Патологічна фізіологія / Оториноларингологія / Організація системи охорони здоров'я / Онкологія / Неврологія і нейрохірургія / Спадкові, генні хвороби / Шкірні та венеричні хвороби / Історія медицини / Інфекційні захворювання / Імунологія та алергологія / Гематологія / Валеологія / Інтенсивна терапія, анестезіологія і реанімація, перша допомога / Гігієна і санепідконтроль / Кардіологія / Ветеринарія / Вірусологія / Внутрішні хвороби / Акушерство і гінекологія
ГоловнаМедицинаКардіологія
« Попередня Наступна »
Під редакцією В.Н. Коваленко. Керівництво по кардіології. Частина 1, 2008 - перейти до змісту підручника

Форма для оцінки ризику захворювання на цукровий діабет II типу

Вибірете один з варіантів відповідей справа і підсумуйте отримані бали



Рис. 4.2.

Шкала FINDRISK



Первинний скринінг для виявлення потенційних хворих на цукровий діабет II типу найбільш ефективний при використанні шкали для неінвазивного визначення ризику (приклад подібної шкали наведено на рис. 4.2) в поєднанні з проведенням діагностичної пероральної проби толерантності до глюкози у осіб з високим ступенем ризику за даною шкалою. Виявлення та діагностична класифікація цукрового діабету та предіабетіческіх станів повинні грунтуватися на рівні можливого подальшого ризику серцево-судинних ускладнень. Кардіологам добре відома висока ступінь кардіоваскулярного ризику, характерна для па-цієнта з цукровим діабетом, відповідно до якої такі хворі, навіть без проявів ІХС, мають таку ж ступінь ризику розвитку основних кардіоваскулярних подій, як і хворі з постінфарктним кардіосклерозом.

Для зручності оцінки ступеня ризику захворювання на цукровий діабет протягом 10-річного періоду у дорослих лікарям запропоновано використовувати шкалу FINDRISK (FINnish Diabetes Risk Score) (див. рис. 4.2).

Враховуючи широку поширеність порушень вуглеводного обміну, необхідно адекватно оцінювати епідеміологію цукрового діабету, а також порушень толерантності до глюкози, і їх співвідношення з ризиком розвитку серцево-судинних ускладнень. Гіперглікемію слід розглядати в нерозривному зв'язку з ІХС.
Кожному підвищенню рівня НЬА1с на 1% відповідає певний приріст ризику ІХС. Ризик розвитку ІХС для пацієнтів з вираженим цукровим діабетом підвищений у 2-3 рази у чоловіків і в 3-5 разів у жінок в порівнянні з особами без діабету. Показник постпрандиальной (пост-навантажувальної) глікемії більш інформативний для оцінки потенційного ризику ІХС, ніж показник рівня глюкози натще, а постпрандіальна (постнагрузочном) гіперглікемія також є предиктором підвищеного серцево-судинного ризику у осіб з нормальним рівнем глюкози в крові натще. Підвищення контролю постпрандіальної глікемії дозволяє знизити рівень серцево-судинного ризику і смертності. Глюкометаболіческіе порушення являють собою особливо високий ризик серцево-судинної захворюваності та смертності у жінок, яким потрібно в цьому відношенні особливу увагу. Ризик розвитку інсульту підвищений у пацієнтів з цукровим діабетом і порушенням толерантності до глюкози. У пацієнтів з інсультом нерозпізнану гіперглікемію здебільшого виявляють при проведенні перорального глюкозотолерантного тесту. Цільовий рівень глікемії при лікуванні хворих на цукровий діабет, рекомендований різними організаціями, представлений в табл. 4.3.

