загрузка...
Патологічна фізіологія / Оториноларингологія / Організація системи охорони здоров'я / Онкологія / Неврологія і нейрохірургія / Спадкові, генні хвороби / Шкірні та венеричні хвороби / Історія медицини / Інфекційні захворювання / Імунологія та алергологія / Гематологія / Валеологія / Інтенсивна терапія, анестезіологія та реанімація, перша допомога / Гігієна і санепідконтроль / Кардіологія / Ветеринарія / Вірусологія / Внутрішні хвороби / Акушерство і гінекологія
« Попередня Наступна »

ФЛЕГМОНОЗНИЙ ЛАРИНГІТ (LARYNGITIS PHLEGMONOSA)

Під флегмонозним ларингітом розуміють гостре запальне захворювання гортані, коли гнійний процес розповсюджується не тільки в підслизовому шарі, але і в м'язах та зв'язках гортані, можуть утворюватися абсцеси в ділянці надгортанника, черпаконадгортанних складок, черпаковидних хрящів. Частим проявом флегмонозного ларингіту є гнійне запалення надгортанника (епіглотит) та його абсцедування (абсцес надгортанника). В іноземній літературі абсцес надгортанника інколи називають злоякісним епіглотитом - цим підкреслюється небезпека захворювання для життя та необхідність проведення енергійних терапевтичних заходів.

Причиною розвитку захворювання може бути гортанна ангіна, поверхневі травми гортані та пошкодження її слизової оболонки (стороннє тіло, хімічні та термічні опіки та ін.). Важливе значення у розвитку захворювання має охолодження. Як вторинне захворювання процес може розвиватися при паратонзиліті, абсцесі кореня язика, бешисі, тифу, дифтерії гортані, хворобах крові, сепсисі. Дуже рідко флегмонозний ларингіт може ускладнити рак, туберкульоз, сифіліс гортані.

Безпосередньою причиною флегмонозного ларингіту є бактеріальна флора - найчастіше кокова (стафілококи, стрептококи, пневмококи). Запальний процес в гортані супроводжується інфільтрацією та скупченням гнійного ексудату в місцях з добре розвинутим підслизовим шаром, і через деякий час набуває розлитого характеру. У тих випадках, коли процес має схильність до обмеження, формується абсцес. При значній вірулентності флори та ослабленому організмі гнійний процес може розповсюджуватися на охрястя, а по міжтканин-ним щілинам шиї може сягати межистіння.

Захворювання починається гостро.
трусы женские хлопок
Хворі скаржаться на біль у горлі, який підсилюється при ковтанні, загальну слабість, нездужання, високу температуру тіла. Сильні болі відмічаються при абсцесі надгортанника, черпаконадгортанних складок. Якщо запальний процес локалізується в порожнині гортані, то з'являється хриплість, затруднення дихання. Може розвинутися гострий стеноз гортані, що потребує негайної трахеостомії. Найбільш частим проявом захворювання є розвиток набряку, інфільтрації, абсцедування слизової оболонки надгортанника, черпако-надгортанних складок, ділянки черпаковидних хрящів або однієї половини гортані з явищами перихондриту. Слизова оболонка має яскраво-червоне забарвлення. У випадку абсцедування визначається обмежена ділянка інфільтрації, на верхівці якої просвічується гній. Ізольовані гнійники частіше утворюються на язиковій поверхні надгортанника і черпаконадгортанних складок. Пальпація гортані болісна.

При флегмонозному ларингіті може розвинутися обмеження рухомості черпаковидних хрящів, голосових складок, що разом з набряком слизової оболонки може зумовити розвиток стенозу, асфіксії, раптової смерті. Процес може поширитися за межі гортані. Можуть розвинутися глибокі абсцеси шиї, тромбоз яремної вени, медіастиніт, сепсис. При аспірації гною може розвинутися пневмонія, яка абсцедує.

Флегмонозний ларингіт необхідно диференціювати від гортанної ангіни, незапального набряку гортані, перихондриту. Набряк слизової оболонки легко відрізнити по кольору, желеподібному характеру, відсутності ознак запалення. Подібний перебіг може мати хондроперихондрит, оскільки нерідко секвестрований хрящ тривалий час знаходиться в закритій гнійній порожнині.

Одним з різновидів проявів флегмонозного ларингіту може бути гостре запалення надгортанника (епіглотит) з розвитком набряку та аб-сцедуванням.
Сприяти розвитку епіглотиту може гостре респіраторне захворювання. Велике значення при цьому має загальне і місцеве охолодження. Безпосередньою причиною найчастіше є стрептококи і стафілококи . Захворювання звичайно розвивається гостро і швидко прогресує.

