Патологічна фізіологія / Оториноларингологія / Організація системи охорони здоров'я / Онкологія / Неврологія і нейрохірургія / Спадкові, генні хвороби / Шкірні та венеричні хвороби / Історія медицини / Інфекційні захворювання / Імунологія та алергологія / Гематологія / Валеологія / Інтенсивна терапія, анестезіологія та реанімація, перша допомога / Гігієна і санепідконтроль / Кардіологія / Ветеринарія / Вірусологія / Внутрішні хвороби / Акушерство і гінекологія
ГоловнаМедицинаАкушерство і гінекологія
« Попередня Наступна »
Курсова робота. Допплерометрия матково-плацентарно-плодового кровотоку, 2009 - перейти до змісту підручника

допплерометричне характеристика порушення матково-плацентарно-плодового кровотоку

В. В. Мітьків (1).

В даний час немає достатніх підстав і переконливих даних, щоб вважати виправданим використання допплерографії як скринінгового методу в акушерстві, проте незаперечним є той факт, що допплеровское дослідження матково-плацентарного і плодового кровотоку має важливе діагностичне і прогностичне значення у групі вагітних високого перинатального ризику.

Плацентарна недостатність

Не всі форми плацентарної недостатності супроводжуються істотними змінами матково-плацентарного і плацентарно-плодового кровотоку. З цим, мабуть, пов'язано більшість помилково негативні результати. Тому слід підкреслити необхідність комплексного обліку даних трьох основних взаємодоповнюючих методів дослідження: ехографії, КТГ і допплерометрії. СЗРП - типовий прояв плацентарної недостатності. Первинною ланкою виникнення СЗРП в другому триместрі вагітності є порушення матково-плацентарного кровоплину (в 74,2% випадків виникає СЗРП). При залученні двох артерій - в 100% випадків. У переважній більшості цих випадків потрібне проведення дострокового розродження. Зустрічаються випадки ізольованого порушення плодово-плацентраного кровотоку при СЗРП пов'язані в більшій частині з порушенням будови плаценти.

Причини хибнопозитивних результатів:

1. Не завжди тяжкість СЗРП відповідає тяжкості порушення плодової гемодинаміки, що пояснюється різною адаптаційної реакцією плода на приблизно однакову вираженість затримки і тривалості внутрішньоутробного страждання.

2. Частина новонароджених народжується з мінімальним дефіцитом маси, їх стан не вимагає інтенсивного спостереження та лікування і тому не враховується в ході аналізу, в той час як неонатологи виставляють діагноз гіпотрофії, керуючись коефіцієнтом «маса-ріст».

Внутрішньоутробна гіпоксія

Велику практичну цінність представляє використання допплерометрії для виявлення хронічного дистресу, що сприяє допологового виявленню груп новонароджених, що підлягають ретельному спостереженню та лікуванню. Допплеровское дослідження плодового кровотоку дозволяє дещо раніше, ніж кардіотокографія, діагностувати внутрішньоутробну гіпоксію.

Оцінка КСК в середньої мозкової артерії і аорті плода дає кращі результати в діагностиці внутрішньоутробної гіпоксії, ніж при аналогічної оцінки артерії пуповини.

Найбільш переконливими ознаками гіпоксії плода є зниження варіабельності серцевого ритму і поява тривалих глибоких децелерацій при КТГ, проте це більшою мірою відповідає випадкам критичного порушення кровотоку в артерії пуповини і аорті плода. Тому в постановці діагнозу «гіпоксія» ми віддали перевагу КТГ, а допплерометрії і ехографії належить пріоритет у виявленні групи вагітних високого ризику з перинатальної патології (вагітні цієї групи підлягають динамічному комплексному спостереження та лікування).

Патологічні КСК в венозній протоці, пупкової нижньої порожнистої і печінкових венах володіють більшою прогностичної цінністю в порівнянні з артеріальними судинами.

