загрузка...
Патологічна фізіологія / Оториноларингологія / Організація системи охорони здоров'я / Онкологія / Неврологія і нейрохірургія / Спадкові, генні хвороби / Шкірні та венеричні хвороби / Історія медицини / Інфекційні захворювання / Імунологія та алергологія / Гематологія / Валеологія / Інтенсивна терапія, анестезіологія та реанімація, перша допомога / Гігієна і санепідконтроль / Кардіологія / Ветеринарія / Вірусологія / Внутрішні хвороби / Акушерство і гінекологія
« Попередня Наступна »

БІОХІМІЯ СТРЕСУ ТА ЙОГО ЛІКВІДАЦІЯ

Знову повертаючись до основних положень психологічної теорії стресу, зазначимо, що людина реагує на конфліктну .ситуацію передусім станом нервової системи. Конфліктна - це така ситуація, коли людина чи популяція в цілому, має в чомусь потребу, однак умови життя не дають змоги задовольнити її. Виникає біологічно виправдане напруження функцій мозку, і людина, долаючи конфліктні ситуації, знаходить творче рішення. Саме так розвиваються творчі здібності й виявляються особистості.

Небезпечними з психологічної точки зору є тривалі конфліктні ситуації чи безперервна низка стресів. Тоді різко ламаються нормальні механізми саморегуляції, формуються хронічні, часом невиліковні хвороби. Перш за все починаються зміни функцій мозку: неврози, порушення сну, психози... На другому місці - зниження імунітету. І як наслідок, людина не в силах протистояти мікробам та вірусам. Далі - серцево-судинні захворювання. Починаючи від аритмії й до раптової смерті, що все частіше трапляється серед молоді. Сюди ж належать усі -випадки стійкого підвищення кров'яного тиску - гіпертонія, інфаркти, крововиливи у мозок тощо.

Найнебезпечнішим у цьому відношенні наслідком є пригнічення імунної відповіді організму. Так, у ході одного дослідження, що проводилося серед студентів під час екзаменаційної сесії, з'ясувалося, що рівень антитіл в організмах цих студентів був нижчим від норми, що свідчить про підвищену чутливість до інфекцій. Інші дослідження показали, що агресивні особистості застуджуються частіше, ніж спокійні індивідууми.

Результати досліджень, проведені доктором медицини Р. Лазарусом і групою його колег з Каліфорнійського університету, показали, що порівняно незначні події (дрібні неприємності) справляють на організм людини навіть більший вплив, ніж великі. Головним тут є накопичуваний ефект дрібних неприємностей - на відміну від стресового впливу великих подій, котрі діють ізольовано одна від однієї і результат яких з плином часу пом'якшується. Дрібні ж неприємності постійні, ці щоденні стресори стають хронічними, тому мають довготривалу дію і дуже небезпечні.

Як з'ясував доктор Р. Лазарус, дрібні неприємності справляють негативний вплив на емоції і здоров'я.
трусы женские хлопок
Можна припустити, що найсильніший стрес від великих подій часто має здатність виникати через щоденні зриви, спровоковані цими великими подіями.

Описані дослідження обнадіюють тим, що вони представляють стрес як явище, з яким можна боротись.

Хоча дрібні неприємності неминучі у повсякденному житті, їх можна пом'якшити або навіть уникнути набагато простіше, ніж більшість великих подій, які перетворюють життя й можуть повністю його змінити.

Будь-яка стресова ситуація викликає цілий ряд нервових та біохімічних реакцій, котрі готують людину до ліквідації стресу.

В збірнику американських авторів (Managing Stress, 1998) зазначається, що процеси, які відбуваються в мозку, включають у дію гіпоталамус. Ця залоза виділяє субстанцію, яку називають чинником, що сприяє секреції адренокортикотропного гормону (ЧС АКТГ), який посилає сигнали двома шляхами. Одним шляхом нервові клітини в основі головного і спинного мозку передають імпульси в центральну частину надниркових залоз. Ці залози виділяють адреналін і нор-адреналін - нейросполуки, котрі першими готують організм до дії, прискорюючи пульс та дихання.

