загрузка...
« Попередня

Додаток Б

Етичні стандарти психологів

/Авторське право належить Американській психологічній асоціації, січень, 1963. Передруковано (і відредаговано) з журналу «Американський психолог», січень 1963, поправки внесені у вересні 1965 р. і грудні 1972 р. Ці стандарти також надруковані в Біографічному довіднику Американської психологічної асоціації/.

Психолог надає великого значення достоїнству та цінності буття окремої людини. Він приймає на себе зобов'язання покращити розуміння людиною самої себе та інших людей. Слідуючи цим зобов'язанням, він оберігає благополуччя кожної людини, яка може потребувати його допомоги, а також будь-якої людини чи тварини, яка може бути об'єктом його вивчення. Він не тільки сам не використовує свого професійного становища чи зв'язків, але також свідомо не дозволить скористатися плодами своєї праці з метою, яка є несумісною з цінністю цих трудів. Володіючи свободою дослідження і повідомлення результатів, він приймає на себе відповідальність на умовах компетентності, на яку він претендує, об'єктивності у повідомленні даних психодіагностичного обстеження та уваги до інтересів своїх колег і суспільства.

Основні принципи:

Принцип 1. Відповідальність Психолог (студенти-психологи, які виконують функції психолога, повинні оцінюватися як психологи на основі цього зводу етичних законів), який прийняв на себе зобов'язання покращити взаєморозуміння людини людиною, надає великого значення об'єктивності та чесності, підтримує високий рівень своєї роботи.

а) Як вчений, психолог вірить, що суспільству необхідно, щоб він ввів свої дослідження там, де його висновки корисні; він планує свої дослідження таким чином, щоб звести до мінімуму можливість невірного використання своїх результатів; він публікує звіт про свою роботу, не виключаючи з нього таке пояснення даних, яке може не вкладатися в загальну інтерпретацію.

б) Як педагог, психолог розуміє свій найперший обов'язок допомагати іншим в оволодінні навичками і знаннями та підтримувати високі норми своєї ерудиції.

в) Як практик, психолог знає, що він несе на собі тягар великої соціальної відповідальності, оскільки його робота може тісно стосуватися життєвого благополуччя інших людей.

Принцип 2. Компетентність. Забезпечення високого рівня професійної компатентності є обов'язком, який поділяється всіма психологами в інтересах суспільства і професії як такої.

а) Некваліфіковані люди компрометують психологічну практику; психологи допомагають суспільству у визначенні тих, хто є компетентним, щоб давати суспільству професійні поради. Коли психолог чи особа, яка називає себе психологом, порушує етичні стандарти, психологи, які знають про це з перших рук, намагаються виправити ситуацію. Коли в такій ситуації вони вже не можуть поступити неофіційно, вони залучають увагу відповідних місцевих, державних чи національних комітетів з професійної етики, стандартів та практики.

б) Психологи, які вважаються кваліфікованими в якій-небудь діяльності - це ті, хто а) мають дипломи Американського комітету з професійної психології чи б) володіють ліцензіями чи посвідченнями, виданими державними екзаменаційними комісіями, чи в) володіють посвідченнями, виданими громадськими комісіями, створеними державними психологічними асоціаціями. Психологи, які не задовольняють вимоги до кваліфікації, необхідної для самостійної практики, повинні набувати досвід під керівництвом кваліфікованого спеціаліста.

в) Психолог знає межі своєї компетентності та обмеженість своїх методів і не пропонує своїх послуг, а також не використовує техніку, які не задовольняють професійні стандарти, встановлені в окремих галузях. Психолог, який зайнявся практичною діяльністю, допомагає своїм колегам в отриманні професійної допомоги за всіма аспектами їх проблем, які знаходяться поза його власною компетенцією. Цей принцип вимагає, щоб, наприклад, були зібрані дані для медичного діагнозу і рішення відповідних медичних проблем, а також для звернення за допомогою чи консультацією до інших спеціалістів.