Гестоз

Первинно порушується матково-плацентарна гемодинаміка. Зміна кровотоку в артерії пуповини, судинах плода, як правило, носить вторинний характер (в 16% спостерігалося ізольоване порушення плодово-плацентарного кровотоку).

У 3-му триместрі вагітності при невиражених клінічних симптомах гестозу реєстровані патологічні КСК в маткової артерії за кілька тижнів передують значного швидкого наростання тяжкості.

Допплерометрия дозволяє прогнозувати виникнення гестозу та плацентарну недостатність на підставі виявлення патологічних КСК в маткової артерії у 2-му триместрі вагітності, особливо в 21 - 26 тижнів.

Діабет

Відзначається достовірна кореляційна залежність між ІДС в артерії пуповини і рівнем глюкози в плазмі крові у вагітних з цукровим діабетом. Допплерометрия артерії пуповини володіє найбільшою точністю у виділенні групи високого перинатального ризику при цьому захворюванні, ніж БПП, КТГ, що дозволяє більш адекватно оцінювати стан плода і вибирати оптимальну тактику ведення вагітності.

Резус-сенсибілізація

Пропорційно тяжкості резус-сенсибілізації відбувається збільшення об'ємної швидкості кровотоку в пупкової вені, досягаючи максимальних значень в критичних випадках, що вимагають внутрішньоутробних гемотрансфузій. Об'ємний кровотік в пупкової вені збільшується в середньому на 65%, питома кровотік - на 27%. Підвищення обсягу кровотоку - компенсаторна реакція на зниження гемоглобіну в крові плоду. Підвищується середня швидкість кровотоку в аорті, нижньої порожнистої вени, ІР - в артерії пуповини.

Багатоплідна вагітність

При різниці СДО КСК в артерії пуповини плодів-близнюків більш ніж на 0,8 з чутливістю 64% і специфічністю 100% можна встановити дисоційованому ріст плодів.

Мозкові судини плода

Порушення кровотоку характеризується підвищенням діастолічного компонента КСК. Збільшення мозкового кровотоку - компенсаторна централізація плодового кровообігу при внутрішньоутробної гіпоксії, що характеризується перерозподілом крові з переважним кровопостачанням життєво важливих органів (півкулі мозку, міокард, наднирники) - "brain sparing effect". Наявність ефекту характерно для асиметричної форми затримки розвитку плода.

Підвищення ІДС також патологічний ознака. При підвищенні СДО у внутрішній сонній артерії більше 7,0 в 38,5% випадків відзначені ознаки внутрішньоутробного інфікування. У 57,7% спостережень неонатальний період ускладнився пневмонією, і більш ніж у 35% новонароджених була виявлена ??різна патологія ЦНС.

Найбільш точні результати досягаються при дослідженні КСК в середньої мозкової артерії плода.

Аорта плода

Характер зміни КСК аналогічний таким в артерії пуповини, але прогностична значимість вище. При появі реверсного діастолічного кровоплину внутрішньоутробна загибель виникає через 24 години. У разі критичних значень плодово-плацентарного кровоплину перинатальні наслідки залежать від показників кровотоку в аорті плода. При «нульовому» ретроградном диастолическом кровотоці в аорті плода на тлі аналогічних значень діастолічного кровоплину в артерії пуповини перинатальна смертність в 2 рази вище (52,6 і 25%), антенатальна загибель плода в 3 рази вище (90 і 33,3%), в порівнянні з групою з нормальними і патологічними КСК в аорті плода, що не досягають критичних значень на тлі «нульового» і реверсного діастолічного кровоплину в артерії пуповини.

А. Н. Стрижаков (15).

Дослідження в аорті плода при вагітності 32 - 41 тиждень у вагітних з гестозом різного ступеня тяжкості (79 осіб) проводились при виявленні порушення кровотоку в артерії пуповини - 38 чоловік (48% випадків від загального числа обстежених) . Виявлено 21 осіб (55% випадків) з порушенням кровотоку в аорті, у всіх випадках була виражена фетоплацентарна недостатність, клінічно проявляється СЗРП 2-й і 3-го ступеня.

