Головна
Медицина || Психологія
Патологічна фізіологія / Оториноларингологія / Організація системи охорони здоров'я / Онкологія / Неврологія та нейрохірургія / Спадкові, генні хвороби / Шкірні та венеричні хвороби / Історія медицини / Інфекційні захворювання / Імунологія та алергологія / Гематологія / Валеологія / Інтенсивна терапія, анестезіологія та реанімація, перша допомога / Гігієна та санепідконтроль / Кардіологія / Ветеринарія / Вірусологія / Внутрішні хвороби / Акушерство та гінекологія
ГоловнаМедицинаВалеологія
« Попередня Наступна »
Гулий І.С., Сімахіна Г.О., Українець А.І.. Основи валеології, 2003 - перейти до змісту підручника

Фізіологічні та психологічні реакції людини на стресори

На думку Г. Сельє, кінцева мета життя кожної людини - розкрити себе найповніше, виявити свою "іскру Божу" та добитися відчуття впевненості й надійності. Для цього потрібно насамперед знайти оптимальний для себе рівень стресу й витрачати адаптаційну енергію в таких темпі й напрямі, котрі відповідають природженим особливостям та перевагам людини.

Отже, життя, повністю позбавлене стресів, практично неможливе, емоції належать до однієї з найважливіших функцій психіки. І коли б раптом емоції та стреси зникли, людина впала б у стан пасивності й апатії. Емоції дають імпульс дії та рухові. Водночас варто зазначити, що емоції не повинні керувати людиною.

Стресу зазнає кожна людина, й зумовлюється він індивідуальними її особливостями. Такий підхід дозволяє зрозуміти, чому деякі події можуть майже паралізувати одну людину і, навпаки, емоційно піднести іншу.

Оскільки зворотні реакції на стресори (джерела стресу) дуже різноманітні, дослідники часто класифікують їх за часовими відрізками, в які вони виявились. Стресори можуть мати негайний за часом або короткостроковий характер, наприклад, очікування співбесіди з прийому на роботу; вони можуть мати тривалий чи хронічний характер, наприклад, сімейний конфлікт чи підвищений шумовий фон навколишнього середовища; вони можуть бути також подіями, що викликали цілу низку важливих змін у житті, наприклад, звільнення з роботи, відрахування з університету тощо.

Реакції людини на стресори можна розподілити за двома великими групами: фізіологічні та психологічні. На психологічному рівні ми часто відповідаємо на стресори непередбачувано, коли особливості нашого настрою та емоцій викликають зміни в поведінці від гніву та роздратування до стану, схожого на сп'яніння від алкоголю чи наркотиків. Психологічна реакція на стресор залежить від величезної кількості чинників, включаючи емоційний стан на певний момент і оцінку людиною величини спричиненого цим стресором неспокою.

Фізіологічна відповідь на стрес більш передбачувана, про що буде сказано далі - в описі біохімії стресу, де показано, як стресор приводить до дії ланцюжок біохімічних і неврологічних змін (що майже одне й те саме), незалежно від стресора, що викликав ці зміни.

Дослідники Гарвардського університету виявили, що тварини під впливом стресу мають високий рівень стресових гормонів, включаючи опіоїдні пептиди, котрі за своєю хімічною структурою й дією є близькими до морфіну. В організмі людини також виробляються опіоїдні пептиди, тому людина може набути шкідливої звички до власних морфіноподібних стресових гормонів.
На підставі цього вчені передбачили існування особистості типу Т, що прагне до збудження, глибокого хвилювання чи пробудження інших аналогічних почуттів, котрі вона отримує, піддаючись надзвичайно високому ризикові. Позитивна особистість типу Т шукатиме ризик у заняттях, наприклад, повітряною аеробікою на тросі літака, підводному плаванні з аквалангом чи альпінізмі. Негативний індивідуум типу Т знаходить задоволення в злочинах, насильстві тощо.

