загрузка...
Патологічна фізіологія / Оториноларингологія / Організація системи охорони здоров'я / Онкологія / Неврологія і нейрохірургія / Спадкові, генні хвороби / Шкірні та венеричні хвороби / Історія медицини / Інфекційні захворювання / Імунологія та алергологія / Гематологія / Валеологія / Інтенсивна терапія, анестезіологія та реанімація, перша допомога / Гігієна і санепідконтроль / Кардіологія / Ветеринарія / Вірусологія / Внутрішні хвороби / Акушерство і гінекологія
« Попередня Наступна »

АНТИСТРЕСОВІ ІНГРЕДІЄНТИ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ

Велику роль у подоланні стресів, особливо фізичного походження, відіграють продукти харчування з підвищеним вмістом так званих антистресових вітамінів - вітамінів групи В.

Як відомо, вітаміни - це органічні сполуки, необхідні людському організму в дуже невеликих кількостях для підтримання життєдіяльності, росту тощо. Функції вітамінів в організмі найрізноманітніші. Несподівана популярність так званих антистресових вітамінів, котрі містять значні кількості вітамінів групи В, пояснюється тим, що раціон, у якому не вистачає деяких вітамінів цієї групи, викликає проблеми з подоланням стресів та їхніх наслідків.

Для історії вітамінів в цілому цікавим і важливим є відкриття вітаміну Вг (тіаміну), оскільки саме з нього й після привласнення йому такої назви виникло слово "вітамін" (від латинського слова "віта" - життя і "амін" - азотовмісна сполука). Більш того, революційним стало на початку XX століття усвідомлення того, що відсутність певної сполуки у раціоні харчування може спонукати захворювання. Отож, саме вивчення тіаміну поклало початок всім іншим дослідженням у галузі здорового харчування. Цю сполуку вперше в 1912 р. виділив із екстракту рисових висівок польський учений Казімір Функ і дав їй назву "вітамін", а Р. Вільямс у 1936 р. встановив і опублікував хімічну формулу вітаміну під назвою "тіамін".

У відомий комплекс вітамінів групи В, окрім тіаміну, входять ще сім вітамінів: В2 (рибофлавін), В3 (ніацин), В5(пантотенова кислота), Вв (фолієва кислота), В12 (ціанко-баламін), фолацин (фолієва кислота) і біотин (вітамін Н).

Кожен із цих вітамінів відіграє важливу роль у розвитку і функціонуванні нервових клітин, метаболізмі вуглеводів, обміні білків та жирів. Вітаміни групи В необхідні для роботи центральної нервової системи, синтезу генетичного матеріалу, передачі нервових імпульсів та в реакціях аеробного метаболізму. Вони регулюють процес поділу клітин, запобігають перетворенню нормальних клітин на ракові, беруть участь у виробленні гормонів та підтриманні багатьох інших функцій організму.

Вітаміни комплексу В містяться у різних харчових продуктах, тому збалансований раціон забезпечує всі потреби організму людини. Найбагатшим джерелом цих вітамінів є пивні дріжджі, печінка, яйця, м'ясо, молоко та молочні продукти, цільні зерна, коричневий рис, кукурудза, банани, боби, горіхи.

Для всіх вітамінів групи В розроблено спеціальні рекомендовані добові дози. Дорослим потрібно тіаміну від 1,0 до 1,4 мг (дві склянки свіжого апельсинового соку), рибофлавіну від 1,3 до 1,7 мг (80 г печінки), ніацину від 15 до 19 мг (200 г курячого м'яса або 40 штук сушених персиків), піридоксину від 1,6 до 2,0 мг (три банани), ціанкобаламіну від 2 до 3 мкг (три чашки знежиреного молока), фолацину від 400 до 600 мкг (250 г печінки або дві склянки вареної квасолі), біотину від 250 до 400 мкг (400 г соєвих бобів або 500 г рисових висівок).
трусы женские хлопок


В одній столовій ложці пивних дріжджів міститься від 25 до 100 % рекомендованих кількостей більшості вітамінів групи В. 90 грамів яловичої печінки забезпечує на 20...50 % добову потребу у всіх вітамінах цього комплексу, в тому числі й достатню (майже на місяць) кількість вітаміну В12. Водночас при приготуванні страв слід пам'ятати, що печінка та інші внутрішні органи тварин не лише багаті на вітаміни В, а й містять холестерин, тому їх потрібно поєднувати з багатими на ці вітаміни рослинними продуктами - зародками пшениці, бобами, цільним зерном.

У передових країнах світу біле борошно, каші для сніданку та інші продукти із зерна, що пройшли спеціальне оброблення, збагачуються вітамінами для компенсації втрат тіаміну та ніацину при цьому. Інші ж втрачені вітаміни групи В, а також харчові волокна і вітамін Е, у цих продуктах не відновлюються. Тому біле борошно, навіть додатково збагачене, менш корисне порівняно з борошном із цільного зерна.

