загрузка...
« Попередня Наступна »

Етичні стандарти психолога

Усі етичні стандарти у роботі психолога ґрунтуються на етичних принципах психолога та спрямовані на дотримання прав і свобод людини, досягнення гуманітарних та соціальних цілей (благополуччя, здоров'я, високої якості життя, повного розвитку індивідів чи груп у різних формаціях чи соціальному житті і т.д.).

В Україні поки що немає окремо визначених етичних стандартів психолога. Тому дане питання ми спробуємо розкрити, взявши за основу етичні стандарти, розроблені в Мадриді (Іспанія, 1987) [3] та США (1963) [4].

Стандарт - це норма, зразок, мірило; встановлення єдиних норм і вимог на що-небудь.

Етичні стандарти більшості психологічних асоціацій складені за такою схемою:

1. Загальні принципи (стосуються професійної діяльності самого психолога).

2. Професійна компетентність та стосунки з іншими професіями (висвітлюються положення про права та обов'язки психолога, його статус, використання тих чи інших методик, взаємодію з іншими спеціалістами-психологами та непсихологами).

3. Втручання (описуються принципи та правила взаємодії типу «психолог-клієнт», «психолог-досліджуваний»).

4. Дослідницькі роботи та освіта (розкриваються норми проведення експериментальних досліджень, викладання психології та просвітницьку діяльність психологів).



Етичні стандарти психолога (Мадрид, Іспанія, 1987)

На I з'їзді Офіційного товариства психологів (ОТП) у Мадриді в травні 1984 року Керуюча рада ОТП прийняла на себе зобов'язання по створенню етичного кодексу для професійних психологів, виходячи з попереднього проекту, який було представлено з'їзду професором А.Ф.Бардажи. На робочій нараді в січні 1987р., у якій взяли участь представники багатьох психологічних асоціацій і навчальних закладів, у проект були внесені різні зміни й доповнення, після чого він широко обговорювався науковою громадськістю Остаточний варіант був розповсюджений серед всіх членів ОТП і рекомендований Офіційній колегії психологів Каталонії.

Вступ

Пункт 1. Ці етичні стандарти призначені для використання в якості керівництва у професійній діяльності психолога у всіх її формах. ОТП відповідає за них та у відповідності з ними буде оцінювати роботу всіх своїх членів.

Пункт 2. Діяльність психологів визначається насамперед принципами взаємної терпимості й законності, демократичним шляхом установленими в іспанській державі.

Пункт 3. У своїй професійній діяльності психологи повинні враховувати імпліцитні та експліцитні правила, що діють у тому соціальному оточенні, де вони працюють, розглядаючи їх як елементи існуючої ситуації й оцінюючи наслідки дотримання або відхилення від них для професійної діяльності психологів.

Пункт 4. Психологи можуть відкинути будь-який вид обмежень або перешкод своєї професійної незалежності й законному здійсненню своїх професійних функцій відповідно до прав й обов'язків, які встановлюються цим кодексом.

Загальні принципи

Пункт 5. Діяльність психолога спрямована на досягнення таких гуманітарних і соціальних цілей, як благополуччя, здоров'я, висока якість життя, повний розвиток індивідів і груп у різних формаціях індивідуального та соціального життя. Оскільки психолог є не єдиним професіоналом, чия діяльність спрямована на досягнення цих цілей, обмін та співпраця з представниками інших професій бажані й у деяких випадках необхідні, без яких-небудь упереджень по відношенню до компетенції і знанням будь-кого з них.

Пункт 6. Психологія як професія керується принципами, загальними для всіх професійних етик: повага до особистості, захист прав людини, почуття відповідальності, чесність та щирість по відношенню до клієнта, обачливість у застосуванні інструментів та процедур, професійна компетентність, твердість в досягненні мети, втручання та його наукова основа.

Пункт 7. Психологи не повинні приймати участь чи сприяти розробленню методів, спрямованих проти свободи індивіда і його фізичної чи психологічної недоторканості. Безпосередня розробка чи сприяння у здійсненні спроб чи знущань, окрім того, що є злочином, ще й найбільш важким порушенням професійної етики психологів. Вони не повинні в жодній якості, ні як дослідники, ні як помічники чи співучасники, приймати участь у допитах чи будь-яких інших жорстоких, негуманних чи принизливих діях, ким би не був їхній об'єкт, які б звинувачення чи підозри проти цієї особи не висувались і яка б інформація не могла бути отримана від неї таким шляхом в умовах військового конфлікту, громадянської війни, революції, терористичних актів чи будь-яких інших обставин, які могли б бути розтлумачені як виправдання таких дій.

