Однією з найбільш складних і актуальних проблем гінекології до теперішнього часу продовжує залишатися проблема безплідного шлюбу. Згідно з даними епідеміологічних досліджень, частота безпліддя в цілому в різних країнах світу і на території РФ коливається QJ 8 до 18%. В даний час вивчена не тільки структура безплідного шлюбу, а й визначена частота та клінічна значимість різних факторів, що викликають порушення репродуктивної функції у подружжя. Ендокринні порушення в клініці жіночого безпліддя становлять 25-40%.
Клінічні ознаки і прояви ендокринної патології, що викликають порушення фертильності, вкрай різноманітні. Проте єдиним ознакою, що об'єднує всі форми ендокринного безпліддя, є порушення процесів овуляції і, як результат цього, розвиток НЛФ або ановуляції. Механізм формування цих станів єдиний - це порушення реалізації зв'язків у системі гіпоталамус-гіпофіз-яєчники в результаті пошкоджень різних її рівнів від ЦНС та гіпоталамо-гіпофізарних центрів до яєчників і органів-мішеней. Нерідко ця патологія поєднується з порушенням функції інших ендокринних залоз.
Основним принципом терапії жіночого безпліддя, обумовленого ендокринними факторами, є відновлення процесів овуляції і корекція супутньої ендокринної патології.
До численних етіологічним факторів, що викликають порушення функціонального стану яєчників, відносяться:
- Метаболічні порушення (різка надбавка або зниження ве-са).
- Вплив стресових ситуацій.
- Фізичні перевантаження.
- Інфекційні та аутоімунні захворювання.
- Застосування деяких лікарських препаратів.
Ефективність відновлення овуляції і репродуктивної функції залежить насамперед від точного визначення рівня і характеру ураження гіпоталамо-гіпофізарно-яєчникової та надниркової системи, що дозволяє виділити різні клінічні форми ендокринних-рушень.
В даний час запропоновано кілька класифікацій ендокринного безпліддя у жінок, які розроблялися за різноманітними ознаками: характеру порушення менструального циклу, результатами гормонального дослідження або рівнем ураження репродуктивної системи.
|
- ЗМІСТ
Список скорочень 4 Глава 1. Сучасна концепція нейроендокринної регуляції менструального циклу 6 Глава 2. Пролактин і репродуктивна функція жінки 36 Глава 3. Обстеження пацієнток з порушенням менструальної і репродуктивного ної функції 50 Глава 4. Діагностика та лікування гіперпролактинемії 69 Глава 5. Гиперандрогения в гінекології 90 Глава 6. Аменорея 114 Глава 7.
- ДІАГНОСТИКА ЕНДОКРИННОГО БЕЗПЛІДНОСТІ
Діагноз ендокринного безпліддя може бути поставлений після ис-ключення анатомічних змін органів малого таза поданням ГСГ та лапароскопії, а також імунного фактора за рівнем антиспермальних антитіл в цервікальногослизу. Чоловічий фактор безпліддя виключається за даними клінічного та лабораторного обстеження - спермограма, МАР-тест (Овсянникова Т.В. та ін, 1996). Правильно сплановане
- цироз печінки
Вперше термін цирози печінки був запропонований Т. Н. Laenec (1819), який застосував його в своїй класичній монографії, що містить опис патологічної картини і деяких клінічних особливостей хвороби. Відповідно до визначення ВООЗ (1978), під цирозом печінки слід розуміти дифузний процес, що характеризується фіброзом і перебудовою нормальної архітектоніки печінки, що приводить до
- Оральні контрацептиви - сучасний підхід
Переваги трифазної контрацепції та монофазних препаратів, що містять прогестагени третього покоління: a. низький вміст гормонів забезпечує зменшення інгібуючого впливу на гіпоталамо-гіпофізарну систему при збереженні високої контрацептивної ефективності. b. в багатофазних препаратах що коливаються співвідношення естрогену і прогестагену імітують циклічні зміни рівня
- ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ ЖІНОЧОЇ КОНСУЛЬТАЦІЇ диспансерне спостереження ВАГІТНИХ
Жіноча консультація (ЖК) є підрозділом поліклініки, МСЧ або пологового будинку , що надає амбулаторну лікувально-профілактичну, акушерсько-гінекологічну допомогу населенню. Основними завданнями жіночої консультації є: надання кваліфікованої акушерсько-гінекологічної допомоги населенню прикріпленої території; проведення лікувально-профілактичних заходів,
- плацентарної недостатності гіпоксія плоду І асфіксія немовляти
ХРОНІЧНА фетоплацентарної недостатності фетоплацентарна недостатність (ФПН) складає в структурі причин перинатальної смертності більше 20%. Багаторічні спостереження багатьох авторів за розвитком дітей, народжених матерями з діагностованою ФПН, дозволили прийти до висновку, що вказана патологія зумовлює не тільки різке збільшення перинатальної смертності, а й численні
- переношування вагітності Передчасні пологи
переношування вагітності Переношена вагітність є проблемою, що становить великий науковий і практичний інтерес в акушерстві. Актуальність її пояснюється великою кількістю ускладнень в пологах, високої перинатальної смертністю. Науковий підхід до проблеми переношування вагітності визначився до 1902 р., коли вперше Беллентайн, а потім Рунге (1948) описали ознаки перезрілості у
- ДІАГНОСТИЧНІ ПРОБИ, СИМПТОМИ, СИНДРОМИ з акушерства та гінекології
Життєві проби Методи визначення живонародженості або мертвонародженості плода. До них відносяться: легенева проба, шлунково-кишкова проба, Онкотичний проба, проба на прохідність судин пуповини. Франкена проба Послід поміщають у воду і нагнітають через пупкову вену повітря. При наявності дефекту на материнській частині плаценти з ураженої ділянки виділяються бульбашки повітря. Хробака
- ЛІКУВАЛЬНІ ПРИЗНАЧЕННЯ ПРИ гінекологічної патології
Запальні захворювання геніталій Клінічними критеріями діагностики запальних захворювань нижнього відділу геніталій - вульвита, кольпіту, вагінозу, ендоцервіцитів, кондилом, абсцесу великої залози передодня піхви (бартолінової залози) є скарги хворих на болі, білі, свербіж, відчуття печіння в статевих органах. Симптоми інтоксикації відсутні (за винятком абсцесу
- Нейрогуморальна регуляція і стан репродуктивної системи в період її активного функціонування
Останнє двадцятиріччя відзначено значними досягненнями в аналізі механізмів ендокринного контролю менструального циклу жінки. Численні клінічні та експериментальні дослідження дали можливість істотно розширити уявлення про основні закономірності процесів росту фолікула, овуляції і розвитку жовтого тіла, охарактеризувати особливості гонадотропной і гіпоталамічної
|