загрузка...
Патологічна фізіологія / Оториноларингологія / Організація системи охорони здоров'я / Онкологія / Неврологія і нейрохірургія / Спадкові, генні хвороби / Шкірні та венеричні хвороби / Історія медицини / Інфекційні захворювання / Імунологія та алергологія / Гематологія / Валеологія / Інтенсивна терапія, анестезіологія та реанімація, перша допомога / Гігієна і санепідконтроль / Кардіологія / Ветеринарія / Вірусологія / Внутрішні хвороби / Акушерство і гінекологія
« Попередня Наступна »

Фурункульоз лососевих

Фурункульоз лососевих (Furunculosis salmonіdae, аеромоноз) - інфекційна хвороба риби, що характеризується септицемією й утворенням абсцесів під шкірою та в м'язах.

Історична довідка. Захворювання вперше описали Емеріх і Вайбель у 1894 р. в Німеччині. У 1966 р. Є. А. Зозуля, А. І. Лобухін та К. А. Лобунцев виявили фурункульоз лососевих в Україні (Закарпаття). Хвороба поширена в країнах Західної Європи, Північної Америки та Азії. Завдає значних економічних збитків рибницьким господарствам, що зумовлюються масовою загибеллю лососевих риб та витратами на карантинно-оздоровчі заходи.

Збудник хвороби - бактерія Aeromonаs salmonicida - маленька, (1,7...2,7) ? (0,3...0,5) мкм, із заокругленими кінцями, нерухома, гра- мнегативна паличка, спор і капсул не утворює. В мазках з патологічного матеріалу розміщується поодинці, попарно або ланцюжком. Культивується на звичайних живильних середовищах при 18 - 25 °С.

Збудник хвороби тривалий час зберігається у водоймах. Забруднення води органічними речовинами та наявність гниючої рослинності сприяють не тільки збереженню, а й розмноженню бактерій аеромонас. На відміну від аналогічних сапрофітних бактерій, A. salmonicida активна також за низьких температур (3 - 5 °С) і гине лише при 30 °С і вище.

Епізоотологія хвороби. На фурункульоз хворіють усі види лососевих риб у природних водоймах, а також струмкова і райдужна форель при вирощуванні в ставах. Чутливими є також риби інших видів - окунь, короп, лин, щука і навіть жаби. Хвороба має тяжкий перебіг у риб віком понад два роки, мальки до бактерій аеромонас стійкі. Джерелом збудника інфекції є хворі та перехворілі риби-мікробоносії, що виділяють бактерії аеромонас з калом. Факторами передавання можуть бути вода, мул і ґрунт неблагополучного ставу, а також рибальський інвентар і знаряддя лову. Зараження відбувається контактним шляхом, а також через травний канал у разі заковтування контамінованої збудником води й поїдання трупів загиблої внаслідок фурункульозу риби.

Первинне занесення збудника хвороби в благополучні стави відбувається під час завезення хворої на фурункульоз риби та міграції риби з однієї водойми в іншу. Захворювання виникає за температури не менш як 5 °С і не більш як 21 °С (оптимальна температура 10 - 15 °С), тому фурункульоз реєструється в будь-яку пору року.
трусы женские хлопок


У разі первинного спалаху фурункульоз лососевих риб зумовлює в перші 3 - 4 доби масову загибель хворої риби. У наступні дні захворюваність і летальність різко зменшуються, а після 9 - 10 діб загибель риби майже повністю припиняється.

Патогенез. Після проникнення в організм збудник швидко розмножується в крові і м'язових тканинах сприйнятливої риби, зумовлюючи гостру інтоксикацію, некрози й виразки тканин та її загибель.

Клінічні ознаки та перебіг хвороби. Інкубаційний період триває 6 - 7 діб. Перебіг хвороби надгострий, гострий, підгострий та хронічний. Розрізняють м'язову і кишкову форми хвороби, іноді спостерігається змішана форма. За н а д г о с т р о г о перебігу риба гине раптово, без будь-яких ознак хвороби і діагностується на підставі виділення збудника хвороби під час бактеріологічного дослідження.

Г о с т р и й перебіг характеризується ураженням кишок. При кишковій формі на шкірі черевця та грудних плавців утворюються набряки у вигляді плям, просочених геморагічним ексудатом. Спостерігається гостра гіперемія кишок і виділення з ануса гнійних мас, іноді з домішкою крові. Захворіла риба гине впродовж перших 3 діб.

За п і д г о с т р о г о перебігу спостерігається утворення під шкірою та в товщі м'язів специфічних гнійників, фурункулів та абсцесів різного розміру та щільності. В них накопичується велика кількість некротизованої тканини, гній, кров та бактерії аеромонас. Після дозрівання гнійники розкриваються, гнійний ексудат витікає назовні, а на їх місці утворюються глибокі виразки, які дуже повільно загоюються.

