загрузка...
Патологічна фізіологія / Оториноларингологія / Організація системи охорони здоров'я / Онкологія / Неврологія і нейрохірургія / Спадкові , генні хвороби / Шкірні та венеричні хвороби / Історія медицини / Інфекційні захворювання / Імунологія та алергологія / Гематологія / Валеологія / Інтенсивна терапія, анестезіологія та реанімація, перша допомога / Гігієна і санепідконтроль / Кардіологія / Ветеринарія / Вірусологія / Внутрішні хвороби / Акушерство і гінекологія
« Попередня Наступна »

ЕТІОЛОГІЯ

В даний час прийнято розглядати ІХС як поліетіологічне захворювання, однак існує ціла група чинників, виявлених за допомогою великомасштабних популяційних досліджень, які тісно корелюють з рівнем захворюваності. Ці фактори прийнято називати факторами ризику.

Всесвітня організація охорони здоров'я опублікувала наступний список ФР:

-гіперліпідемія;

-артеріальна гіпертензія;

-куріння;

-ожиріння;

-недостатня фізична активність;

-гіперглікемія;

-гіперурикемія;

-порушення системи згортання крові;

-стрес;

-спадкова схильність.

Для виникнення ІХС також мають значення такі характеристики:

-вік;

-пол;

-професія;

-шкідливі звички, зокрема зловживання алкоголем, хоча останній фактор є спірним і існують роботи, які рекомендують одноразовий прийом 30 мл абсолютного алкоголю на день для профілактики розвитку атеросклерозу.

Американська кардіологічна асоціація пропонує розглядати як мають зна-чення для розвитку захворювання такі рівні перерахованих ФР:

-підвищення рівня холестерину> 6,72 ммоль / л і тригліцеридів> 2 , 9ммоль / л;

-необхідно відзначити, що нешкідливих підйомів артеріального тиску не буває, небезпечними вважаються цифри рівні або перевищують 160/95 мм рт. Ст. Звичні цифри артеріального тиску повинні бути якомога нижче, але, природно, до певних меж, тому що тривала систолічна гіпотонія нижче 110 мм рт. ст. значно увеличи-кість ризик розвитку онкологічних захворювань.

-Не сама негативна роль нікотину, так як при курінні небезпечний чадний газ, який сприяє утворенню карбоксигемоглобіну до 20%, тобто майже 5 частин крові вимикається з кровообігу.

-Ожиріння, то небезпеку становить швидка надбавка у вазі, що перевищує 30% від ідеальної маси тіла, особливо в літньому віці. Якщо надмірна вага з дитинства, то його навряд чи можна розглядати як фактор ризику ІХС.

-Гіперглікемія дорівнює або вище 6,66 моль / л (натще), зниження толерантності до глюкози або значна глюкозурія.

-Згадка в анамнезі про подагрі або рівні сечової кислоти вище 0,44 мкмоль / л - свідчать про підвищеного ризику захворюваності ІХС.

-Існування статевих відмінностей: жінки хворіють на ІХС рідше і на 10-15 років пізніше чоловік-чин, що мабуть, мабуть, пов'язано з відмінностями у способі життя, більш високої физиче-ської активністю у жінок, меншою масою тіла, меншим відсотком курців і вжив-ляющих алкоголь.

При різноманітті факторів ризику, найбільш значимими і менш оспорюваними вва-ються: артеріальна гіпертензія, ГІПЕРХОЛЕСТЕ-РІНЕМІЯ, КУРІННЯ, ЦУКРОВИЙ ДІАБЕТ, гіподинамія та ожиріння.
трусы женские хлопок


При поєднанні декількох факторів ризику підвищується смертність від інфаркту міокарда. Так, при наявності 1 ФР летальність підвищується майже в 2 рази в порівнянні з групою осіб, що не мають ФР, при поєднанні 2 ФР - в 4 рази, а 3 ФР - у 8 разів.