Такий ланцюжок неврологічних процесів фізіолог Гарвардського медичного коледжу У. Кеннон ще в 20-ті роки минулого століття назвав реакцією "бій або втеча", котра мовби переводить організм на вищу фізіологічну швидкість, готуючи його до зустрічі з загрозою, втечі від неї або виправлення можливої шкоди.

Одночасно виділений гіпоталамусом ЧС АКТГ змушує гіпофіз виробляти гормон, який дає команду наднирковим залозам спрямовувати кортизол у кровоносну систему. Кортизол включає реакції, що прискорюють обмін сполук в організмі.

Ці два шляхи мають зворотний зв'язок із гіпофізом для наступного регулювання реакції на стрес. Хоча включення цієї зворотної реакції може допомогти людині впоратися зі стресом, неодноразове повторення процесу завдає їй психічної та фізичної шкоди.

З'ясовано також, що чоловіки і жінки по-різному реагують на стрес. Чоловіки, вирішуючи ділові проблеми, пов'язані зі стресом, частіше страждають на фізичні захворювання - виразки, серцево-судинні хвороби. У жінок виявляються психічні розлади, наприклад, підвищена дратівливість, нав'язливі ідеї, депресії.


Існує чимало психологічних методів діагностики стресового стану. Один із них - "Шкала соціальної адаптації" розроблено американськими ученими Т. Холмсом та - P. Рейє. Бажаючи визначити свій ртан, у запропонованому переліку ви маєте підкреслити ті ситуації, котрі сталися з вами впродовж року. Після відповіді на наведені запитання треба підрахувати кількість балів. Вони визначають загальний рівень стресового стану людини.

Якщо набрано більш ніж 150 балів, можливість захворювання становить 50 %, при 390 балах - 90 % . Значущість події в балах залежно від життєвої ситуації:



На основі психоемоційного напруження утворюються, як уже зазначалося, різноманітні виразкові порушення шлунково-кишкового тракту, астматичні напади, шкірні захворювання, гормональний дисбаланс, порушення статевих функцій. Є дані, що рак теж може стати наслідком стресу, котрий активізує генетичну здатність і "запускає" механізм процесу розвитку злоякісної пухлини.

Г. Сельє виділяє три стадії стресу: тривога, адаптація, виснаження. При першій стадії людина схвильована, бурхливо реагує на стресову ситуацію, намагається якось нормалізувати її. Якщо ж стрес не проходить, починається його друга стадія - поступово організм адаптується до нового стану, звикає до нього. Коли вихід із стресу на цій стадії не відбувається, настає третя стадія - виснаження. Ця стадія триває тим довше, а вихід із неї проходить тим повільніше, чим ближче до граничного було напруження першої стадії, чим тривалішим був стрес і чим більше довелося витратити захисних сил організму на його ліквідацію.