Стрес у його негативному значенні - не сучасне лихо. Він існував завжди. Доісторична людина також переживала стреси, коли повинна була підставляти голову грозам чи вітрам або втікати від небезпек, котрі несла з собою грізна природа. Такий стрес відбивався лише на тілі. Той, який відчуває сучасна людина, є психоемоційним.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "Фізіологічні та психологічні реакції людини на стресори"
  1. ПОТРЕБИ ЛЮДИНИ. ЛЮДИНА ЯК ВІДКРИТА ГНУЧКА СИСТЕМА
    людини класифікують на первинні та вторинні. Первинні потреби за своєю природою фізіологічні, з ними людина народилася. Це - потреби в їжі, воді, диханні, сні, сексуальні потреби. Вторинні потреби за своєю природою психологічні. Наприклад, потреба в успіху, повазі, прихильності, владі та причетності до певних подій або
  2. МІСЦЕ ВАЛЕОЛОГІЇ СЕРЕД ІНШИХ НАУК
    людини проходить склйдно. Виникає багато перешкод об'єктивного й суб'єктивного характеру. Почати хоча б із того, що досі не впорядковано спеціальну термінологію, навіть поняття "здоров'я" трактується неоднозначно. Не визначено чітко місце валеології серед інших наук. Є спроби ототожнити її з гігієною. Так, науковці Інституту екогігієни та токсикологи (м. Київ) Н. Проданчук та І. Мудрий пишуть, що
  3. ФІЗІОЛОГІЧНІ РЕЗЕРВИ ОРГАНІЗМУ
    людини, але зараз прогрес у цій галузі сповільнився. Крім того, довге життя - ще не довге здоров'я. Буває, що людина почуває себе добре, усі органи й системи працюють, здавалося б нормально, але досить легкого протягу - і вона вже у владі недуги: на кілька днів злягла у постіль з високою температурою. Виходить, що навіть при нормальних якісних показниках організм може бути надзвичайно
  4. БІОХІМІЯ СТРЕСУ ТА ЙОГО ЛІКВІДАЦІЯ
    людина реагує на конфліктну .ситуацію передусім станом нервової системи. Конфліктна - це така ситуація, коли людина чи популяція в цілому, має в чомусь потребу, однак умови життя не дають змоги задовольнити її. Виникає біологічно виправдане напруження функцій мозку, і людина, долаючи конфліктні ситуації, знаходить творче рішення. Саме так розвиваються творчі здібності й виявляються особистості.
  5. Вплив кольору та музики на настрій і стан здоров'я людини
    людину світла від червоного (найбільш стимулюючого) до синього (найменш стимулюючого). Чорний колір меншою мірою активізує організм, ніж інші кольори - вчені виявили, що у людей, котрі дивляться на чорну поверхню, кисню у крові менше, ніж в інших. Синій колір піднімає настрій: під час обстеження групи студентів виявилось, що студенти у кімнатах зі стінами синього кольору відчувають себе більш
  6. ОСНОВНІ ЧИННИКИ РИЗИКУ СТРЕСУ
    людини в усьому світі є науково-технічний прогрес. Поряд із благами, котрі він несе людям, є й ряд негативних сторін - чинників ризику. Фізіологічні можливості людини ще не пристосовані до нинішніх досягнень науково-технічного прогресу. Ми швидко до них звикаємо, та організм не встигає адаптуватись. На першому місті серед чинників ризику стоїть прискорення темпів життя. Другий чинник -
  7. ЕМОЦІЙНО-ВОЛЬОВЕ САМОРЕГУЛЮВАННЯ
    людина повинна самостійно творити себе. Для того, щоб "робити себе", спочатку треба зрозуміти себе в головному, потім брати курс на поступове нарощування своїх можливостей. Ривки й "великі стрибки" швидше за все призведуть до ще більшої непевності й розчарування. Але ж будь-яку людину природа наділила величезними резервами. Відомий льотчик М. Громов писав: "Мої успіхи в авіації часто пояснюють
  8. ПІСЛЯМОВА
    людини. Основне - тому, що здорова людина впевнено й енергійно рухається шляхом до успіху, їй все доступно, вона готова боротися за досягнення своєї мети, відстоювати свою свободу й гідність. Істинне - тому, що у здорової людини немає віку, вона молода й дивиться у майбутнє, незалежно від кількості прожитих літ. Останім часом одним із основних показників, що використовуються в різних країнах
  9. Набуті у процесі життя особливості психіки. Вчення про стрес, загальний адаптаційний синдром
    людини. Наприклад, це психічний стрес, який пов'язаний з емоційними та інтелектуальними перевантаженнями або психологічними травмами, що часто поєднуються зі стресом. Стрес (напруга) - стан напруги у системі, на яку діють подразники, сила яких перевищує адаптаційні можливості. Цей термін запропонував Г. Селье, який створив наукову концепцію цього стану. При дії стресорів на психіку виникає
  10. Наслідки стресу
    людини обумовлює ступінь змін концентрації окремих гормонів у крові під час стресового стану, а також визначає розмір ушкоджень, які вони можуть викликати. При цьому вразливість певної ланки позначається на схильності до конкретних емоцій. Так, жінки стають агресивними та роздратованими (зокрема, внаслідок відносного зростання андрогенів у крові), схильними до порушень репродуктивної системи, а
© 2014-2022  medbib.in.ua - Медична Бібліотека