Патологічна фізіологія / Оториноларингологія / Організація системи охорони здоров'я / Онкологія / Неврологія і нейрохірургія / Спадкові, генні хвороби / Шкірні та венеричні хвороби / Історія медицини / Інфекційні захворювання / Імунологія та алергологія / Гематологія / Валеологія / Інтенсивна терапія, анестезіологія та реанімація, перша допомога / Гігієна і санепідконтроль / Кардіологія / Ветеринарія / Вірусологія / Внутрішні хвороби / Акушерство і гінекологія
ГоловнаМедицинаОториноларингологія
« Попередня Наступна »
Мітін Ю.В.. Оториноларингологія (лекції ), 2000 - перейти до змісту підручника

Диференційний діагноз отогенних абсцесів головного мозку

Перш за все абсцеси потрібно відділити від пухлин головного мозку, які можуть поєднуватись із запальними захворюваннями вух.На відміну від пухлин (плюс тканини в порожнині черепа), при абсцесі будуть мати місце загальні запальні зміни (прояви інтоксікації, підвищення температури, зміни з боку крові) і запальні зміни з боку мозку і оболонок у вигляді менінгеального синдрому,

У лікворі при пухлині можливе тільки підвищення кількості білку, тоді як при абсцесах буде плеоцитоз з переважанням лімфоцитів.

Найбільш важливим є визначення стадії формування абсцесу, тобто виявлення стадії єнцефаліту-абсцесу, особливо при гострих процесах. Наприклад, у хворого після переохолодження розвинувся гострий головний біль, нудота, блювота, менінгеальний синдром, що вказує на розповсюдження інфекції на менінгеальні оболонки (стадія менінгіту). У лікворі в цій стадії буде збільшена кількість білку, виражений плеоцитоз (більше 1000 клітин, більшість з яких - нейтрофіли).

У подальшому на фоні тяжкого стану хворого (виражена інтоксикація і менінгеальний синдром, порушення свідомості) з'являються епілептичні напади і інші вогнищеві компоненти, розвивається вогнищева симптоматика ураження скроневої долі (стадія менінгоенце-фаліту).

Застосування антибіотиків і дезінтоксикаційних препаратів в більшості випадків призводить до зменшення проявів інтоксикації, а також до зменшення вираженості загальномозкових порушень і менінгеального синдрому. В цей період (2-3 тижні) проходить розплавлення мозкової тканини з відмежуванням її від довколишньої здорової речовини з розвитком піогенної капсули. Клінічно це проявляється нарощуванням вираженості вогнищевих неврологічних симптомів на фоні деякого зменшення вираженості загальномозкових порушень і менінгеального синдрому (стадія абсцедуючого енцефаліту).

В таких випадках можливі три варіанти:

1. Запальний процес купірується, розсмоктується, хворий стає здоровим.


2. Прогресування загальномозкових і локальних змін може призвести до смерті хворого.

3. Локалізація запальних змін, утворення достатньо міцної капсули призводить до розвитку абсцесу, який починає проявлятися як об'ємний процес головного мозку (гіпертензивний синдром, вогнищева неврологічна симптоматика, симптоми дислокації) на фоні помірних або слабо виражених запальних змін з боку головного мозку і оболонок.

У лікувальній практиці на стадії отиту, менінгіту, менінгоенцефаліту, абсцедуючого енцефаліту показане проведення консервативної терапії. З 3-6 тижня захворювання, коли стан хворого не поліпшується, коли вже формується капсула абсцесу, показане проведення оперативного лікування, спрямованого на видалення гною, зменшення об'ємного процесу і проявів інтоксикації.

