загрузка...
Патологічна фізіологія / Оториноларингологія / Організація системи охорони здоров'я / Онкологія / Неврологія і нейрохірургія / Спадкові, генні хвороби / Шкірні та венеричні хвороби / Історія медицини / Інфекційні захворювання / Імунологія та алергологія / Гематологія / Валеологія / Інтенсивна терапія, анестезіологія та реанімація, перша допомога / Гігієна і санепідконтроль / Кардіологія / Ветеринарія / Вірусологія / Внутрішні хвороби / Акушерство і гінекологія
« Попередня Наступна »

Фузаріотоксикоз

Фузаріотоксикоз (Fusariotoxicosis) - інтоксикаційне захворювання всіх видів сільськогосподарських тварин, що виникає внаслідок поїдання концентрованих, соковитих або грубих кормів, уражених токсичними грибами - фузаріями, і характеризується геморагічним діатезом, ураженням центральної нервової системи, токсичною алейкемією, порушенням функції травного каналу.

Історична довідка. Перші випадки фузаріотоксикозу були зареєстровані в 1913 р. у Східному Сибіру й Амурській області серед людей, які використовували в їжу так званий «п'яний хліб». Масові отруєння свиней після згодовування ячменю, ураженого грибом F. graminearum, спостерігались у 1920 - 1930 рр. у США та Німеччині, великої рогатої худоби і коней - у 1952 р. в колишньому Радянському Союзі. Захворювання на фузаріотоксикоз великої рогатої худоби і свиней відмічається і в Україні (В. Рухляда, І. Малохатько,2002). Збитки, що їх завдає ця хвороба, зумовлюються надзвичайно високою летальністю, яка може досягати 100 %.

Збудники хвороби - токсичні гриби - фузарії, які належать до класу Fungiimperfecti, роду Fusarium, видів F. sporotrichiella, F. gramineаrum, F. tricinetum, F. nivale, F. moniliforme, F. roseum. Фузарії дуже поширені в природі, вражають злакові рослини під час їх росту (польові гриби), а також зерно кукурудзи і грубі корми в період заготівлі та зберігання. Фузарії мають несептований, добре розвинений міцелій білого, рожевого або червоного кольору, одноклітинні мікроконідії овальної чи яйцеподібної форми. Утворюються на повітряному міцелії і розміщуються на конідієносцях у вигляді головок або ланцюжків. Макроконідії багатоклітинні, часто з ні- жкою в основі. Хламідоспори одно- або двоклітинні, коричневого кольору, мають кулясту, грушоподібну, яйцеподібну форму, розміщені ланцюжками або клубочками на кінцях гіфів чи по ходу міцелію. Фузарії культивують при 22 - 25 °С на агарі Чапека, на суслоагарі або картопляному агарі, де через 3 - 5 діб утворюються жовтуваті колонії. Видову диференціацію фузаріїв проводять на підставі морфологічних особливостей макроконідій, наявності мікроконідій, їх форми та пігментації.

Фузарії продукують сильні мікотоксини (спорофузарин, зеараленон, трихотецени), які спричинюють у тварин отруєння, вульвовагініти, аборти, безплідність, відсутність апетиту, блювання, сонливість, геморагії, ураження мозкової речовини, високу летальність. Фузарії надзвичайно стійкі і не руйнуються навіть при 120 °С, не інактивуються під дією 2 %-го розчину формаліну, 5 %-го розчину їдкого натру, 5 %-го розчину сульфатної (сірчаної) кислоти.

Епізоотологія хвороби. До фузаріотоксикозу сприйнятливі коні,велика рогата худоба, свині, птиця. Найчастіше хвороба виникає внаслідок згодовування ураженого грибом корму, що перезимував на полях під снігом. Зараження відбувається аліментарним шляхом. В окремі роки хвороба може набувати серед тварин масового характеру і призводить до 100 %-вої летальності. Особливо чутливими до фузаріотоксинів є свині. Захворювання виникає у них, як правило, в зимово-весняний період і має виражену зональну залежність (Л. І. Погребняк, 1981).

