загрузка...
« Попередня Наступна »

Характер впливу інформації

У військовій діяльності необхідно вміти розрізняти характер інформації і те, який вона може мати вплив на особовий склад - безпосередній чи опосередкований. Відомо, що в сучасній війні особлива увага звертається на організацію інформаційно-психологічного впливу на супротивника. Така діяльність союзників під час організації і здійснення операції «Буря в пустелі» зі звільнення Кувейту від ірацьких загарбників та антиталібської операції в Афганістані підтвердили високу ефективність комунікативного впливу як на війська супротивника, так і на все населення Землі. Аналіз цих дій буде здійснено у наступних темах.

За характером впливу інформація, що йде від комунікатора, може бути спонукальною і констатувальною.

Спонукальна інформація висловлюється в наказі, проханні, інструкції, пораді. Вона розрахована на fe, щоб стимулювати певні дії, і виконує такі функції:

а) активізації поведінки, тобто спонукання до дії в заданому напрямі;

б) інтердикції, тобто заборони певних дій або небажаних різновидів діяльності;

в) дестабілізації, або порушення деяких автономних форм поведінки та діяльності.

Конст ату вальна інформація виступає у формі повідомлення і передбачає зміну поведінки не прямо, а опосередковано і поступово. Сам характер повідомлення буває різним: міра об'єктивності може варіюватися від байдужого тону викладу до включення в сам текст повідомлення елементів переконання. Варіант повідомлення визначається комуніка-тором.

Залежно від спрямованості інформації, яка йде від комунікатора, виокремлюють аксіальну та ретиальну комунікації.

Аксіально комунікація спрямовує свої сигнали до якогось окремого отримувача інформації (індивідуального або групового).

Ретиальна комунікація має своїм адресатом багатьох реципієнтів, великі розосереджені у просторі соціальні групи, які у більшості випадків є анонімними для комунікатора.

Моделі аксіальної комунікації використовуються здебільшого в ситуаціях безпосереднього міжособистісного спілкування. Масове спілкування, яке здійснюється за допомогою засобів масової комунікації, використовує моделі ретиальної комунікації.

Для вивчення ефекту впливу виокремлюють одиниці (елементи) комунікативного процесу. Американський соціальний психолог Г. Ласуел у структурі комунікативного процесу виокремлює п'ять елементів:

- Хто передає інформацію (комунікатор, передавач інформації).

- Що передається (повідомлення, або конкретніше -текст).

- Як (за допомогою якого каналу).

- Кому (аудиторія, реципієнт).

- Яким результатом (ефект впливу) (рис. 11-1).



Рис. 11-1.

Структура комунікативного процесу



Засоби комунікації.
трусы женские хлопок
Передання будь-якої інформації можливе лише за допомогою знакових систем. Існує кілька систем, які використовуються в комунікативному процесі й відповідно до яких можна класифікувати засоби комунікації на вербальні та невербальні.

Вербальна комунікація використовує як знакову систему мову - найуніверсальніший засіб людського спілкування, який забезпечує змістовний аспект взаємодії і взаєморозуміння у процесі спільної діяльності.

Невербальна комунікація включає різні знакові системи: оптико-кі-нетичну, пара- та екстралінгвістичну, просторово-часову, контакт «очі в очі», кожна з яких має свої особливості.

Оптико-кінетична система знаків використовує жести, міміку, пантоміму.

Цю систему можна уявити як сприймання властивостей загальної моторики різних частин тіла (рук - жестикуляція, обличчя - міміка, пози - пантоміма). Ця загальна моторика відображає емоційні реакції людини, оскільки включення оптико-кінетичної системи знаків до ситуації комунікації надає спілкуванню певних нюансів, що неоднозначно сприймаються за умов використання тих самих жестів у різних національних культурах.

Вирішальне значення у невербальній комунікації мають вираз обличчя, погляд. Вираа обличчя найбільше підкреслюють кути губ, нахмурювання або піднімання брів і зморщування чола. Ці елементи міміки дають змогу передати всю гаму емоцій і почуттів - від приємного здивування до розчарування.

Погляд - ключовий елемент нсвербальної комунікації. Як правило, саме ним партнер висловлює інтерес до розмови. Блукальний погляд найчастіше свідчить про нудьгу або про бажання самому взяти слово (якщо тільки воно не виражає страх або почуття провини). Пильний погляд, спрямований прямо в очі співбесіднику, часто сприймається як ознака певної агресивності.