Враховуючи важливу антистресову роль вітамінів групи В, вітамінізацію білого борошна, злакових, макаронних виробів та рису було розпочато у США ще в роки Другої світової війни. Незабаром ці процеси поширились і на інші країни.

В нинішніх умовах підвищених психоемоційних навантажень у багатьох країнах вироби з зернових продуктів збагачують вітамінами групи В у комплексі з різними мікроелементами, поповнюючи втрати відповідних біологічно активних сполук при переробленні сировини. Популярність в Україні готових до вживання зернових продуктів, таких як різноманітні пластівці, повітряні зерна, подушечки, батончики із пресованих зерен з різноманітними добавками, і пропагування їхньої користі для здоров'я підвищує до них інтерес як з точки зору безпосереднього вживання, так і з позицій чудових об'єктів для збагачення корисними біокомпонентами. Широкий спектр таких робіт проводиться в Національному університеті харчових технологій під керівництвом професорів В.І.Дробот та В.М.Ковбаси. Теоретичні та практичні аспекти цих досліджень знайшли схвальний відгук як в Україні, так і за кордоном.

ВИСНОВКИ

1. На будь-яке ушкодження (механічне, інфекційне,екологічне тощо) живий організм відповідає стресом.

2. Стрес у невеликих дозах є необхідною складовою функціонування організму, стимулятором діяльності основних біологічних механізмів, умовою пристосування до зовнішнього середовища.

3. Валеологічним аспектом стресу е керування станом психіки з елементами самопізнання та психічного оздоровлення.


4. В результаті науково-технічного прогресу,неймовірного прискорення темпів життя основною на сьогодні є проблема психоемоційного стресу.

5. Згідно з теорією Г. Сельє стрес має три стадії: тривоги, адаптації, виснаження. Найнебезпечнішою для організму є третя стадія, оскільки вона призводить до серйозних, часом незворотних захворювань.

6. Встановлено п'ять основних причин психоемоційних стресів - прискорення темпів життя, інформаційні перевантаження, урбанізація, мала рухливість сучасної людини, нераціональне харчування.

7. На сьогодні відомо десять симптомів захворювання на тривалі стреси, їхнім наслідком є ослаблення організму, зниження його захисних сил, втрата імунітету, розвиток в організмі згубних вільно-радикальних процесів, що ведуть до передчасного старіння й викликають онкологічні захворювання.

8. Психологи та соціологи різних країн розробили ряд антистресових рекомендацій. В основі їх лежить усвідомлення людиною себе як єдиного цілого з природою, уміння правильно організувати свої роботу й відпочинок, здатність приносити людям радість і запобігати злу.

9. Інформаційний зв'язок між сном і активним,працездатним станом людини, що виявляється в буденному житті та підтверджується спеціальними експериментами, дає змогу говорити про адаптивну функцію сну. Якісний сон оптимальної тривалості забезпечує нормальну життєдіяльність людини і сприяє її можливостям протистояти негативним стресам та їхнім наслідкам.

