загрузка...
« Попередня Наступна »

Аналіз дисциплінарного проступку

В процесі аналізу стану військової дисципліни командиру підрозділу (частини) та його заступнику з виховної роботи особливу увагу необхідно приділяти вивченню правопорушень, які характерні для підрозділу (частини) або мають тенденцію до зростання. Для прийняття рішення по правопорушенням та об'єктивного їх обліку командиру необхідно кваліфікувати кожне скоєне правопорушення.

Під правопорушенням розуміють недотримання військовослужбовцями правил поведінки, встановлених законом та іншими нормативними актами. Воно може полягати у здійсненні забороненої дії або, навпаки, у невиконанні приписаного законами та іншими документами службового обов'язку.

Аналіз проступку військовослужбовця рекомендується проводити з урахуванням основних вимог наказів Міністра оборони №40 від 6 лютого 2001 року та №36 від 21 січня 2001 року, які поділяються на:

злочини;

події;

порушення військової дисципліни і громадського порядку в Збройних силах України.

Злочин - це передбачений Кримінальним кодексом України суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність) вчинене суб'єктом злочину.

Подія - це випадок, наслідком якого є загибель або тяжке каліцтво людей (за висновками судово-медичної експертизи), заподіяння значної шкоди або інші тяжкі наслідки за відсутністю складу злочину в діях особи.

Порушення військової дисципліни і громадського порядку - це правопорушення, яке не містить складу злочину.

До злочині і подій, що скоєні під час виконання службових обов'язків, належать:

1. Державна зрада. Злочини у сфері недоторканості державних кордонів України.

2. Розкрадання, втрата секретних документів або виробів (з грифом секретності "особливої важливості", "цілком таємно", "таємно"), а також розголошення відомостей, що становлять державну таємницю.

3. Порушення правил несення бойового чергування, бойової служби, зрив або невиконання бойового завдання, статутних правил вартової служби, що спричинили тяжкі наслідки. Самовільне залишення військової частини, місця служби військовослужбовцем зі зброєю. Напад на варту, вартових з метою проникнення на військові об'єкти чи заволодіння зброєю, застосування зброї вартою.

4. Розкрадання, втрата вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин, незаконне захоплення літальних апаратів, кораблів, іншої військової техніки. Розкрадання, умисне знищення, пошкодження державного майна та військової техніки, які спричинили матеріальні збитки в особливо великих розмірах і тягнуть за собою кримінальну відповідальність. (Матеріальні збитки у великих розмірах, якщо вони в 100 і більше разів перевищують мінімальний розмір заробітної плати, установлений законодавством України. Розкрадання в особливо великих розмірах вважається таким, якщо воно вчинено на суму, що в 250 і більше разів перевищує мінімальний розмір заробітної плати, установлений законодавством України.)

5. Катастрофи і аварії військової техніки та озброєння, військових ешелонів, дорожньо-транспортні пригоди, внаслідок яких загинули люди (нанесення тяжких тілесних ушкоджень), з вини водіїв транспортних засобів Збройних сил, несанкціоновані пуски ракет, інших літальних апаратів, падіння ракет, бомб, снарядів (мін) за межами полігонів.

6. Усі випадки загибелі військовослужбовців і працівників Збройних сил під час виконання ними службових обов'язків, а також цивільних осіб з вини військовослужбовців.

7. Усі злочини, скоєні особами вищого та старшого офіцерського складу (які займають посади від командира полку (бригади) і вище).

8. Стихійні лиха, пожежі, внаслідок яких заподіяно значну шкоду (матеріальні збитки у великих розмірах) озброєнню, військовій техніці.

9. Злочинні дії військовослужбовців щодо цивільних осіб, що спричинили загибель або мали інші тяжкі наслідки.

10. Незаконне зберігання, носіння чи збут вогнепальної зброї (у тому числі мисливської), бойових припасів або вибухових речовин. Розкрадання, придбання або виготовлення з метою зберігання, збуту психотропних та наркотичних речовин.

11.Порушення статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями, що тягнуть за собою кримінальну відповідальність. Непокора, невиконання наказу, опір начальнику або примушення його до порушення виконання службових обов'язків.

12. Факти дачі, отримання військовослужбовцями та працівниками Збройних сил України хабарів, посередництво у хабарництві. (Одержання хабара означає прийняття службовою особою від іншої особи матеріальних цінностей, отримання майнових вигод чи скористання послугами майнового характеру за діяння, яке вона повинна була чи могла виконати або виконала на користь іншої особи завдяки службовому становищу). Використання бюджетних коштів не за цільовим призначенням з ознаками складу злочину.