г) Психолог в клініці знає, що його ефективність багато в чому залежить від здатності підтримувати нормальні відносини між людьми, що короткочасні чи більш тривалі зміни його власної особистості можуть завадити цій здатності та викривити оцінку, яку йому дають інші особи. Тому він утримується від будь-якої діяльності, в якій його особисті проблеми можуть стати причиною низької професійної роботи чи нашкодити клієнту, якщо він вже зайнятий такою діяльністю, усвідомивши свої власні проблеми, він шукає компетентну психологічну допомогу для визначення того, чи повинен він продовжити чи припинити обслуговування цього клієнта.

Принцип 3. Моральні та правові стандарти. Психолог у своїй практиці виявляє сприйнятливість до соціальних норм і моральних вимог суспільства, в якому він працює, він розуміє, що порушення прийнятих моральних і правових стандартів з його боку може втягнути його клієнтів, студентів чи колег в ганебні особистісні конфлікти і нанести шкоду його власному імені та репутації його професії.

Принцип 4. Помилкові уявлення. Психолог уникає помилкового уявлення про свою власну професійну кваліфікацію, зв'язки і цілі, а також про інститути та організації, з якими він пов'язаний.

а) Психолог не претендує на те, чого він не може, ні прямо, ні шляхом приписування собі професійної кваліфікації, яка відрізняється від його справжньої кваліфікації, ні з допомогою невірного уявлення своїх зв'язків з яким-небудь інститутом, організацією чи індивідом, і не дає можливості іншим приписувати собі зв'язки, яких насправді немає. Психолог відповідає за виправлення суджень інших людей, які невірно уявляють собі його професійну кваліфікацію чи зв'язки.

б) Психолог не повинен мати помилкового уявлення про інститути чи організації, з якими він пов'язаний, приписуючи їм якості, яких вони не мають.

б) Психолог не використовує свої зв'язки з Американською психологічною асоціацією чи її відділами з метою, яка не відповідає тому, що проголошує Асоціація.

г) Психолог не пов'язує себе і не дозволяє використовувати своє ім'я у зв'язку з будь-якими службами чи результатами досліджень таким чином, що це могло б призвести до неправильного уявлення про нього, рівень його відповідальності за них чи характер його зв'язків.

Принцип 5. Публічні заяви. Стриманість, наукова передбачливість і розуміння обмеженості наявних знань характеризують всі заяви психологів, які прямо чи опосередковано дають інформацію суспільству.

а) Психологи, які трактують психологію чи її прикладні галузі клієнтам чи широкій громадськості, зобов'язані робити ці повідомлення ясно і ретельно. Слід уникати перебільшень, схильності до сенсацій, поверховості та інших видів неправильного уявлення.

б) Коли дають інформацію про психологічні процедури і методи, прагнуть до того, щоб вказати, що вони повинні використовуватися тільки тими людьми, які навчені їх правильному використанню.

в) Психолог, зайнятий на радіо чи телебаченні, не приймає участі у комерційних заявах, які рекомендують купівлю чи використання результатів.

Принцип 6. Конфіденційність. Гарантувати збереження інформації про індивіда, яка отримана психологом в ході його навчання, практики чи дослідження - найперший обов'язок психолога. Таку інформацію не повідомляють іншим до тих пір, поки не виникнуть деякі особливі обставини.

а) Конфіденційно отримана інформація розкривається тільки після найретельнішого обдумування та в тому випадку, коли є явна і така, що насувається, загроза індивіду чи суспільстві, і тільки представникам відповідних професій чи громадським лідерам.

б) Інформація, отримана в обстановці клініки чи консультації, а також оцінки, які даються дітям, студентам, службовцям чи іншим особам, обговорюються тільки з професійною метою і тільки з людьми, яких це стосується. Письмові та усні звіти повинні відображати результати, які відповідають цілям оцінки. Слід докладати всіх зусиль, щоб уникнути не законних посягань на таємницю особистості.

