ГоловнаПсихологіяВведення в професію «Психолог»
« Попередня Наступна »
Т.А.Колтунович. Етичний кодекс психолога, 2007 - перейти до змісту підручника

Головний «етичний парадокс» психології

Сучасна психологія неминуче зіштовхується з етикою вже на рівні визначення свого предмета та методу (методологічному, який традиційно є «вільним» від етичних проблем). Протягом останніх років у психології суттєво підвищився інтерес до проблем «суб'єктності» та «суб'єктивності » (Є.І.Ісаєв, В.І.Слободчиков, А.В.Петровський). Сам предмет психології все більше пов'язується з «суб'єктністю». Можна зазначити навіть деяку зміну парадигми у напрямі «від психіки суб'єкта - до суб'єкта психіки». Для розгляду нашої проблеми виділимо дві характеристики суб'єктності:

1) готовність до непередбачуваних, спонтанних дій, готовність зробити щось «просто так», а не «тому що»... (за О.Г.Асмоловим). У цьому випадку людину важко прорахувати; важко сказати про неї, що вона «коштує стільки-то й стільки-то», тобто складно назначити їй «продажну ціну».

2) справжній суб'єкт здатний на рефлексію своїх відповідних дій і всього свого життя, тобто про особистість можна сказати, що вона є одночасно суб'єктом свого щастя лише тоді, коли вона здатна на постійні роздуми про саму себе і свої вчинки.

Рефлексія - «специфічна здатність людини, яка дозволяє їй зробити свої думки, емоційні стани, свої дії та ставлення, взагалі всього себе, предметом спеціального аналізу й оцінки та практичного перетворення (аж до самопожертви в ім'я високих цілей)».

Е.Фромм, розумуючи про «суб'єкт діяльності», зазначав, що якщо людина не буде хоча б прагнути осмислити свої дії і знайти в них певний особистісний зміст, то тоді не людина буде виконувати дію, а сама «дія буде звершуватися над нею» [1, c.
283-284].

У якості предмета професійної діяльності психолога усе більше виділяється саме суб'єктність. Тобто виникає парадоксальна ситуація: чим більше і краще ми пізнаємо суб'єктність даної людини, тим у більшій мірі ми позбавляємо її цієї суб'єктності, оскільки людина стає більш «зрозумілою» і «передбачуваною», а наявність поряд «усе розуміючого» і здатного «усе пояснити» психолога робить для неї не обов'язковою рефлексію своїх вчинків. Більш відверто даний парадокс звучатиме так: «Психолог, який ефективно працює, повинен був би позбавити людину її психіки, оскільки бездоганне знання і розуміння клієнта, який йому довірився, створює чудову основу для маніпуляції свідомістю даної людини» [1, c.284].

Звідси випливає, що і метод психології повинен стати маніпулятивним. Ситуація ускладнюється тим, що багато «замовників» і «спонсорів» тільки й мріють про те, щоб з допомогою психологів не тільки «передбачати» ті чи інші реакції персоналу, але й «ефективно керувати» ним так, як це вигідно керівництву. А оскільки психологам за такі «послуги» добре платять, то навряд чи вони відмовляться від можливості «підзаробити» і як це часто буває, «замаскують» свої маніпулятивні дослідження і впливи красивими розмовами про «істинну конгруентність », «особистісний ріст» і «самореалізацію». Крім цього, більшість клієнтів також мріють про те, щоб «повністю довіритись» спеціалісту, який краще, ніж вони самі, «знає, що до чого, і що потрібно робити».
Як тут не піти назустріч таким клієнтам? [1, c.285].