Х р о н і ч н и й перебіг виявляють за наявністю виразок, рубців, блідістю зябер, виснаженістю. Останнім часом у райдужної форелі хвороба часто протікає без утворення гнійників і супроводжується утворенням плям на печінці, гіперемією шкіри черевця, високою летальністю.

Патологоанатомічні зміни. Виявляються лише в разі гострого та підгострого перебігу хвороби: геморагічне запалення травного каналу і внутрішніх органів, некрози в серцевому м'язі та печінці, накопичення транссудату в черевній порожнині.

Діагноз ґрунтується на результатах бактеріологічних досліджень патологічного матеріалу з урахуванням епізоотологічних даних, клінічних ознак хвороби й патологоанатомічних змін.


Лабораторна діагностика. Передбачає виділення з вмісту свіжих абсцесів, уражених органів і тканин захворілої риби бактерії Aeromonas salmonicida та її ідентифікацію.

Лікування. З лікувально-профілактичною метою рибам дають з кормами антибіотики та сульфаніламідні препарати (суміш сульфамеразину - 24 г, сульфагуанідину або фуразолідону - 6 г на 100 кг маси форелі) впродовж 3 діб. Потім дози препаратів зменшують удвічі і застосовують ще 7 діб. Для лікування плідників та ремонтного молодняку рекомендується давати з кормами левоміцетин або тераміцин із розрахунку 5 - 7,5 г на 100 кг риби впродовж 14 діб. Всю захворілу рибу лікують одночасно.

Профілактика та заходи боротьби. З метою профілактики занесення збудника фурункульозу слід не допускати завезення риби з неблагополучних щодо інфекційних захворювань водойм, суворо дотримуватися санітарно-гігієнічних нормативів утримання риби, усувати причини, що сприяють появі хвороби. Щороку навесні та восени ложа водойм дезінфікують негашеним вапном з розрахунку 25 - 30 ц або хлорним вапном з розрахунку 3 - 5 ц на 1 га площі. Через кожні 4 - 5 років експлуатації проводять профілактичне літування рибницьких ставів.

