загрузка...
Патологічна фізіологія / Оториноларингологія / Організація системи охорони здоров'я / Онкологія / Неврологія і нейрохірургія / Спадкові, генні хвороби / Шкірні та венеричні хвороби / Історія медицини / Інфекційні захворювання / Імунологія та алергологія / Гематологія / Валеологія / Інтенсивна терапія, анестезіологія та реанімація, перша допомога / Гігієна і санепідконтроль / Кардіологія / Ветеринарія / Вірусологія / Внутрішні хвороби / Акушерство і гінекологія
« Попередня Наступна »

Американський гнилець

Американський гнилець (Histolysis infectiosa perniciosa larvae, злоякісний гнилець, бранденбурзький гнилець, гнилець печатного розплоду) - інфекційна хвороба 5 - 6-денних личинок печатного розплоду бджолиних сімей, що характеризується гниттям личинок та їх загибеллю з утворенням в'язкої тягучої кірочки, яку після ви- сихання дуже важко видалити з комірки.

Історична довідка. Заразливісь американського гнильцю бджіл установив у 1827 р. П. І. Прокопович. Збудника хвороби вперше виявив у 1907 р. і описав під назвою Bacillus larvae американський учений Г. Ф. Уайт.

Хвороба поширена в усіх країнах світу з розвинутим бджільництвом, а також у тропіках і субтропіках. Реєструється в Україні. Завдає значних економічних збитків, що зумовлюються зменшенням медозбору на 20 - 80 %, загибеллю бджолиних сімей, значними витратами на проведення лікувально-оздоровчих заходів.

Збудник хвороби - Bacillus larvae, рухлива грампозитивна паличка із заокругленими кінцями, розміром (2...5) ? (0,5...0,8) мкм. У нативних препаратах із загиблих личинок, забарвлених нігразином або тушшю, виявляються спірохетоподібні палички з джгутиками та овальні спори розміром (1,2...1,8) ? (0,6...0,7) мкм. Культивується в аеробних умовах при 35 - 38 °С тільки на спеціальних живильних середовищах - агарі Уайта, середовищі Томашеца з 10 % кінської сироватки, а також на кров'яному агарі Цейсслера. На щільних живильних середовищах через 48 - 62 год утворює сірувато-білі, шерехаті, локоноподібні колонії з нерівними краями, а згодом спостерігається її суцільний ріст у вигляді нашарувань. У рідких живильних середовищах Bacillus larvae через 24 год зумовлює помутніння, а через 48 - 72 год - утворення на поверхні сіро-білої плівки й випадання на дно осаду.

Збудник американського гнильцю в споровій формі надзвичайно стійкий у зовнішньому середовищі. У трупах інфікованих личинок,воску, перзі, меду залишається життєздатним десятки років. У меду, що зберігається при сонячному світлі, виживає до 4 - 6 тижнів, на пасіках у сухій землі не руйнується впродовж 228 діб, у сирій землі - до 19 міс. При кип'ятінні інфікованих трупів личинок спори гинуть через 13 хв, за температури 85 °С - через 1 год, у водяній парі - через 35 хв. В киплячому нерозбавленому меду спори руйнуються лише через 40 хв, а в розбавленому наполовину з водою - через 20 хв. У нагрітому до 100 °С воску загибель спор настає через 5 діб, у нагрітому сухим жаром воску при 140 - 170 °С - через 1,5 - 2 год, під дією водяної пари при 127 °С і тиску 1,5 атм в автоклаві - через 2 год. Спори вбиває 10 %-й розчин їдкого натру - через 2 хв, 10 %-й розчин кальцинованої соди - 4 хв, 5 - 10 %-й розчин формаліну - 6 год, 20 %-й розчин формаліну - 30 хв, 1 %-й розчин пероксиду водню, підкислений кислотою - 3 год, 10 %-й розчин хлориду йоду - 10 хв, 1 -2 %-й розчин бета-пропіолактону - через 20 - 30 хв. Під дією прямих сонячних променів спори гинуть через 28 - 41 год.