в) Клінічні та інші матеріали використовуються в шкільному навчанні і публікаціях тільки тоді, коли ідентичність використаних досліджуваних відповідним чином замаскована.

г) Забезпечується конфіденційність професійних повідомлень про індивідів. Тільки в тому випадку, коли автор та інші учасники дають свій спеціальний дозвіл, конфіденційні професійні відомості показують відповідним особам. Психолог відповідає за інформованість свого клієнта про межі конфіденційності.

д) Тільки після явного дозволу допускається розкриття в публікаціях ідентичності досліджуваних. Коли дані опубліковані без дозволу ідентифікації, психолог бере на себе відповідальність за відповідне маскування джерел своїх результатів.

е) Психолог приймає міри для забезпечення конфіденційності при зберіганні та кінцевому розміщенні конфіденційних результатів.

Принцип 7. Благополуччя клієнта. Психолог поважає недоторканість і захищає благополуччя людини чи групи, з якими він працює.

а) Психолог на промисловості, в навчальних закладах та інших місцях, де можуть виникнути конфлікти інтересів різних груп, як, наприклад, між підприємцями і працівниками, чи між клієнтом і роботодавцем, який використовує психолога, зобов'язаний встановити для себе характер і спрямованість своїх стосунків та відповідальності, а також інформувати всі зацікавлені групи про ці обов'язки.

б) Коли виникає конфлікт серед професійних працівників, психолог турбується перш за все про благоденства всіх клієнтів і тільки в другу чергу зважає на інтереси своєї власної професійної групи.
трусы женские хлопок


в) Психолог намагається обмежити клінічну практику чи консультацію, коли йому зрозуміло, що клієнт не має з цього користі.

г) Психолог, який просить, щоб індивід надав йому інформацію про свою особистість в ході інтерв'ювання, тестування чи оцінювання, чи який допускає, щоб йому відкрили цю інформацію, робить це тільки після того, як точно встановлено, що особа, яка відповідає, повністю усвідомлює мету інтерв'ювання, тестування чи оцінювання, а також способи, якими може бути використанаінформація.

д) У випадку, коли необхідний відгук, відповідальність психолога за благополуччя клієнта продовжується до тих пір, поки цю відповідальність не прийме на себе та професійна особа, для якої вимагається відгук, або поки відносини з психологом, який дає відгук не обмежуються двосторонньою згодою. У ситуаціях, коли відгук, консультація і тому подібне вказані в умовах звернення і клієнт відмовляється від відгуку, психолог обережно звертає його увагу на можливу шкоду йому (клієнту), психологу та його професії, яка може випливати з продовження їхніх відносин.

е) Психолог, якому необхідно використовувати психологічні тести для дидактики, класифікації чи з дослідницькою метою, охороняє свого досліджуваного, попереджуючи, що тести та їх результати використовуються професійним шляхом.

ж) Коли студенту пред'являється емоційно небайдужий йому зміст, це об'єктивно обговорюється і докладаються зусилля, щоб конструктивно керувати будь-якими труднощами, що виникають.

з) Слід турбуватися про те, щоб забезпечити підходящу оточуючу обстановку для клінічної роботи, з метою охорони як клієнта, так і психолога від реальної та такої, що приписується, шкоди, а професію від осуду.

и) При використанні загальноприйнятих медикаментів з терапевтичною метою психологу необхідно особливо потурбуватися про те, щоб гарантувати самому собі, що лікар, який з ним співпрацює, дає відповідні гарантії клієнту.

Принцип 8. Взаємостосунки з клієнтом. Психолог інформує свого майбутнього клієнта про основні сторони потенційних взаємостосунків, які можуть вплинути на рішення клієнта вступити в ці стосунки.

а) До сторін взаємостосунків, які, очевидно, впливають на рішення клієнта, відносяться реєстрація інтерв'ю, використання матеріалу інтерв'ю з навчальною метою і спостереження за інтерв'юванням сторонніх осіб.

