загрузка...
« Попередня Наступна »

Емоційна готовність дошкільника до входження у систему взаємовідносин шкільного середовища

В умовах шкільного навчання діти повинні не тільки успішно навчатися, але й вміти спілкуватися з учителями і товаришами.

Правильна моральна поведінка дошкільників незмінно супроводжується позитивними емоційними переживаннями.

Вступ до школи означає для дитини нове емоційне життя, пов'язане з новими обов'язками, незвичним характером відносин з педагогами і ровесниками. Джерелом дитячих переживань є діяльність. За переживаннями лежить світ потреб дитини у співвідношен- ні з можливостями їх задоволення. Ставлення дитини до навчання залежить від того, якою мірою навчання виявилося засобом реалізації її прагнення до нового суспільного статусу.

Ось як поводиться дитина, що позитивно ставиться до справи, незалежно від помилок і труднощів, що зустрічаються у роботі.

Олег В. складає з маленьких деталей пластмасового конструктора трьохповерховий будинок. Упевненими, швидкими рухами побудував два поверхи, подивившись на зразок один раз. Раптом він зупиняється, дивиться здивовано на зразок. Переводить погляд на частину побудованої конструкції: «Дивно! Я здається все зробив так, як там, а виходить менша». Розбирає зібране, вибирає з будівельного матеріалу інші деталі. Придивляється до зразка уважніше і будує нижню частину споруди з інших деталей: «А тепер виходить велика. Ні, я краще так зроблю...». Розбирає споруду, підсуває до себе зразок, починає уважно порівнювати кожні дві деталі відповідної частини зразка. Це вже раціональний спосіб. Справи йдуть краще.

Ще один приклад. Юра З. починає так само, як Олег. Але виявляє, що побудована фігура не відповідає зразку. Насупився. Мовчки розбирає побудоване, починає спочатку. Кожну деталь уважно розглядає і звіряє на око зі зразком. Знову помилка, роздратовано говорить:

«Ну, що це таке, знову не так!». Невдоволений вираз обличчя, рухи уповільнюються, з'являються сльози на очах.
трусы женские хлопок
Але роботу не кидає. На пропозицію допомогти відповідає: «Сам зроблю». Нарешті, знаходить раціональний спосіб виконання і досягає успіху.

Емоційна готовність у Юри виявляється в умінні стримати емоції, якщо вони заважають роботі. Дитина зуміла організувати свою поведінку в напрямку поліпшення результатів роботи. Вміння перебороти своє небажання і не піддаватися неприємним емоціям особливо важливе в школі.

Лише 18% першокласників можуть стримувати свої негативні емоції. А ось інший приклад. Алла С. робить те ж саме, що і Юра. Подивившись на зразок, заявляє, що це швидко робиться. Енергійно береться за роботу, на зразок не дивиться, будує щось віддалено на нього схоже. Пропозиція перевірити правильність побудованого

викликає невдоволення. Розгублено дивиться на зразок. Розібрала побудоване, бере інші деталі. Рухи уповільнюються, нові деталі знову не порівнює зі зразком. Знову не вийшло. Різко відкидає конструктор: «Не вмію я таке будувати!». Тон роздратований, сердитий. Вийшла з кімнати, грюкнувши дверима.

Дівчинка не зуміла справитися зі своїми неприємними переживаннями, негативні емоції виявилися сильніше позитивних.

Отже, позитивне ставлення до завдань потрібно виховувати через пізнавальні інтереси, посилення мотиву діяльності (робота для мами, сестрички, на виставку, змагання).

Важливо використовувати такі прийоми. як заохочення, схвалення; оцінюючи дитячу роботу, варто більше підкреслювати позитивне, ніж негативне. Разом з тим, надмірно самовпевнених дітей потрібно вчити самим оцінювати і виправляти свою роботу.

Про емоційну готовність до навчання свідчить здатність переживати свої успіхи і невдачі при виконанні завдань - радість від успішного рішення, занепокоєння при виникненні труднощів, почуття сумніву, подиву. Важливим аспектом емоціональної готовності є вміння спілкуватися з дорослими і ровесниками, орієнтуючись при цьому на нову позицію школяра.


Добре виявляється характер емоцій і почуттів дітей у реакціях на зауваження, оцінку їх дій і вчинків старшими. Якщо дитина стримує своє невдоволення, прислухається до зауважень, прагне виправити помилки, можна говорити, що вона емоційно готова до такого спілкування, позитивно ставиться до дорослого і його вимог.

