Захворювання органів жовчовидільної системи зустрічаються досить часто. Хворих з цією патологією в загальній популяції в середньому в 2, а серед жінок - майже в 10 разів більше, ніж хворих виразковою хворобою.
Серед численних захворювань жовчовивідних шляхів доцільно виділяти переважно функціональні порушення (дискінезії), запальні (холецистит), обмінні (жовчнокам'яна хвороба), паразитарні та пухлинні захворювання. Не виключено, що перші три з перерахованих станів є окремими ланками або фазами одного і того ж патологічного процесу: спершу виникають порушення моторики жовчного міхура, що проявляється гіпо-або гіпермоторнойдискінезії, потім розвивається хронічний безкам'яний холіцестіт, який з часом трансформується в калькульозний.
Враховуючи подібну еволюцію вищеперелічених захворювань, справжню лекцію ми почнемо з розгляду найбільш часто зустрічаю-щейся патології жовчовивідної системи - дискинезий жовчних пу-тей.
На початку нинішнього століття хірурги звернули увагу на ту обставину, що у деяких хворих, що пред'являють скарги на напади жовчної кольки, під час оперативного втручання конкрементів і органічних змін в жовчному міхурі та протоках знайти не вдається. Ще тоді німецький клініцист G. Bergman вперше висловив припущення, що подібні клінічні прояви можуть бути наслідком дисфункції нервово-м'язового апарату жовчного міхура і проток, без серйозних органічних змін.
В даний час точка зору, що зв'язує дискінезії желч-них шляхів з функціональними змінами, залишається як і раніше акту-альний і сучасне визначення цих станів виглядає наступним чином: Дискінезія жовчних шляхів - це неузгоджене, несвоевре-менное , недостатнє або надмірне скорочення жовчного пузи-ря, проток і сфінктерів.
Дана патологія зустрічається переважно у молодому віці (серед підлітків із захворюваннями жовчовивідних шляхів вона діагностується у 58%, а у хворих старше 60 років - у 27%) і частіше у осіб жіночої статі, астенічної конституції і зниженого харчування.
|
- КЛАСИФІКАЦІЯ
Дискінезії жовчних шляхів прийнято поділяти: 1. За етіопатогенетичної ознакою на: - ПЕРВИННІ - ВТОРИННІ (симптоматичні) 2. За клінічним перебігом виділяють: - гіперкінетичний (підвищення моторики міхура і проток) і - гипокинетичні (зниження моторики міхура і проток). Існують і більш деталізовані класифікації, але в практичному відношенні
- КЛІНІЧНА КАРТИНА
Обумовлена характером порушення рухової функції біліарної системи та складається із сукупності симптомів, пов'язаних безпосередньо з порушеннями моторики жовчовивідної системи і загальних, найчастіше невротичних симптомів. При огляді хворих дискінезіями, незалежно від форми клини-чеського течії, істотних відхилень від норми не спостерігається, жовтяниця відсутня. Печінка зазвичай не
- ЕТІОЛОГІЯ І ПАТОГЕНЕЗ
У розвитку некалькулезного холециститу важливу роль грає бактеріальна інфекція, яка проникає в жовчний міхур гематогенним, лімфогенним і висхідним ентерогенним шляхами. Первинним джерелом інфекції можуть бути гострі та хронічні запальні процеси в черевній порожнині, верхніх дихальних шляхах, синусити, інфекційний ентерит, хронічні форми апендициту і панкреатиту, пародонтоз,
- КЛІНІЧНА КАРТИНА
Симптоматика та особливості перебігу некалькулезного Хроні-чеського холециститу пов'язані з низкою факторів, які обумовлені інтенсивністю запального процесу, супутніми порушен-нями моторики жовчних шляхів, а так само хронічними захворюваннями інших органів травлення. Захворювання починається поволі, поступово, нерідко в юнакові-ському віці. Помірно виражені скарги виникають не
- хронічні гепатити
У всьому світі захворювання печінки займають істотне місце серед причин непрацездатності та смертності населення. З кожним роком спостерігається зростання захворюваності гострими і хронічними гепатитами, які все, частіше трансформуються в цирози печінки. Термін «хронічний гепатит» об'єднує, рбшірний коло захворювання печінки різної етіології, які відрізняються за клінічним перебігом
- Генітальний ендометріоз
Визначення поняття. Поняття ендометріоз включає наявність ендометріоподобние розростань, що розвиваються поза межами звичайної локалізації ендометрію - на вагінальної частини шийки матки, в товщі м'язового шару матки і на її поверхні, на яєчниках, тазовій очеревині, крижово-маткових зв'язках і т.п. У зв'язку з тим що анатомічно і морфологічно ці гетеротипії не завжди ідентичні слизової
- Хронічний холецистит
ХРОНІЧНО І ХОЛЕЦИСТИТ являє собою запалення гда чного міхура, переважно бактеріального походження, іно- нях ВОзнікак) щее вдруге при дискінезії жовчних шляхів, жовчних кам-х або паразитарних інвазіях. У даному розділі буде розглянуто хро-{foto42} 18. ПАТОГЕНЕЗ ХРОНІЧНОГО бескаменного ХОЛЕЦИСТИТУ ничний безкам'яний холецистит (ХБХ).
- Септичний шок
Девід К. Дейл, Роберт Г. Петерсдорф (David С. Dale, Robert G. Petersdorf) Визначення. Септичний шок характеризується недостатньою перфузией тканин внаслідок бактеріємії, найчастіше зумовленої грамнегативними кишковими бактеріями. У більшості хворих відзначають гіпотензію, олігурію, тахікардію, тахіпное і гарячковий стан. Циркуляторна недостатність обумовлюється
- Хвороби печінки і жовчних шляхів
Основні синдроми хвороб печінки і жовчних шляхів. До них відносяться: жовтяниця, печінкова недостатність, портальна гіпертензія, холестаз, гепаторенальний, гепатоенцефалічний синдроми, печінкова кома, печінкова колька, синдром гепатогенної фотосенсибілізації. Жовтяниця (icterus) - клініко-лабораторний синдром, що характеризується гіпербілірубінемією і желтушностью, загальною слабкістю і
- Х
+ + + хабертіоз (Chabertiosis), гельмінтоз жуйних, переважно овець, що викликається нематодами Chabertia ovina і Ch. rishati роду Chabertia сімейства Strongylidae, що паразитують в товстих кишках. Зустрічається повсюдно. Нематоди білого кольору, порівняно великі, з характерним тупим і скошеним головним кінцем (рис.). Довжиною 13-26 мм, шириною 0,56-0,91 мм. Розвиваються по стронгілідному
|