Таблиця 4.3

Цільові рівні глікемії при лікуванні пацієнтів з ЦД, рекомендовані різними організаціями





Застосування перорального глюкозотолерантного тесту у пацієнтів з метаболічним синдромом дозволяє ідентифікувати осіб з більш високим ризиком серцево-судинних ускладнень, хоча і не може забезпечити більш ефективний або надійний прогноз серцево-судинного ризику, ніж використання шкали, що базується на основних показниках серцево-судинного ризику (рівень АТ, куріння, рівень ХС в плазмі крові ).
Разом з тим, слід зазначити, що визначення рівня глюкози натще - нечутливий метод для встановлення прихованої гіперглікемії. Оцінка ризику передбачуваного розвитку цукрового діабету II типу повинна бути частиною загальної програми рутинної медичної допомоги, що використовує всі доступні методи оцінки ризику. Пацієнтам без встановленого цукрового діабету II типу, але з діагностованою ІХС, слід проводити пероральну пробу толерантності до глюкози. Особи з високим ступенем ризику розвитку цукрового діабету II типу повинні отримати консультацію в плані корекції способу життя, а при необхідності - отримати адекватну фармакотерапію для зниження ризику розвитку цукрового діабету. Ці заходи також здатні знизити ризик розвитку ІХС. Поява цукрового діабету в осіб з порушеною толерантністю до глюкози може бути відстрочено застосуванням деяких препаратів (наприклад метформіну, акарбози та розиглітазону). Пацієнти з цукровим діабетом повинні підтримувати достатню фізичну активність для зниження ризику серцево-судинних ускладнень.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " Форма для оцінки ризику захворювання на цукровий діабет II типу "
  1. Невідкладні стани при цукровому діабеті
    Цукровий діабет - це синдром хронічної гіперглікемії, розвиток якого визначається генетичними і екзогенними факторами. Виділяють два основних патогенетичних типу цукрового діабету. Цукровий діабет I типу - «інсулінозалежний» (10-20% бальних). Хвороба виникає в дитячому або юнацькому віці, розвиток хвороби швидке, протягом среднетяжелое або важке, схильність до кетоацидозу,
  2. Реферат. Цукровий діабет в акушерстві, 2010
    Перебіг вагітності та пологів при цукровому діабеті, Ведення і лікування хворих цукрового діабету під час вагітності, Динамічне застосування ультразвукової діагностики, Ведення вагітності та пологів у хворих на цукровий діабет, Акушерська або діабетична ситуація Тактика
  3. Прогностична важливість адекватного лікування ІХС у хворих на цукровий діабет
    Рання стратифікація ризику повинна бути частиною оцінки стану пацієнтів з цукровим діабетом після гострого коронарного синдрому. При лікуванні кожного пацієнта з цукровим діабетом після перенесеного гострого коронарного синдрому слід прагнути досягти цілей терапії, перерахованих в табл. 4.4. Пацієнтам з гострим ІМ і цукровим діабетом показано призначення тромболітичної терапії на тих же
  4. Раннє активне виявлення хвороб ендокринної системи
    Цукровий діабет. Скринінг 1-го рівня включає опитувальники, глюкотест. Достовірні класи ризику (прихований, потенційний діабет) - особи з нормальною толерантністю до вуглеводів, але з великим ризиком розвитку цукрового діабету; особи, у яких обоє батьків хворі на діабет або один з батьків хворий, а в іншого по спадковій лінії є хворі на цукровий діабет; жінки, які народили живого чи
  5. Корекція дисліпідемії
    Хворим з вираженою дисліпідемією, яка не піддається корекції дієтотерапією, призначають гіполіпідемічні препарати: статини (симвастатин, правастатин, аторвастатин) або фібрати. Рішення про медікаметозное лікуванні дисліпідемії базується як на даних визначення рівня ліпідів після дотримання гіполіпідемічної дієти не менше 3-6 міс, так і на результатах визначення сумарної ступеня ризику
  6. Особливості дисліпідемії при цукровому діабеті 2 типу.
    При ЦД 2 типу гіперглікемія натще і після харчової навантаження, несомнен-но, є незалежним фактором ризику ІХС, але вплив дисліпідемії на ризик ІХС у загальній структурі факторів ризику, мабуть, домінує [39] . За даними 3-го Національного дослідження здоров'я і харчування в США, 69% хворих на цукровий діабет мають порушення ліпідного обміну (V. Stender і співавт., 2000). У цих хворих