Б. Є. Розенфельд (10).

Патологічні ІДС в середній мозковій артерії (22 - 41 тиждень вагітності):

СДО - більше 4,4;

ІР - більш 0,773.


Посилення кровотоку з імовірністю 69,2% вказує на розвиток ускладнення в неонатальному періоді.

Особливий інтерес представляє посилення мозкового кровотоку на тлі нормальних показників плодово-плацентарного кровоплину, гіпоксія екстраплацентарного походження (зниження вмісту гемоглобіну, еритроцитів, гіпотонія та ін), що також призводить до посилення гіпоксії з СЗРП, ускладнень в ранньому неонатальному періоді.

Значний практичний інтерес представляє наявність нормальних показників мозкового кровообігу на тлі вираженого зниження плацентарного кровотоку. У цих випадках відзначена зміна патологічних значень мозкового кровотоку нормальними, що є ознакою декомпенсації і може бути обумовлено серцевою недостатністю і набряком мозку у плода.

Велике значення має динамічне спостереження (висока прогностична цінність для виявлення гіпоксії плоду).

Б. С. Демидов (13).

По аналізу ранньої неонатальної патології основною причиною ізольованого порушення у внутрішній сонній артерії плода (підвищення СДО більше 7,0) можуть бути:

1. Внутрішньоутробне інфікування - 21%.

2. Кісти судинних сплетінь бокових шлуночків - 20%.

3. Вентрікуломегалія - ??4%.

4. Без патології з боку плода в ранньому неонатальному періоді - 12%.

Патологічні прояви в ранньому неонатальному періоді:

1. Гіпервозбужденіе ЦНС - 13%.

2. Пневмонія - 13%.

3. Недостатність мозкового кровообігу - 7,5%.

4. Тремор - 7,5%.

5. Шкірно-геморагічний синдром - 15%.

Висновки:

1. Підвищення СДО (периферичного опору) - фактор високого ризику ускладнення в неонатальному періоді.

2. Найбільш часта причина підвищення СДО - внутрішньоутробне інфікування.

3. Тривалий спазм мозкових судин відіграє важливу роль у зниженні компенсаторних можливостей, що призводить до порушення процесів адаптації в ранньому неонатальному періоді.

Б. Є. Розенфельд (10).

Середнє значення ІР маткової артерії в 22 - 41 тиждень вагітності:

1. Новонароджені, що народилися в нормальному стані, - 0,482 ± 0,052.

2. Новонароджені, що народилися з початковими ознаками гіпоксії в ранньому неонатальному періоді, - 0,623 ± 0,042.

3. Новонароджені, що народилися в стані середньої тяжкості, - 0,662 ± 0,048.

4. Новонароджені, що народилися у важкому і вкрай важкому стані; смерть в ранньому неонатальному періоді - 0,750 ± 0,072.

Після 29 тижнів порогова величина СДО (хоча б з одного боку) - 2,4; ІР - 0,583.

При артеріальній гіпотонії в 88% випадків зниження МПК через малого хвилинного об'єму крові.

Зниження ФПК і МПК з високою ймовірністю вказує на можливість розвитку ускладнень у новонароджених в ранньому неонатальному періоді, в той же час відсутність зниження не є достовірним діагностичним критерієм недостатності плацентарного кровообігу, яка є причиною хронічного внутрішньоутробного страждання плода в 45 - 60% випадків.

Основна причина гіпотрофії - порушення матково-плацентарного кровоплину.

Прогнозування СЗРП

При порушенні кровотоку ступеня 1А синдром ЗРП розвивається в 93,2% випадків; з одного боку - в 66,7% випадків, з двох сторін - 95,7%. При порушенні кровообігу ступеня 1Б СЗРП розвивається в 81,6% випадків. При одночасному зниженні МПК та ФПК - в 100% випадків.