У разі появи фурункульозу в неблагополучних форелевих господарствах запроваджують карантин. Хвору рибу виловлюють і утилізують або після проварювання використовують для годівлі птиці. Проводять літування ставів з реалізацією всього інфікованого стада риби, ретельним очищенням та дезінфекцією ложа водойм хлорним вапном з розрахунку 5 - 10 ц на 1 га площі або негашеним вапном із розрахунку 60 - 100 ц на 1 га, а також знезараженням рибальського інвентарю та знаряддя лову. Карантин з рибницьких госпо дарств знімають через один рік, а з природних водойм - через три роки після припинення захворювання риби на фурункульоз і проведення всіх остаточних ветеринарно-санітарних та рибницько-меліоративних заходів.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "Фурункульоз лососевих"
  1. ЭКСПЕРТИЗА РЫБЫ И РЫБНЫХ ПРОДУКТОВ
    Рыбу и рыбную продукцию принимают по количеству и качеству партиями. Партией считается определенное количество продукции одного наименования, способа обработки и сорта, одного предприятия-изготовителя, не более пяти ближайших дат выработки и оформленное одним документом, удостоверяющим качество. Кроме того, партия живой рыбы должна состоять из одного наименования, а морской рыбы - из рыбы
  2. ФУРУНКУЛЕЗ
    Фурункулез (лат., англ. - Furunculosis; аэромоноз) - инфекционная болезнь лососевых рыб, характеризующаяся септицемией и образованием абсцессов в скелетной мускулатуре. Историческая справка, распространение, степень опасности и ущерб. Болезнь впервые описали Эммерих и Вайбель (1894) в Германии. Она регистрируется в ряде стран Европы, Азии, Америки, в России встречается у проходных лососей на
  3. РОЛЬ НЕКОТОРЫХ ПИЩЕВЫХ ПРОДУКТОВ В ВОЗНИКНОВЕНИИ ТОКСИКОЗОВ
    Опасность отравления представляют мясные и мясо-растительные консервы, когда сырье для их производства оказывается загрязненным землей и содержимым кишечника, а также была нарушена технология их изготовления. Из различных консервов особенно опасны закатанные в банки грибы, при обработке которых не всегда удается отмыть их от частиц земли. Регистрируются случаи отравления при употреблении
  4. ОБЩИЕ СВЕДЕНИЯ
    В бассейнах рек, озер, морей и других водоемов России насчитывается около 1350 различных видов рыб, около 250 из них относятся к промысловым. Наиболее крупными промысловыми бассейнами являются Северный, Балтийский, Азово-Чер-номорский, Волго-Каспийский и Дальневосточный. В зависимости от среды обитания и мест нереста рыб подразделяют на морских, пресноводных, проходных и полупроходных. К
  5. Класифікація родини RHABDOVIRIDE
    На сьогоднішній день до рабдовірусів відноситься більше 60 вірусів. Головним критерієм їх класифікації є морфологія: "рабдо" означає "палочковидний"; всі рабдовіруси витягнуті в довжину і мають форму кулі для вогнепальної зброї (закруглені на одному кінці і плоскі на другому), або бацили (закруглені на обох кінцях). Класифікація, що основується виключно на морфології, привела до напрочуд
  6. Определение консистентности
    Консистенцию рыбы и рыбных продуктов определяют при легком сжатии продукта пальцами. Консистенцию всех мороженых продуктов (кроме мороженого фарша) определяют после их размораживания до температуры в толще тела рыбы или блока продукта от 0 до 5єС. Для определения консистенции мяса рыбы-сырца делают косой срез острым ножом в наиболее утолщенной части рыбы. Консистенция плотная, если при
  7. ВИРУСНАЯ ГЕМОРРАГИЧЕСКАЯ СЕПТИЦЕМИЯ
    Вирусная геморрагическая септицемия (англ. - Viral haemorrhagic septicaemia, VHS; ВГС) - высококонтагиозная болезнь радужной форели и других лососевых рыб, характеризующаяся септицемией и геморрагическим диатезом в различных органах (см. цв. вклейку). Историческая справка, распространение, степень опасности и ущерб. Болезнь впервые описал В. Шеперклаус (1937-1939) в Германии под названием
  8. Определение запаха
    Запах живой рыбы и живых беспозвоночных определяют на их поверхности, а у рыбы также и в жабрах. Для определения запаха рыбы-сырца кусочек мышцы, вырезанный из спины, растирают пальцами, после чего нюхают растертую ткань. Для получения дополнительных сведений рыбу разрезают острым ножом по середине спины от хвостового плавника до середины головы, оголяя позвоночник, затем пронюхивают вдоль
  9. ВЕТЕРИНАРНО-САНИТАРНАЯ ЭКСПЕРТИЗА РЫБЫ ПРИ ИНФЕКЦИОННЫХ БОЛЕЗНЯХ
    Краснуха (псевдомоноз, геморрагическая септицимия, инфекционная водянка, юблинская болезнь) - остропротека-ющая болезнь, поражает главным образом карповых. Отмечают эту болезнь у судаков, лещей, линей, угрей. Возбудитель болезни - короткая, подвижная грам-отрицательная палочка В. Pseudamonas punctata. Наиболее восприимчивыми являются рыбы в возрасте 2-3 лет. Диагностику проводят по клиническим
  10. ПСЕВДОМОНОЗ
    Псевдомоноз (лат., англ. - Pseudomonosis; септический псевдомоноз, псевдомонозы) - группа бактериальных болезней, протекающих в форме геморрагической септицемии при зимнем содержании рыб. Историческая справка, распространение, степень опасности и ущерб. Отдельные случаи болезни описаны в начале XX в. (Плен, 1904; Шеперклаус, 1926). В 70-е годы XX в. псевдомоноз выделен из комплекса краснухи
  11. ВЕТЕРИНАРНО-САНИТАРНАЯ ЭКСПЕРТИЗА РЫБЫ ПРИ ИНВАЗИОННЫХ БОЛЕЗНЯХ
    Описторхоз. Поражаются рыбы семейства карповых. Возбудителем является личинка Opisthorchis felineus, именуемая кошачьей или сибирской двуусткой. Половозрелая стадия паразитирует у постоянного хозяина в печени, желчном пузыре и протоках поджелудочной железы. Дефинитивным хозяином является человек и плотоядные животные. Регионы, в которых встречается описторхоз, - это бассейны рек (Обь, Иртыш);
  12. Болезни инфекционной этиологии
    Вирозы Весенняя виремия карпов (ВВК, краснуха, инфекционная водянка, геморрагическая септицемия) - инфекционная вирусная болезнь рыб, характеризующаяся нарушением координации движения, появлением отеков в различных частях тела, ерошением чешуи, экзофтальмией, геморрагиями в кожных покровах у основания грудных и брюшных плавников. Этиология. Возбудитель болезни РНК-геномный вирус
  13. Ветсанэкспертиза рыбы
    При реализации на рынках рыбы и рыбной продукции предприятиями или организациями любой формы собственности должны быть предоставлены сертификаты соответствия на реализуемую продукцию. Госветконтроль на рынках включает: осмотр транспортных средств; проверку наличия ветеринарных и других сопроводительных документов и правильности их оформления; проведение ветеринарно-санитарной экспертизы
  14. ПРАВИЛА ВЕТЕРИНАРНО-САНИТАРНОЙ ЭКСПЕРТИЗЫ ПРЕСНОВОДНОЙ РЫБЫ И РАКОВ
    ОБЩИЕ ПОЛОЖЕНИЯ Рыба и раки, вылавливаемые для пищевых целей и на корм животным, независимо от эпизоотического состояния водоемов обязательно должны быть подвергнуты ветеринарно-санитарному осмотру на месте их вылова. Ветеринарный специалист, осуществляющий государственный ветеринарный надзор за рыбохозяйственными водоемами, обязан в соответствии с настоящими правилами, а также действующими
загрузка...

© medbib.in.ua - Медична Бібліотека
загрузка...