Пункт 8. Усі психологи повинні, як мінімум, інформувати свої професійні об'єднання про порушення прав людини, знущання, жорстокість, негуманні чи принизливі умови ув'язнення, хто б не був їхньою жертвою, і про будь-який такий випадок, який став відомий у їхній професійній практиці.

Пункт 9. Психологи повинні поважати релігійні та моральні переконання своїх клієнтів і враховувати їх при опитуванні, яке є необхідним при професійному втручанні.

Пункт 10. При наданні допомоги психологи не повинні здійснювати дискримінацію за ознакою походження, віку, расової чи соціальної приналежності, статі, віросповідання, ідеології, національності чи будь-яких інших відмінностей.

Пункт II. Психологи не повинні використовувати владу чи зверхність по відношенню до клієнта, які дає їх професія, для одержання прибутку чи отримання привілеїв як для себе, так і для третіх осіб.

Пункт 12. Особливо у письмових документах психологи повинні бути надзвичайно обережні, стримані та критичні по відношенню до своїх концепцій і висновків, враховуючи можливість їх сприйняття як таких, що принижують чи дискримінують, наприклад, нормальний - анормальний, адаптований - неадаптований, інтелігентний - розумово відсталий.

Пункт 13. Психологи не повинні використовувати маніпулятивні процедури для того, щоб добитися звернення до них певних клієнтів, а також діяти таким чином, щоб виявитися моно полістом у своїй галузі. Психологи, які працюють у громадських організаціях, не повинні використовувати цю перевагу для збільшення власної приватної практики.

Пункт 14. Психолог не повинен допускати використання свого імені чи підпису особами, які не мають відповідної кваліфікації, підготовки для незаконного застосування психологічних методів. Психологи повинні повідомляти про всі випадки посягань на чужі права, які стали їм відомі. Некорисні й такі, що ґрунтуються на обмані дії, не повинні прикриватися кваліфікацією психолога.

Пункт 15. У випадку, коли особисті інтереси клієнта вступають у протиріччя з інтересами установи, психолог повинен намагатися виконувати свої функції максимально неупереджено. Звернення за допомогою у дану установу припускає врахування інтересів клієнта, повагу й увагу до нього з боку психолога, який у відповідних обставинах може виступати як його захисник по відношенню до адміністрації установи.

Про професійну компетентність і стосунки з іншими професіоналами

Пункт 16. Права та обов'язки професійного психолога ґрунтуються на принципі професійної незалежності й автономії незалежно від службового положення в певній організації і від професіоналів більш високого рангу та адміністрації.
трусы женские хлопок


Пункт 17. Професійний статус психолога базується на його здібностях і кваліфікації, необхідних для виконання своїх обов'язків. Психолог повинен бути професійно підготовленим і мати спеціалізацію в застосуванні методів, інструментарію та процедур, які можуть застосовуватися в даній галузі. Частиною його роботи є постійна підтримка на сучасному рівні своїх професійних знань та вмінь.

Пункт 18. Психолог не повинен застосовувати методи та процедури, які не пройшли достатньої апробації в межах сучасних наукових знань, без упередження по відношенню до існуючого різноманіття теорій і шкіл. У випадку випробування психологічних методик, які ще не отримали наукової оцінки, клієнти повинні бути повністю проінформовані про це заздалегідь.

Пункт 19. Усі психологічні дані, як результати обстеження, так і відомості про втручання та лікування, повинні бути доступні тільки для професійних психологів, в чиї обов'язки входить їх нерозголошення серед некомпетентних осіб. Психологи повинні приймати міри для відповідного зберігання документації.

Пункт 20. Коли інтереси психологічного обстеження чи втручання вимагають тісного співробітництва з професіоналами з інших галузей, психологи повинні забезпечувати відповідну взаємодію так, щоб вона була спрямована на благо психолога і його клієнта.

Пункт 21. Психологічні методи не повинні змішуватися - як у застосуванні, так і в їх представленні громадськості - з методами, які є чужими основам психології.