С. А. Калашников (7).

Під впливом терапії можливе поліпшення гемодинаміки при легкому ступені гестоза. При цьому порушення кровообігу в матково-плацентарного ланці менш схильне позитивній динаміці, ніж у плодово-плацентарного ланці, що можна пояснити розвитком морфологічних змін в судинах матки внаслідок гестозу. Водночас нормалізація кровотоку в 40% випадків в артерії пуповини припускає можливий функціональний характер змін фетоплацентарної гемодинаміки. Однак при важкому перебігу гестозу фетоплацентарна гемодинаміка після лікування істотно не змінювалася. Поява «нульового» або ретроградного кровотоку в артерії пуповини, яке свідчить про крайній ступінь страждання плоду, диктує необхідність відмови від терапії на користь екстреного розродження.

Б. Є. Розенфельд (10).

Діагностична значимість допплерометрії МА та АП достовірна лише при порушенні кровотоку, при ненормальних КСК. Однак допплерометрия МА і АП при невідповідності розмірів плода терміну вагітності (при підозрі на симетричну форму гіпотрофії) може використовуватися для диференціальної діагностики зі здоровим маловагих плодом. Наявність нормального кровотоку при невеликому за розмірами плоді в більшості випадків буде говорити про наявність здорового маловагої плода.

Висновки:

1. Допплерометрия - досить надійний метод діагностики стану плода.

2. Нормальні показники ФПК і МПК, мозкового кровотоку не є достовірними діагностичними критеріями відсутності порушення стану плода.

3. Зниження плацентарного кровоплину в більшості випадків супроводжується гіпотрофією плода.

А. Н. Стрижаков (15).

Є чітка залежність між характером кровотоку в матковій артерії і виразністю клінічної картини гестозу (порушення в 59,5%).

При гестозі порушення кровообігу виникає тільки в одній артерії в 80,9% випадків (в 19,1% - в 2-х маткових артеріях). У зв'язку з цим кровотік треба оцінювати в обох маткових артеріях.

  При гестозі плодово-плацентарний кровотік порушений майже у половини вагітних; при СЗРП - у 84,4% випадків.

  Залежності між частотою порушень кровотоку в артерії пуповини і клінічною картиною гестозу не виявлено.

  Порушення кровотоку в аорті плода супроводжується вираженою ФПН, клінічно проявляється СЗРП 2-й і 3-го ступеня.

  При гестозах первинно порушується кровотік в матковій артерії, потім, у міру поглиблення порушень, в артерії пуповини.

  Перинатальна смертність:

  - при нормальних показниках МПП кровотоку і 1-й ступеня порушення випадків перинатальної смертності немає;

  - при 2-го ступеня - у 13,3%;

  - при 3-го ступеня - у 46,7% випадків.

  Допплерометричне дослідження, проведене у жінок з порушенням гемодинаміки 3-го ступеня в системі «мати - плацента - плід», дозволило встановити неефективність проведеної терапії плацентарної недостатності. При консервативному веденні пологів перинатальна смертність склала 50%. При пологах шляхом кесаревого розтину перинатальних втрат не було.

  Комплексна допплерометричне оцінка кровотоку маткової артерії і артерії пуповини може розглядатися як об'єктивний показник тяжкості гестозу незалежно від його клінічних проявів.

  М. Б. Охапкін (17).

  Допплерометрия в правій матковій артерії - цінний метод в діагностиці, що дозволяє в 2-му триместрі виділити групу вагітних високого ризику по розвитку пізнього гестозу (з 20 - 24 тижнів, найбільш точно 24 - 28 тижнів). Достовірність становить 98%. Відповідно до теорії про переважне кровопостачанні правої маткової артерією матки, частота гестозу та СЗРП вище при розташуванні плаценти по лівій стінці матки.
 У повторнородящих при розташуванні плаценти зліва достовірно частіше розвивається СЗРП, ніж у первісток. При плаценті, розташованої праворуч, відмінностей немає. Ймовірно, це відбувається тому, що післяродова інволюція матки призводить до суттєвої редукції «неповноцінного» русла лівої МА.