Патогенез. Токсини фузаріїв, потрапивши разом з ураженим кормом до травного каналу або в дихальні шляхи, швидко проникають у кровоносну систему і поширюються по всьому організму. В першу чергу уражується центральна нервова система, потім кишки, паренхіматозні органи, кістковий мозок. Розвиваються ексудативні дерматити, атрофія тимуса та інші патологічні явища.
трусы женские хлопок
Розрізняють три типи фузаріотоксикозів, які зумовлюються специфічною дією на організм мікотоксинів, що продукуються різними видами фузаріїв. При цьому F. sporotrichiella утворює токсини Т-2 і спорофузарин, які у всіх сільськогосподарських тварин спричинюють спортрихієлотоксикоз (Т-2-токсикоз). Гриб F. graminearum продукує естрогенний токсин зеараленон (F2-токсин) і спричинює у великої рогатої худоби, свиней,овець, коней та свійської птиці фузаріограмінеаротоксикоз. Гриб F. tricinetum продукує трицетенін, гриб F. nivale спричинює у великої рогатої худоби, свиней, свійської птиці фузаріонівалетоксикоз.

Клінічні ознаки та перебіг хвороби. Інкубаційний період триває 3 - 17 діб. Перебіг хвороби гостри й або хронічний . У великої рогатої худоби спостерігається підвищена збудливість, яка змінюється депресією, прискорене дихання, різкий розлад функції серцево-судинної системи, зниження тактильної чутливості. Виявляють пронос, атонію рубця, відсутність апетиту, при цьому температура тіла залишається в нормі. Згодом з'являються тремор, параліч глотки, сльозотеча. Розвиваються паралічі задніх кінцівок, виснаження,некроз шкіри, набряк вульви. Спостерігаються аборти, зниження молочної продуктивності.

У свиней фузаріотоксикоз має різний перебіг, що визначається видом токсинів. Корми, уражені зеараленоном, зумовлюють у свиноматок F-2-токсикоз - розлад тічки, безплідність, набряки вульви, у хряків - атрофію сім'яників, набряки препуція. У захворілих тварин спостерігаються блювання, втрата апетиту, збудження,паралічі задніх кінцівок. При поїданні кормів, уражених F. sporotri- chiella, розвивається Т-2-токсикоз . Характерними ознаками цієї форми хвороби є проноси, спрага, виразки на шкірі, губах, язиці,трахеї, набряки слизової оболонки верхніх дихальних шляхів. Перебіг хвороби гострий, підгострий або хронічний. При го ст ро му перебігу спостерігаються пригнічення, слинотеча, можливе блювання; хворі свині весь час лежать на животі. Швидко розвивається атаксія, діарея. Загибель тварини настає через 15 - 20 год після поїдання ураженого грибом корму.

Підгострий перебіг супроводжується сильним пригніченням, частим пульсом і диханням, повною відмовою від корму, деареєю. Температура тіла залишається в нормі, іноді знижується на 0,5 - 1,0 °С. На 3 - 4-ту добу хвороби розвивається виразковий стоматит, набряк та виразки в ділянці губ і п'ятачка. Набряк може утворюватися також у ділянці глотки й гортані, зумовлюючи задишку, сопіння, болючість під час ковтання. У тяжких випадках набряк поширюється на всю голову й шию. У хворих тварин спостерігаються хитка хода, дрижання м'язів, парез задніх кінцівок. Більшість захворілих тварин гине. При хроні ч ному перебігу відмічаються ті самі клінічні ознаки, що й при підгострому,однак вони менш виражені і розвиваються значно повільніше. Захворілі тварини часто гинуть.

У коней домінують нервові явища - некоординовані рухи, судоми окремих груп м'язів, хитка хода, пізніше - парези задніх кінцівок, утруднення під час ковтання.

У птиці спочатку зменшується апетит, з'являється спрага. Згодом настає розлад координації рухів, з'являються судоми. Птиця стає малорухомою, сонливою, більше сидить, збиваючись докупи, голова й крила опущені, пір'я настовбурчене, очі напівзаплющені, з дзьоба витікає слиз.Часто виявляється пронос, фекалії з домішкою крові.

Летальність може досягати 100 %. При хр оні ч ному токсикозі у курей спостерігаються зниження несучості, крихкість шкаралупи яйця, виразки й некрози в ротовій порожнині.


