Патологічна фізіологія / Оториноларингологія / Організація системи охорони здоров'я / Онкологія / Неврологія і нейрохірургія / Спадкові, генні хвороби / Шкірні та венеричні хвороби / Історія медицини / Інфекційні захворювання / Імунологія та алергологія / Гематологія / Валеологія / Інтенсивна терапія, анестезіологія та реанімація, перша допомога / Гігієна і санепідконтроль / Кардіологія / Ветеринарія / Вірусологія / Внутрішні хвороби / Акушерство і гінекологія
ГоловнаМедицинаШкірні та венеричні хвороби
« Попередня Наступна »
Реферат. Венеричні захворювання, 2000 - перейти до змісту підручника

Фактори, що ускладнюють боротьбу з венеричними захворюваннями

Державна система боротьби з венеричними захворюваннями працює ефективно, медичні працівники мають сучасні методи і засоби діагностики й лікування венеричних захворювань. Проте хворі часом намагаються ввести в оману медичних працівників. Вони приховують захворювання, перекручують відомості про джерело та обставини захворювання, багато чого замовчують. Це ускладнює боротьбу з венеричними хворобами.

Поведінка людей, які знають про своє захворювання, але приховують його і заражають інших людей, розцінюється як суспільно небезпечна. Статті Кримінального Кодексу України передбачають кримінальну відповідальність за таку поведінку.

Щодо венеричних захворювань існує немало передсудів, які сприяють їх поширенню. Наприклад, деякі люди вважають, що заразитись венеричними хворобами можна тільки після певного віку.
Але зараження може статись у будь-якому віці. Заразитись можна від людини іншої статі й нестатевим шляхом - якщо користуватися чужою губною помадою, посудом хворого, докурювати чужу сигарету, а також на громадських пляжах. Сприйнятливість до зараження венеричними захворюванням підвищується у стані сп'яніння.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "Фактори, що ускладнюють боротьбу з венеричними захворюваннями"
  1. Реферат. Венеричні захворювання, 2000
    ускладнюють боротьбу з венеричними захворюваннями.
  2. Венеричні хвороби як фактор ризику репродуктивного здоров'я
    боротьби із захворюваннями, які передаються статевим шляхом. 1. Поіменний облік хворих. 2. Термінове обстеження всієї сім'ї й осіб, що стали джерелом зараження. 3. Обов'язкова госпіталізація всіх хворих або забезпечення їх за місцем проживання амбулаторним лікуванням. 4. Систематичний контроль за якістю лікування. 5. Проведення профілактичних заходів щодо зараження під час пологів,
  3. ПРО ПРІОНИ І ВІРОЇДИ
    фактори, специфічно інактивуючі нуклеїнові кислоти (нуклеази, двовалентні катіони й ін.), не впливали на інфекційність агента скрепі; а фактори, що діють тільки на білок (протеази, денатуруючі агенти), навпроти, різко знижували інфекційність. На цій підставі С. Прузінер висловив припущення, що агент(и) ПСТЕ відносяться до зовсім нового класу патогенів, що не мають у своєму складі нуклеїнової
  4. ОСОБЛИВОСТІ ЕПІЗООТОЛОГІЇ ВІРУСНИХ ІНФЕКЦІЙ
    факторів може реактивуватися. Хронічна інфекція - персистенція вірусу, що супроводжується появою одного чи декількох симптомів захворювання з наступним розвитком і підтримкою патологічного процесу протягом тривалого часу. Плин хронічної інфекції нерідко характеризується ремісіями, що перемежовуються з періодами загострень протягом декількох тижнів чи місяців. Хронічна вірусна інфекція має
  5. ЕВОЛЮЦІЯ ВІРУСІВ ТА ВІРУСНИХ ІНФЕКЦІЙ
    факторів на екологію вірусів. На екологію вірусів великий вплив мають антропогенні фактори, а саме: забруднення довкілля промисловими відходами; тотальне застосування пестицидів, антибіотиків, вакцин та інших біопрепаратів, урбанізація з величезною концентрацією населення в мегаполісах; розвиток сучасних транспортних засобів, господарське освоєння нових територій, створення індустріального
  6. ХІМІОТЕРАПІЯ ВІРУСНИХ ХВОРОБ
    факторів неспецифічної резистентності організму. За час, який пройшов після відкриття інтерферону Айзексом і Лінденманом (1957), накопичена величезна кількість інформації про його фізико-хімічні і біологічні властивості та доведена придатність для профілактики і лікування багатьох захворювань вірусної та не вірусної етіології. Необхідно відзначити, що саме відкриття ІФН було плодом щасливого
  7. Початок та історія розвитку валеології
    фактори соціальної гігієни для формування, закріплення й удосконалення індивідуального здоров'я. Проблеми валеології цікавлять психологів, біологів, дієтологів, народних умільців, духовних учителів. Усі вони ставлять здоров'я у центр науки й практики, що має гуманістично орієнтувати сучасну медицину й біологію, скоротити по мірі можливостей відстань між людиною та ЇЇ здоров'ям, озброїти її
  8. Валеологія і нова парадигма охорони здоров'я
    фактори, що характеризують спосіб життя (харчування, відмова від шкідливих звичок, рухова активність і т.п.). У той же час надії забезпечити здоров'я всьому населенню за рахунок усунення факторів ризику виявилися ілюзорними. Фактори ризику, дійсно, вдавалося усунути, і в частині випадків виникнення хвороби не наставало. Однак загальна захворюваність зменшувалася незначно, а в ряді випадків
  9. Боротьба з венеричними захворюваннями
    боротьби з венеричними захворюваннями. Проводяться заходи, що запобігають поширенню цих хвороб; хворим подається безплатна медична допомога. усіх хворих обов'язково ставлять на облік у спеціальні медичні заклади - шкірно-венерологічні диспансери, а тих , хто ухиляється, карають у кримінальному порядку. Працівники шкірно-венерологічних диспансерів лікують хворих і обов'язково знаходять джерело
  10. ТИРЕОИДНЫЙ ГОМЕОСТАЗ И ДИСГОРМОНАЛЬНЫЕ НАРУШЕНИЯ РЕПРОДУКТИВНОЙ СИСТЕМЫ ЖЕНЩИНЫ
    фактор транскрипции и вместе с другими белками ядра регулирует экспрессию генов (Теппермен Дж., Теппермен X., 1989; Inzucchi Silvio E., Burrow Gerald N., 1999). Взаимодействующие с тиреоидным гормоном элементы локализуются на многих соседних генах. Взаимодействие Т3 с рецепторами тиреоидных гормонов стимулирует или подавляет транскрипцию белка (Теппермен Дж., Теппермен X., 1989; Inzucchi Silvio
© medbib.in.ua - Медична Бібліотека