13. Факти затримання військовослужбовців і працівників Збройних сил співробітниками СБ і МВС України та іншими контрольними органами держави за підозрою у скоєнні злочинів чи корупційних діянь.

14. Ухилення від військової служби шляхом самовільного залишення військової частини, місця служби військовослужбовцем без зброї, а також шляхом членоушкодження або іншим способом.

15. Масові (5 чоловік і більше) протягом короткого часу інфекційні захворювання, харчові отруєння. Отримання тяжких тілесних ушкоджень внаслідок ураження електричним струмом, обмороження третього, четвертого ступенів.
трусы женские хлопок
Поодинокі захворювання холерою, натуральною віспою, чумою. Ураження, пов'язані з впливом іонізуючих випромінювань, або витоки хімічних, отруйних речовин, які призвели до отруєння місцевості, особового складу чи населення.

16. Інші злочини і події.

До злочинів і подій, скоєних поза військовою службою, належать:

1. Випадки загибелі військовослужбовців і працівників Збройних сил або цивільних осіб з вини військовослужбовців. (Вважати загиблими тих, які померли від поранень, травм, контузій, отруєнь, уражень електрострумом, отриманих внаслідок злочинних дій або подій, а також і тих, які померли від одержаних поранень на місці дорожньо-транспортної пригоди чи протягом 30 діб.)

2. Усі злочини і події, скоєні військовослужбовцями, а також ті, що сталися внаслідок стихійного лиха, під час захисту громадського порядку, честі та гідності громадян, злочинних дій цивільних осіб, інші нещасні випадки під час відпусток, відпочинку тощо.

За всіма злочинами і подіями командир частини проводить дізнання і за його результатами приймає рішення про передання винних до органів військової прокуратури та військового суду.

До порушень військової дисципліни та громадського порядку, які не містять складу злочину, належать:

1) самовільна відлучка (залишення військовослужбовцем строкової служби без дозволу командира розташування військової частини, іншого місця служби, а також несвоєчасне прибуття його в строк без поважної причини на службу з відпустки, відрядження, лікувального закладу, у разі звільнення з військової частини, призначення, переводу);

2) порушення статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями (словесні образи або насильницькі дії начальника до підлеглих, одного військовослужбовця до іншого за відсутності між ними відносин підлеглості; примушування одним військовослужбовцем іншого здійснювати дії, що принижують його особисту гідність, виконувати за нього обов'язки з військової служби, надавати йому особисті послуги);

3) вживання спиртних напоїв (перебування на службі у нетверезому стані, вживання спиртних напоїв у службовий час);

4) перебування на службі під впливом наркотичних або токсичних речовин;

5) порушення статутних правил несення вартової (вахтової), внутрішньої служб, патрулювання та бойового чергування (бойової служби) щодо виконання своїх обов'язків;

6) порушення правил безпеки, що призвело до травмування людей або спричинило інші значні наслідки;

7) недбале ставлення до виконання службових обов'язків, порушення і упущення, що призвели до поломок техніки і озброєння, пошкодження майна, інших матеріальних збитків, а також завдали шкоду здоров'ю військовослужбовців;

8) сперечання або грубість (відкрите виявлення незадоволення службовою діяльністю начальника, обговорення вимог наказу; приниження честі й гідності начальника);

9) розкрадання або втрата військового майна (продаж, застава чи передача в користування іншій особі військовослужбовцем строкової служби виданих йому для особистого користування предметів обмундирування і спорядження, втрата або зіпсування цих предметів внаслідок порушення правил їх зберігання).

10) невихід офіцера, прапорщика (мічмана) та військовослужбовця служби за контрактом на службу протягом робочого дня, самовільне залишення місця служби без поважних причин.

Командиру і його заступнику з виховної роботи часто прийдеться проводити аналіз порушень військової дисципліни та громадського порядку, які не містять складу злочину. Головним управлінням виховної роботи Міністерства оборони України запропонована наступна програма аналізу дисциплінарного проступку.

Спочатку слід з'ясувати об'єктивну характеристику проступку і обставин його скоєння. Це:

Час і тривалість.

Місце проступку.

Присутні під час проступку (свідки, постраждалі та інші воїни, які причетні до проступку).

Суть ймовірного проступку: Що порушено? До якої діяльності відноситься? Які технічні засоби і матеріальні цінності були використані? Чи мав місце матеріальний або інший збиток? Його вид і обсяг.

Коли і в який спосіб стало відомо про проступок?

Хто вчинив проступок?

Що зроблено для встановлення осіб, причетних до проступку?

Підготовка до всебічного вивчення проступку.