Епізоотологія хвороби. На американський гнилець хворіють тільки дорослі 5 - 6-денні личинки робочих бджіл і маток, значно рідше трутнів. Можуть заражатися оси. Для людини і теплокровних тварин бацила ларве не патогенна. Джерелом збудника інфекції є хворі й загиблі личинки печатного розплоду, в тілі яких міститься близько 5 млрд бацил ларве. У бджолиній сім'ї збудник хвороби передається молодими бджолами-чистильницями та годувальницями личинок. Факторами поширення хвороби від сім'ї до сім'ї, а також на сусідні пасіки на відстані льоту бджіл найчастіше стають бджоли-злодійки, які займаються крадіжкою меду в слабших, уражених хворобою бджіл. При цьому одна крапля контамінованого меду містить таку кількість спор збудника,яка за сприятливих умов може заразити цілу сім'ю бджіл. Bacillus larvae може також поширюватись різними паразитами бджіл - кліщами, личинками жука-шкіроїда, вощинною міллю, мурашками, що поїдають контаміновані спорами стільники та різні відходи життєдіяльності бджіл. Збудник хвороби може бути занесений під час переставляння пасічником стільників та рамок із хворих сімей у здорові, у разі використання не знезараженого інвентарю, предметів догляду, згодовування меду, придбаного в неблагополучній пасіці. Безконтрольний продаж і пересилання сімей та відводків у пакетах з одних місць в інші також є одним із шляхів поширення хвороби.

У природних умовах американський гнилець з'являється пізніше, ніж європейський гнилець, зазвичай у другій половині червня, і досягає значного поширення в липні та серпні. Виникненню захворювання сприяють жарка погода, перегрівання гнізда, нестача корму, ослаблення сім'ї внаслідок недостатньої кількості робочих бджіл. У зв'язку з тим, що хвороба уражає печатний розплід, відрізнити його від здорового дуже важко. Здебільшого зараження виявляють лише тоді, коли бджоли починають очищати комірки, відкриваючи їх і оголюючи запалі та продірявлені кришечки. У разі сильного зараження сім'я гине в середині літа, слабкого - наприкінці літа. Частина хворих сімей з незначним ураженням може перезимовувати з високим відходом старих бджіл, однак навесні такі сім'ї слабко розвиваються, на них часто нападають здорові бджоли з благополучних вуликів, заносячи разом з викраденим медом спори збудника.
трусы женские хлопок
Американський гнилець поширюється на пасіці дуже повільно, однак заражена один раз бджолина сім'я рано чи пізно гине, оскільки неспроможна самостійно видалити з комірки дуже клейку гниючу масу зі спорами, які спричинюють постійне зараження й вимирання дорослих личинок. Американський гнилець може виявлятися не тільки як самостійна інфекція, а й у змішаній формі з двома або кількома видами гнильцевих захворювань. Ураження розплоду бджолиної сім'ї одночасно американським та європейським гнильцем окремо або в поєднанні з парагнильцем посилює тяжкість перебігу хвороби і значною мірою впливає на її кінець.

Патогенез. Личинки бджіл заражаються на американський гнилець до запечатування, у разі потрапляння в кишки спор з кормом, яким їх починають підгодовувати бджоли-годувальниці з 3-денного віку. В перші дні бактерицидна дія молочка та кисла реакція кишок перешкоджають розвитку прониклих бацил. Однак після запечатування личинок збудник крізь стінку кишок проникає в гемолімфу і швидко розмножується. Внаслідок генералізації процесу бацили впродовж 12 - 20 год поширюються по всьому організму личинки і зумовлюють загальну токсемію та дегенерацію клітин цитоплазми. Личинки масово гинуть перед перетворенням їх на лялеч- ки, а їхні тканини зазнають гнильного розпаду.

Клінічні ознаки та перебіг хвороби. Інкубаційний період триває 3 - 7 діб. Спочатку хвороба розвивається непомітно, оскільки гинуть лише окремі личинки. Складність установлення первинного діагнозу, коли навіть досвідчені пасічники не помічають хвороби, часто призводить до значного перезараження бджолиних сімей. Ознаки хвороби виявляються лише під час ретельного огляду стільників з розплодом. Увагу привертає строкатий вигляд розплоду, де поряд зі здоровими комірками знаходяться комірки з продірявленими й запалими кришечками. Хворі личинки втрачають перламутровий блиск і членистість, їхнє тіло набуває сіруватого кольору, шкіра легко руйнується. Після загибелі личинка темніє, спочатку до світло-, а потім темно-коричневого кольору, загниває і поступово висихає. Гнильна маса має неприємний запах, який нагадує розтоплений столярний клей, стає в'язкою й дуже тягучою (її можна витягнути в довгу нитку). Воскова кришечка западає, оскільки в міру висихання гнильна маса зморщується і втягує її за собою. Сухий трупик личики осідає на нижню бічну стінку і дно комірки, перетворюючись на тверду суху кірочку, яку дуже важко видалити.