  Вимірювання ІДС в правій МА слід вважати прийнятним методом відбору групи вагітних з розвитку пізнього токсикозу. Прогноз слід визначати переважно в 2-му триместрі вагітності.

  І. С. Сидорова (16).

  Допплерометрия має високу діагностичну та прогностичну цінність при ускладненні вагітності: ОПГ-гестоз, СЗРП, внутрішньоутробна гіпоксія плоду.

  Цей метод дозволяє прогнозувати ускладнений перебіг раннього неонатального періоду і розвиток неврологічних порушень у новонародженого.

  Результат вагітності та пологів визначається не стільки нозологічною приналежністю, скільки ступенем порушення гемодинаміки в системі мати - плацента - плід.

  Своєчасна корекція тактики ведення вагітності та пологів, медикаментозна терапія, що проводиться з урахуванням допплерометрических показників, можуть знизити перинатальну захворюваність і смертність, але не виключають високого ризику розвитку важких неврологічних ускладнень в ранньому неонатальному періоді.

  М. В. Медведєв (9).

  Висока діагностична цінність дослідження кровотоку в МА при СЗРП пояснюється тим, що первинною ланкою розвитку даної патології в більшості випадків є порушення матково-плацентарного кровоплину. При зміні КСК в одній маткової артерії СЗРП розвивається в 63,6% випадків, в 2-х - в 100% випадків.

  При гестозі патологічні КСК виявляються в 75% випадків. При важких формах гестозу зміни відбуваються паралельно в артерії пуповини. При гіпертонії точність прогнозування несприятливих перинатальних наслідків під час вагітності значно перевищує точність клінічних тестів (АТ, кліренс креатиніну, сечовина та ін.)

  При підвищенні СДО в маткової артерії більше 2,6 прогнозування несприятливих результатів з чутливістю 81%, специфічністю 90%.

  Якщо орієнтуватися на Дикротичний виїмку, то чутливість - 87%, специфічність - до 95%.

  Для прогнозу ускладнень в 3-му триместрі важлива оцінка КСК в 2-му триместрі вагітності. Патологічні КСК в 15 - 26 тижнів вагітності - достовірний прогностичний ознака розвитку в 3-му триместрі гестозу та СЗРП. Виявлення патологічного зниження діастолічного кровоплину в матковій артерії на 4 - 16 тижні передує появі клінічних симптомів гестозу. Дослідження КСК в маткової артерії дозволяє з великою точністю прогнозувати відшарування плаценти. За 4 тижні до відшарування плаценти (у 4 з 7 вагітних) відмічено патологічне зниження діастолічного кровоплину, поява дикротичної виїмки. При відшаруванні СДО в артерії пуповини підвищується до 6,0.

  А. Н. Стрижаков (11).

  Прогнозування гестозу, СЗРП в 2-му триместрі.

  Дослідження проводилося в групі вагітних з високим ризиком розвитку плацентарної недостатності: гіпертонія різного генезу, загроза переривання, звичний викидень, пієлонефрит, народження раніше дітей з СЗРП, в анамнезі важка форма гестоза.

  Прогноз розвитку гестозу, СЗРП в 2-му триместрі вагітності при виявленні різного ступеня порушення кровообігу



  При патологічних КСК необхідно повторне обстеження, так як підвищення показників ПМП кровотоку може відзначатися при наявності клінічних та ультразвукових ознак загрози переривання вагітності (транзиторне порушення кровообігу 1-го ступеня). При повторних дослідженнях, що дозволяють виявити стабільні гемодинамічні порушення, значно зростає прогностична цінність методу щодо підтвердження або виключення розвитку гестозу або формування СЗРП.

  С. Гудмундссон (6), Швеція.