На які запитання варто отримати відповідь?

Які дані особистості військовослужбовця у його взаємовідносинах із товаришами по службі доцільно мати під час вивчення проступку?

Кого слід залучити для з'ясування обставин і суті проступку?

Як і коли варто провести діагностичну бесіду з можливим порушником військової дисципліни?

Морально-психологічна характеристика проступку.

Стрижньове місце в процесі вивчення проступку та соціально-психологічних умов його скоєння займає морально-психологічна характеристика. Вона включає вивчення:

1. Мотиву та ступеню провини:

а) умисне, злісне порушення військового порядку чи навпаки, невмисно;

б) необережність (халатність, недбалість, неохайність, забутливість та ін.);

в) сильне душевне хвилювання (страх, обурення, образа, ображене почуття честі та особистої гідності);

г) перевищення меж необхідної оборони;

д) незнання порядку служби в умовах, коли воїн повинен і може вивчити відповідні вимоги.


2. Обставини, які пом'якшують провину:

а) нечітке керівництво начальником, помилки допущені ним при постановці завдань та організації діяльності підлеглого;

б) безконтрольність, попускання, низька вимогливість, безкарність, окозамилювання;

в) погано поставлене вивчення статутів, недоліки у правовій пропаганді;

г) слабка виховна робота у підрозділі, низька згуртованість колективу, наявність нездорової колективної думки, яка б засуджувала порушення дисципліни;

д) наявність у колективі негативних традицій, які підтримують дані проступки.

З. Обставини, які збільшують провину:

а) проступок здійснюється не вперше,

б) порушення дисципліни мало місце під час виконання службових обов'язків;

в) проступок був скоєний у нетверезому стані;

г) мала місце співучасть у груповому проступку;

д) мали місце великі негативні наслідки проступку.

Морально-психологічні наслідки проступку і реакція на нього.

Для з'ясування цих наслідків слід отримати відповіді на такі запитання:

Кому і яка морально-психічна шкода була нанесена даним проступком?

Який вплив він здійснив на внутрішньоколективний статус військовослужбовця і його відношення з товаришами по службі?

Які є або можливі в зв'язку із проступком зміни в дотриманні норм і правил військової дисципліни особовим складом підрозділу, в його морально-психологічному кліматі?

Також виявляється внутрішня реакція військовослужбовця на зроблений ним проступок, яка може мати такі форми: задоволеність досягненням поставленої цілі та отриманого результату, каяття, докори совісті, почуття сорому, провини і жалю, надмірно емоційна реакція (страждання, переживання безповоротності вчиненого, страх перед покаранням).

Колективно-групова реакція на проступок може набути таких форм: осуд особового складу; байдужість; непоміченість; спостерігаються ознаки співчуття, жалю; підвищення внутрішньо-колективного статусу військовослужбовця; є прикладом для інших, провокує аналогічні або інші порушення дисципліни.

На основі морально-психологічної характеристики проступку командир (начальник) визначає наслідки проступку та реакцію на нього.

1. Кому і яку морально-психологічну шкоду було завдано, який вплив здійснив проступок на взаємовідносини порушника з товаришами по службі?

2. Психологічна реакція воїна на особисту провину: почуття сорому, жалкування, страх перед стягненням?

3. Колективна реакція на проступок:

а) має місце засудження особовим складом чи ні;

б) співчувають чи жаліють порушника дисципліни;

в) чи може проступок стати прикладом для інших?

Наприкінці зробляться загальні висновки щодо проступку і визначається:

мотив проступку;

фактори проступку;

міра вини самого військовослужбовця;

міра покарання або іншого виховного впливу;

ступінь усвідомлення військовослужбовцем свої вини;

заходи подальшої виховної роботи з винуватцем.

У мотивації протиправної поведінки військовослужбовців можуть мати місце мотиви імпульсивного і ситуаційного характеру, показного самоствердження, групової поведінки, а також мотиви, які обумовлені користолюбством, вигодою, помстою.

Розрізняють три групи факторів, які впливають на протиправну поведінку військовослужбовців: соціальні; психологічні; біологічні.

Головну роль серед соціальних факторів що впливають на формування особистості військовослужбовця правопорушника, відіграють сім'я і вплив соціально-негативного зовнішнього оточення. При цьому несприятливий соціальний вплив справляють такі детермінанти: виховання в неповній сім'ї; алкоголізм батьків; аморальний спосіб життя батьків; систематичні конфлікти в сім'ї; злочинність серед батьків; неблагополучні матеріально-побутові умови; вплив неформальної групи з антисоціальними тенденціями.