Потреба в спілкуванні з ровесниками виявляється в прагненні до контактів з іншими дітьми, у піднесеному настрої при перебуванні в дитячому колі. Дошкільників з розвинутим прагненням до спілкування характеризує дружелюбність, товариськість, готовність старанно, за своєю ініціативою виконувати справу, потрібну для інших дітей. Важливою є здатність дитини до співпереживання, співчуття, що виявляється в готовності відповісти на негаразди товариша. Дорослий повинен стежити за взаєминами дитини з ровесниками, дорослими, висловлювати свої оцінки. Немає дітей, байдужих до оцінок дорослих, рано чи пізно дитина засвоює такі форми взаємин, що систематично схвалюються.

ВИСНОВКИ про емоційну готовність дошкільника до шкільного навчання:

- вступ до школи означає для дитини нове емоційне життя, пов'язане з новими обов'язками, характером відносин з педагогами і ровесниками, орієнтованим на нову позицію школяра;

- емоційна готовність дитини включає такі компоненти, як вміння спілкуватися з учителями і товаришами; правильна моральна поведінка; вміння перебороти своє небажання і не піддаватися неприємним емоціям;

- показниками емоційної готовності виступає здатність дитини переживати свої успіхи і невдачі при виконанні завдань - радість від успішного рішення, занепокоєння при виникненні труднощів, почуття сумніву, подиву.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "Емоційна готовність дошкільника до входження у систему взаємовідносин шкільного середовища"
  1. Модель оптимального спілкування педагога з дитиною
    емоційно забарвлене ставлення (Кулачківська С. Є.); діалогічне спілкування з домінантою на співбесідника (Флоренська Т. О.). В основі цих характеристик лежать відносини рівності, що складаються між партнерами у спілкуванні. Чи може дитина виступати партнером для педагога або іншого дорослого? Про таке партнерство можна говорити лише в певному розумінні. Воно полягає у прийнятті людьми один
  2. Природа сюжетно-рольової гри дошкільника
    дошкільника розгорнутого характеру. Якщо у ранньому віці внаслідок включення дитини у дії дорослих як об'єкту їх турботи й піклування головним елементом образу дорослого для малюка була його предметна діяльність, то дошкільник по-іншому сприймає життя дорослих. Тепер значно більше уваги він приділяє взаєминам дорослих людей, виконанню ними суспільних функцій: батько - водій автобуса, він
  3. СИСТЕМА РОБОТИ КОМАНДИРІВ (НАЧАЛЬНИКІВ) ЩОДО ПРОФІЛАКТИКИ ПОРУШЕНЬ СТАТУТНИХ ПРАВИЛ ВЗАЄМОВІДНОСИН
    СИСТЕМА РОБОТИ КОМАНДИРІВ (НАЧАЛЬНИКІВ) ЩОДО ПРОФІЛАКТИКИ ПОРУШЕНЬ СТАТУТНИХ ПРАВИЛ
  4. Розвиток спостереження - цілеспрямованого сприймання
    дошкільником різних видів діяльності за умови педагогічного керівництва формується спостереження - цілеспрямоване сприймання, що будується за певними правилами. Поступово педагог учить дитину постановці цілей спостереження і контролю за процесом їх досягнення. Як зазначає М. М. Подд'яков, вже у середньому дошкільному віці продуктивна діяльність передбачає цілеспрямоване спостереження, яке
  5. Реферат (только для дипломов)
    шкільного віку; встановлено зв'язок між популярністю вчителя та притаманними йому психологічними характеристиками. Новизна роботи полягає у розширенні теоретичних відомостей щодо образу ідеального вчителя у сприйнятті різних за віком дітей, конкретизації очікувань школярів від педагогічного колективу, який працює з ними. Результати дослідження можуть бути застосовані в практиці шкільного
  6. Окремі аспекти вивчення психологом особистості військовослужбовця и соціально-психологічних явищ у військових підрозділах
    емоційних, вольових), психічних станів (задоволення або незадоволення тощо), психічних властивостей (спрямованість, характер, здібності і темперамент), психічних утворень (знання, навички, вміння), настанов, життєвих орієнтирів і цінностей, мотивів і мотивацій, результатів його діяльності, ставлення до виконання службових обов'язків тощо. Увагу слід звертати на вивчення психічних властивостей
  7. Методика візуального визначення суїцидальних виявів
    емоційного стану людини Віктора Кондратьева. Експертні групи складаються з найдосвідченіших і найкваліфікованіших офіцерів виховної роботи. Число експертів у групі має бути не менше трьох офіцерів, яким необхідно: - знати індивідуальні вияви військовослужбовців у процесі емоційного реагування на зовнішні та внутрішні подразники, основні емоційні стани досліджуваних і ймовірні причини, що