  Тактика:

  - При відсутності діастолічного компонента або при негативних значеннях діастолічного кровоплину в артерії пуповини або / і аорті плода розродження в день виявлення.

  - При відсутності діастолічного компонента (без негативного діастолічного кровоплину) після 31 - 32 тижнів - кесарів розтин. До 31 тижня моніторні спостереження з використанням нестрессового тесту.

  - Відзначено прямий зв'язок між відсутністю діастолічного компонента кровотоку в артерії пуповини і патологічної пульсації у вені пуповини і перинатальною смертністю.

  В. В. Мітьків (1).

  При нульових і негативних значеннях діастолічного кровоплину в артерії пуповини в 19,5 - 26,6% випадків виявляються хромосомні порушення та вроджені вади плоду (!).

  За відсутності кінцевого діастолічного кровоплину більше 4 тижнів при динамічному спостереженні, особливо в 2-му триместрі вагітності, в 100% випадків виявляється хромосомна патологія (частіше трисомія 18 і 21). У цих випадках найчастіше СЗРП не спостерігається.

  При реверсивному кровотоці в діастолу внутрішньоутробна смерть плоду зазвичай настає протягом 48 - 72 годин.

  А. Н. Стрижаков (20).

  Час настання загибелі плоду після виявлення критичного стану плодово-плацентарного кровообігу коливається від 1 до 16 днів (в середньому 6,1 ± 1,5 дня) у терміні вагітності 31 - 35 тижнів.

  Враховуючи неефективність найпотужнішою проведеної терапії при критичному стані плодово-плацентарного кровоплину, виправданим і єдино правильним є невідкладне розродження.

  Після 32 - 33 тижнів кращим методом розродження слід вважати кесарів розтин, що дозволяє уникнути перинатальних втрат і значно знизити частоту внутрішньочерепних крововиливів і віддалених постгипоксических ускладнень у новонароджених, що народилися недоношеними і з малою масою тіла.

  Питання про акушерської тактики в терміни вагітності 28 - 30 тижнів при критичному стані плодово-плацентарного кровоплину залишається дискусійним. На сучасному етапі в ці терміни не виправдано екстрене абдомінальне розродження, тому що в більшості спостережень відзначаються виражені метаболічні зрушення в організмі плоду або хромосомні порушення.

  Раціональним слід визнати переривання вагітності до 28 тижнів, тому що в більшості даних випадків в динаміці відзначається погіршення показників допплерометрії і швидке наростання тяжкості гестозу, що не піддається медикаментозної терапії.

  Метод допплерометрії має велику діагностичну та прогностичну значимість у виявленні критичного стану плода, особливо до 33 - 34 тижнів вагітності, коли використання КТГ має значне обмеження, а її діагностична цінність залишається невисокою.

  А. Т. Бунін, А. Н. Стрижаков (18).