Жести також видають достатньо інформації про партнера по спілкуванню. Палець, що вказує на іншу людину, сприймається як агресивніший жест, ніж розкриті й повернені до неї долоні. Похитування головою, нахил її до плеча або в бік партнера завжди вважаються ознаками інтересу.

Свої почуття та стани людина може висловлювати також за допомогою пантоміміки. Наприклад, людина виявляє ло партнера відкритість, якщо стоїть до нього обличчям, а не боком. Неприязнь у людини, що сидить, виявляється у напруженості тіла, і, навпаки, розкутість тіла, нахил вперед є виразом симпатії.

Паралінгвістична система - це система вокалізації мовлення, що характеризується якістю голосу, його діапазоном, тональністю і виражає почуття та стани людини. Так, спокійний і солідний голос знімає напруження, збуджує інтерес, а роздратований - сприймається як ознака агресивності.

Екстралінгвістична знакова cucme.ua - це включення в мову пауз, інших нелінґвістичних компонентів (покашлювання, сміх), темп мовлення.


Простір і час організації комунікативного процесу виступають теж особливою знаковою системою. Вони мають певне смислове навантаження як компоненти комунікативних ситуацій. Так, розміщення партнерів обличчям один до одного сприяє виникненню контакту, символізує увагу до того, хто говорить, натомість окрик у спину може мати негативне значення. Наука, яка вивчає норми просторової і часової організації спілкування, називається «просторовою психологією».

Дослідження в цій галузі пов'язані з вивченням специфічних наборів просторових та часових констант комунікативної ситуації. Останні називаються .хронотопсеми. У літературі описано, зокрема, хронотоп «вагонного супутника». Суть його полягає в тому, що специфічна ситуація спілкування інколи створює несподівані ефекти впливу. Наприклад, не завжди можна пояснити відвертість до першого зустрічного, яким є «вагонний супутник».

Ще однією специфічною знаковою системою є контакт «очі в очі», який мас місце у візуальному спілкуванні.

У дослідженнях контакту «очі в очі» інтерес був зосереджений перш за все на вивченні інтимного спілкування. У розмові люди то дивляться одне на одного, то відводять очі. Постійний погляд заважає зосередитися. Найчастіше дивляться в очі не більше 10 сек. Це буває перед початком розмови або після перших кількох слів. Потім зустрічаються очима час від часу. Візуальний контакт відбувається здебільшого, коли обговорюється приємна тема. При обговоренні неприємної теми часто від такого контакту утримуються. Охочіше дивляться на тих. ким захоплюються або з ким перебувають в близьких стосунках. Більш схильні до візуального контакту жінки.

Контакт очей обов'язково доповнює вербальну комунікацію. За відсутності такого контакту можна говорити про те, що проблема, яка обговорюється, співрозмовників не цікавить. Навпаки, коли один із партнерів постійно намагається підтримати зоровий контроль зі співрозмовником, цс є ознакою того, що він. по-перше, намагається будь-яким чином подобатися цьому партнерові, по-друге, його практично не цікавить зміст інформації, яка обговорюється.

У представників деяких культур засобом невербально!' комунікації є дотик. Це невід'ємний елемент комунікації в Африці, на Середньому Сході, в більшості країн Латинської Америки. Один спостерігач підрахував, що пара, яка сидить за столиком ресторану в Парижі, за одну годину здійснює в середньому 110 взаємних дотиків, у Лондоні - жодного, у Джексонвілі (США) - близько восьми.