Діагноз установлюють на підставі епізоотологічних даних, виявлення характерних ознак ураження печатного розплоду з урахуванням результатів мікроскопічних, бактеріологічних та серологічних досліджень патологічного матеріалу.

Лабораторна діагностика. Передбачає відбір з 2 - 3 бджолиних сімей зразків уражених стільників розміром не менш як 10 ? 15 см з хворими й загиблими личинками та лялечками, доставку в лабора- торію патологічного матеріалу не пізніше ніж через добу після його збирання. Дослідження кожного зразка проводять за схемою: візуальний огляд стільників з розплодом, відбір хворих та загиблих личи- нок, виготовлення з личинок діагностичних змивів, приготування й мікроскопія нативних мазків із загиблих личинок та їхніх кірочок, проведення реакції непрямої імунофлуоресценції, посіви діагностич- них змивів з личинок на живильні середовища для виділення чистої культури збудника та його ідентифікація за морфологічними й куль- туральними властивостями, виконання реакції мікроаглютинації на склі. У сумнівних випадках вивчають біохімічні, серологічні та патогенні властивості виділеної культури Bac. larvae шляхом зараження бджолиного розплоду й кролів. Остаточний діагноз установлюють на підставі характерних ознак ураження бджолиного розплоду та виявлення в патологічному матеріалі збудника хвороби під час мікроскопічних, бактеріологічних та серологічних досліджень. У лабораторії проводять також визначення чутливості виділених культур Bac. larvae відносно різних антибіотиків і норсульфазолу натрію з метою виявлення найефективніших лікарських препаратів.

Диференціальна діагностика. Передбачає необхідність виключення європейського гнильцю, мішечкуватого розплоду та застудженого розплоду. У разі євро пейсько г о гни л ьцю захворює і гине лише відкритий розплід, гнильна маса має специфічний кислий запах, злегка тягуча, кірочки після висихання легко відокремлюються від стінок комірки. Збудник хвороби P. pluton має форму ланцетоподібних коків. При мішечкуватому розплоді загиблі личинка мають вигляд заповненого зернистою рідиною мішечка, специфічного запаху не буває. Уражені личинки бджіл після висихання легко виймаються з комірок. Хворобу спричинює вірус.

Застуджений роз п лід є незаразною хворобою, що виникає внаслідок сильного й тривалого охолодження. Гинуть усі стадії розплоду суцільними ділянками, личинки мають чорний колір.

Лікування. Здійснюється у комплексі з іншими оздоровчими заходами, насамперед з переселенням зараженої бджолиної сім'ї у новий або знезаражений вулик та проведенням загальної дезінфекції всієї пасіки. Переселення бджіл можливе лише за наявності хоча б незначного взятку.
Заражений вулик переносять на 1,5 м у бік, а на його місце ставлять новий вулик з рамками, навощеними цілими листами штучної вощини. Перед льотком порожнього вулика виставляють дошку, на якій розстелюють газетний папір, куди струшують бджіл хворої сім'ї. Потім за допомогою диму їх переселяють у новий вулик. Після переселення папір спалюють, вулики та стільники хворих сімей переносять у недоступне для бджіл місце і дезінфікують. У переселених сім'ях старих маток знищують і замінюють молодими плідники матками зі здорових продуктивних сімей.

Переселеним бджолам дають лікувальний корм, виготовлений з цукрового сиропу (1 частина цукру на 1 частину води) з добавлянням одного з лікарських препаратів з розрахунку на 1 л сиропу: неоміцину - 400 тис. ОД, тераміцину - 500 тис. ОД, біоміцину - 500 тис. ОД, норсульфазолу - 1 г, сульфантролу - 2 г. Спочатку лікарський препарат розчиняють у 100 мл теплої прокип'яченої води. Потім цей розчин змішують з теплим цукровим сиропом і в кінці цього ж дня дають бджолам у чистих годівницях по 100 - 150 мл на одну вуличку бджіл. Лікувальний корм дають теплим, 3 - 4 рази через кожні 5 - 7 діб до повного одужання бджіл.