Велику допомогу у визначенні діагнозу, стадії захворювання і вирішення питання про оперативне і консервативне лікування надають допоміжні методи діагностики.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "Диференційний діагноз отогенних абсцесів головного мозку"
  1. Прогноз та наслідки внутрішньочерепних ускладнень
    Процент летальних наслідків при цих захворюваннях і до цього часу великий. Як показують наші багаторічні спостереження, найбільш високий процент летальних наслідків у хворих з внутрішньочерепними ускладненнями відзначається при поєднанні абсцесів мозку і мозочка з менінгоенцефалітом, тобто у тих випадках, коли диференційна діагностика особливо складна. Найбільш висока летальність (30-40%)
  2. ОТОГЕННИЙ ТРОМБОЗ СИГМОВИДНОГО СИНУСУ. ОТОГЕННИЙ СЕПСИС
    При гнійному запаленні середнього вуха, як гострому, так і хронічному, інфекція може проникнути до кровоносної системи. Найбільш часто це відбувається через вени і венозні синуси, інколи - через лімфатичні судини. Клінічна практика свідчить про те, що генералізація гнійної інфекції при отитах і виникнення отогенного сепсису частіше всього відбувається внаслідок тромбофлебіту сигмовидного
  3. Лікування отогенних внутрішньочерепних ускладнень
    Лікуванням хворих з отогенними внутрішньочерепними ускладненнями займаються в основному оториноларингологи і нейрохірурги. Але в цьому повинні приймати активну участь невропатологи, терапевти, педіатри, інфекціоністи, окулісти. Лікування хворих з отогенними внутрішньочерепними ускладненнями включає хірургічне втручання та інтенсивну медікаментозну терапію. Хірургічне лікування спрямовано на
  4. ОТОГЕННИЙ РОЗЛИТИЙ ГНІЙНИЙ МЕНІНГІТ
    Інша назва цього захворювання - розлитий гнійний лептоменінгіт, тому що запалюється павутинна і м'яка (судинна) оболонки. Лепто-менінкс (leptomeninx, leptos - тонкий, ніжний, meninx - мозкова оболонка) - сукупність павутинної та м'якої мозкових оболонок. Запалення твердої мозкової оболонки називається пахіменінгіт. Глибоко помиляються ті студенти, які називають запалення твердої мозкової оболонки
  5. ОТОГЕННІ ВНУТРІШНЬОЧЕРЕПНІ УСКЛАДНЕННЯ І ОТОГЕННИЙ СЕПСИС
    Під час лекції мною будуть розглянуті наступні захворювання: 1) отогенний розлитий гнійний менінгіт; 2) отогенний тромбоз сигмовидного синуса і отогенний сепсис; 3) отогенні абсцеси великих півкуль мозку і мозочка. Отогенні внутрішньочерепні ускладнення відносяться до тяжких життєвонебезпечних захворювань, які виникають у результаті проникнення інфекції з вуха у порожнину черепа при
  6. ВНУТРІШНЬОЧЕРЕПНІ РИНОГЕННІ УСКЛАДНЕННЯ
    До внутрішньочерепних риногенних ускладнень відносять слідуючі захворювання. 1. Екстрадуральний абсцес. 2. Субдуральний абсцес. 3. Абсцес мозку. 4. Менінгіт. 5. Тромбоз печеристого та верхнього поздовжного синусів, риногенний сепсіс. Екстрадуральний абсцес. При цьому відбувається скупчення гною між твердою мозковою оболонкою та кісткою. Абсцес локалізований при фронтиті та
  7. ТОНЗИАОГЕННИЙ МЕДІАСТИНІТ
    Медіастиніт - запалення клітковини межистіння, флегмона межистіння. Інфекція по судинно-нервовому пучку поширюється в клітковину межистіння. Захворювання характеризується бурхливим розвитком. Температура тіла підвищується до 39-40°С. З'являється пульсуючий біль за грудиною, задишка, ціаноз, тахікардія, задуха, тяжка інтоксикація. Відмічається набряклість у ділянці грудних хребців, над
  8. ОТОГЕННІ АБСЦЕСИ ВЕЛИКИХ ПІВКУЛЬ МОЗКУ ТА МОЗОЧКУ
    Абсцеси мозку вушного походження зустрічаються частіше абсцесів мозку будь-якої іншої етіології. Абсцеси великих півкуль мозку найбільш часто локалізуються у скроневій долі, поблизу від tegmen tympany або tegmen antri. Основний шлях інфікування при цьому контактний. Абсцеси мозочку звичайно мають проміжну ланку - лабіринтит або синус-тромбоз. Абсцеси у віддалених від первинного вогнища
  9. Класифікація діагностичних моделей
    Діагностика - розділ медицини, що вивчає методи та принципи встановлення діагнозу (діагноз - розпізнання). Це особливий вид лікарської діяльності, що має багато схожого з науковим пізнанням. Лікар є суб'єктом, а хворий - об'єктом пізнання. Під час дослідження хворого лікар будує модель хвороби, яку зіставляє з еталоном - нозологічною формою, описаною мовою сучасної науки. Більш конкретний
  10. Причины развития абсцесса головного мозга
    Абсцесс головного мозга - локальное скопление гноя, расположенное в ткани головного мозга. Обычно абсцесс головного мозга возникает как вторичное заболевание при условии наличия инфекционного очага, расположенного за пределами центральной нервной системы. Обязательным является проникновение инфекционного агента в головной мозг. Одновременно может существовать не один, а несколько абсцессов.