Отже, вербальна і невербальна комунікації тісно пов'язані між со- бою, тому їх творче застосування є суттєвою передумовою ефективно- сті спілкування партнерів, налагодження оптимального контакту між ними.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "Характер впливу інформації"
  1. ПРО ПРІОНИ І ВІРОЇДИ
    Крім хвороб, які викликають віруси, є незвичайна група захворювань центральної нервової системи - підгострих спонгіозних трансмісивних енцефалопатій (ПСТЕ) - скрепі (захворювання овець і кіз), трансмісивна енцефалопатія норок, губчаста енцефалопатія ВРХ і чотири хвороби людини: куру - ендемічне захворювання жителів гірських районів Нової Гвінеї, хвороба Крейтцфельда - Якоба, синдром Герстманна -
  2. МУТАЦІЯ У ВІРУСІВ
    Віруси змінюють свої властивості як у природних умовах розмноження, так і в експерименті. В основі спадкоємної зміни властивостей вірусів можуть лежати два процеси: 1) мутація, тобто зміна послідовності нуклеотидів у визначеній ділянці генома вірусу, що веде до фенотипічної вираженої зміни окремої властивості, і 2) рекомбінація, тобто обмін генетичним матеріалом між двома близькими вірусами, але
  3. Класифікація вірусів по тропізму
    Дерматропні віруси: натуральна віспа людини, ящур, везикулярний стоматит, вісповакцина, везикулярна екзантема свиней, везикулярна хвороба свиней, інфекційний ларинготрахеїт птахів, віспа птахів, міксоматоз кролів, контагіозна ектима овець і кіз, віспа свиней, віспа овець та інші. Нейротропні віруси: сказ, хвороба Борна, енцефаліти коней, полімієліт, енцефаломієліт птахів, вісна-маеді, хвороба
  4. ІНТЕРФЕРОН
    Роль інтерферону. Відкриття інтерферону - це новий розділ імунології - вчення про несприйнятливість організму до інфекцій. Інтерферон - особливий противірусний білок, який продукується зараженими клітинами чи цілим організмом. Відкрили його англійські вірусологи Айзекс і Лінденман (1957). Цьому відкриттю передувало велике число робіт з вірусної інтерференції. Власне, зі спостережень за цим
  5. ХІМІОТЕРАПІЯ ВІРУСНИХ ХВОРОБ
    Впливати на віруси, що проникнули в клітини, складно, основна складність сучасної хіміотерапії укладена не в токсичності препаратів на рівні клітин in vitro чи токсичності для конкретного виду клітин in vivo, а в токсичності й інших побічних ефектах на рівні організму. Хіміотерапевтичні препарати придушують здебільшого який-небудь тип вірусоспецифічних ферментативних реакцій. У результаті цього
  6. ПАРОСТКИ НОВОГО, СУЧАСНОГО ЕТАПУ ЕВОЛЮЦІЇ. МОРАЛЬНЕ ПРОБУДЖЕННЯ ЛЮДСТВА І ПОВЕРНЕННЯ ДО ПРИРОДНИХ СПОСОБІВ ОЗДОРОВЛЕННЯ
    Людський мозок працює з надзвичайно низьким коефіцієнтом корисної дії: він використовує лише 3...4 % своїх максимальних можливостей. Очевидно, решта 96...97 % містять несподівані таємниці, небачені можливості людини. Відомо також, що зона максимальної ясної свідомості і психічної діяльності порівняно невелика: на свідомому рівні переробляється 102 біт інформації за секунду, на несвідомому - 10е
  7. . РОЛЬ СНУ І СНОВИДІНЬ У ЗАПОБІГАННІ НЕГАТИВНИМ СТРЕСАМ
    Важливим засобом запобігання й зняття стресу є повноцінний сон - необхідний відпочинок для мозку та тіла. Якщо ніч минула погано, то день буде важким. Навпаки, людина, що добре виспалася, - господар дня. Вчені довели причинний взаємозв'язок між безсонням, стресом і працездатністю. Електрофізіологічні методи досліджень, проведені російськими ученими А.Вейном (1979) та В. Ротенбергом (1982),
  8. ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ
    Еустрес (грец. еи - добре, правильно; англ, stress - напруження) - "хороший стрес", позитивні форми стресу (наприклад, сильна радість). Г. Сельє розглядав еустрес як синдром, що сприяє збереженню здоров'я. Психологія здоров'я (син.: валеопсихологія, валеологічна психологія) - один із розділів валеології, націлений на вдосконалення механізмів психосаморегуляції для підвищення психоемоційної
  9. Статева культура, як передумова репродуктивного здоров'я
    Статева культура - це поняття більш широке, ніж культура сексуальних відносин. Формування гармонійних відносин між чоловіком і жінкою будується на розумінні феномена чоловіка та жінки. Чоловік і жінка - це два різні світи, два взаємно доповнюючих починань ("ян" і "інь"). Обидві статі рівні. Чоловік є виразом активного, свідомого, що дає початок, реалізує себе в матеріальному житті. Жінка -
  10. Механізм оздоровчої дії фізичних вправ
    Оздоровчий і профілактичний ефект масової фізичної культури пов'язаний з підвищеною фізичною активністю, посиленням функцій опорно-рухового апарата, активізацією обміну речовин. У результаті недостатньої рухової активності в організмі людини порушуються нервово-рефлекторні зв'язки, закладені природою і закріплені в процесі фізичної праці. Це призводить до розладу регуляції діяльності
загрузка...

© medbib.in.ua - Медична Бібліотека
загрузка...