ГоловнаПсихологіяВійськова психологія і педагогіка
« Попередня Наступна »
Ягупов В. Військова психологія, 2004 - перейти до змісту підручника

Функції психічних станів

Психічний стан - це особлива психологічна категорія, яка об'єднує різні психічні явища. Виділення психічних станів як феномена психічного життя людини допомагає, по-перше, заповнити прогалину між психічними процесами та психічними властивостями, по-друге, більш обгрунтовано охарактеризувати поведінку особистості в різних ситуаціях.

Основне призначення функцій психічних станів - збереження динаміки та взаємодія підсистем соми (тіло організму) і психіки (за панівної ролі психіки) у проміжку часу між двома послідовними, значущими для суб'єкта змінами середовища. Психічні стани так чи інакше характеризують психіку людини, визначають своєрідність різних психічних виявів і є ніби тембром психічної діяльності. Щодо психічних процесів психічний стан виступає засобом їх організації в певний період часу.

Гэловна функція психічних станів - врівноваження людини як щодо замкненої системи із зовнішнім середовищем, що постійно змінюється, погодження з конкретними об'єктивними умовами, активна організація цієї взаємодії. Така взаємодія та злагодженість забезпечуються здатністю психіки людини набувати необхідного на певний момент стану. У цьому випадку панівними тимчасово стають ті компоненти, які необхідні для збереження рівноваги та взаємодії у певній ситуації, і загальмовують ті функції, діяльність яких не має бути активною на певний момент.

Остання, інтегрувальна функція - функція регуляції всіх інших психічних явищ (процесів, властивостей і утворень). Щодо психічних процесів вона виступає як засіб їх організації, відрізняється від них відносною тривалістю при збереженні однорідності. Що стосується психічних властивостей, то, з одного боку, вона певною мірою виражає ці властивості, а з іншого - утворення і формування таких здійснюється через етап психічного стану. Врешті-решт, кінцевим результатом психічних станів є психічні утворення: знання, навички та вміння, які, у свою чергу, мають безпосередній вплив на виникнення, перебіг і спад психічних процесів.

Отже, між процесами, властивостями та утвореннями існують зв'язки і взаємопереходи. У цьому виявляється цілісність психіки людини, а її психічний стан - це єдине ціле щодо інших компонентів психіки. Кожен компонент психіки є складовою психічного стану, має в ньому конкретне вираження. Цей взаємозв'язок не односторонній, а існує безпосередня взаємозалежність одного компонента від іншого. Знання цих закономірностей та їх врахування командиром у роботі з особовим складом допомагає йому якісніше розв'язувати завдання, що стоять перед підрозділом.

Таким чином, психічний стан являє собою цілісну характеристику психічної діяльності особистості, що фіксує момент стійкості та специфічності в перебігу різноманітних психічних процесів, це форма реагування, що відображає
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "Функції психічних станів"
  1. МІСЦЕ ВАЛЕОЛОГІЇ СЕРЕД ІНШИХ НАУК
    Становлення науки про здоров'я людини проходить склйдно. Виникає багато перешкод об'єктивного й суб'єктивного характеру. Почати хоча б із того, що досі не впорядковано спеціальну термінологію, навіть поняття "здоров'я" трактується неоднозначно. Не визначено чітко місце валеології серед інших наук. Є спроби ототожнити її з гігієною. Так, науковці Інституту екогігієни та токсикологи (м. Київ) Н.
  2. ПОНЯТТЯ КАТЕГОРІЇ ЗДОРОВ'Я ТА ЙОГО ВИЗНАЧЕННЯ
    Санкт-Петербурзький валеолог І. Воронцов вважає, що без визначення поняття "здоров'я" не може скластись ні валеологія як наука, ні практика профілактичної медицини. Що ж являє собою поняття "Здоров'я"? У Статуті Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ) записано таке визначення: "Здоров'я - це стан повного фізичного, розумового й соціального благополуччя, а не лише відсутність хвороб чи
  3. ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ
    Анаболізм (грец. anabol - підйом) - сукупність процесів ферментативного синтезу високомолекулярних органічних компонентів клітин і тканин (полісахаридів, нуклеїнових кислот, білків, ліпідів, а також деяких їхніх попередників) з простіших сполук (моносахаридів, органічних і жирних кислот, органічних основ, амінокислот). Анаболічні процеси проходять зі споживанням і і нагромадженням енергії. Вони
  4. Валеологія як наука
    Сучасна епоха ставить перед біологічним видом Ноmо sapiens складні завдання, що випливають із тенденції та напрямку суспільного розвитку* Це, перш за все, прискорений суспільний розвиток і пов'язані з ним глобальні зміни - соціальні, економічні, технологічні і навіть кліматичні. Усе це ставить перед людиною, її організмом дуже складні завдання постійної адаптації до умов життя. Тому характерною
  5. Давні холістичні системи
    Цілісний (холістичний) підхід до здоров'я людини складався у світовій філософії та медицині здавна. Його пізнання розширює та поглиблює наукову концепцію про Всесвіт і людину, сприяє її розвитку, доповнює системне уявлення про людину. Стародавня індійська система Вона вбачає в людині голограму Космосу (людина як мікрокосм щодо макрокосму, тобто навколишнього світу). "ї структура складається
  6. Адаптація,реактивність організму. Концепція стресу за Г.Селье. Практичні додаткові теорії
    Життя на всіх рівнях її розвитку - «постійне пристосування... до умов існування» (І. М. Сеченов). «...Кожний організм є динамічне поєднання стійкості і мінливості, в якому мінливість служить його пристосовним реакціям і, отже, захисту його спадково закріплених констант» (П. До. Анохин). Адаптація організму до умов середовища, що постійно змінюються, - процес пристосування організму, що безупинно
  7. Військова психологія в структурі сучасної психології
    Сучасна психологія -- це розгалужена система наукових дисциплін, що вивчають різні сфери практичної діяльності людини. Нині їх налічується близько 50. За змістом це самостійні науки, але всі вони грунтуються на загальній психології, яка вивчає закономірності виникнення, функціонування й розвитку психіки. Серед завдань загальної психології головними є розроблення методологічних основ з'ясування
  8. Розвиток особистості у військовій діяльності
    Психологічна наука розглядає формування та розвиток особистості воїна як активного суб'єкта крізь призму його діяльності, як «систему систем», що має свої внутрішні гіереходи і перетворення, свій розвиток [43, с. 85]. Тому високоорганізована і мотивована військова діяльність рішуче впливає на розвиток особистості військовослужбовця. У зв'язку з цим, офіцер скеровує свою цілеспрямовану роботу на
  9. Особливості вияву темпераменту і характеру воїна у навчально-виховному процесі
    Психіка кожного воїна унікальна. її неповторність пояснюється як особливостями соціальних зв'язків і контактів, так і особливостями біологічної та фізичної будови й розвитку організму. До біологічно зумовлених підструктур особистості належать темперамент, а також статеві і вікові властивості психіки. Темперамент - сукупність найбільш стійких індивідуально-психічних особливостей воїна, які
  10. Особливості функціонування емоційно-вольової сфери особистості в умовах військової діяльності
    Почуття і воля - важливі складові психічної сфери військовослужбовця. Розуміння їх сутності та особливостей дає змогу якісно впливати на його діяльність в інтересах ефективного виконання завдань, що стоять перед ним. Емоціїїа почуття, як і психічні пізнавальні процеси, забезпечують відображення та пізнання навколишнього світу. Але на відміну від останніх, вони відображають реальну дійсність у
© medbib.in.ua - Медична Бібліотека