Пункт 22. Не відмовляючись від наукової критики там, де вона необхідна, психологи не повинні дискредитувати колег чи представників інших професій, які використовують ті чи інші наукові методи, та повинні проявляти повагу до тих шкіл і напрямків, які науково і професійно компетентні.

Пункт 23. Робота психолога базується на праві та обов'язку проявляти повагу (і користуватися такими) до інших професіоналів, особиво в галузях, які близько дотикаються у своїй діяльності до психології.

Про втручання

Пункт 24. Психологи повинні відмовитися від втручання, якщо вони впевнені, що їхня допомога буде використана на шкоду чи проти законних інтересів індивідів, груп, організацій чи спільнот.

Пункт 25. Здійснюючи втручання по відношенню до індивідів, організацій чи спільнот, психолог повинен надати їм необхідну інформацію про основні проблеми, які вирішуються, поставлені цілі та методики, які використовуються. У випадку неповнолітніх чи юридично недієздатних осіб, повинні бути проінформовані батьки чи опікуни. У будь-якому випадку слід уникати маніпулювання індивідами та прагнути до розвитку й автономності конкретного випадку.

Пункт 26. Психолог повинен прагнути до завершення втручання та не продовжувати його методами приховування інформації чи обману як у випадку досягнення поставленої мети, так і у випадку неможливості її досягнення після застосування доступних методів і засобів протягом достатнього часу. В останньому випадку індивід, група, організація чи спільнота повинні бути проінформовані проте, які інші психологи чи представники інших галузей знань можуть продовжити втручання.

Пункт 27. У жодному випадку свобода клієнта - як по відношенню до припинення втручання, так і по відношенню до консультації у іншого психолога чи іншого спеціаліста - не повинна бути обмежена. Слід заохочувати здатність клієнта приймати рішення на основі достатньої інформації. Психолог може відмовитися подовжувати втручання, якщо воно здійснюється одночасно з втручанням іншого типу, яке виконує інший професіонал.

Пункт 28. Психологи не повинні користуватися владою, яку їхній статус може їм дати, для вимагання особливих умов праці чи оплати, яка переважає прийняту за звичних обставин.

Пункт 29. Психолог не повинен дозволяти втягнути себе професійно у незрозумілу ситуацію, де його роль чи функції виявляться недоречними чи неоднозначними.

Пункт 30. Психологи не повинні втручатися в дії, які здійснюють інші спеціалісти.

Пункт 31. У випадку, коли послуги психолога потрібні для рекламної чи комерційної кампанії, він повинен співпрацювати з метою забезпечення правдивості інформації та охорони інтересів індивідів.

Пункт 32. Психологи повинні дотримуватися особливої обережності в тому, щоб не викликати необґрунтованих очікувань, здійснити які вони згодом виявляться професійно не здатними.

Про дослідницьку діяльність та освіту

Пункт 33. Усі психологи, в якій би галузі психології вони не працювали, повинні прагнути сприяти прогресу науки взагалі та психології зокрема, здійснюючи дослідження і дотримуючись наукових підходів у своїй діяльності, а також передаючи свої знання студентам та іншим професіоналам.

Пункт 34. При виконанні досліджень психологи повинні категорично відмовлятися від дій, які можуть призвести до постійної, невідворотної чи такої, що є необхідною шкоди для досліджуваних. Учасники будь-якої дослідницької програми повинні виразити свою однозначну згоду на проведення експериментів; у випадку неповнолітніх чи юридично недієздатних осіб така згода повинна бути отримана від батьків чи опікунів.

Пункт 35. Якщо психологічне дослідження супроводжувалося якою-небудь тимчасовою шкодою чи дискомфортом, як, наприклад, електричний шок чи сенсорна депривація , дослідник повинен в першу чергу впевнитися в тому, що всі учасники дослідів діють абсолютно вільно, без стороннього тиску в якому-небудь вигляді; до участі в експерименті не повинен бути допущений ніхто до тих пір, поки дослідник не впевниться, що про цю шкоду досліджувані були повідомлені заздалегідь і дали свою згоду. Навіть у випадку згоди перед експериментом, досліджуваний може прийняти рішення про свою подальшу неучасть в програмі у будь-який момент.

Пункт 36. Якщо умови експерименту вимагають дезінформації чи обману досліджуваного, психолог повинен переконатися в тому, що це не призведе до якої-небудь тривалої шкоди для учасників досліду, та в будь-якому випадку експериментальний характер і необхідність обману повинні бути розкриті по закінченню експериментальної програми.