Вибір лікарських препаратів для приготування корму проводять після визначення лабораторією чутливості «місцевого» штаму збудника відносно того чи іншого антибіотика або сульфаніламідного препарату. Ефективних результатів досягають комбінованим застосуванням будь-яких двох із визначених препаратів у половинній дозі. Слід мати на увазі, що антибіотики забруднюють мед, зберігаючись у ньому тривалий час: синтоміцин - до 1,5 року, тераміцин - до 2,5 року, стрептоміцин - 15 міс.

Профілактика та заходи боротьби. Для запобігання появі хвороби не дозволяється купувати бджіл без ветеринарного свідоцтва і годувати їх медом невідомого походження. На пасіках слід тримати тільки сильні, продуктивні сім'ї і провадити боротьбу з бджолиними крадіжками меду. У разі загрози занесення збудника американського гнильцю на пасіку доцільне застосування навесні або на початку літа, за 2 - 4 тижні до головного медозбору, лікувального корму, систематичне проведення дезінфекції інвентарю пасіки. В спеціальній літературі є повідомлення про позитивні наслідки апробації з профілактичною метою вакцини проти американського гнильцю бджіл, виготовленої на Сумській біофабриці (Є. В. Руденко, 2002).

Після встановлення діагнозу неблагополучну пасіку і територію в радіусі 5 - 7 км карантинують і проводять обмежувальні, лікувальні та ветеринарно-санітарні заходи згідно з чинною інструкцією.

У разі виявлення вперше в благополучній місцевості поодиноких хворих бджолиних сімей для запобігання подальшому поширенню хвороби приймають рішення про негайне їх знищення. Бджіл увечері закурюють у вуликах сірчистим газом або парою формаліну. Стільники з рамками та знищених бджіл спалюють. Вулики, інвентар, обладнання, територію пасіки ретельно дезінфікують. На стаціонарно неблагополучних пасіках оздоровлення проводять шляхом переселення бджолиних сімей у нові або продезінфіковані вулики, профілактичним даванням переселеним бджолам лікувального корму, систематичною дезінфекцією вуликів, обладнання, інвентарю.

Розплід після переселення хворих сімей вирощують у спеціально залишених для цього бджолиних сім'ях. Льотки вуликів цих сімей загратовують дрібною сіткою, маток знищують. Бджіл забезпечують водою й цукровим лікувальним сиропом. Через 10 - 15 діб молодих бджіл переселяють у нові або знезаражені вулики.

У комплексі ветеринарно-санітарних заходів великого значення надають поточній дезінфекції (перед переселенням бджіл) та остаточній дезінфекції (перед зняттям карантинних обмежень). Вулики, їхні надставки, рамки та інші дерев'яні предмети від хворих бджолиних сімей піддають ретельному механічному очищенню та обпалюванню вогнем паяльних ламп до рівномірного побуріння. Вулики можна знезаражувати також 3-разовою обробкою з інтервалом 1 год розчином, що містить 10 % пероксиду водню та 3 % мурашиної чи оцтової кислоти з розрахунку 1 л/м2. Через 1 год після третьої обробки вулики можна використовувати за призначенням. Дезінфекцію можна здійснювати також теплим (30 - 40 °С) лужним розчином формаліну (5 % формальдегіду і 5 % їдкого натру) з розрахунку 0,5 л на 1 м2 дворазово з інтервалом 1 год. Через 5 год вулики, промиті водою, можна використовувати за призначенням. Місця стоянки вуликів перекопують, землю змішують з хлорним вапном, що містить не менш як 25 % активного хлору, з розрахунку на три частини ґрунту одна частина хлорного вапна. Стільники перетоплюють на віск. Мед викачують і використовують тільки в їжу людям, давати його бдолам не можна.