Домінуючі інтереси та ідеали юнаків, які складаються під впливом негативного сімейного і зовнішнього мікросередовища, часто вступають у протиріччя з етичними і правовими нормами суспільства, а в умовах армії проявляються у вигляді правопорушень.

До психологічних факторів, які впливають на формування поведінки військовослужбовця правопорушника, слід зарахувати особливості характеру та інші індивідуально-психічні особливості воїна, коли у нього проявляється менша стійкість у відношенні несприятливого впливу специфічних соціальних факторів, а також безпосереднього оточення.

Біологічні особливості особистості самі по собі не породжують злочинності, але впливають на динаміку поведінки людини. В певних умовах під час тривалої відсутності можливостей задовольнити важливі біологічні потреби відбувається їх актуалізація з наступним формуванням пошукової поведінки, яка спрямована на задовольняння цих потреб. Ця поведінка може мати протиправний характер.

Отже, для якісного проведення МПЗ військової дисципліни і профілактики правопорушень необхідна системна робота багатьох категорій командирів (начальників). Ця робота не терпіть шаблонності, вона має бути водночас і конкретною і творчою, виходячи з конкретних обставин.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "Аналіз дисциплінарного проступку"
  1. Методика аналізу та підведення підсумків стану військової дисципліни у військовій частині та підрозділі
    Значне місце в системі роботи щодо покращення МПС-у та зміцнення військової дисципліни у військових підрозділах і частинах займає аналіз та підведення підсумків стану військової дисципліни. Ця робота спрямована на виявлення реального стану справ у підлеглих підрозділах, їх об'єктивної оцінки, визначення кращих та гірших підрозділів за станом військової дисципліни, з'ясування причин і умов, що
  2. Психолого-педагогічна характеристика системи роботи командирів (начальників) щодо профілактики порушень статутних правил взаємовідносин
    Поняття "порушення статутних правил взаємовідносин" сьогодні потребує уточнення, бо це надзвичайно негативне явище у військовому середовищі насправді є порушенням політичних, громадських і соціальних прав людини, злочином проти особистості, колективу й держави. Розуміння злочинної його природи і обґрунтування на цьому підґрунті концептуальних основ викорінення порушень статутних правил
  3. Діяльність командирів щодо попередження та подолання конфліктних ситуацій у підрозділі
    Військовий підрозділ, сформований з воїнів з різними індивідуально-психічними особливостями, розв'язує різноманітні службово-бойові завдання. На якість розв'язання цих завдань безпосередньо впливають різноманітні соціально-психологічні явища, які мають місце у життєдіяльності військового колективу. Безумовно, в діяльності будь-якого колективу мають місце різні конфлікти. У принципі, до позитивних
  4. Бойові психічні травми та психологічна реабілітація військовослужбовців
    У зв'язку з чим виникає необхідність здійснення психологічної реабілітації воїнів? По-перше, у воїнів, які протягом певного часу перебувають під впливом бойових стрес-факторів, виникає елементарна стомленість, що знижує ефективність їхньої бойової діяльності. Стомленість - це відчуття слабкості, безсилля, в'ялості, дискомфорту, що супроводжуються негативними емоційними станами, втратою
  5. Педагогічні функції військової дисципліни
    Проблема педагогічних функцій військової дисципліни на сьогоднішній день у педагогічній літературі не розглядалась, але вищевикладений психологічний аналіз категорій «військова дисципліна» та «дисциплінованість» свідчать про те, що вони мають психологічний зміст та суттєво залежать, з одного боку, від педагогічного впливу на особовий склад, а з іншого - військова дисципліна сама безпосередньо
  6. Вдосконалення системи роботи командирів
    Шляхи вдосконалення системи роботи командирів (начальників) ЗІ зміцнення військової дисципліни та правопорядку - це основні напрями посилення дієвості позитивного впливу командирів, штабів, фахівців органів виховних структур на воїнів відповідними управлінськими, організаційними, педагогічними, соціально-психологічними та іншими заходами, Ця система роботи має бути обґрунтована відповідно до
  7. Зміст аналізу стану військової дисципліни
    Цей аналіз провадять особисто командири підрозділів (частин). У процесі аналізу стану військової дисципліни командир (начальник) визначає: -реальний стан справ з морально-психологічним кліматом та станом військової дисципліни в підрозділах (частині); - провідні тенденції у МГТС та військовій дисципліні; - характер порушень військової дисципліни особового складу; - категорії