Пункт 37. Психологічні дослідження в нормальній ситуації, як експериментальні, так і обсерваційні , повинні завжди виконуватися з повагою по відношенню до гідності індивіда, його вірувань, інтимних ситуацій, скромності та цнотливості при дослідженні сек.суальної поведінки, а також при обстеженні людей похилого віку, хворих, ув'язнених, тобто осіб, які мають не тільки певні соціальні обмеження, але й переживають серйозну людську драму.

Пункт 38. При експериментах над тваринами страждання, шкода чи дискомфорт які не є абсолютно необхідними для досягнення поставленої дослідницької мети і виправданими з точки зору науки та інтересів людини, повинні бути виключені або зведені до мінімуму. При хірургічних операціях на тваринах повинне використовуватися обезболююче і прийматися необхідні міри щодо попередження ускладнень. Персонал, який безпосередньо займається дослідницькою роботою з тваринами, повинен в утримуванні тварин, поводженні з ними та при евтаназії керуватися міжнародними стандартами.

Про отримання та використання інформації

Пункт 39. Психологи при здійсненні своїх професійних функцій повинні ретельно оберігати право клієнта на конфіденційність.
Лише виключно необхідна для виконання дій, які вимагаються, інформація повинна бути отримана психологом і завжди тільки зі згоди клієнта.

Пункт 40. Уся інформація, отримана психологами про клієнта, як з його повідомлень, так і в результаті професійних спостережень, є їхньою професійною таємницею, збереження якої - їхнє професійне право й обов'язок. Розголошення такого роду відомостей можливе тільки зі спеціального дозволу клієнта. Психологи повинні стежити за тим, щоб їхні співробітники дотримувалися тих самих правил щодо інформації.

Пункт 41. При здійсненні втручання на прохання самого клієнта й на підставі отриманих від нього відомостей, інформація про клієнта може бути повідомлена третій особі тільки зі спеціального дозволу клієнта й у визначених ним межах.

Пункт 42. Якщо обстеження або втручання здійснюється з ініціативи іншої особи (судді, представника органів освіти, батьків, наймача й т.д.), а не самого досліджуваного, то він або його батьки й опікуни повинні бути сповіщені про обстеження або втручання, а також про те, кому буде направлений звіт психолога. Досліджуваний має право знати зміст звіту за умови, що це не створить серйозної небезпеки для нього або для психолога.

Пункт 43. На результати психологічного обстеження, проведеного за запитом установи або організації, поширюються всі вимоги попереднього пункту. Як психолог, так і організація, що звернулася до нього, зобов'язані зберігати таємницю та дотримуватися у своїх діях границь, обумовлених метою дослідження. У випадку зажадання відповідних даних іншими інстанціями, з метою планування, оцінки трудових ресурсів і т.д., імена й інші відомості, що дозволяють впізнати клієнта повинні бути упущені (за винятком тих випадків, коли вони абсолютно необхідні).

Пункт 44. Інформація, отримана психологом у процесі його професійної діяльності, не повинна бути використана ним у своїх інтересах або в інтересах третіх осіб, а також для створення упереджень у клієнта.

Пункт 45. Усна, друкована, аудіовізуальна й інша публікація клінічних випадків з ілюстративною, освітньою або науковою метою повинна здійснюватися так, щоб було неможливо ідентифікувати особу, групу або організацію, яку описують. Якщо ймовірність такого впізнавання існує, одержання згоди клієнта є обов'язковим.

Пункт 46. Зберігання письмових або тих, що перебувають в електронному банку інформації, психологічних даних (результатів опитувань, тестування й т.д.) здійснюється під особисту відповідальність психолога, в умовах, що виключають доступ до них сторонніх осіб.

Пункт 47. У випадку присутності третіх осіб, які є непотрібними для професійних дій, які здійснює психолог, наприклад, студентів або практикантів, необхідною є попередня згода клієнта.

Пункт 48. Звіт психолога повинен бути ясним, точним, чітким й зрозумілим для адресата. Повинні бути зазначені межі розпочатих дій, ступінь вірогідності отриманої інформації, постійний або тимчасовий характер виявлених явищ, методики, які застосовувалися, й відомості про професіонала, котрий виконав роботу.