  8. Розвиток міркувань дошкільника
    дошкільника відбувається у наочно-образній формі. Оперування образами і уявленнями робить мислення дошкільника позаситуативним, відокремленим від практичних дій з предметами і значно розширює межі пізнання. Встановлюються більш тісні взаємозв'язки мислення з мовленням, що викликає наступні зміни: з'являється міркування (розгорнений розумовий процес), планування, бурхливо розвиваються
  9. Історичні аспекти порушень статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями
    взаємовідносин відносять знущання особового складу строкової служби над товаришами по службі (маючи на увазі під цим фізичну і моральну образу). Вони переважно здійснюються у відношенні до молодих воїнів. Таке знущання називається "дідівщиною". Поняття "глум" і "знущання" є синонімами, які позначають зле висміювання чого-небудь, образу, конкретний образливий вчинок до особистості воїна. До
  10. ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ
    емоційним тлом, зміною мотиваційної сфери, когнітив-них уявлень і загальною пасивністю поведінки. Очевидно, це один із різновидів стану дезадаптації, що належить до пограничних психічних станів. Детермінанти здоров'я - чинники, що зумовлюють стан здоров'я людини, їх можна класифікувати таким чином: - біологічні чинники (зокрема, генетичні). - фізичне середовище (чинники зовнішнього
  11. Вплив екологічних факторів на здоров'я людини
    взаємовідносин між живими істотами та умовами їхнього життя вивчає наука екологія (від oikos - дім, житло та logos - наука). Рівновага людини з навколишнім світом - це насамперед її комфортне відчуття себе в ньому. Такий стан передбачає сприятливе поєднання умов життя, як природних, так і соціальних. Покоління наших предків жили в тісному спілкуванні з природою. Уклад життя та праці був
  12. Розвиток психічних функцій
    емоційне забарвлення. Щоб отримати уявлення про особливості ситуативної мови, достатньо послухати як діти розповідають один одному побачені мультики або бойовики, коли вони не закінчують фрази, пропускають слова і т. ін. Сенсорний розвиток. У дошкільному віці під впливом навчання та виховання відбувається інтенсивний розвиток всіх пізнавальних процесів. Це відноситься і до сенсорного розвитку.
  13. Розлади емоційної сфери дошкільників
    емоційна сфера дитини відзначається життєрадісністю, бадьорістю, оптимізмом. Саме такі емоційні стани забезпечують умови для формування особистості: її самоповаги, впевненості, віри у свої сили, ініціативності. Якщо дитина більшість часу перебуває у пригніченому й роздратованому стані, швидко втомлюється або - навпаки - не може заспокоїтись, виявляє гіперактивність, поводиться несміли- во,
  14. Методи психологічної підготовки
    емоційно-вольової
  15. ПРОТИВІРУСНИЙ ІМУНІТЕТ
    систему біологічних механізмів самозахисту організму, за допомогою якої він розпізнає і знешкоджує все чужорідне (тобто все те що генетично відрізняється від нього), якщо воно проникає в організм або виникає в ньому. За допомогою цих механізмів підтримується структурна і функціональна цілісність організму протягом всього його життя, тобто зберігається фізичне здоров'є людей і тварин та
  16. ФІЗІОЛОГІЧНІ ТА ПСИХОЛОГІЧНІ РЕАКЦІЇ ЛЮДИНИ НА СТРЕСОРИ
    емоційно піднести іншу. Оскільки зворотні реакції на стресори (джерела стресу) дуже різноманітні, дослідники часто класифікують їх за часовими відрізками, в які вони виявились. Стресори можуть мати негайний за часом або короткостроковий характер, наприклад, очікування співбесіди з прийому на роботу; вони можуть мати тривалий чи хронічний характер, наприклад, сімейний конфлікт чи підвищений
  17. Визначення, зміст та основні напрямки морально-психологічного забезпечення бойового чергування
    емоційно-почуттєву, вольову і мотиваційну сфери та поведінку військовослужбовців, захист їх духовних, психічних, психофізіологічних і фізичних якостей, реабілітації тих, хто отримав психогенні розлади; органи виховної роботи, посадові особи виховних структур та інші посадові особи об'єднань, з'єднань, військових частин та підрозділів; об'єкти морально-психологічного впливу (особистість
загрузка...

© medbib.in.ua - Медична Бібліотека
загрузка...