На щастя, повністю пізнати психіку іншої людини неможливо. Крім того, спрацьовує відома закономірність: чим з вищим рівнем прояву психічного (наприклад, з рівнем особистості) має справу психолог-професіонал, тим більшою мірою він змушений вибудовувати свої стосунки з клієнтом у режимі реального діалогу, коли клієнт вже перестав буди звичайним об'єктом дослідження чи впливів. І навпаки, чим простіший рівень прояву психічного (наприклад, рівень психофізіологічних реакцій), тим меншою мірою припускається реальна взаємодія психолога з клієнтом, оскільки клієнт багато чого просто не усвідомлює у своїх реакціях і йому краще бути звичайним «досліджуваним» чи «обстежуваним». Звичайно, позитивним є і той факт, що зі сторони психологів посилюється прагнення та розуміння необхідності спеціального звернення до етичної проблематики, а також етична підготовка студентів вузів, яка з кожним роком покращується. Психолог-студент повинен сам увесь час намагатися співвідносити знання, які отримує, з ціннісно-смисловими питаннями і суспільними проблемами, постійно запитувати себе: «Наскільки дані знання допомагають мені краще зрозуміти оточуючий світ і своє місце в цьому світі?».
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "Головний «етичний парадокс» психології"
  1. МОДУЛЬ 1. ЕТИЧНІ КАТЕГОРІЇ У ПСИХОЛОГІЇ
    НЕ 1.1. Вступ до курсу «Етичний кодекс психолога» План: 1. Поняття етичного кодексу психолога. Функції та завдання дисципліни. 2. Зв'язок етики та психології. 3. Основні поняття дисципліни. 4. Історія становлення етичного кодексу психолога у світі та в Україні. Домашнє завдання: Окресліть міждисциплінарні зв'язки дисципліни «Етичний кодекс психолога» Література: 1. Етичний
  2. Модуль - контроль (підсумковий)
    Модуль 1 1. Охарактеризуйте значення, функції та завдання дисципліни «Етичний кодекс психолога». Дайте характеристику основним поняттям дисципліни. 2. Дайте визначення поняттю «професійна етика психолога». Охарактеризуйте основні норми та вимоги, яких психологу необхідно дотримуватися у професійній діяльності. 3. Розкрийте міждисциплінарні зв'язки дисципліни. Чи можна говорити про
  3. Етичні проблеми у науково-дослідницькій діяльності психологів
    Серед етичних проблем у науково-дослідницькій діяльності психолога виокремимо такі [6, c.289-294]: 1) Надмірне експериментування. Психолог заради отримання «цікавих результатів» ставить інтереси науки чи свої кар'єрні інтереси вище за інтереси клієнтів. Звичайно, і психолог-дослідник, і психолог-практик повинні вести науковий пошук, але як тільки вони відчують, що почали ставитися до клієнтів
  4. Мораль та її соціально-психологічна детермінація. Психологічне підґрунтя моральності особистості
    Мораль є тією частиною філософії, яку значно більше тлумачать, але щонайменше виконують А.Б.Княжнін Проблема сучасного суспільства - падіння морального рівня людей - загальна причина багатьох соціальних проблем. Частково проблема моральності пов'язана з економічними труднощами, але в будь-якому випадку психологія не може залишатися осторонь від процесів, які протікають у суспільстві та
  5. Спілкування як царина людської моральності та соціально-психологічний процес. Парадигма спілкування у сучасній культурі
    Єдина справжня розкіш - це розкіш людського спілкування (А. де Сент-Екзюпері) Спілкування у його людинотворчій функції - одна з центральних тем філософії ХХ ст., за своїм походженням і змістом воно - продукт вітчизняної психології та філософії. Різноманітний світ людських відносин виступає сферою безпосередньої реалізації моральності, насамперед у тому своєму аспекті, в якому він
  6. Етичні проблеми та зваби практичної психології
    Здоровою є людина не вільна від проблем, а та, котра вміє з ними поводитись. Н. Пезешкіан Якщо у психолога немає професійної гідності й совісті, то в нього немає й етичних проблем. Наслідки спілкування з психологом мають велику особистісну значимість для клієнта. Яким буде втручання психолога - розвиваючим чи руйнуючим особистість клієнта - залежить від дотримання психологом етичних
  7. Етика проведення досліджень з участю людей і тварин
    Без конкретного предмету вивчення проведення наукових досліджень було б неможливим. У фізиці предметом дослідження є субатомні частини, у ботаніці - рослини, в хімії - елементи періодичної таблиці, а в психології - психічні процеси, явища і т.д., які відбуваються з людьми, які виступають в ролі досліджуваних. Іноді характер процедур, які використовуються не дозволяє залучати в ролі досліджуваних
  8. Етичні принципи у роботі психолога
    Сучасний рівень науки і практики та їх зростаючий вплив на соціальні та економічні процеси вимагають спеціального регламентування дій психологів, як у процесі дослідницької роботи, так і в ході реалізації їх рекомендацій. Підвищення ефективності роботи психологів у різних галузях, виключення випадків дискредитації психології вимагають введення в практику етичних принципів і правил роботи
  9. Патогенетические и патоморфологические изменения отдельных органов и систем при гестозе
    Плацента Сущность многосторонних изменений при гестозе заключается прежде всего в первоначальном поражении сосудистой системы плаценты и повышении ее проницаемости для антигенов плода. Сосудистая система плаценты является линией первой защиты против проникновения антигенов плода в кровоток матери. Известно, что с 20 нед беременности начинается активный рост промежуточных ворсин и смена
  10. ТАКТИКА ОБСЛЕДОВАНИЯ БОЛЬНОГО С ЖАЛОБАМИ ПСИХИЧЕСКОГО И ЭМОЦИОНАЛЬНОГО ХАРАКТЕРА
    Эдвин Г. Кэссем (Edwin H. Cassem) Очень часто больные обращаются к врачу с жалобами субъективного характера, такими как усталость, напряжение, нервозность, вялость, страх, подавленное состояние, головокружение, которые бывает трудно отнести к какому-то конкретному заболеванию. Один больной может жаловаться, что он постоянно «на взводе», другой-на то, что его мысли транслируются по местному
© medbib.in.ua - Медична Бібліотека