Пункт 49. Смерть або зникнення клієнта не звільняє психолога, не залежно від того, чи останній працює як приватний психолог чи як представник громадської організації, від зберігання професійної таємниці.

Про рекламу

Пункт 50. Реклама послуг психолога повинна здійснюватися в стриманій формі, із зазначенням професійної кваліфікації, ученого ступеня, членського номера в ОТП й, коли це доречно, галузі психології й методів, які застосовуються. У жодному разі не повинна повідомлятися сума гонорару, даватися які-небудь гарантії, звеличуватися професійні досягнення й перераховуватися успішні випадки. Обов'язково варто подавати точні відомості про професіонала, що склав рекламний текст.

Пункт 51. Повідомлення про себе яким-небудь чином (у рекламі, на табличці, візитних картках, у програмах) невірних відомостей: не присудженого наукового ступеня, двозначної титулатури, яка, не будучи помилковою, може привести до помилкового розуміння, окрім того, що є дією, за яку особа несе кримінальну відповідальність, є також грубим порушенням професійної етики. Таким же є використання довіри громадськості, коли мова йде про процедури сумнівної ефективності.

Пункт 52. Психолог не повинен допускати використання свого імені й професійного престижу для реклами споживчих товарів і тим більше для сумнівної пропаганди.

Пункт 53. Психологи, однак, можуть брати професійну участь в освітніх програмах для населення, що переслідують соціально корисні цілі: освіта в області культури, здорового способу життя, професійної орієнтації.

Пункт 54. Психологи, що використовують псевдоніми у своїй професійній діяльності, повинні зареєструвати їх в ОТП.

Про гонорари й оплату праці

Пункт 55. Психологи повинні відмовлятися від роботи в таких умовах, при яких оплата їхньої праці означала б приниження їхньої професії або вела до несумлінної конкуренції.

Пункт 56. Однак, як виняток, психологи можуть надавати професійні послуги безкоштовно тим клієнтам, які гостро відчувають у них потребу, але не мають можливості їх оплатити.

Пункт 57. Психологи, котрі займаються приватною практикою, повинні заздалегідь повідомити клієнта про розмір свого гонорару.

Пункт 58. ОТП може встановлювати мінімальний розмір оплати певних професійних дій відповідно до їх характеру, тривалості й інших факторів.

Пункт 59. Стягнення плати за послуги психолога не залежить від успішності його втручання або від певного результату дій.

Пункт 60. Психологи в жодному разі не повинні стягувати платню за направлення клієнтів до інших професіоналів.

Законодавчі гарантії

Пункт 61. ОТП засновує Комітет з етики для спостереження за інтерпретацією й дотриманням цих стандартів. ОТП бере на себе поширення їх серед всіх психологів-професіоналів, а також громадських організацій. ОТП також зобов'язується забезпечити вивчення їх студентами-психологами всіх університетів.

Пункт 62. Порушення правил, які встановлюються цими стандартами, повинні доводити до відома Комітету з етики. Після того, як обидві сторони будуть вислухані, подія обговорена й Комітетом з етики рекомендоване рішення, Керуючий комітет ОТП повинен прийняти резолюцію про відповідні дисциплінарні санкції.

Пункт 63. ОТП гарантує захист своїм членам, якщо в здійненні своїх професійних функцій вони піддадуться нападам або погрозам, особливо захист у дотриманні професійної таємниці, гідності й незалежності психолога.

Пункт 64. ОТП намагатиметься забезпечити формування погляду на ці стандарти, що є формальним зобов'язанням психологів-професіоналів перед іспанським суспільством і відповідними цінностями суспільства в цілому, як на частину законних установ, гарантованих державною владою.