б) Коли сам клієнт не компетентний в оцінці ситуації (дитина, наприклад), особа, яка відповідальна за клієнта, інформується про обставини, які можуть вплинути на взаємостосунки.

в) Психолог переважно не вступає у професійні взаємостосунки з членами своєї сім'ї, близькими друзями, товаришами та іншими особами, чиє благополуччя може бути порушене такими двоякими взаємостосунками.

Принцип 9. Безособове обслуговування. Психологічне обслуговування з діагностичною метою, для лікування чи особистої консультації проводиться тільки в контексті професійних взаємостосунків і не надається через публічні лекції чи демонстрації, замітки в газетах чи журналах, програми радіо та телебачення, пошту та іншими подібними способами.

а) Підготовка повідомлень про людину і рекомендацій їй, яка ґрунтується на тестових даних, які доставляються тільки поштою, неетична, якщо така оцінка не є складовою частиною тривалих взаємостосунків клієнта з компанією, результатом чого є отримання психологом-консультантом особистого знання про клієнта, і тим самим забезпечується адекватність письмової оцінки її меті, а також правильна інтерпретація її клієнтом. Ці повідомлення не повинні містити такого детального аналізу особистісних якостей людини, який можливий тільки після ретельного інтерв'ювання цього досліджуваного. Ці повідомлення не повинні давати таких специфічних рекомендацій відносно використання людини на службі чи її службового положення, котрі виходять за межі знання психологом вимог, які висуває компанія до роботи. Повідомлення не повинні означати обмеження потреби компанії у проведенні таких видів її діяльності, як оцінки історії роботи, вивчення довідок, минулої служби в компанії.

Принцип 10. Оголошення про обслуговування. Психолог дотримується скоріше професійних, ніж комерційних стандартів в оповіщенні своєї придатності до професійного обслуговування.

а) Психолог не напряму просить клієнтів про можливість поставити їм індивідуальний діагноз або провести лікування.

б) Індивідуальні відомості в телефонних книгах обмежуються ім'ям, досягнутим професійним рівнем, статусом диплому, адресою і номером телефону. Вони можуть також містити визначення в кількох словах галузі, в якій практикує даний психолог, наприклад, лікування дітей, особистісний відбір, промислова психологія. Повідомлення про його конкретні функції є доволі скромними.

в) Оголошення про індивідуальну приватну практику обмежуються простим повідомленням імені, досягнутого професійного рівня, статусу диплому чи посвідчення, адреси, телефону, годин роботи і коротким пояснення видів послуг, які надаються. Оголошення агентства можуть включати імена службового персоналу з їхньою кваліфікацією. В інших рисах вони відповідають тим же стандартам, що й індивідуальні оголошення, які посвідчують правильний характер організації.

г) Психолог чи агентство, яке оголошує про неклінічні професійні послуги, можуть використати брошури, в яких описуються послуги, але їхня оцінка не дається. Вони можуть бути послані професіоналам, школам, торговим фірмам, державним установам та іншим подібним організаціям.

д) Використання в брошурі «рекомендацій від задоволених осіб» не пр-ийнято. Не прийнято пропонувати незалежний досвід обслуговування, якщо неправильно представлені характер чи дієвість послуг, які надає психолог. Заяви про те, що психолог має унікальні прибори чи володіє унікальними навичками, яких немає у інших, робляться тільки тоді, коли продемонстрована науково доведена дієвість цих унікальних методів чи приборів.

е) Психолог не повинен підтримувати (навіть, по мірі можливості, забороняти) у клієнта перебільшених уявлень по ефективність послуг, які надаються. Заява клієнту про ефективність послуг не повинна виходити за рамки тих, які психолог хотів би навіяти клієнту з допомогою професійно коректної публікації його результатів і їх інтерпретації в професійному журналі.

Принцип 11. Внутрішньо професійні стосунки. Психолог чесно поводить себе по відношенню до колег у психології та в інших професіях.