Патологоанатомічні зміни. В усіх видів тварин характеризуються петехіальними крововиливами на слизових оболонках травного каналу, в епікарді, ендокарді, нирках, селезінці, лімфатичних вузлах, кровонаповненням та дегенеративними змінами в печінці, катарально-геморагічним гастроентеритом.

Діагноз установлюють на основі епізоотологічних, клінічних і патологоанатомічних даних та результатів мікологічного й токсикологічного дослідження. Токсичність ураженого фузаріями корму визначають внутрішньошкірною реакцією на кроликах або шляхом парентерального зараження білих мишей, які в разі позитивної біопроби гинуть. Деякі дослідники рекомендують використовувати для біопроби акваріумних рибок, 1,5 - 2-місячних курчат, 9-денні курячі ембріони, а також вводити 0,1 - 0,2 мл екстракту ураженого корму в сережки дорослих курей. Для серологічної діагностики використовують реакцію зв'язування комплементу і реакцію імунодифузії.

Диференціальна діагностика. Фузаріотоксикоз потрібно відрізняти насамперед від отруєння токсичними рослинами (хвощ, жовтець, гірчак, аконіт, чемериця, беладонна) і пестицидами (арсен,солі міді, карбаміди, гербіциди), для чого проводять хіміко-токсикологічні дослідження. Водночас виключають захворювання на стахіботріотоксикоз, сказ, хворобу Ауєскі, бруцельоз, чуму, бешиху, сальмонельоз, грип, хворобу Ньюкасла, пастерельоз за допомогою мікробіологічних, вірусологічних та біологічних досліджень.

Лікування. Специфічних засобів терапії хворих на фузаріотоксикоз тварин не розроблено. Слід негайно відмінити згодовування ураженого грибом корму, швидко вивести з організму токсини, запобігти їх всмоктуванню. З цією метою шлунок промивають 1 %-м розчином таніну, 3 - 5 %-м розчином гідрокарбонату натрію, розчином перманганату калію, 10 - 15 %-вою суспензією активованого вугілля. Застосовують блювотні та послаблювальні речовини, глибокі клізми, обволікаючі відвари льняного насіння або вівсяної крупи.

При атонії передшлунків рекомендують настої білої чемериці, внутрішньовенне введення розчину хлориду натрію. Для підтримання діяльності серцево-судинної системи використовують 20 - 30 %-й розчин глюкози, камфорну олію, кофеїн. Проводять симптоматичне лікування, згодовують дієтичний корм. Для профілактики секундарних бактеріальних інфекцій застосовують антибіотики широкого спектра дії та різні хіміотерапевтичні препарати.

Імунітет. У тварин після перехворювання на фузаріотоксикоз імунітет не формується. Специфічних засобів запобігання цій хворобі не запропоновано.

Профілактика та заходи боротьби. Основою заходів запобігання фузаріотоксикозам є виконання агрозоотехнічних вимог щодо заготівлі та зберігання концентрованих, соковитих і грубих кормів. Забороняється згодовування тваринам і птиці уражених грибами кормів, а також використання такої соломи для підстилки. В разі підозри щодо захворювання тварин на фузаріотоксикоз із раціону не- гайно виключають токсичний корм і замінюють його доброякісним сіном або зеленою масою. Проводять клінічний огляд і термометрію тварин. Хворих і підозрюваних щодо захворювання тварин ізолюють і лікують. Організовують механічне очищення приміщень, збирання та знищення уражених грибом кормів, дезінфекцію станків, проходів, обладнання. Гній спалюють або знезаражують біотермічним способом.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "Фузаріотоксикоз"
  1. Аспергілотоксикоз
    Аспергілотоксикоз (Aspergillotoxicosis, аспергільоз) - інтоксикаційне захворювання сільськогосподарських тварин і птиці, що виникає внаслідок згодовування кормів, уражених грибками аспергілами, і проявляється запальними явищами з утворенням мікозних гранульом в органах дихання і травлення, ураженням нервової сис- теми та дегенеративними змінами в різних органах. На аспергіло- токсикоз хворіє
загрузка...

© medbib.in.ua - Медична Бібліотека
загрузка...