Пункт 65. У випадку, якщо психолог виявиться перед протиріччям у різних вимогах цих стандартів або закону, він повинен підійти до рішення протиріччя відповідально, повідомивши зацікавлені сторони й Комітет з етики.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "Етичні стандарти психолога"
  1. Історія становлення етичних кодексів психолога у світі та в Україні
    Як ми вже зазначали, діяльність психолога-професіонала пов'язана з так званим «людським фактором», тому вона вимагає слідувати певним нормам, які регламентують у першу чергу взаємостосунки з клієнтами та колегами, своєрідному «кодексу честі» професіонала. Від того, як побудує свою роботу психолог, залежать долі його клієнтів. Тому він особливо відповідальний у виборі моральної позиції, принципів,
  2. МОДУЛЬ 2. ЕТИЧНИЙ КОДЕКС ПСИХОЛОГА. ЕТИЧНІ ПРИНЦИПИ, СТАНДАРТИ ТА ПРОБЛЕМИ У РОБОТІ ПСИХОЛОГА
    НЕ 2.1. Основні етичні проблеми та «зваби» у практичній та науково-дослідницькій діяльності психолога План: 1. Етичні проблеми типу «психолог-клієнт», «психолог-колеги», «психолог-адміністрація/адміністратори». 2. Основні етичні «зваби» практичної психології. 3. Етичні проблеми у науково-дослідницькій діяльності психолога. Домашнє завдання: Охарактеризуйте «синдром емоційного
  3. МОДУЛЬ 2 ЕТИЧНИЙ КОДЕКС ПСИХОЛОГА. ЕТИЧНІ ПРИНЦИПИ, СТАНДАРТИ ТА ПРОБЛЕМИ У РОБОТІ ПСИХОЛОГА
    НЕ 2.2. Етичні стандарти у роботі психолога План: 1. Поняття етичного стандарту. 2 Етичні стандарти психолога, прийняті Американською психологічною асоціацією у січні 1963 року. 3. Етичні стандарти для психолога, прийняті у Мадриді, Іспанія. 4. Порівняльна характеристика «європейських» та «американських» стандартів. 5. Проблема впровадження подібного роду стандартів психолога в
  4. Модуль - контроль (підсумковий)
    Модуль 1 1. Охарактеризуйте значення, функції та завдання дисципліни «Етичний кодекс психолога». Дайте характеристику основним поняттям дисципліни. 2. Дайте визначення поняттю «професійна етика психолога». Охарактеризуйте основні норми та вимоги, яких психологу необхідно дотримуватися у професійній діяльності. 3. Розкрийте міждисциплінарні зв'язки дисципліни. Чи можна говорити про
  5. Додаток Б
    Етичні стандарти психологів /Авторське право належить Американській психологічній асоціації, січень, 1963. Передруковано (і відредаговано) з журналу «Американський психолог», січень 1963, поправки внесені у вересні 1965 р. і грудні 1972 р. Ці стандарти також надруковані в Біографічному довіднику Американської психологічної асоціації/. Психолог надає великого значення достоїнству та цінності
  6. Предмет, функції та завдання дисципліни
    Дисципліна «Етичний кодекс психолога» призначена для викладання студентам спеціальності «Психологія», «Практична психологія», «Соціальна психологія», «Педагогічна психологія». Це відносно нова дисципліна, яка сформувалася на межі психології, етики, юриспруденції. Етичний кодекс психолога - дисципліна, спрямована на вивчення основних норм, правил та цінностей, яких повинен дотримуватися
  7. НЕ 2.2. Основні етичні протиріччя, принципи, правила та стандарти у роботі психолога
    НЕ 2.2. Основні етичні протиріччя, принципи, правила та стандарти у роботі
  8. Норми професійної етики для розробників і користувачів психодіагностичних методик
    Професійно-етичні норми - це вимоги, які висуваються до рівня професійної кваліфікації психолога, реалізації ним у своїй діяльності специфічних моральних норм поведінки як у взаємостосунках з колегами, науковим співтовариством, так і з досліджуваними (клієнтами). Норми професійної етики для розробників і користувачів психодіагностичних методик стосуються діяльності трьох категорій
  9. Етичний кодекс психолога-діагноста
    Етичний кодекс психолога-діагноста [8] прийнятий з метою попередження неправильного використання психологічних тестів, опитувальників та інших методик. Спрямований на дотримання ряду застережень, що стосуються самих методик, їх оцінок, наступного використання результатів. Основні етичні проблеми, пов'язані з галуззю психодіагностики: 1) Рівень кваліфікації людей, які використовують
  10. Професійний кодекс етики для психологів
    (Бонн, ФРН, 1986 р.) [2, с.148-153] Даний кодекс трохи відрізняється від аналогічних текстів, наприклад від «Етичних принципів психолога», опублікованих Американською психологічною асоціацією: як це прийнято в ФРН для всіх вільних професій, кодекс містить не тільки етичні принципи, але й інтерпретацію деяких законодавчих положень, які стосуються психологів. Зокрема, закон про фармакологічну
загрузка...

© medbib.in.ua - Медична Бібліотека
загрузка...