а) Кожний член Асоціації взаємодіє з відповідним чином створеним Комітетом з наукової і професійної етики та поведінки по виконанню його обов'язку, відповідаючи на питання з розумною швидкістю та повнотою. Член, який витрачає більше 30 днів на відповіді за питаннями, буде обтяжений тим, щоб показати, що він діяв з «розумною швидкістю».

б) Психолог зазвичай не пропонує професійних послуг особі, що одержує психологічну допомогу від інших професіоналів, за винятьком тих випадків, коли є угоди з останніми або коли зв'язки клієнта з іншими професіоналами завершені.

в) Для благополуччя клієнтів і колег потрібно, щоб психологи в загальній практиці чи в спільній діяльності організовано та ясно домовилися щодо умов своїх зв'язків й їхніх можливих обмежень. Психологи, які виступають як роботодавці для інших психологів, зобов'язані зрівняти відповідні умови.

Принцип 12. Оплата. Фінансові питання в професійній практиці відповідають професійними стандартами, які забезпечують інтереси клієнта й професії.

в) У встановленні розцінок для професійних послуг психолог ретельно розглядає як платіжну спроможність клієнта, так і ціни, установлені іншими психологами, що займаються подібною діяльністю. Він готовий внести свій вклад у роботу, за яку він одержить мало або не одержить нічого.

б) Не надається жодної винагороди або знижок в оплаті, а також жодних інших форм плати за відмову клієнта від професійних послуг.

в) Психолог у клініці або консультації не використовує свої взаємини із клієнтом для надання сприяння комерційним підприємствам будь-якого роду з метою одержання особистої вигоди або вигоди агентства.

г) Психолог не отримує приватним шляхом плату або винагороду за професійну роботу з людиною, що одержала право на його послуги через інститут або агентство. Особливості діяльності якого-небудь агентства можуть певною мірою сприяти приватній роботі своїх співробітників із клієнтами, і в цих умовах клієнт повинен бути повністю проінформований про будь-які міри впливу на нього.

Принцип 13. Нерозголошення тесту. Психологічні тести й інші методи дослідження, цінність яких почасти залежить від непоінформованості досліджуваного, не відтворюються й не описуються в популярних виданнях таким способом, який може зробити невалідним сам метод дослідження. Доступ до таких методів обмежений тими людьми, хто професійно зацікавлений у них і гарантує їхнє використання.

а) Приклади завдань, схожих на тестові, можуть під час обговорення відтворюватися в популярних статтях й інших місцях, але самі тести й завдання, які в них реально використовуються, не публікуються ніде, за винятком професійних видань.

б) Психолог відповідає за контроль над психологічними тестами й іншими методами дослідження, а також способами інструктажу, якщо їхня цінність може бути дискредитована шляхом розголошення широким верствам суспільства їхнього специфічного змісту або принципів, які лежать в їх основі.

Принцип 14. Інтерпретація тестів. Тестові оцінки, як і матеріали тесту, передаються тільки тим особам, які здатні їх інтерпретувати й використати належним чином.

а) Матеріали, призначені для повідомлення батькам або для оцінювання індивідів у школах, суспільних установах й у промисловості, ретельно розглядаються кваліфікованими психологами або консультантами для того, щоб якщо буде потреба дати на них відгук або проконсультувати індивіда.


б) Результати тестів й інші дані, які використані для оцінки або кваліфікації, повідомляють роботодавцям на роботу, родичам й іншим зацікавленим особам, таким способом, що охороняє від помилкової інтерпретації або невірного використання. Звичайно повідомляється інтерпретація тестових результатів, а не оцінка.

в) Якщо батькам або учням повідомляються самі тестові результати, їх супроводжують відповідними засобами й вказівками для інтерпретації.

Принцип 15. Публікація тесту. Психологічні тести надаються для комерційної публікації тільки тим видавцям, які подають їх професійно й розподіляють тільки серед тих, хто кваліфіковано їх використає.