Найбільш небезпечним є поєднання ГІПЕРХОЛЕСТЕРІНЕМІІ, ОЖИРІННЯ і артеріальній гіпертензії, на другому місці поєднання гіподинамії, ожиріння і ГІПЕРХОЛЕСТЕРІНЕМІІ. Природно припустити, що названі фактори ризику взаємопов'язані між собою і поява хоча б однієї з них призводить до включення патогенетичної ланцюга і виникненню нових факторів ризику. Наприклад, низька фізична активність призводить до ожиріння, останнє - до підвищення рівня холестерину крові. Усе разом узяте викликає артеріальну гіпертензію, а поєднання 3 чинників закономірно призводить до розвитку ІХС.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " ЕТІОЛОГІЯ "
  1. ЛЕГЕНЕВІ еозинофіли з астматичним СИНДРОМОМ
    До цієї групи захворювань може бути віднесена бронхіальна астма і захворювання з ведучим бронхоастматіческое синдромом, в основі яких лежать інші етіологічні чинники. До цих захворювань відносяться: 1. Алергічний бронхолегеневої аспергільоз. 2. Тропічна легенева еозинофілія. 3. Легеневі еозинофілії з системними проявами. 4. Гіпереозінофільний
  2. ревматоїдний артрит. ХВОРОБА БЕХТЕРЕВА
    Ревматологія як самостійна науково-практична дисципліна формувалася майже 80 років тому у зв'язку з необходімостио більш поглибленого вивчення хвороб цього профілю, викликаної їх широким розповсюдженням і стійкою непрацездатністю. У поняття "ревматичні хвороби" включають ревматизм, дифузні захворювання сполучної тканини, такі як системний червоний вовчак, системна
  3. деформуючого остеоартрозу. ПОДАГРА.
    Деформуючого остеоартрозу (ДОА). У 1911 році в Лондоні на Міжнародному конгресі лікарів всі захворювання суглобів були розділені на дві групи: первинно-запальні та первинно-дегенеративні. Ревматоїдний артрит і хвороба Бехтерева відносяться до першої групи. Представником другої групи є деформуючого остеоартрозу (ДОА), що представляє собою: дегенеративно-дистрофічних захворювань
  4. ЛІКУВАННЯ
    Лікування гіпертонічної хвороби становить серйозну проблему, ще дуже далеку до свого вирішення. У міру розвитку медичної науки, постійно змінюються підходи до терапії цього стану, кінцеві цілі лікування, створюються нові прогресивні революційні лікарські засоби з надзвичайно складними механізмами корекції АТ. У багатьох країнах світу були прийняті федеральні
  5. ГЛОМЕРУЛОНЕФРИТ
    Гломерулонефрит є основною проблемою сучасної клінічної нефрології, найчастішою причиною розвитку хронічної ниркової недостатності. За даними статистики, саме хворі на гломерулонефрит становлять основний контингент відділень хронічного гемодіалізу та трансплантації нирок. Термін "гломерулонефрит" вперше запропонував Klebs, який застосував його в "Керівництві по
  6. ДЕСТРУКТИВНІ ЗАХВОРЮВАННЯ ЛЕГЕНЬ
    Розрізняють три основні клініко-морфологічні форми: абсцес, гангренозний абсцес і гангрену легені. Абсцесом легкого називається більш-менш обмежена порожнина, що формується в результаті гнійного розплавлення легеневої паренхіми. Гангрена легені являє собою значно більш важкий патологічний стан, що відрізняється поширеним некрозом і іхо-розное розпадом ураженої
  7. СІСГЕМНАЯ ЧЕРВОНА ВІВЧАК
    Відповідно до сучасними уявленнями системний червоний вовчак (ВКВ) є хронічне рецидивуюче полісиндромне захворювання переважно молодих жінок і дівчат, що розвивається на тлі генетично зумовленої недосконалості імунорегуляторних процесів, що призводить до неконтрольованої продукції антитіл до власних клітин і їх компонентам, з розвитком
  8. Диференціальна діагностика СТЕНОКАРДІЇ.
    У першу чергу необхідно правильно встановити діагноз стенокардії і визна-лити її форму. Для цього потрібно детально проаналізувати наявний больовий синдром в лівій половині грудної клітини і дані зміни кінцевої частини шлуночкового комплексу ЕКГ (депресія або підйом сегмента ST і негативний або високий загострений зубець Т) Далі необхідно провести диференціальну діагностику
  9. КЛАСИФІКАЦІЯ ЛЕГЕНЕВИХ ГІПЕРТЕНЗІЙ
    Первинна легенева гіпертензія Первинна легенева гіпертензія (ПЛГ) - захворювання неясної етіології, критеріями діагностики якого є наступні ознаки за М. Riedel і J. Widimsky (1987): 1. Підвищення тиску в легеневій стовбурі і нормальний тиск заклинювання. 2. Відсутність захворювань серця і легенів. 3. Відсутність локальних аномалій легеневих судин за даними
  10. ЕТІОЛОГІЯ І ПАТОГЕНЕЗ.
    Нефролітіаз - хвороба всього організму, що характеризує поліетіологічностью і великою складністю біохімічних процесів, обумовлюють її патогенез. Утворені в нирках конкременти складаються з речовин, що містяться в сечі. Для каменеутворення потрібні такі умови: 1) певна реакція сечі; 2) перенасичена сечі солями, які випадають в осад або утримуються в ній насилу
загрузка...

© medbib.in.ua - Медична Бібліотека
загрузка...