Пасіку вважають оздоровленою і знімають карантинні обмеження через один рік після ліквідації хвороби та проведення повного комплексу заходів щодо ліквідації заразних хвороб бджіл та запобігання їм.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "Американський гнилець"
  1. Американский гнилец
    Американский гнилец (злокачественный гнилец, печатный гнилец) - инфекционная болезнь печатного расплода, сопровождающаяся гибелью и гниением взрослых личинок и предкуколок. Этиология. Возбудитель - Paenibacillus larvae - грамположительная, подвижная стрептобацилла размером 1,5 х 0,5-0,8 мкм. Микроб образует споры овальной формы только в патматериале (личинках и куколках), а на питательных
  2. Европейский гнилец
    Европейский гнилец (гнилец открытого расплода, доброкачественный гнилец, кислый гнилец) - это инфекционная болезнь чаще открытого расплода, сопровождающаяся массовой гибелью личинок 3-4-дневного возраста (иногда и старше), уменьшением количества пчел и ослаблением пчелиной семьи вплоть до ее гибели. Этиология. Возбудитель один или несколько видов микробов: Melissococcus pluton (Str. pluton)
  3. Мешотчатый расплод
    Мешотчатый расплод (мешотчатая черва, мешотчатая детка, сухой гнилец, безбактериальный гнилец и др.) - это инфекционное заболевание пчелиных семей, сопровождающееся гибелью предкуколок 8-9-дневного возраста, которые приобретают форму прозрачного мешочка, наполненного жидкостью Этиология. Возбудитель - РНК-содержащим вирус, относящийся к роду Morator, имеет изометрические (сферические) частицы
  4. Парагнилец
    Парагнилец (ложный гнилец) - это инфекционная болезнь пчелиных семей, характеризующаяся поражением открытого и печатного расплода. Этиология. Возбудитель - Вас. Paraalvei грамположительная, подвижная, спорообразующая (размер спор 1,8-2,3 х 0,9-1,3 мкм), не образующая капсул палочка размером 2,2-5,7 х 0,5-0,8 мкм., факультативный аэроб. Эпизоотология. Источники и пути заражения такие же,
  5. Психологічні операції
    В основі психологічної війни лежать психологічні операції - планова пропаґандивна і психологічна діяльність у мирний і воєнний час, яка розрахована на ворожі, нейтральні та дружні аудиторії з метою формування їх позитивного ставлення для досягнення як політичних, так і воєнних національних цілей держав Північноатлантичної співдружності (Польовий статут армії США FM-33-1). В арміях держав
  6. Тести та завдання для самоконтролю
    13-1. Автоконтрольний блок. Психологічна війна - це використання державою в період війни або надзвичайного стану засобів з метою впливу на думки, позиції та організованих ворожих, нейтральних і дружніх груп таким чином, щоб досягненню своєї національної політики та визначених . планомірне пропаганди емоції поведінку сприяти цілей 13-2. Зробіть порівняльний аналіз
  7. МОРАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОЦЕСУ ВИВЧЕННЯ, ЕКСПЛУАТАЦІЇ І ЗБЕРЕЖЕННЯ БОЙОВОЇ ТЕХНІКИ І ЗБРОЇ
    Висока технічна оснащеність Збройних сил розвинених країн привела до надзвичайної технізації ведення сучасної війни. Яскравим прикладом цьому є дії американських і союзних військ проти талібів у Афганістані під час здійснення ними антитерористичної операції. Водночас, відбувається інтелектуалізація усіх сфер військової діяльності у зв'язку із застосуванням високоточної зброї для досягнення
  8. . Конфлікти та причини їх виникнення у військових підрозділах
    Нині в західній соціальній психології цілеспрямовано й активно розробляють теорію конфліктології. В американських університетах відкриваються центри з вивчення та розв'язання конфліктів, де вивчають теорію і практику подолання конфліктів, готують спеціалістів у цій галузі, надають послуги учасникам конфліктів, а також провадять конкретну роботу щодо різних конфліктних ситуацій. Так,
  9. Порівняння етичних кодексів психолога різних країн та асоціацій
    Проаналізувавши етичні кодекси різних країн та асоціацій, можна виділити такі позиції: 1) Моральні якості самого психолога. В етичних кодексах згадуються моральні якості психологів, але їх перелік невеликий і варіюється в залежності від країни. Наприклад, часто зустрічаються такі критерії, як добросовісність, відповідальність, терплячість, чесність, співнереживання і співчуття. При цьому