а) Забезпечується видання інструкції по використанню тестів, методичних довідників й інших необхідних книг про тести, у яких описуються методи створення й стандартизації тестів, а також підсумовуються дослідження з їх валідності.

в) В інструкціях вказуються групи, для яких створений даний тест, і цілі, з якими рекомендують його використовувати. Вказуються також обмеження його надійності й ті сторони валідності, дослідження з яких відсутні або є недостатніми. Зокрема, інструкція містить попередження щодо інтерпретацій, які можуть бути зроблені, але не є ще досить обґрунтованими.

в) Каталог та інструкція вказують ступінь тренування й професійну кваліфікацію, необхідні для правильної інтерпретації тесту.

г) Інструкція й супровідні документи беруть до уваги принципи, сформульовані в «Стандартах для навчальних і психологічних тестів».

д) Оголошення про тести є, скоріше, реалістичними й описовими, а не емоційними й переконуючими.

Принцип 16. Запобіжні заходи в дослідженнях. Психолог приймає на себе обов'язки, що стосуються благополуччя своїх досліджуваних, як тварин, так і людей.

Рішення провести дослідження повинне опиратися на продумані подання конкретного психолога щодо того, як щонайкраще сприяти психологічній науці й людському благополуччю. Відповідальний психолог зважує альтернативні способи, якими можна оцінити енергію й ресурси особистості. Приймаючи рішення провести дослідження, психологи повинні виконати ці дослідження з повагою до тих людей, хто приймає в них участь, і з турботою про їхнє достоїнство й благополуччя. Принципи, якими варто керуватися, точно визначають етичну відповідальність дослідника стосовно учасників протягом усього ходу дослідження, від початкового рішення провести його до тих кроків, які необхідні для забезпечення конфіденційності отриманих результатів.

Ці принципи варто інтерпретувати в контексті закінченого документа «Етичні принципи проведення досліджень на людях», які видані за запитом Американської психологічної асоціації.

а) При плануванні роботи дослідник несе особисту відповідальність за ретельну оцінку своєї етичної прийнятності, виходячи із цих Принципів при дослідженні на людях. У тій мірі, в якій ця оцінка, розглянута з погляду наукової й людської значимості, пропонує відхилитися від Принципів, дослідник бере на себе серйозне зобов'язання одержати консультацію з етичних питань і дотримуватись більш суворо мір застороги, які забезпечуватимуть права людей, що беруть участь у дослідженні.

б) Відповідальність за встановлення й підтримку прийнятної етичної практики в дослідженнях завжди лежить на конкретному досліднику. Дослідник відповідає за етичне поводження з учасниками дослідження всіх співробітників, асистентів, студентів і технічного персоналу, усіх, хто, також має відповідні обов'язки.

в) Етична практика вимагає, щоб дослідник інформував учасників про всі особливості дослідження, які, як передбачається, можуть впливати на готовність людини прийняти в ньому участь, а також пояснював всі інші сторони дослідження, про які розпитує учасник. Відмова дати повне пояснення досліджуваному накладає ще більшу відповідальність на дослідника за забезпечення благополуччя й достоїнства учасника дослідження.

г) Відвертість і чесність є істотними характеристиками взаємин між дослідником й учасником дослідження. Якщо методичні вимоги дослідження роблять необхідними приховування або обман, дослідникові потрібно забезпечити розуміння причин цього й відновити колишні взаємини між ними.

д) Етична практика вимагає, щоб дослідник поважав право індивіда відмовитися від участі в дослідженні або перервати цю участь у будь-який час.

Обов'язок забезпечити здійснення цього права вимагає спеціальної пильності, якщо положення дослідника вище, ніж положення учасника. Рішення обмежити це накладає ще більшу відповідальність на дослідника за забезпечення достоїнства й благополуччя учасників досліджень.