При стресі у кров викидається велика кількість речовин, необхідних для захисту організму - катехоламінів. Серед них є такі, котрі збільшують сили, агресивність, а є й ті, що викликають відчуття радості, бажання боротись з тривогою та страхом. Крім того, в організмі людини є й такі сполуки, котрі пригнічують, припиняють реакцію стресу. Вони вкрай необхідні, бо без них стрес продовжувався б нескінченно. За пропозицією професора Ф. Меєрлока ці сполуки назвали стреслімітуючими.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "БІОХІМІЯ СТРЕСУ ТА ЙОГО ЛІКВІДАЦІЯ"
  1. ПАТОГЕНЕЗ НА РІВНІ ОРГАНІЗМУ
    Стадії патогенезу вірусних інфекцій. В патогенезі вірусних інфекцій розрізняють такі стадії: 1) проникнення вірусу в організм; 2) первинна репродукція віруса в місці проникнення; 3) поширення вірусу в організмі; 4) локалізація віруса в організмі; 5) пошкодження чутливих клітин; 6) імунна відповідь; 7) персистентність віруса. Не всі віруси проходять зазначені стадії кожен
  2. ІНТЕРФЕРОН
    Роль інтерферону. Відкриття інтерферону - це новий розділ імунології - вчення про несприйнятливість організму до інфекцій. Інтерферон - особливий противірусний білок, який продукується зараженими клітинами чи цілим організмом. Відкрили його англійські вірусологи Айзекс і Лінденман (1957). Цьому відкриттю передувало велике число робіт з вірусної інтерференції. Власне, зі спостережень за цим
  3. ОСОБЛИВОСТІ ЕПІЗООТОЛОГІЇ ВІРУСНИХ ІНФЕКЦІЙ
    У епізоотології вірусних хвороб є особливості, що відрізняють їх від інфекцій бактеріального характеру. Плин вірусної інфекції. Гострий плин характеризується яскравим проявом клінічних ознак хвороби (наростанням їх числа і виразністю прояву, потім - у залежності від біологічних властивостей вірусу, фізіологічного й імунобіологічного стану організму, видужання чи загибелі тварини). Приклади
  4. ВСТУП
    Порівняно з мільярдами років існування на Землі біосфери людина як вид виникла нещодавно й у тисячі разів молодша за неї. Та саме в людині природа досягла найвищої досконалості, і саме в людині вперше поєднано біологічне та соціальне, матеріальне та духовне. Для того, щоб людина могла відповідати своїй ролі вінця природи, виконати свою історичну місію на Землі й у Всесвіті, матеріально і
  5. ПЕРЕДУМОВИ ПОЯВИ НОВОЇ САМОСТІЙНОЇ НАУКИ ПРО ЗДОРОВ'Я
    Стає очевидним, що основна причина хвороб людини криється у руйнівних пристрастях, у нездоровому (неправильному) способі життя. Лікарі, діагностуючи хворобу окремого органу, часто нехтують загальним станом організму й основною причиною хвороби - психоемоційним перенапруженням, лікують окремий орган, між тим як хвороба є наслідком патології всього організму. З іншого боку, останнім часом на
  6. КОМПЛЕКСНА ПЕРВИННА ПРОФІЛАКТИКА У ЗБЕРЕЖЕННІ ТА ЗМІЦНЕННІ ЗДОРОВ'Я
    І варто знову ж таки послатися на думку І. Брехмана, що розроблення стратегії та тактики забезпечення здоров'я всього народу - справа дуже важка, велика й відповідальна. Вона залежить не лише від медицини та служб охорони здоров'я, а й від багатьох наук і державних відомств. Наприклад, за останні роки завдяки зусиллям російських фахівців у галузі професійних захворювань, учених Російської
  7. ФІЗІОЛОГІЧНІ РЕЗЕРВИ ОРГАНІЗМУ
    Людина завжди прагнула до зміцнення свого здоров'я, мріяла про збільшення сил, спритності, витривалості, довголіття. Ці сподівання та мрії знаходили висвітлення в народній творчості й міфології всіх часів і націй. Однак, на жаль, найчастіше ці мрії залишалися сферою, якщо можна так сказати, теоретичною - люди інертні й воліють жити як живеться, не витрачаючи до певної пори сил на підтримку
  8. ВАЖЛИВІСТЬ ПОШУКУ ШЛЯХІВ АКТИВНОГО ДОВГОЛІТТЯ
    Чому ми старіємо й помираємо? Цікаву точку зору на це висловив В. Дильман. Він вважає, що основна причина природної смерті людини - втрата ритму Великого Біологічного Годинника, механізм якого захований у глибині нашого мозку, в його підкірковому відділі, і зветься "гіпоталамус". Нервові сигнали та сигнали гормонів залоз внутрішньої секреції передають у гіпоталамус всю інформацію з нашого
  9. "ОПТИМІСТИЧНА БІОЛОГІЯ" АКАДЕМІКА В. ФРОЛЬКІСА
    Ось деякі фрагменти мудрості академіка, яка назавжди залишилася надбанням людства. Фрагмент перший. Ще видатні медики епохи Відродження наполягали на тому, що жодні таблетки, еліксири, настоянки не замінять активного раціонального способу життя. Важливо примножити те, що дано, і не розтратити передчасно те, що асигновано. Фрагмент другий. Активний руховий режим із обов'язковою умовою -
  10. ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ
    Алергія - підвищена чутливість організму до різних речовин, пов'язана зі зміною його реактивності. Підвищена чутливість організму при алергії специфічна, тобто вона підвищується до того антигену, з яким уже раніше був контакт і який викликав стан сенсибілізації (підвищеної чутливості до нього). Аномалія (грец. anomalia - відхилення) - відхилення від типових для популяції структури чи функції,
загрузка...

© medbib.in.ua - Медична Бібліотека
загрузка...