  10. Тести та завдання для самоконтролю
    4-1. Зробіть порівняльний аналіз сутності, схожості та відмінності відчуття й сприймання. 4-2. У чому полягає фізіологічна основа відчуттів і сприймань? 4-3. Яка з нижчєперелічених закономірностей відчуття є «зайвою» ? а) абсолютна чутливість органів чуття; б) межа відчуття; в) адаптація; г) сенсибілізація; д) амбівалентність. 4-4. Блок для поглиблення знань. а)
  11. Психологічні основи змісту навчання
    У галузь психологічних досліджень входять зміст навчальних предметів та їх структура. Останні складають умови навчання, а тому кожного педагога цікавить вплив особливостей змісту, структури навчальних предметів на засвоєння досвіду учнями та на їх психічний розвиток. Зміст навчання відображений у програмі, що конкретизується у підручниках та посібниках. В.В. Давидов сформулював ряд загальних
  12. АМЕРИКАНСКИЙ ГНИЛЕЦ
    Американский гнилец (лат. - Histolysis infectiosa perniciosa larva apium, Pestis apium Atamericana; англ. - Atamerican foulbrood; бранденбургский гнилец, вирулентный гнилец, злокачественный гнилец) - болезнь печатного расплода, сопровождающаяся разложением (гниением) личинок и предкуколок. Историческая справка, распространение, степень опасности и ущерб. Заболевание с признаками поражения и
  13. ЕВРОПЕЙСКИЙ ГНИЛЕЦ
    Европейский гнилец (лат. - Pestis apium europea, Putrificatio poli-bacterica larvae; англ. - European foulbrood) - болезнь трех-четырех-дневных личинок преимущественно открытого, реже печатного расплода, сходная по признакам с американским гнильцом. Историческая справка, распространение, степень опасности и ущерб. До середины XIX в. изменения состояния расплода медоносных пчел определяли общим
  14. МЕШОТЧАТЫЙ РАСПЛОД
    Мешотчатый расплод (лат. - Sacculisatio contagiosa larvae; англ. - Sacbrood; сухой гнилец, безбактериальный гнилец, сухая гибель червы, мешотчатая черва) - вирусная болезнь личинок и куколок медоносных европейских пчел. Историческая справка, распространение, степень опасности и ущерб. Одним из первых сообщений об этом заболевании, вероятно, можно рассматривать работу Лангстрота (1857), который
  15. Вступ
    Дихання - це те, з чого починається наше життя в цьому світі. Тільки з'явившись на світ, дитина робить свій перший подих і з першим видихом вперше кричить. Саме це - головний показник життєздатності новонародженого в першу хвилину його життя. Перший подих людини - це його прихід в земний світ, останній подих - перехід в інший. Скільки доросла людина може прожити без води? Близько тижня. А
  16. Е
    +++ европейская чума птиц, см. Грипп птиц. +++ европейский гнилец пчёл, инфекционная болезнь 3-4 суточных личинок пчёл, характеризующаяся гибелью расплода и ослаблением пчелиной семьи. Е. г. п. распространён повсеместно; протекает чаще в первую половину лета. Этиология. Возбудитель - Peptostreptococcus pluton, неподвижная, образующая капсулу грамположительная бактерия (0,5-1 мкм),
  17. Історія становлення етичних кодексів психолога у світі та в Україні
    Як ми вже зазначали, діяльність психолога-професіонала пов'язана з так званим «людським фактором», тому вона вимагає слідувати певним нормам, які регламентують у першу чергу взаємостосунки з клієнтами та колегами, своєрідному «кодексу честі» професіонала. Від того, як побудує свою роботу психолог, залежать долі його клієнтів. Тому він особливо відповідальний у виборі моральної позиції, принципів,
  18. Класифікація родини POXVIRIDAE
    У родині Poxviridae виділено дві підродини: Chordopoxvirinae (поксвіруси хребетних) і Entomopоxvirinae (поксвіруси комах). Подродина Chordopoxvirinae складається з 8 родів: Orthopoxvirus, Parapoxvirus, Avipoxvirus, Capripoxvirus, Leporipoxvirus, Suipoxvirus, Molluscipoxvirus, Yatapoxvirus. 1. Рід Orthopoxvirus (від грец. orthos - правильний). Включає віруси вакцини (прототипний вірус) і
загрузка...

© medbib.in.ua - Медична Бібліотека
загрузка...