  7. нозокоміального ангіогенним ІНФЕКЦІЇ
    Частота розвитку нозокоміальних ангіогенних інфекцій коливається в межах від 1,3 до 14,5 осіб на 1 тис. надійшли в стаціонар, в Залежно від типу досліджуваної популяції, профілю стаціонару, тривалості госпіталізації. З них приблизно 75% пов'язані з в / в судинними системами. Факторами ризику розвитку катетер-асоційованих нозокоміальних ангіогенних інфекцій є вік пацієнта
  8. ЦУКРОВИЙ ДІАБЕТ
    - стан хронічної гіперглікемії, яка може розвинутися в результаті впливу багатьох екзогенних та генетичних факторів, часто доповнюють один одного. Класифікація (за ВООЗ, 1985) А. Клініческіе.класси. Інсулінозалежний цукровий діабет. Інсулінонезалежний цукровий діабет: а) у осіб з нормальною масою тіла, б) у осіб з ожирінням. Цукровий діабет, пов'язаний з
  9. Показання ДО ДОСЛІДЖЕННЯ ВАРІАБЕЛЬНОСТІ СЕРЦЕВОГО РИТМУ
    В даний час немає загальноприйнятих показань до проведення ВСР. На наш погляд, аналіз ВСР доцільно проводити за наступними показниками: Дослідження ВСР з профілактичною метою: - скринінгова оцінка стану здоров'я при масових оглядах населення; - визначення функціональних можливостей ССС у пацієнтів старшої вікової групи; - прогнозування ризику розвитку гестозів у
  10. Індивідуальні показання та протипоказання до фізичних навантажень
    Показання до фізичних тренувань? Фактори ризику: низька фізична активність, артеріальна гіпертонія (м'яка і лабільна форма), гіперхолестеринемія, надлишкова маса тіла;? Вегетосудинна дистонія, гіпотонія, дисгормональная миокардиодистрофия;? Стенокардія напруги I-III функціонального класу;? Цукровий діабет II-го типу (інсулінонезалежний) в стадії компенсації;
  11. Раннє активне виявлення хвороб
    Далеко не завжди людина, що зазнає тілесні і душевні недуги, відразу звертається за медичною допомогою. Підступність багатьох хвороб полягає в тому, що їх доклінічних період розтягується на багато років, а розвилася ж у всій повноті клініці відповідає морфологічно малозворотні процес. Це стосується таких хвороб, як хронічний бронхіт, бронхіальна астма, ишеми-чна хвороба
  12. Діабетична полінейропатія
    Розвивається в осіб страждають на цукровий діабет. Може бути або першим проявом діабету, або виникати на пізніх стадіях хвороби. У патогенезі захворювання найбільше значення мають метаболічні та ішемічні порушення в нерві внаслідок мікро-і макроангіопатії, які супроводжують цукровий діабет. Серед клінічних варіантів діабетичної полінейропатії виділяють кілька форм: -
  13. Класифікація цукрового діабету
    Первинний цукровий діабет I типу [синоніми: інсулінозалежний, гіпоінсулінеміческій, юнацький (ювенільний) ІЗЦД)] становить 20% від загального числа випадків первинного цукрового діабету. Підтипи: Iа - обумовлений комбінацією генетичного і середовищного впливу; Ib - первинний, генетично обумовлений без екзогенної провокації; Iс - з первинним поразкою?-Клітин екзогенними хімічними і
  14. Концепція факторів ризику серцево-судинних захворювань. Цільові рівні ліпідів.
    Принципово новим підходом в корекції дисліпідемій як одного з основних факторів ризику ІХС є оцінка не тільки ступеня вираженості і типу дисліпідемії, але і сумарного (загального, тотального, абсолютного, глобального) ризику ІХС. Величина сумарного ризику ІХС визначається наявністю і ступенем виражено-сти всіх наявних у конкретної людини факторів ризику, що обумовлено
  15. Основні прояви в порожнині рота патології нирок, інсулярного апарату
    При хронічно поточних ниркових захворюваннях, хронічної ниркової недостатності, що ускладнилися уремією, в умовах постійного виділення через слизову шлунково-кишкового тракту продуктів азотистого обміну (сечовини, аміаку, креатиніну) відзначається сухість порожнини рота, відчувається аміачний запах з рота, неприємний смак у роті. Частим ускладненням хронічної уремії є афтозний стоматит
© medbib.in.ua - Медична Бібліотека