е) Допустиме з етичної точки зору дослідження починається із установлення ясної й справедливої угоди між дослідником й учасником дослідження, що роз'яснює відповідальність кожного. Дослідник зобов'язаний поважати всі обіцянки й зобов'язання, включені в цю угоду.

ж) Дослідник, який виконує етичні стандарти, охороняє учасників дослідження від фізичного та психічного дискомфорту, шкоди і небезпеки. Якщо існує ризик таких наслідків, дослідник повинен проінформувати про це учасника, отримати його згоду до початку роботи і прийняти всі можливі міри, щоб зменшити шкідливі наслідки. Не можна використовувати ті методи дослідження, які можуть призвести до серйозних і тривалих збитків його учасникам.

з) Після того, як дані зібрані, етична практика вимагає, щоб дослідник дав учаснику повне пояснення характеру дослідження та усунув ті невірні уявлення про нього, які можуть виникнути. Якщо наукова або людська цінність дослідження виправдовує затримку пояснення чи приховування даних, на дослідника накладається особлива відповідальність переконати досліджуваних, що їм жодних шкідливих наслідків дослідження не принесло.

и) Якщо методи дослідження можуть привести до небажаних для учасника наслідків, дослідник відповідає за те, щоб виявити їх та уникнути чи виправити; це ж стосується і довготривалих наслідків.

к) Інформація, отримана про учасників у ході дослідження, є конфіденційною. Якщо існує можливість того, що сторонні можуть отримати доступ до такої інформації, етична практика вимагає, щоб ця можливість разом з мірами по забезпеченню конфіденційності була оголошена учаснику; це пояснення є одним із пунктів процедури по отриманню згоди, яка дається в результаті проінформованості.

д) Психолог, який використовує у дослідженнях тварин, суворо дотримується виконання Правил ставлення до тварин, складених комітетом з мір обережності та стандартів в дослідженнях над тваринами і прийнятих Американською психологічною асоціацією.

и) Дослідження на людях, в яких використовуються експериментальні медикаменти, слід проводити тільки в такій обстановці, як клініки, госпіталі, чи в особливо сприятливих умовах, які б забезпечували безпеку суб'єктів.

Принцип 17. Значимість публікацій. Значимість стосується тих осіб, хто брав участь у виданні, і визначається пропорційно до їх участі і тільки у відповідності з нею.

а) Основні внески професійного характеру, зроблені кількома особами в загальний проект, розглядаються як співавторство. Експериментатор чи автор, який вніс принциповий вклад у видання, ставиться у списку на перше місце.

б) Другорядні внески професійного характеру, велика канцелярська та інша професійна робота, а також інші другорядні форми участі зазначаються у виносках чи у вступній частині.

в) Шляхом спеціального цитування відзначаються неопубліковані й опубліковані матеріали, які мали безпосередній вплив на дослідження чи публікацію.

г) Психолог, який складає збірник і редагує для видання роботи інших авторів, видає матеріали симпозіуму чи збірника робіт під заголовком симпозіуму чи комітету та зі своїм ім'ям як голови симпозіуму чи редактора серед імен інших учасників.

Принцип 18. Відповідальність перед організацією. Психолог поважає права і репутацію інституту чи організації, з якою він пов'язаний.

а) Матеріали, підготовлені психологом як частина його постійної роботи під спеціальним керівництвом його організації, є власністю цієї організації. Ці матеріали надаються психологу для використання чи публікації у відповідності з правилами видачі дозволів, наданням прав та іншими порядками, встановленими його організацією.

б) Інші матеріали, які мають другорядне відношення до діяльності установи і за які психолог несе індивідуальну відповідальність, публікуються з відмовою установи від якої-небудь відповідальності за них.

Принцип 19. Діяльність по просуванню. Психолог, пов'язаний зі створенням чи поширенням психологічних приборів, книг та інших видів продукції, призначених для комерційного продажу, відповідає за забезпечення того, щоб ці прибори, книги та інші види продукції підносилися професійним і фактичним шляхом.

а) Вимоги по відношенню до виконання, користі та результатів науково обґрунтовуються.