На фоні порушення загального стану, слабості, підвищення температури тіла, з'являється гострий біль в горлі, болісне ковтання. Через деякий час появляється інспіраторна задишка, шумне дихання, захриплість.

Запальний набряк, інфільтрація і формування абсцесу звичайно спостерігається на язиковій поверхні надгортанника. Надгортанник інтенсивно гіперемований, інфільтрований, часто видно гній, що просвічує крізь слизову оболонку. Набряк і гіперемія поширюються на черпако-надгортанні, вестибулярні складки, черпаковидні хрящі. При цьому може порушитися функція нервово-м'язевого апарату гортані, що призводить до збільшення проявів стенозу.

Лікування флегмонозного ларингіту включає застосування великих доз антибіотиків широкого спектру дії, сульфаніламідних препаратів, протинабрякових засобів, При виявленні абсцесу в гортані необхідно провести його розтин гортанним ножем. Розвиток декомпенсованого стенозу гортані потребує проведення трахеостомії. При виникненні абсцесів на шиї проводятьїх розтин. Флегмона шиї і медіастиніт потребують невідкладного хірургічного втручання.

Прогноз при неускладненому розвитку захворювання - сприятливий. При розвитку ускладнень прогноз залежить від їх важкості.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "ФЛЕГМОНОЗНИЙ ЛАРИНГІТ (LARYNGITIS PHLEGMONOSA)"
  1. ЗАХВОРЮВАННЯ ГОРТАНІ. СТЕНОЗ ГОРТАНІ. НАБРЯК ГОРТАНІ ТРАХЕОСТОМІЯ. ГОСТРИЙ ЛАРИНГІТ. ГОРТАННА АНГІНА. ФЛЕГМОНОЗНИЙ ЛАРИНГІТ. ХОНДРОПЕРИХОНДРИТ ГОРТАНІ
    ЗАХВОРЮВАННЯ ГОРТАНІ. СТЕНОЗ ГОРТАНІ. НАБРЯК ГОРТАНІ ТРАХЕОСТОМІЯ. ГОСТРИЙ ЛАРИНГІТ. ГОРТАННА АНГІНА. ФЛЕГМОНОЗНИЙ ЛАРИНГІТ. ХОНДРОПЕРИХОНДРИТ
  2. ХРОНІЧНИЙ ЛАРИНГІТ
    Хронічні запальні процеси в гортані складають близько 8% всіх захворювань ЛОР-органів. Хронічні захворювання гортані є соціальною проблемою, тому що, викликаючи порушення голосу, призводять до втрати працездатності людей багатьох професій, інколи на довгий строк. Крім того, саме на фоні хронічних захворювань гортані нерідко розвивається рак гортані. У 16 - 20% хворих на рак гортані попереднім
  3. ЗАХВОРЮВАННЯ ГОРТАНІ* ГОСТРИЙ СТЕНОЗУЮЧИЙ ЛАРИНГОТРАХЕО-БРОНХІТ У ДІТЕЙ. ДИФТЕРІЯ ГОРТАНІ. ХРОНІЧНИЙ ЛАРИНГІТ
    ЗАХВОРЮВАННЯ ГОРТАНІ* ГОСТРИЙ СТЕНОЗУЮЧИЙ ЛАРИНГОТРАХЕО-БРОНХІТ У ДІТЕЙ. ДИФТЕРІЯ ГОРТАНІ. ХРОНІЧНИЙ
  4. ХРОНІЧНИЙ КАТАРАЛЬНИЙ ЛАРИНГІТ
    При катаральному ларингіті на перший план виступають розлади місцевого кровообігу та зміни покривного епітелію, який у окремих ділянках може метаплазуватися з циліндричного в плоский, розрихлю-ватися й злущуватися. В підепітеліальному шарі відзначається круг-локлітинна інфільтрація. Основним симптомом, характерним для всіх форм хронічного ларингіту, є охриплість. Вираженість її різна - від
  5. УСКЛАДНЕННЯ ГОСТРИХ ПЕРВИННИХ ТОНЗИЛІТІВ
    До ускладнень гострих первинних тонзилітів або ангін відносяться наступні захворювання: 1. Паратонзилітта паратонзилярний абсцес (флегмонозна ангіна). 2. Латерофарингеальний абсцес. 3. Внутрішньомигдаликовий абсцес. 4. Аденофлегмона шиї. 5. Розлита флегмона шиї. 6. Тонзилогенний медіастиніт. 7. Тонзилогенний
  6. ГОСТРИЙ ЛАРИНГІТ (LARINGITIS ACUTA)
    З гострих запальних захворювань гортані найбільш часто зустрічається гострий ларингіт. Під цим терміном розуміють катаральне запалення слизової оболонки, підслизового шару та внутрішніх м'язів гортані. Міозит голосових м'язів призводить до неповного змикання голосових складок, охриплості, інколи на довгий час. Гострий ларингіт порівняно рідко виникає як самостійне захворювання. Частіш за все
  7. ГОРТАННА АНГІНА (ANGINA LARYNGIS)
