від шести до одинадцяти років називається молодшим шкільним віком. При визначенні його меж враховуються особливості психічного і фізичного розвитку дітей, береться до уваги перехід їх від ігрової до учбової діяльності, яка стає і у цьому віці провідною. Вступ дитини
  7. Основні закономірності психічного розвитку людини
    Психічний розвиток людини відзначається наступними закономірностями. 1. Гетерохронність психічного розвитку дитини - це нерівномірний, хвильовий характер розвитку окремих психічних процесів. Він проявляється у тому, що для кожної психічної властивості є специфічний період, коли вона розвивається найбільш інтенсивно. Ці періоди - сензитивні (Виготський Л. С.). Наприклад, для розвитку
  8. Характеристика мислення дитини раннього віку
    Провідною умовою розвитку мислення виступає предметна діяльність дитини, прагнення її до вирішення виникаючих практичних задач. Мислення виникає як суто пізнавальне ставлення до задачі (Н. М. Ладигіна-Котс, О. М. Леонтьєв). Діючи з предметами, дитина швидко опановує раціональні прийоми та способи. У цьому процесі важливу роль відіграє наслідування дорослим, їх навчаючі впливи. На розвиток
  9. Емоційно-практична форма спілкування немовлят
    Вікова динаміка спілкування і спільної діяльності дошкільників полягає у зростанні змістовності, вибірковості, стабільності відносин; у розвитку потреби у спілкуванні й співпраці, їх інтенсивності та орієнтованості на інтереси ровесників. З 3-х місяців життя закладається основа як спілкування, так і спільної діяльності з ровесниками. Колектив дослідників під керівництвом А.Г. Рузської
  10. Розвиток спостереження - цілеспрямованого сприймання
    У процесі здійснення дошкільником різних видів діяльності за умови педагогічного керівництва формується спостереження - цілеспрямоване сприймання, що будується за певними правилами. Поступово педагог учить дитину постановці цілей спостереження і контролю за процесом їх досягнення. Як зазначає М. М. Подд'яков, вже у середньому дошкільному віці продуктивна діяльність передбачає цілеспрямоване
  11. Розвиток психічних функцій
    Мова. В дошкільному дитинстві в основному завершується довгий і складний процес оволодіння мовою. До 7 років мова стає засобом спілкування і мислення дитини, а також предметом свідомого вивчення, оскільки при підготовці до школи починається навчання читанню і письму. Як вважають психологи, мова для дитини стає рідною. Розвивається звукова сторона мови. Молодші дошкільники починають
загрузка...

© medbib.in.ua - Медична Бібліотека
загрузка...