  11. Клініка гострих тонзилітів
    За ступенем важкості перебігу захворювання, наявністю, характером та місцем розташування нальотів на мигдаликах, ангіна умовно поділяється на катаральну, лакунарну та фолікулярну. Катаральна ангіна є поверхневим ураженням мигдаликів. Хворого турбує загальна слабкість, головний біль, болі у суглобах, болі у горлі, що посилюються при ковтанні. Температура тіла дещо підвищена, у маленьких дітей
  12. АБСЦЕСС ГОЛОВНОГО МОЗГА
    Абсцесс головного мозга - ограниченное капсулой скопление мозгового детрита, лейкоцитов, гноя и бактерий. Основные возбудители Этиологической причиной абсцесса головного мозга могут быть бактерии, грибы, простейшие и гельминты. Из бактериальных возбудителей наиболее частыми являются зеленящие стрептококки (S.anginosus, S.constellatus и S.intermedius), которые встречаются в 70% случаев. В
  13. ЗЛОЯКІСНІ ПУХЛИНИ ГЛОТКИ
    За частотою ураження глотки злоякісними пухлинами перше місце посідає рак, друге - тонзілярні пухлини. Рідко зустрічаються саркома та нейроектодермальні пухлини. Всі ці новоутворення розвиваються частіш за все у носоглотці - 53%, рідше у ротоглотці - 30%, ще рідше в гортаноглотці - 17% спостережень. Рак спостерігається переважно у віковій групі старше 40 років, тонзилярні пухлини
  14. Інфекційна (трансмісивна) енцефалопатія норок
    Інфекційна (трансмісивна) енцефалопатія норок (Infectiosa encephalopathiae lutreolarum) - маловивчена хвороба, що характеризується тривалим інкубаційним періодом, повільним перебігом, ураженням центральної нервової системи з майже завжди летальним кінцем. Хвороба поширена в країнах зі штучним розведенням хутрових звірів. Завдає значної економічної шкоди. Збудник хвороби - РНК-геномний вірус,
  15. Регуляція дихання
    Частота та глибина дихання залежить від потреб організму і регулюється нервовими та гуморальними механізмами. Основна частина дихального центру знаходиться у довгастому мозку, але в інших частинах мозку також є структури, які впливають на дихання. Під час вдиху альвеоли легень розширюються, що зумовлює розтягування рецепторів, які знаходяться в їхніх стінках. Імпульси від рецепторів
  16. Отогенный менингит. Клиника. Диагностика. Методы лечения
    Гнойное воспаление мягкой мозговой оболочки возникает в результате распространения инфекции в субарахноидальиое пространство из полостей среднего и внутреннего уха или является следствием других внутричерепных осложнений. Пути распространения инфекции контактный и лабиринтоген-ный. Клиника отогенного менингита складывается из общих симптомов инфекционного заболевания, менингиальных и в ряде
  17. АДЕНОЇДНІ РОЗРОЩЕННЯ (ADENOIDES)
    В 1873 році датський лікар Вільгельм Мейєр ввів поняття аденоїдні розрощення. Під аденоїдними розрощеннями розуміють гіпертрофію глоткового мигдалика. У дітей раннього віку гіпертрофія глоткового мигдалика може бути до певного часу віднесена до фізіологічного явища, яке відображає формування захисної системи на шляху проникнення мікроорганізмів з струменем повітря вдихальні шляхи. Це потребує
  18. АБСЦЕСС ГОЛОВНОГО МОЗГА
    Клиника. Абсцесс головного мозга - ограниченный гнойник в мозговой ткани - внутримоз-говой, или эпидуральный, субдуральный. Вызывается стрептококками, стафилококками, пневмококками и др. Патогенетически различают контактные (отогенно обусловленные), метастатические (пневмония, абсцесс легкого), бронхоэктатические абсцессы и абсцессы, возникающие при открытых черепно-мозговых травмах,
  19. ЛАТЕРОФАРИНГЕАЛЬНИЙ АБСЦЕС
    Іншими назвами латерофарингеального абсцесу є боковий глотковий абсцес, парафарингеальний абсцес. Латерофарингеальний абсцес - це нагноєння клітковини бокового глоткового простору. Не слід латерофарингеальний абсцес плутати з заглотковим абсцесом. Це різні патологічні процеси. Заглотковий абсцес - це нагноєння лімфовузлів та прилеглої клітковини, що розташовані в заглотковому просторі.
  20. ВНУТРИЧЕРЕПНЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ ПРИ ЗАБОЛЕВАНИЯХ ЛОР - ОРГАНОВ
    Отогенные менингиты, абсцессы мозга Развиваются у пациентов, имеющих в анамнезе острый или хронический гнойный отит или соответствующие клинические появления со стороны уха. Н.П.: Требуется немедленная транспортировка в ЛОР-отделение. По ходу транспортировки может понадобиться симптоматическая терапия из-за отека мозга (лазикс 40 мг в/м, преднизолон в/в 60 мг), остановки дыхания.
© medbib.in.ua - Медична Бібліотека