    Під терміном "гортанна ангіна" розуміють гостре неспецифічне запалення лімфаденоїдної тканини гортані, яка розташована в гортаних шлуночках, міжчерпаковидному просторі, черпаконадгортанних складках, грушовидних синусах. Найбільше скупчення лімфаденоїдної тканини гортані знаходиться у гортанних шлуночках. Це скупчення має назву "гортанного мигдалика". Запалення лімфаденоїдної тканини
  8. Классификация ангин. Принципы лечения
    Классификация ангин I. По Б.С.Преображенскому. Основана на фарингоскопических признаках, дополненных данными, полученными при лабораторном исследовании, иногда сведениями этиологического или патогенетического характера. Различают следующие формы ангин: катаральная; фолликулярная; III - лакуна рная; IV - фибринозная; V - герпетическая; VI - флегмонозная
  9. Конъюнктивит
    Конъюнктивиты (conjunctivitis) - воспаления слизистой оболочки глаза (конъюнктивы). Этиология. Причиной болезни могут быть различные механические, физико-химические и инфекционные воздействия (ушибы, инородные тела, заворот и выворот век, паразиты, известковая пыль, дым, раздражающие лекарственные вещества, острые мази, ультрафиолетовые и рентгеновские лучи, плесневые грибы, инфекционные
  10. ГРИПП
    ЭТИОЛ. РНК-сод. АГ: 1) S - нукреопептид (типы А, В, С); 2) Н - гемагглютинин (подтипы Н1, Н2, Н3); 3) N - нейраминидаза (подтипы N1, N2). А - H1N1, H2N2, H3N2 + множество АГ-вариантов. Дрейф - точечные изменения H- N-АГ; шифт - рекомбинации, появление новых подтипов. Вир. В изм-ся только по типу дрейфа, а тип С не им. N-АГ и мало изменчив. ИСТ: только больной человек. ПУТИ: возд-кап. СЕЗ: з. ИМ:
  11. Госпитализация в лечебно-профилактическое учреждение Больных с ЛОР-патологией
    часто рецидивирующие носовые кровотечения и (или) при невозможности остановки кровотечения, травмой носа; - флегмонами полости рта и шеи, затрудняющими дыхание, если быстро нарастающее удушье не потребует неотложной трахеостомии на месте; - с заболеваниями, требующими срочного хирургического вмешательства (с мастоидитами, с подозрением на внутричерепные осложнения
  12. Клінічні ознаки гострих респіраторних вірусних захворювань
    Різні збудники вражають більшою мірою певні відділи дихальних шляхів: риновіруси та коронавіруси - переважно слизову оболонку носа, реовіруси - носа та глотки, парагрипозні віруси - гортані, вірус грипу - трахеї, РС-вірус - бронхів та бронхіол, аденовіруси - лімфоїдну тканину глотки та кон'юнктиви. Хоча у цілому, вони обумовлюють запалення усіх відділів дихальних шляхів, однак різною мірою.
  13. Вульгарные юношеские угри
    Заб-е кожи, возникающее в пубертатном периоде и хар-ся гнойно-воспалительным поражением сальных желез на фоне себореи. Этиология неизвестна. Патогенез обусловлен себореей, осложнением которой они являются. Основную роль играет свойственное себорее снижение бактерицидности кожного сала, приводящее к активизации сапрофитирующей кокковой флоры. Клиника хар-ся эволюционным полиморфизмом
  14. ХРОНІЧНИЙ АТРОФІЧНИЙ ЛАРИНГІТ
    При атрофічному ларингіті хворих хвилює сухість, першіння, відчуття стороннього тіла у гортані, кашель з мокротинням, що погано евакуюється. Характерною є зміна голосу протягом доби. При тяжкому атрофічному процесі у гортані має місце стійке порушення голосу до афонії та порушення дихання при скупченні корок. При цьому під час ларингоскопії' визначається атрофія всієї слизової оболонки гортані.
  15. УГРЕВАЯ СЫПЬ
    Угревая сыпь - воспалительное заболевание сальных желез и волосяных фолликулов с образованием папул, пустул, воспаленных узлов, поверхностных гнойных кист, а в особо тяжелых случаях - флегмонозных поражений. Течение и тяжесть заболевания определяется взаимодействием между гормонами, факторами кератинизации, секретом сальных желез и бактериями. При поверхностных угрях характерны так называемые
загрузка...

© medbib.in.ua - Медична Бібліотека
загрузка...