А на завершення цієї теми варто нагадати слова відомого римського філософа Марка Аврелія: "Наше життя є те, що ми думаємо про нього". Тому постараймось радіти усьому - сонцю, небу, зіркам, нашим мамам і нашим дітям, нашому здоров'ю, нашому навчанню і нашій роботі; тому, що ми живемо на цій землі. Радіймо всьому, навіть дрібницям, адже у більшості випадків із них складається значна частина нашого життя. Радіймо - це найкращий засіб запобігти усім стресам.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "АНТИСТРЕСОВІ ІНГРЕДІЄНТИ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ"
  1. . РАЦІОНАЛІЗАЦІЯ ХАРЧУВАННЯ НА ОСНОВІ ЕНЕРГО-ІНФОРМАЦІЙНИХ ВЗАЄМОДІЙ
    Можливостям індивідуального підбору харчування присвячено книгу Л. Щелкунова "Пища. Здоровье. Знаки зодиака" (2000) за передмовою лауреата Державної премії України, професора В. Грубника. У передмові сказано, що автор запропонував свій нетрадиційний підхід до вирішення оздоровчих проблем харчування, підібравши й науково обґрунтувавши раціони, режими харчування та характерні компоненти їжі
  2. . ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ НАУКИ ПРО ХАРЧОВІ ПРОДУКТИ
    Харчові продукти - це об'єкти тваринного та рослинного походження, які використовуються в їжу в натуральному чи переробленому вигляді як джерел а енергії, харчових, біологічних та смако-ароматичних речовин. Потреба людини у харчових продуктах виражається енергією, що міститься в компонентах їхніх складників і вимірюється у кілокалоріях (ккал) або харчових калоріях (кал). Одна кілокалорія
  3. ДЕСЯТЬ КРОКІВ ДО ЗДОРОВОГО ХАРЧУВАННЯ: МЕДИЧНІ ТА ППЄШЧНІ АСПЕКТИ
    Взаємозв'язок харчування з серцево-судинними та іншими хронічними неінфекційними захворюваннями підтверджено численними експериментальними, клінічними та епідеміологічними дослідженнями. Збільшення ступеня ризику для здоров'я пов'язано з високим вмістом у харчових продуктах жирів, перш за все деяких насичених жирних кислот, з надмірним споживанням продуктів з високою енергетичною цінністю та
  4. МЕТА, ЗАВДАННЯ ТА ЕТАПИ РЕАЛІЗАЦІЇ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ В ГАЛУЗІ ЗДОРОВОГО ХАРЧУВАННЯ
    Метою державної політики в галузі здорового харчування є зміцнення, підтримання, збереження здоров'я населення України та профілактика алімен-тарно і екологічно зумовлених хвороб. Основним завданням державної політики в галузі здорового харчування є створення економічної, матеріальної та законодавчої засад, що забезпечують: - отримання необхідної кількості продовольчої сировини, в тому
  5. ПРІОРИТЕТНІ НАПРЯМИ ТА МЕХАНІЗМ РЕАЛІЗАЦІЇ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ В ГАЛУЗІ ЗДОРОВОГО ХАРЧУВАННЯ
    Вказана політика формується та реалізується за допомогою механізму, котрий визначає її основні принципи і ключові положення, зокрема, напрями фундаментальних та прикладних досліджень, систему наукового прогнозування, вибір пріоритетів в науці та техніці і програм з їхньої реалізації, фінансування фундаментальних та дослідно-конструкторських робіт, стимулювання в сфері науки та використанні
  6. Ветеринарно-санітарна оцінка продуктів тваринництва
    Вимушений забій на м'ясо тварин, які отруїлися повинен проводитися під наглядом ветеринарних спеціалістів з дотриманням ветеринарно-санітарних правил, що встановлені Міністерством сільського господарства України. При ветеринарно-санітарній експертизі потрібно особливо суворо диференціювати підхід при оцінці якості м'яса і м'ясопродуктів. Потрібно мати на увазі, що при вимушеному забої, у
  7. ПАРОСТКИ НОВОГО, СУЧАСНОГО ЕТАПУ ЕВОЛЮЦІЇ. МОРАЛЬНЕ ПРОБУДЖЕННЯ ЛЮДСТВА І ПОВЕРНЕННЯ ДО ПРИРОДНИХ СПОСОБІВ ОЗДОРОВЛЕННЯ
    Людський мозок працює з надзвичайно низьким коефіцієнтом корисної дії: він використовує лише 3...4 % своїх максимальних можливостей. Очевидно, решта 96...97 % містять несподівані таємниці, небачені можливості людини. Відомо також, що зона максимальної ясної свідомості і психічної діяльності порівняно невелика: на свідомому рівні переробляється 102 біт інформації за секунду, на несвідомому - 10е
  8. "ТРЕТІЙ СТАН" З ПОЗИЦІЙ ІНФОРМАЦІЙНИХ ПРИНЦИПІВ
    Саме з позицій інформаційних принципів та їх пристосування до медико-біологічних завдань трактує "третій стан" людського організму російська журналістка В. Климова. Кібернетичний підхід дає можливість авторові побачити людину як "зсередини", так і "ззовні"; простежити, як пристосовуються органи людини до зовнішнього світу; виявити динамічну постійність нестійкості організму та гармонію постійної
  9. ХАРЧОВІ КАНЦЕРОГЕНИ
    Сьогодні відомо багато канцерогенів, у тому числі харчових, що викликають онкологічні захворювання. Міжнародне агентство вивчення проблем раку на підставі експериментальних епідеміологічних досліджень установило, що 64 хімічні сполуки справляють на організм онкогенний вплив. Крім того, з-поміж 60 тисяч сполук, які використовуються в народному господарстві, близько тисячі є потенційно
  10. ПОЄДНАННЯ ІНДИВІДУАЛІЗОВАНОГО ХАРЧУВАННЯ З РУХОВОЮ АКТИВНІСТЮ
    Нинішній рівень умов праці та побуту спричинив зменшення частки фізичного навантаження й, відповідно, енерговитрат організму. Тому з'явилась потреба зниження калорійності харчового раціону. В свою чергу, зниження вживання продуктів з додатковою кількістю білків, жирів та вуглеводів призводить до одночасного зменшення надходження в організм вітамінів, макро- і мікроелементів, інших біологічно
загрузка...

© medbib.in.ua - Медична Бібліотека
загрузка...