  8. Методика аналізу стану військової дисципліни в підрозділі
    Аналіз стану військової дисципліни - це всебічний розгляд виконання військовослужбовцями підрозділу порядку і правил, встановлених військовими статутами та законодавством України, з метою встановлення реального стану військової дисципліни, виявлення причин її порушення, оцінки ефективності заходів щодо її зміцнення, визначення додаткових заходів щодо її поліпшення. Водночас з вивченням стану
  9. Перелік документів, які необхідно мати посадовим особам підрозділу з проблем зміцнення військової дисципліни
    Командир відділення (обслуги, екіпажу): - список особового складу відділення, обслуги, екіпажу; - соціально-демографічні дані на кожного військовослужбовця; - відомості про кількість заохочень І стягнень у кожного з них. Командир взводу: - щоденник індивідуально-виховної роботи з рядовими і сержантами взводу; - список особового складу взводу; - відомості про заохочення і
  10. Основні напрями роботи посадових осіб військової частини щодо профілактики порушень статутних правил взаємин між військовослужбовцями
    Ця робота мусить мати комплексний, системний, послідовний і науковий характер. До неї мають залучатися всі категорії командирів (начальників) та їхніх заступників. Безперечно, особлива роль тут належить військовим психологам, які мають виступати координаторами психологічних заходів щодо профілактики порушень статутних правил взаємин між військовослужбовцями. Ефективність цієї роботи залежить
  11. Морально-психологічне забезпечення: вітчизняний і зарубіжний досвід
    Як вітчизняний, так і зарубіжний досвід свідчить про те, що у всі часи проблема МПЗ життєдіяльності військ відігрівала надзвичайно велику роль. Підтвердження цьому знаходимо в описах воєнних походів і перемог видатних полководців: Олександра Македонського, О.В.Суворова, Наполеона, М.І.Кутузова та ін. Наполеон, наприклад, підкреслював: "Фізична сила до духовної відноситься як один до трьох".
  12. Дисциплінованість як провідна риса особистості воїна
    Дисциплінованість - це комплексна якість особистості воїна, роль якої полягає в самоорганізації і саморегуляції її поведінки у відповідності із статутними нормами, правилами, вимогами, свідомому дотриманні норм і правил воїнського етикету. Вона віддзеркалює глибину свідомого сприйняття воїном норм і правил статутів, воїнського етикету, загальноприйнятих правил вихованої поведінки. У ній
  13. Бойові психічні травми та психологічна реабілітація військовослужбовців
    У зв'язку з чим виникає необхідність проведення психологічної реабілітації воїнів? По-перше, у воїнів, які протягом певного часу знаходяться під впливом бойових стрес-факторів, виникає елементарна стомленість, що знижує ефективність їх бойової діяльності. Стомленість - це відчуття слабкості, безсилля, в'ялості, дискомфорту, що супроводжуються негативними емоційними станами, втратою інтересу
  14. Діагностика
    Діагноз на отруєння слід ставити виходячи з комплексу даних, що грунтуються на: анамнезі, клінічних симптомах, результатах патолого-анатомічного розтину та хіміко-токсикологічного дослідження кормів, води, органів і тканин загиблих або вимушено забитих тварин. Важливе значення при встановленні діагнозу мають анамнестичні дані. При зборі анамнезу необхідно обов'язково вияснити клінічний стан
  15. Профілактика
    Профілактика отруєння має формується на системі заходів: - правильної організації годівлі тварин, - перевірці стану пасовищ, - проведенні робіт щодо знищення отруйних рослин на полях. Корми перед згодовуванням слід оглянути. Підозрілі корми використовують малими порціями лише після попередньої перевірки їх шляхом контрольного згодовування кільком тваринам або
  16. Висновок
    Фітотоксикологія (phiton - рослина, toxic - отрута, logos - вчення) - це частина токсикології, що вивчає отруєння тварин отруйними рослинами, морфологію отруйних рослин, ареал їх росту, хімічний склад, клінічну картину, особливості токсикокінетики і токсикодинаміки, їх розприділення і виведення, а також способи лікування і профілактики отруєнь тварин. Отруйними називаються такі рослини, які
  17. ПРО ПРІОНИ І ВІРОЇДИ
    Крім хвороб, які викликають віруси, є незвичайна група захворювань центральної нервової системи - підгострих спонгіозних трансмісивних енцефалопатій (ПСТЕ) - скрепі (захворювання овець і кіз), трансмісивна енцефалопатія норок, губчаста енцефалопатія ВРХ і чотири хвороби людини: куру - ендемічне захворювання жителів гірських районів Нової Гвінеї, хвороба Крейтцфельда - Якоба, синдром Герстманна -
загрузка...

© medbib.in.ua - Медична Бібліотека
загрузка...