  Після 34 тижнів вагітності слід вважати обгрунтованим дострокове розродження шляхом операції кесарів розтин при виражених порушеннях кровообігу (2-й і 3-го ступеня). 
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
 Інформація, релевантна "допплерометричне характеристика порушення матково-плацентарно-плодового кровотоку"
  1.  Курсова робота. Допплерометрия матково-плацентарно-плодового кровотоку, 2009
      характеристика порушення матково-плацентарно-плодового кровотоку Тактика ведення вагітності та пологів залежно від ступеня порушення матково-плацентарно-плодового кровотоку Бібліографічний
  2.  II триместр вагітності (період сістемогенеза, або середній плодовий)
      допплерометрических досліджень, а також даних приросту фетометріческіх показників і результатів оцінки КТГ. 6.3.5.4. Антифосфоліпідний синдром Антифосфоліпідний синдром (АФС) - це аутоімунна патологія, що характеризується наявністю в крові антитіл проти фосфоліпідів клітинних мембран, розвитком тромбозів і ДВЗ-синдрому. Передбачуваний механізм дії антифосфоліпідних
  3.  Плацентарна недостатність Гіпоксія плоду І асфіксія немовляти
      допплерометріческом дослідженні, відзначені в переважній більшості спостережень ФПН, не всі форми ФПН супроводжуються істотними змінами матково-плацентарного і плодово-плацентарного кровоплину. З цим, мабуть, буває пов'язана більшість помилково негативні результати допплерометрії при цій патології. Тому слід ще раз наголосити на необхідності комплексного обліку даних трьох
  4.  Нейрогуморальна регуляція і стан репродуктивної системи в період її становлення
      характеристика кісток кисті іпроменезап'ясткових суглобів. Так, наприклад, первинні ядра окостеніння в тригранної кістки з'являються в 2-4 роки, в півмісяцевої - в 3-5, в човноподібної - в 5-6, в гороховідной - 8 - 11 років. Остаточне злиття ядер окостеніння кисті відноситься до 16-20 років. Дитячі гінекологи повинні враховувати показники фізичного розвитку дівчаток. Якщо кістковий вік випереджає
  5.  Ехографіческое дослідження при вагітності
      характеристики хориальной пластинки, паренхіми плаценти і базального шару в залежності від терміну вагітності виділяють чотири ступеня зрілості плаценти: 0, I, II, III. При фізіологічному перебігу вагітності структурні зміни в плаценті відбуваються паралельно розвитку і дозріванню плоду. При 0 ступеня зрілості плаценти (рис. 4.26) визначається пряма і рівна хоріальний пластинка.
  6.  I триместр вагітності (період органогенезу і плацен-тації)
      характеристики тих фаз внутрішньоутробного життя, коли ембріон і плід особливо чутливі до ушкоджувальних екзогенним впливам і формування вроджених вад розвитку. Затримка процесів перемикання генів, пов'язана з впливом шкідливих факторів середовища, може призвести до гетерохронии розвитку окремих органів або фізіологічних систем. Проявом такого ефекту служить гетерохронностью
  7.  Розвивається вагітність
      характеристики предимплантационний морули (заряд); підсилюють протромботичні механізми і десінхронізіруют процеси фібринолізу і фібрінообразованія, що призводить до дефектів імплантації та зниження глибини децидуальної інвазії трофобласта. Антифосфоліпідні антитіла безпосередньо взаємодіють з сінцітіотрофобластом і цитотрофобластом та інгібують міжклітинний злиття клітин трофобласта. Крім того,
  8.  Патогенетичні та патоморфологічні зміни окремих органів і систем при гестозі
      характеристики, але має різний прогноз щодо результатів вагітності для матері та плоду. ^ На відміну від нормально розвивається вагітності при гестозі скорочувальна функція міокарда істотно знижується. Зменшуються сила серцевих скорочень, ударний і хвилинний об'єми серця. Порушуються метаболічні процеси в міокарді, нирках, надниркових залозах. ^ Судинне периферичний
  9.  Клініка і діагностика
      характеристики та особливості. Провідним симптомом є артеріальна гіпертонія. Артеріальний тиск підвищений до вагітності, в I і в II триместрах вагітності. При цьому ступінь підвищення артеріального тиску є головним діагностичним і прогностичним критерієм тяжкості гестозу. Артеріальний тиск вимірюють у спокої двічі. Про діастолічному тиску судять не по зникненню, а
  10.  Оцінка ступеня тяжкості гестозу
      характеристики важкого гестозу наступних щие. ^ Ранній початок, в II триместрі, в терміни після 20 тижнів - 22-24-27 тижнів вагітності. ^ Тривалий перебіг, що перевищує 4-5 тижнів гестації. ^ Не просто вираженість клінічної симптоматики, а максимальний прояв кількох або всіх симптомів гестозу. ^ На місце виступають гіпертензія і протеїнурія. ^ На тлі стабільної гіпертензії
© medbib.in.ua - Медична Бібліотека