б) Психолог не використовує професійні журнали для комерційної експлуатації психологічної продукції, а психолог-редактор захищає їх від такого невірного використання.

в) Психолог, який має фінансові інтереси, при продажу чи використанні психологічної продукції чуттєвий до можливого конфлікту з інтересами просування цієї продукції і уникає компромісу зі своєю професійною відповідальністю та цілями.
« Попередня
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "Додаток Б"
  1. ДЕСЯТЬ КРОКІВ ДО ЗДОРОВОГО ХАРЧУВАННЯ: МЕДИЧНІ ТА ППЄШЧНІ АСПЕКТИ
    Взаємозв'язок харчування з серцево-судинними та іншими хронічними неінфекційними захворюваннями підтверджено численними експериментальними, клінічними та епідеміологічними дослідженнями. Збільшення ступеня ризику для здоров'я пов'язано з високим вмістом у харчових продуктах жирів, перш за все деяких насичених жирних кислот, з надмірним споживанням продуктів з високою енергетичною цінністю та
  2. Методичні рекомендації

    . Принципи діагностики та лікування хворих На гострі респіраторні вірусні захворювання, 2009

    Вступ Загальні відомості про ГРВЗ Етіологія та епідеміологія ГРВЗ Клінічні ознаки ГРВЗ Клінічна характеристика захворювань, що входять в групу ГРВЗ Ускладнення ГРВЗ Специфічна лабораторна діагностика ГРВЗ Принципи лікування ГРВЗ Противірусні засоби для лікування та профілактики ГРВЗ Специфічна профілактика
  3. Ускладнення ГРВЗ
    Ускладнення гострих респіраторних вірусних захворювань (див. додаток.1) умовно можна розділити на дві групи - специфічні, що зумовлені безпосередньою дією етіологічного фактору, та неспецифічні, що зумовлені дією інших етіологічних чинників (суперінфекцією або активацією хронічного вогнища інфекції в
  4. Додаток 1
    Можливі ускладнення грипу та інших
  5. Основні поняття дисципліни
    Оскільки психологи знаходять все більше і більше механізмів впливу на поведінку людини, природним чином постає питання етичності подібного роду впливів на іншу людину. Одні вважають, що це обмежує свободу особистості. Інші заявляють, що з допомогою обумовлення наш світ стане кращим, оскільки люди не будуть здійснювати небажаних та егоїстичних вчинків, і бачатимуть у можливості цілеспрямованої
  6. Етичні проблеми у науково-дослідницькій діяльності психологів
    Серед етичних проблем у науково-дослідницькій діяльності психолога виокремимо такі [6, c.289-294]: 1) Надмірне експериментування. Психолог заради отримання «цікавих результатів» ставить інтереси науки чи свої кар'єрні інтереси вище за інтереси клієнтів. Звичайно, і психолог-дослідник, і психолог-практик повинні вести науковий пошук, але як тільки вони відчують, що почали ставитися до клієнтів
  7. Додаток А
    Додаток 3 до наказу Міністерства освіти і науки України від 28.12.2006 № 864 Про планування діяльності та ведення документації соціальних педагогів, соціальних педагогів по роботі з дітьми-інвалідами системи Міністерства освіти і науки України КВАЛIФIКАЦIЙНА ХАРАКТЕРИСТИКА Практичний психолог Посадові обов'язки Бере участь в організації освітньо-виховного процесу з метою
  8. Оформление приложений
    Приложения (додатки) нумеруют большими буквами украинского алфавита (так и пишем: додаток А, додаток Б и т. .д.). Когда в тексте вы ссылаетесь на приложение, по делаете это в круглых скобках, например: (див. дод. А, стор. 54). Приложение обязательно носит название: т. е. пишем «додаток А», а ниже - что это такое, например: Додаток А. Анкета, застосована для встановлення зв'язку певних
загрузка...

© medbib.in.ua - Медична Бібліотека
загрузка...